1 Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога. | 1 Кожна душа нехай буде покірна вищій владі, бо немає влади не від Бога; а та влада, яка існує, від Бога настановлена. | 1 Кожна людина нехай кориться владі вищій: нема бо влади, що не була б від Бога; і ті, існуючі влади, установлені Богом. | 1 Кожна людина хай кориться вищій владі, бо нема влади, яка не була б від Бога; існуючі [влади] встановлені Богом. | 1 Усяка душа властям висшим нехай корить ся; нема бо властї, коли не від Бога. Які ж є властї, від Бога вони настановлені. |
2 Тому той, хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе. | 2 А тому той, що чинить спротив владі, чинить спротив Божій настанові, а ті, що чинять спротив, самі викличуть на себе осуд. | 2 Тим то, хто противиться владі, противиться Божому велінню, а ті, що противляться, самі на себе суд стягають. | 2 Хто противиться владі, противиться Божій постанові; хто противиться - накликає на себе осуд. | 2 Тим же, хто противить ся властї, Божому повелїнню противить ся; хто ж противить ся, ті собі осуд набувають. |
3 Бо володарі пострах не на добрі діла, а на злі. Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї, | 3 Бо володарі – страшні не для добрих справ, але для лихих. Чи хочеш не боятися влади? Вчиняй добро, і дістанеш похвалу від неї. | 3 Начальники бо страшні не тим, що добро, а тим, що зло чинять. Хочеш не боятися влади? Чини добро, і будеш мати похвалу від неї; | 3 Володарі страшні не для добрих діл, а для злих. Хочеш не боятися влади? Роби добро - і матимеш від неї похвалу. | 3 Князї бо не добрим дїлам страх, а лихим. Хочеш же не боятись властї? Добре роби, то й мати меш похвалу від неї. |
4 бо володар Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга, месник у гніві злочинцеві! | 4 Бо володар є служник Божий, тобі на добро; якщо вчиняєш лихе, бійся, тому що він не марно носить меча: він Божий служник, месник на покарання тому, хто вчиняє лихе. | 4 вона бо - слуга Божий, тобі на добро. А як ти чиниш зло, то бійся, бо недарма меч носить; вона - Божий слуга, що відомщає і карає того, хто чинить зло. | 4 Володар - Божий слуга, він тобі на добро. Якщо зло робиш, бійся: бо не даремно він меча носить. Він є Божим слугою і мстить у гніві тому, хто чинить зло. | 4 Божий бо слуга він, тобі на добро. Коли ж лихе робиш, бій ся, бо не дармо меч носить; Божий бо слуга він, відомститель гнїва тому, хто робить лихе. |
5 Тому треба коритися не тільки ради страху кари, але й ради сумління. | 5 А тому необхідно підкорятися не лише через страх покарання, але й заради совісті. | 5 Тому треба коритися не тільки ради кари, але й ради сумління. | 5 Йому треба коритися не тільки через гнів, а й заради сумління. | 5 Тим же треба коритись не тільки ради гнїва (кари), та й ради совісти. |
6 Через це ви й податки даєте, бо вони служителі Божі, саме тим завжди зайняті. | 6 Для цього ви також податки сплачуєте, бо вони служники Божі, цим якраз постійно й зайняті. | 6 Через це бо платите й податки, бо то службовці Божі, що лише того й пильнують. | 6 Тому ви й податки платите, - бо вони слуги Божі саме на це. | 6 Того ж то й данину даєте; слуги бо Божі вони, що раз-у-раз того пильнують. |
7 Тож віддайте належне усім: кому податок податок, кому мито мито, кому страх страх, кому честь честь. | 7 Отож, віддавайте кожному належне: кому податок, податок, кому мито, мито, кому страх – страх; кому честь, – честь. | 7 Тож дайте кожному належне: кому податок - податок, кому мито - мито, кому острах - острах, кому честь - честь. | 7 Дайте всім належне: кому податок - податок, кому мито - мито, кому страх - страх, кому пошану - пошану. | 7 Оддавайте ж усїм, що треба: кому данину, данину; кому мито, мито; кому страх, страх; кому честь, честь. |
8 Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона. | 8 Не залишайтеся боржниками нікому і ні в чому, окрім взаємної любови; бо той, що любить іншого, виконав Закон. | 8 Не майте жодних боргів ні у кого, крім боргу взаємної любови, бо той, хто любить другого, виконав закон. | 8 Нікому ні в чому не будьте винними, за винятком любови один до одного. Адже хто любить іншого, той виконав закон. | 8 Нїкому ж нїчим не задовжуйтесь, тільки любовю один одному; хто бо любить другого, закон сповнив. |
9 Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе! | 9 Бо заповіді: “Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, не побажай чужого”, і всі інші єднаються в цьому слові: Люби ближнього свого, як самого себе. | 9 Бо заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не кради», «Не пожадай», і всякі інші заповіді містяться у цьому слові: «Люби твого ближнього, як себе самого.» | 9 Тоді не чинитимеш перелюбу, не вб'єш, не вкрадеш, не пожадатимеш чужого. Усі інші заповіді містяться в цьому слові: Полюбиш ближнього свого, як самого себе. | 9 Бо се: Не роби перелюбу, Не вбий, Не вкрадь, Не сьвідкуй криво, Не похотствуй, і коли (є) яка инша заповідь, у сему слові містить ся: Люби ближнього твого, як сам себе. |
10 Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону. | 10 Любов не чинить ближньому зла; отож, любов є виконання Закону. | 10 Любов ближньому зла не чинить. Любов, отже, - виконання закону. | 10 Любов до ближнього зла не чинить; тож любов - це виконання закону. | 10 Любов ближньому зла не робить; тим любов - сповненнє закону. |
11 І це тому, що знаєте час, що пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували. | 11 Так учиняйте, знаючи час, що настала пора пробудитися нам зі сну. Бо нині ближче до нас порятунок, аніж тоді, коли ми увірували. | 11 Тим більше, що ви знаєте час, що вже пора вам прокинутись із сну: тепер бо ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували. | 11 І це тому, що знаєте час, коли пора вже нам від сну прокинутися. Бо тепер ближче до нас спасіння, ніж тоді, коли ми повірили. | 11 Так (чинїть), знаючи пору, що вже час нам від сна встати; тепер бо ближче нас спасеннє, нїж як ми увірували. |
12 Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла. | 12 Ніч минула, а день наблизився: тож відкинемо справи пітьми і зодягнімося у зброю світла. | 12 Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчинки темряви й одягнімось у зброю світла. | 12 Ніч минула, день наблизився; тож відкиньмо діла темряви, зодягнімось у зброю світла. | 12 Ніч минула, а день наближив ся; відложімо ж дїла темряви, а одягнїмось у зброю сьвітла. |
13 Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах, | 13 Як за дня, будемо поводитися доброчесно, не віддаючись ні бенкетам і пияцтву, ані перелюбові та розпусті, ні сваркам і заздрості; | 13 Як день, - поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах; | 13 Як у день, живімо доброчесно - не в гульні та пияцтві, не в розпусті й розбещеності, не в сварках і заздрощах; | 13 Яко в день нумо чесно ходити, не в прожорстві та піянстві, не в любодїяннї та розпустї, не в сварнї та завистї. |
14 але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість! | 14 Але вдягніться в Господа нашого Ісуса Христа, і не дбайте про тіло задля похотей. | 14 але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло задля похотей. | 14 але зодягніться Господом Ісусом Христом і турботу про тіло не перетворюйте на пожадливість. | 14 Нї, одягнїть ся Господом нашим Ісусом Христом, і не догоджуйте тїлу в похотї. |