1 Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає. | 1 Мудрий син [дослухається] повчань батька, а шалений не сприймає викриття. | 1 Мудрий син любить науку, насмішник не слухає напоумлення. | 1 Розумний син послушний батькові, а непослушний на погибіль. | 1 Син мудрий слухає батькової науки, а безпутний не слухає докору. |
2 З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство. | 2 Від плоду вуст [своїх] людина спізнає добро, а душа переступників закону – зло. | 2 Із плоду уст своїх людина добро їстиме; жадання зрадників - насильство. | 2 Добрий їсть з плодів праведности, а душі беззаконних гинуть невчасно. | 2 Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, душа же проступників - зло. |
3 Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль. | 3 Хто пильнує уста свої, той береже душу свою; а хто губи свої розпускає, тому горе. | 3 Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель | 3 Хто береже уста свої, береже свою душу. А хто не береже губ настрашить себе. | 3 Хто стереже уста, той душу вберігає: хто ж рот свій широко отвирає, тому біда. |
4 Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься. | 4 Душа ледаря бажає, але марно; а душа старанних насититься. | 4 Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має; душа ж трудящих насититься. | 4 Кожний нероба в пожаданнях, а руки мужних в дбанні. | 4 Душа в лїнивого жадає, та дармо, а душа трудящих засититься. |
5 Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює. | 5 Праведник ненавидить лукаве слово, а лиходій осоромлює і ганьбить [себе]. | 5 Праведник слова брехливі ненавидить, а злий поводиться безсоромно й ганебно. | 5 Праведник ненавидить неправедне слово, а безбожний встидається і не матиме сміливости. | 5 Праведний ненавидить ложне слово, а безбожник соромить і безчестить. |
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника. | 6 Правда береже бездоганного, а грішника нищить безчестя. | 6 Безвинного в путях пильнує правда; грішника губить злоба. | 6 Праведність береже незлобних, а гріх поганими робить безбожних. | 6 Безвинного в путях пильнує правда, а грішника губить безбожество. |
7 Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього. | 7 Дехто вдає з себе багатого, хоч нічого не має; а інший має себе за бідного, а в нього чимало майна. | 7 Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має, а той бідного вдає, хоч він і пребагатий. | 7 Є ті, що багатять себе нічого не маючи, і є ті, що впокоряють себе великим багацтвом. | 7 Той за багатого себе скрізь виставляє, а справдї він нїчого немає; инший видає себе за бідного, а він пребагатий. |
8 Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує. | 8 Багатством своїм людина сплачує викуп за життя [своє], а вбогий погрози не чує. | 8 Викуп життя людини - її багатство; бідний же загроженим не почувається. | 8 Визволення душі чоловіка власне багацтво, а бідний не підпадає погрозі. | 8 Багацтвом викуплює чоловік життє своє, а вбогий й грізьби не чує. |
9 Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне. | 9 Світло праведних весело сяє, а світильник лиходіїв загасає. | 9 Світло праведних звеселить, а свічка злих погасне. | 9 Світло праведним вічне, а світло безбожних гасне. Обманливі душі блукають в гріхах, а праведні щедрять і милосердяться. | 9 Сьвітло праведних весело горить, у безбожних же сьвічник потухає. |
10 Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться. | 10 Від пихатости вчиняється розбрат, а в тих, що радяться – мудрість. | 10 Гордість доводить до сварки, а мудрість із тими, хто слухає пораду. | 10 Поганий чинить зло з гордощами, а знавці себе - вони мудрі. | 10 Між гордими - одні тільки сварки, а хто чинить усе за порадою - у тих мудрість. |
11 Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує. | 11 Багатство від марноти виснажується, а той, що нагромаджує працею, примножує його. | 11 Майно, швидко нажите, пропадає; а хто збирає поволі, той багатіє. | 11 Поспішне майно з беззаконням стає меншим, а хто собі збирає з побожністю, помножиться. Праведний щедрить і позичає. | 11 Богацтво легко нажите пропадає, хто ж трудом доробляєсь, намножує його. |
12 Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя. | 12 Надія, що довго не справджується, притлумлює серце, а справджене бажання – [мов] дерево життя. | 12 Відсунута надія - мука серця; а здійснене бажання - дерево життя. | 12 Краще той, що починає помагати серцем від того, що обіцює і наводить на надію. Бо добре бажання дерево життя. | 12 Надїя, коли довго тріває, мучить серце, а справджене бажаннє - се дерево жизнї. |
13 Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться. | 13 Хто нехтує словом, той завдає собі шкоди; а хто боїться заповіді, – тому буде нагорода. | 13 Хто словом нехтує, сам собі шкодить; хто ж заповідь шанує, той матиме заплату. | 13 Хто не зважає на діло, не зважатимуть на нього. Хто ж боїться заповіді, цей здоровий. Для обманливого сина не буде ніякого добра, а діла пощастять мудрому рабові і його дорога випрямиться. | 13 Хто словом нехтує, той шкодить собі, а хто боїться заповідї, той має заплату. |
14 Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти. | 14 Повчання мудрого – джерело життя, що віддаляє од пасток смерти. | 14 Наука мудрого - джерело життя, щоб спастися від сітей смерти. | 14 Закон мудрого - джерело життя, а нерозумний вмирає в пастці. | 14 Наука мудрого - се жизняна криниця; вона відвертає від сїтей смертї. |
15 Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них. | 15 Добрий розум приносить втіху; а шлях лиходіїв жорстокий. | 15 Добрий розум приносить ласку, дорога ж віроломних шорстка. | 15 Добрий розум дає ласку, а знати закон є добре для розуму, дороги ж нерозумних на погибіль. | 15 Добрий розум приносить приємність, дорога ж беззаконних пагубна. |
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує. | 16 Кожний розважливий діє розумно, а безглуздий глупоту показує. | 16 Кожен розумний чинить розважно, а дурний виставляє дурноту напоказ. | 16 Кожний розумний чинить розумно, а безумний розпростер своє зло. | 16 Розумний з розглядом дїло робить, а дурний виносить на показ дурноту. |
17 Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік. | 17 Зрадливий посланець попадає в біду, а вірний посланець – рятунок. | 17 Злий посланець у біду кидає, а вірний вістун лікує. | 17 Сміливий цар впадає в зло, а вірний посол його визволяє. | 17 Безбожний посланець у біду попадає, а вірний посланець - ратунок. |
18 Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він. | 18 Убогість і сором тому, хто відкидає повчання; а хто дотримується настанов, буде в пошані. | 18 Злидні та сором, хто науку відкидає; а хто приймає напоумлення, той у пошані. | 18 Напоумлення віднімає бідноту і безчестя, а хто береже напімнення прославиться. | 18 Злиднї й стид тому, хто нехтує науку, хто ж підклоняється під докір, той буде в шанобі. |
19 Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним. | 19 Бажане, що справдилося, – приємне для душі; але нестерпно для безглуздих ухилятися від зла. | 19 Як здійсниться бажання, душа радіє; від зла відвертатись - то для дурних осоружно. | 19 Бажання побожних насолоджують душу, а діла безбожних далекі від розуму. | 19 Як спевниться бажаннє, то любо се душі; та дурним не любо відхилятись від злого. |
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде. | 20 Той, хто спілкується з мудрими, буде мудрим; а хто товаришує з безглуздими, – розбеститься. | 20 Хто ходить з мудрими, сам стає мудрим; а хто приятелює з дурним, - той зледачіє. | 20 Хто ходить з мудрими буде мудрий, а пізнається той, хто ходить з безумними. | 20 Хто братаєсь із мудрими, буде й сам мудрий, хто ж заходить у дружбу з дурними, - зледачіє. |
21 Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром. | 21 Грішників переслідує зло, а праведникам надолужиться добром. | 21 Грішних переслідує нещастя, а добро - нагорода праведним. | 21 Зло переслідуватиме тих, що грішать, а добро огорне праведних. | 21 За грішниками гонить нещастє, а праведним добро в нагороду. |
22 Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного. | 22 Добрий залишає спадок [і] внукам, а багатство грішника зберігається для праведного. | 22 Добрий свою спадщину онукам залишає, а майно грішника для праведника бережеться. | 22 Добрий чоловік унаслідить синів синів, а для праведних збирається багатство безбожних. | 22 Добрий і внукам зоставляє достатки, а багацтва грішника передержуються для праведного. |
23 Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я. | 23 Багато хліба [буває] й на ниві вбогих; але деякі гинуть від безладу. | 23 Цілина бідних родить багато збіжжя; за браком правосуддя не один гине. | 23 Праведні проведуть численні роки в багатстві, а неправедні швидко гинуть. | 23 Много хлїба родиться й на загонах убогих, та з них не один погибає через непорядок. |
24 Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання. | 24 Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його. | 24 Хто щадить різки, ненавидить сина; хто ж його любить, той завчасу карає. | 24 Хто щадить патика, ненавидить свого сина. Хто ж любить, ревно напоумлює. | 24 Хто жалує лозинки, ненавидить він сина, а хто любить сина, той з малку наказує його. |
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває. | 25 Праведник їсть досхочу, а черево лиходіїв зазнає злиднів. | 25 Праведний їсть собі досхочу, а живіт злих терпітиме нестачу. | 25 Коли праведник їсть він насичує свою душу, а душі безбожних голодні. | 25 Праведний їсть до схочу, а черево безбожних терпить недостачу. |