1 Як Єфрем говорив, то тремтіли, він піднесений був ув Ізраїлі, та через Ваала згрішив і помер.1 Коли Єфрем казав, усі тремтіли. Він був піднесений в Ізраїлі; але вчинив провину через Ваала – і загинув.1 Як говорив, було, Ефраїм - усі тремтіли: він був в Ізраїлі поважний. Та він через Ваала провинився й загинув.1 За словом Ефраїма він взяв оправдання в Ізраїлі і поставив їх Ваалові і помер.1 Як говорить, було, Ефраїм, то всї тремтїли. Він був поважний ув Ізраїлї; та він провинив через Баала - та й погиб.
2 А тепер іще більше грішать, бо зробили собі вони відлива з срібла свого, божків за своєю подобою; робота майстрів усе те, розмовляють із ними вони; ті люди, що жертву приносять, цілують телят.2 І нині долучили вони до гріха: вчинили собі вилитих ідолів із срібла свого за своїм розумінням, – цілком робота художників, – і кажуть вони людям, що приносять пожертву: Цілуйте телят!2 І нині вони грішать дедалі більше й більше. Вони собі зробили литих бовванів із свого срібла, згідно із своїм розумом - ідолів: усе робота ремісницька! І примовляють: «Жертвуйте їм! Люди, телят цілуйте!»2 І він додав грішити, і зробили собі коване з їхнього срібла за видом ідолів, викінчені діла ремісників для себе. Вони кажуть: Жертвуйте людей, бо пропали телята.2 А тепер чинять вони ще нові провини: поробили собі з свого срібла виливані боввани по свому розуму - все ремісницька робота, - та й навчають людей, що приносять жертву: Цїлуйте биків!
3 Тому вони стануть, як хмара поранку, і мов та роса, що зникає вранці, немов та полова, що з току виноситься бурею, і наче із комина дим.3 За це вони будуть, – мов уранішній туман, як роса, котра швидко щезає, немов полова, котру вітер з току здуває, і наче дим з комина.3 За те ж і будуть вони, неначе мряка вранці, немов роса, яка зникає вдосвіта, немов полова, що вітер її з току звіває; мов дим з вікна.3 Через це вони будуть як рання хмара і як рання роса, що йде, як полова видута з току, і як подих саранчі.3 За те ж вони позникають, наче мрака вранцї, наче роса, скоро улїтаюча, як полова, що її вітер з току розвіває, та як дим із комена.
4 А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, і Бога, крім Мене, не будеш ти знати, і крім Мене немає Спасителя.4 Але Я – Господь Бог твій від землі єгипетської, – і ти не маєш знати іншого бога, окрім Мене, і немає Рятівника, окрім Мене.4 Однак, я - Господь, Бог твій, із Єгипетського краю. Іншого, крім мене, Бога ти не знаєш, і опріч мене, -Спасителя немає.4 Я ж твій Господь Бог, що скріплюю небо і будую землю, Якого руки створили все небесне військо, і Я тобі їх не показав, щоб за ними ходити. І Я вивів тебе з єгипетскої землі. І не знатимеш Бога за вийнятком Мене, і немає того, що спасає, за вийнятком Мене.4 Нї! я - Господь, Бог твій з часів землї Египецької, і нїяк тобі знати иншого Бога окрім мене, й нема Спасителя окрім мене.
5 Я тебе на пустині пізнав, у пересохлому краї.5 Я визнав тебе в пустелі, на землі спраглій.5 Я знав тебе в пустині, в краю великої посухи.5 Я тебе пас в пустині, в незаселеній землі,5 Я ж признав тебе за свого в пустинї, у тій землї спраги.
6 Мали добрі пасовиська й ситі були, наситилися і загордилось їхнє серце, тому то забули про Мене вони!6 Маючи пасовиська, вони були ситі; а коли насичувалися, то підносилося серце їхнє, а тому вони забували Мене.6 Коли ж їх нагодовано й вони стали ситі, наситилися, - серце їхнє загорділо, тому мене й забули.6 за їхніми пасовиськами. І вони наповнилися до ситости, і піднялися вгору їхні серця. Через це Мене забули.6 Маючи поживу, вони їли до ситу; а коли засичувались, підіймалось у гору їх серце, й забували про мене.
7 І став Я для них, немов лев, на дорозі чигаю, немов та пантера.7 І Я буду для них, як лев, як леопард, буду чатувати обіч шляху.7 Тому то я для них став левом; мов леопард, чигатиму при дорозі.7 І Я буду для них як пантер і як леопард на дорозі ассирійців.7 За те ж станусь я їм левом - левчуком, що чатує при дорозї.
8 Нападу Я на них, немов та ведмедиця, що дітей загубила, і те розірву, у що серце їхнє замкнене, і їх, як левчук, пожеру там, шматуватиме їх польова звірина.8 Буду нападати на них, мов позбавлена діток ведмедиця, і роздиратиму вмістилище серця їхнього і поглинати їх там, як левиця; польові звірі будуть терзати їх.8 Немов ведмедиця, що забрано в неї ведмежат, я на них накинусь; я роздеру їхнього серця оболону й там пожеру їх, мов левиця; звір дикий буде їх на шматки розривати.8 Я їх зустріну як розлючена ведмедиця і розірву замкнення їхнього серця, і там їх пожеруть лісові левенята, звірі поля їх розірвуть.8 Нападати буду їх, як ведмедиця, що забрано їй дїти, - як левиця, роздирати й виїдати місце, де серце їх бється; дикі зьвірі будуть їх розторгувати.
9 Погубив ти себе, о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, спасіння свого.9 Погубив ти себе, Ізраїлю, бо тільки в Мені – опертя твоє!9 Знищу тебе, Ізраїлю, - хто прийде тобі з допомогою?9 В твоїм знищенні, Ізраїле, хто поможе?9 Ти самий, Ізраїлю, погубив себе, бо тілько в менї - опора твоя.
10 Де цар твій тоді? Нехай він поможе тобі по містах твоїх усіх! А де судді твої, що про них ти сказав: Дай нам царя та князів?10 Де цар твій тепер! Нехай він врятує тебе у всіх містах твоїх! Де судді твої, про котрих говорив ти: Дай нам царя і князів?10 Де ж він, твій цар, щоб тебе рятувати по всіх твоїх містах? Де твої судді, що про них говорив єси: «Дай мені царя і князів»?10 Де цей твій цар? І хай спасе тебе в усіх твоїх містах. Хай тебе судить той, про кого ти сказав: Дай мені царя і володаря.10 А де ж царь твій? Нехай би тепер рятував тебе по всїх містах твоїх! Де ж суддї твої, що про них ти мовляв: Дай нам царя і старшину?
11 Я тобі дав царя в Своїм гніві, і забрав у Своїй ревності.11 І Я дав тобі царя у гніві Моєму і відібрав – в обуренні Моєму.11 Я дав тобі царя у моїм гніві, і забрав геть у моїм обуренні.11 І Я дав тобі царя в моїм гніві і Я держав в моїм гніві11 Я ж дав тобі царя у гнїву мому, та й - одняв у досадї моїй.
12 Провина Єфремова зв'язана, схований прогріх його.12 І зв'язане у вузол беззаконня Єфрема, збережений його гріх.12 Несправедливість Ефраїма, зв'язана у вузол, гріх його схований ретельно.12 діла неправедності. Ефраїм, його гріх схований.12 О, Ефраїмове беззаконство звязане в узол, сховано його гріх, не забудесь!
13 Болі, немов породіллі, надійдуть на нього. Не мудрий він син, бо інакше не був би так довго у матернім нутрі.13 Страждання породіллі спіткають його; він – син нерозумний, інакше не стояв би довго у стані ридаючих дітей.13 Прийдуть на нього муки породіллі, та він - син нерозумний: вже час би й народитись, та він не покидає материнського лона.13 Болі наче в тієї, що родить, прийдуть на нього. Це не розумний син, тому він не встоїться в побитті дітей.13 Прийдуть на нього муки породїлї; він - нерозумний син, инакше не ждав би, аж прийдеться родити дїтей.
14 З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога? Жаль сховається перед очима Моїми!14 Від влади пекла Я визволю їх, від смерти їх врятую. Смерте! Де твоє жало? Шеоле! Де твоя перемога? Жалю за те не буде в Мене.14 І я б та визволяв їх з руки Шеолу? Я б їх рятував від смерти? Де твої рани, смерте? Де бич твій, о Шеоле? Жалю не буде в мене.14 З руки аду Я їх визволю і з смерти Я їх викуплю. Де твій присуд смерте? Де твоє бодило, Аде? Потіха сховалася від моїх очей,14 Та я вибавлю їх із потали пекла, відкуплю їх від смертї. Де жало твоє, смерте? а ти, пекло, де твоя побіда? жалю зза сього у мене не буде.
15 Хоч він дає плід між братами, але прийде вітер зо сходу, вітер Господній, що зійде з пустині, і всохне його джерело, і пересохне криничка його, понищить він скарб всіх коштовних речей!15 Хоч Єфрем [плідний ] поміж братами, однак прилине східний вітер, здійметься вітер Господній з пустелі, – і висохне криниця його і вичахне джерело його: він спустошить скарбницю усіх коштовних посудин.15 Хоч Ефраїм посеред очерету процвітає, та прийде східній вітер; Господній вітер здійметься з пустині й висушить його джерела, висушить його криниці; ограбує скарб усього дорогоцінного посуду.15 томущо цей розділить між братами. Господь на нього наведе пекучий вітер з пустині, і висушить його течії, спустошить його джерела. Він висушить його землю і ввесь його любий посуд.15 Хоч Ефраїм між братами й плодющий, та з востоку підійметься буря, підійметься буря Господня з пустинї, - і висхне джерело його, й зсякне виплив його; вона опустошить скарбівню всього посуду дорогого.
16 (14-1) Завинить Самарія, бо стала уперта до Бога свого, поляжуть вони від меча! Порозбивані будуть їхні діти, вагітні їхні розпороті будуть!