1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! | 1 Над річками вавилонськими, там сиділи ми і плакали, коли згадували Сіон. | 1 Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його вічна. | 1 Давида. На Вавилонських ріках там ми сиділи і плакали коли ми згадали Сіон. | 1 Х валїте Господа! Він бо благий, милість його вічна. |
2 Дякуйте Богу богів, бо навіки Його милосердя! | 2 На вербах осередь нього повісили ми арфи наші. | 2 Хваліте Бога над богами, бо милість його вічна. | 2 На вербах посеред неї ми повісили наші органи. | 2 Хвалїте Бога над богами! Бо милість його вічна. |
3 Дякуйте Владиці владик, бо навіки Його милосердя! | 3 Там поневолювачі наші вимагали від нас пісень, і гнобителі наші – веселощів: проспівайте нам із пісень Сіонських. | 3 Хваліте Володаря над володарями, бо милість його вічна. | 3 Бо там попросили нас слова пісень ті, що нас полонили, і пісню ті, що нас відвели. Заспівайте нам з пісень Сіона. | 3 Хвалїте Пана над панами! Бо милість його вічна; |
4 Тому, хто чуда великі Єдиний вчиняє, бо навіки Його милосердя! | 4 Як же нам співати пісню Господню на чужинській землі? | 4 Він сам один великі дива творить, бо милість його вічна. | 4 Як заспіваємо господню пісню в чужій землі? | 4 Він один творить чудеса, бо милість його вічна; |
5 Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя! | 5 Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, хай забуде мене правиця моя. | 5 Він мудрістю створив небо, бо милість його вічна. | 5 Якщо забуду тебе, Єрусалиме, хай забута буде моя правиця. | 5 Він премудро сотворив небеса, бо милість його вічна; |
6 Хто землю простяг над водою, бо навіки Його милосердя! | 6 Нехай прилипне язик мій до піднебіння мого, якщо не буду пам'ятати тебе, якщо не поставлю Єрусалиму на чолі веселощів моїх. | 6 Розстелив землю над водами, бо милість його вічна. | 6 Хай прилипне мій язик до мого горла, якщо тебе не згадаю, якщо не поставлю перше Єрусалим в началі моєї радості. | 6 Він утвердив землю над водами, бо милість його вічна; |
7 Хто світила великі вчинив, бо навіки Його милосердя! | 7 Пригадай, Господе, синам едомським про день Єрусалиму, коли вони кричали: Руйнуйте, руйнуйте до підвалин його! | 7 Витворив великії світила, бо милість його вічна. | 7 Господи, згадай в день Єрусалиму синів Едома, які говорили: Нищіть, нищіть, аж до його основи. | 7 Він сотворив великі сьвітла, бо милість його вічна; |
8 сонце, щоб вдень панувало воно, бо навіки Його милосердя! | 8 Донько Вавилону, спустошувальнице! Благословенний, хто тобі відплатить за те, що вчинила нам! | 8 Сонце, щоб днем правило, - бо милість його вічна. | 8 Нещасна вавилонська дочко, блаженний той, що тоді віддасть твою відплату, яку ти нам віддала. | 8 Сонце, що має правити в день, бо милість його вічна; |
9 місяця й зорі, щоб вони панували вночі, бо навіки Його милосердя! | 9 Благословенний, хто ухопить і потрощить немовлят твоїх об скелю! | 9 Місяць і зорі, щоб правили ніччю, - бо милість його вічна. | 9 Блаженний той, що візьме і розібє об камінь твоїх немовлят. | 9 Місяць і зорі, що мають правити в ночі, бо милість його вічна; |
10 Хто Єгипет побив був у їхніх перворідних, бо навіки Його милосердя! | | 10 Він побив Єгипет - його перворідних, -бо милість його вічна. | | 10 Він покарав Египет на перворіднях, бо милість його вічна; |
11 і ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя! | | 11 3-між них Ізраїля він вивів, бо милість його вічна. | | 11 Вивів зміж них Ізраїля, бо милість його вічна; |
12 рукою міцною й раменом простягненим, бо навіки Його милосердя! | | 12 Рукою сильною й простягнутим раменом, бо милість його вічна. | | 12 Сильною рукою і піднесеним рамям, бо милість його вічна; |
13 Хто море Червоне розтяв на частини, бо навіки Його милосердя! | | 13 Червоне надвоє розділив море, бо милість його вічна. | | 13 Він розполовив Червоне море, бо милість його вічна; |
14 і серед нього ізраїля перепровадив, бо навіки Його милосердя! | | 14 Провів Ізраїля посеред нього, бо милість його вічна. | | 14 І провів Ізраїля крізь його, бо милість його вічна; |
15 і фараона та війська його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя! | | 15 Він кинув фараона та його військо в Червоне море, бо милість його вічна. | | 15 А Фараона і військо його кинув у Червоне море, бо милість його вічна; |
16 Хто провадив народ Свій в пустині, бо навіки Його милосердя! | | 16 Він вів народ свій через пустиню, бо милість його вічна. | | 16 Провів нарід свій через пустиню, бо милість його вічна; |
17 Хто великих царів повбивав, бо навіки Його милосердя! | | 17 Розбив царів великих, бо милість його вічна. | | 17 Погромив царів великих, бо милість його вічна; |
18 і потужних царів перебив, бо навіки Його милосердя! | | 18 Знищив царів могутніх, бо милість його вічна. | | 18 Повбивав царів потужних, бо милість його вічна; |
19 Сигона, царя амореян, бо навіки Його милосердя! | | 19 Сихона, царя аморіїв, бо милість його вічна. | | 19 Сигона, царя Аморійського, бо милість його вічна; |
20 і Оґа, Башану царя, бо навіки Його милосердя! | | 20 І Ога, царя Башану, бо милість його вічна. | | 20 І Ога, царя Базанського, бо милість його вічна; |
21 і Хто землю їхню дав на спадщину, бо навіки Його милосердя! | | 21 І дав їхню землю у спадщину, бо милість його вічна. | | 21 І землю їх дав в наслїддє, бо милість його вічна; |
22 на спадок ізраїлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя! | | 22 У спадщину Ізраїлеві, слузі своєму, бо милість його вічна. | | 22 В наслїддє Ізраїлеві, слузї свому, бо милість його вічна; |
23 Хто про нас пам'ятав у пониженні нашім, бо навіки Його милосердя! | | 23 Він згадав нас у нашім приниженні, бо милість його вічна. | | 23 Він спогадав нас, як ми були понижені, бо милість його вічна; |
24 і від ворогів наших визволив нас, бо навіки Його милосердя! | | 24 І визволив від наших гнобителів, бо милість його вічна. | | 24 Вирятував нас від ворогів наших, бо милість його вічна; |
25 Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя! | | 25 Дає поживу всякій плоті, бо милість його вічна. | | 25 Він дає поживу всякому тїлу, бо милість його вічна; |
26 Дякуйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя! | | 26 Хваліте Бога неба, бо милість його вічна. | | 26 Хвалїте Господа небесного! Бо милість його вічна. |