1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!1 Над річками вавилонськими, там сиділи ми і плакали, коли згадували Сіон.1 Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його вічна.1 Давида. На Вавилонських ріках там ми сиділи і плакали коли ми згадали Сіон.1 Х валїте Господа! Він бо благий, милість його вічна.
2 Дякуйте Богу богів, бо навіки Його милосердя!2 На вербах осередь нього повісили ми арфи наші.2 Хваліте Бога над богами, бо милість його вічна.2 На вербах посеред неї ми повісили наші органи.2 Хвалїте Бога над богами! Бо милість його вічна.
3 Дякуйте Владиці владик, бо навіки Його милосердя!3 Там поневолювачі наші вимагали від нас пісень, і гнобителі наші – веселощів: проспівайте нам із пісень Сіонських.3 Хваліте Володаря над володарями, бо милість його вічна.3 Бо там попросили нас слова пісень ті, що нас полонили, і пісню ті, що нас відвели. Заспівайте нам з пісень Сіона.3 Хвалїте Пана над панами! Бо милість його вічна;
4 Тому, хто чуда великі Єдиний вчиняє, бо навіки Його милосердя!4 Як же нам співати пісню Господню на чужинській землі?4 Він сам один великі дива творить, бо милість його вічна.4 Як заспіваємо господню пісню в чужій землі?4 Він один творить чудеса, бо милість його вічна;
5 Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!5 Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, хай забуде мене правиця моя.5 Він мудрістю створив небо, бо милість його вічна.5 Якщо забуду тебе, Єрусалиме, хай забута буде моя правиця.5 Він премудро сотворив небеса, бо милість його вічна;
6 Хто землю простяг над водою, бо навіки Його милосердя!6 Нехай прилипне язик мій до піднебіння мого, якщо не буду пам'ятати тебе, якщо не поставлю Єрусалиму на чолі веселощів моїх.6 Розстелив землю над водами, бо милість його вічна.6 Хай прилипне мій язик до мого горла, якщо тебе не згадаю, якщо не поставлю перше Єрусалим в началі моєї радості.6 Він утвердив землю над водами, бо милість його вічна;
7 Хто світила великі вчинив, бо навіки Його милосердя!7 Пригадай, Господе, синам едомським про день Єрусалиму, коли вони кричали: Руйнуйте, руйнуйте до підвалин його!7 Витворив великії світила, бо милість його вічна.7 Господи, згадай в день Єрусалиму синів Едома, які говорили: Нищіть, нищіть, аж до його основи.7 Він сотворив великі сьвітла, бо милість його вічна;
8 сонце, щоб вдень панувало воно, бо навіки Його милосердя!8 Донько Вавилону, спустошувальнице! Благословенний, хто тобі відплатить за те, що вчинила нам!8 Сонце, щоб днем правило, - бо милість його вічна.8 Нещасна вавилонська дочко, блаженний той, що тоді віддасть твою відплату, яку ти нам віддала.8 Сонце, що має правити в день, бо милість його вічна;
9 місяця й зорі, щоб вони панували вночі, бо навіки Його милосердя!9 Благословенний, хто ухопить і потрощить немовлят твоїх об скелю!9 Місяць і зорі, щоб правили ніччю, - бо милість його вічна.9 Блаженний той, що візьме і розібє об камінь твоїх немовлят.9 Місяць і зорі, що мають правити в ночі, бо милість його вічна;
10 Хто Єгипет побив був у їхніх перворідних, бо навіки Його милосердя!10 Він побив Єгипет - його перворідних, -бо милість його вічна.10 Він покарав Египет на перворіднях, бо милість його вічна;
11 і ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!11 3-між них Ізраїля він вивів, бо милість його вічна.11 Вивів зміж них Ізраїля, бо милість його вічна;
12 рукою міцною й раменом простягненим, бо навіки Його милосердя!12 Рукою сильною й простягнутим раменом, бо милість його вічна.12 Сильною рукою і піднесеним рамям, бо милість його вічна;
13 Хто море Червоне розтяв на частини, бо навіки Його милосердя!13 Червоне надвоє розділив море, бо милість його вічна.13 Він розполовив Червоне море, бо милість його вічна;
14 і серед нього ізраїля перепровадив, бо навіки Його милосердя!14 Провів Ізраїля посеред нього, бо милість його вічна.14 І провів Ізраїля крізь його, бо милість його вічна;
15 і фараона та війська його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!15 Він кинув фараона та його військо в Червоне море, бо милість його вічна.15 А Фараона і військо його кинув у Червоне море, бо милість його вічна;
16 Хто провадив народ Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!16 Він вів народ свій через пустиню, бо милість його вічна.16 Провів нарід свій через пустиню, бо милість його вічна;
17 Хто великих царів повбивав, бо навіки Його милосердя!17 Розбив царів великих, бо милість його вічна.17 Погромив царів великих, бо милість його вічна;
18 і потужних царів перебив, бо навіки Його милосердя!18 Знищив царів могутніх, бо милість його вічна.18 Повбивав царів потужних, бо милість його вічна;
19 Сигона, царя амореян, бо навіки Його милосердя!19 Сихона, царя аморіїв, бо милість його вічна.19 Сигона, царя Аморійського, бо милість його вічна;
20 і Оґа, Башану царя, бо навіки Його милосердя!20 І Ога, царя Башану, бо милість його вічна.20 І Ога, царя Базанського, бо милість його вічна;
21 і Хто землю їхню дав на спадщину, бо навіки Його милосердя!21 І дав їхню землю у спадщину, бо милість його вічна.21 І землю їх дав в наслїддє, бо милість його вічна;
22 на спадок ізраїлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!22 У спадщину Ізраїлеві, слузі своєму, бо милість його вічна.22 В наслїддє Ізраїлеві, слузї свому, бо милість його вічна;
23 Хто про нас пам'ятав у пониженні нашім, бо навіки Його милосердя!23 Він згадав нас у нашім приниженні, бо милість його вічна.23 Він спогадав нас, як ми були понижені, бо милість його вічна;
24 і від ворогів наших визволив нас, бо навіки Його милосердя!24 І визволив від наших гнобителів, бо милість його вічна.24 Вирятував нас від ворогів наших, бо милість його вічна;
25 Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!25 Дає поживу всякій плоті, бо милість його вічна.25 Він дає поживу всякому тїлу, бо милість його вічна;
26 Дякуйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!26 Хваліте Бога неба, бо милість його вічна.26 Хвалїте Господа небесного! Бо милість його вічна.