1 Того дня читане було з Мойсеєвої книги вголос народу, і було знайдене написане в ній, що Аммонітянин та Моавітянин не ввійде до Божої громади, і так буде аж навіки,1 Того дня прочитано було з Книги Мойсеєвої уголос перед народом, і знайдене написане в ній: аммонієць і моавитянин не може увійти до Божого зібрання повік.1 Того дня читано, щоб народ чув, книгу закона Мойсея, та знайдено в ній написане, що ні аммоній, ні моавитянин не можуть увійти в громаду Божу повіки1 В тому дні прочитано з книги Мойсея до ух народу, і знайдено в ній запис, щоб амманіти і моавіти не ввійшли до божого збору до віку,1 В той день читано з книги Мойсейової перед слухаючим народом, і знайдено написане в неї: Аммонїй й Моабій не може ввійти в громаду Божу по віки,
2 бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли були на нього Валаама проклясти його, та Бог наш обернув те прокляття на благословення.2 Тому що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом і водою, і найняли супроти нього Валаама, щоби проклясти його; та Бог наш обернув прокляття на благословення,2 тому, що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом та водою, а найняли проти них Валаама, щоб прокляв їх, - але Бог наш перемінив прокльон у благословення.2 бо не зустріли синів Ізраїля хлібом і водою і найняли проти нього Валаама, щоб прокляти, і наш Бог повернув прокляття на благословення.2 За те, що вони не встріли синів Ізрайлевих із хлїбом та водою й найняли проти його Балаама, щоб проклясти його, але Бог наш обернув проклін у благословеннє.
3 І сталося, як почули вони Закон, то відділили від Ізраїля все чуже.3 Зачувши цей Закон, вони відділили все чужинське від Ізраїля.3 Отож, почувши цей закон, відлучили вони всіх мішанців від Ізраїля.3 І сталося, як почули закон, і відлучили кожного змішаного в Ізраїлі.3 Почувши сей закон, відлучили вони все чужородне від Ізраїля.
4 А перед тим священик Ел'яшів, призначений до комори дому нашого Бога, близький Товійїн,4 А перед тим священик Ел'яшів, призначений доглядати комору при домі Бога нашого, родич Товіїн,4 Ще перед тим священик Еліяшів, поставлений над кімнатами дому Бога нашого, родич Товії,4 І перед цим Еліасів священик жив в скарбниці дому нашого Бога, він близький Товії,4 І стало ся, що сьвященник Елїяшив, приставлений до кімнат при домі Бога нашого, близький родич Товії,
5 то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлібну, ладан, і посуд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені заповіддю для Левитів, і співаків, і придверних, і священичі принесення.5 Обладнав для нього велику кімнату, до котрої передніше клали хлібні приношення, ладан, молоде вино і оливу, як належало за Законом для левитів, співаків і брамників і приношення для священиків.5 приготував для нього велику кімнату, де раніш складано хлібні приноси, ладан, посуд, десятини хліба, нового вина й олії, що за законом належали левітам, співцям та воротарям, і приноси для священиків.5 і зробив собі велику скарбницю, і туди раніше давали дари і ладан і посуд і десятину зерна і вина і олії, (приписане) законом для левітів і співаків і дверників, і первоплоди священиків.5 Опорядив задля його велику складницю, де переднїйше складали харчові приноси, ладан і посуд, і десятини збіжеві, й з вина й оливи, постановлені законом про левітів, сьпівцїв та воротарів і приноси задля сьвященників.
6 А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксеркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному часі випросився я від царя.6 Коли все це відбувалося, я не був у Єрусалимі; тому що тридцять другого року вавилонського царя Артаксеркса я ходив до царя, і по збігові кількох днів, я залишив царя.6 Але під час цього мене не було в Єрусалимі, бо тридцять другого року вавилонського царя Артаксеркса я повернувся до царя,але за деякий час відпросивсь я у царя,6 І в усьому цьому я не був в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артасаста царя Вавилону пішов я до царя. І по закінченні днів прохав я царя6 Як се все дїялось, не був я в Ерусалимі, бо трийцять другого року царя Вавилонського Артаксеркса ходив я до царя та в кілька день відпросився в царя.
7 І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, роблячи йому комору на подвір'ях Божого дому.7 Коли я повернувся до Єрусалиму, і довідався про недобру справу, котру вчинив Єл'яшів, обладнавши для Товії комору на подвір'ї дому Божого,7 прийшов до Єрусалиму й довідався я про те зло, яке зробив Еліяшів для Товії, приготувавши йому кімнату в дворах дому Божого,7 і прийшов до Єрусалиму. І я зрозумів зло, яке зробив Еліясів для Товії, щоб зробити йому скарбницю в дворі божого дому.7 Як прийшов я в Ерусалим і довідався про погане дїло, яке зробив Елїяшив, опорядивши про Товію складницю в дворах дому Божого,
8 І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикидав геть із комори.8 Тоді мені було вельми неприємно, і я викинув усі домашні речі Товіїні геть з комори,8 і дуже прикро мені стало, і я повикидав геть із кімнати всі хатні речі Товії,8 І мені виказалося дуже поганим, і я викинув ввесь посуд дому Товії геть з скарбниці.8 То менї стало дуже немило, й я повикидав із складницї всї хатні речі Товіїні,
9 І я сказав, і очистили комори, а я вернув туди посуд Божого дому, хлібну жертву та ладан.9 І тоді я наказав, і вони очистили комори, і наказав знову внести туди посудини дому Божого, хлібне приношення і ладан.9 і наказав очистити кімнати, і велів повносити туди знову посуд дому Божого, приноси й ладан.9 І я сказав і очистили скарбницю, і я туди повернув посуд божого дому, дар і ладан.9 І сказав, щоб вичистили кімнати, й приказав повносити знов посуд дому Божого, харчовий принос та ладан.
10 І довідався я, що левитські частки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки, що робили свою працю.10 І ще я довідався, що частки левитам не віддаються, і що левити і співаки, які робили свою справу, порозбігалися, кожний на своє поле.10 Довідавсь я також, що часток левітам не давали й що левіти та співці, які мали виконувати службу, порозбігались, кожний на своє поле.10 І я довідався, що не дано часті левітів, і втекли (кожний) чоловік до свого поля, левіти і співаки, що чинили діло.10 Ще ж довідався я, що левітам не дають частки, та що левіти й сьпівцї, що робили своє дїло, порозбігались, кожний на своє поле.
11 І докоряв я заступникам та й сказав: Чого опущений дім Божий? І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місцях.11 І я висловив за це догану старшинам, і сказав: Навіщо залишений нами дім Божий? І я зібрав їх, і настановив їх на місце їхнє.11 І заходивсь я докоряти начальникам і сказав: «Чому занедбано дім Божий?» І зібравши їх, поставив я їх на їхнє місце.11 І я боровся з вождями і я сказав: Чому покинено божий дім? І я їх зібрав і поставив їх в їхніх чинах.11 І докоряв я старшинам і сказав: Чому опустили ми дім Божий? І я зібрав їх і поставив їх на їх місце.
12 І вся Юдея приносила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбниць.12 І всі юдеї почали приносити десятини хліба, вина і оливи в комори.12 Тоді всі юдеї стали приносити до складів десятину хліба, нового вина та олії.12 І ввесь Юда принесли десятину пшениці і вина і олії до скарбів12 І всї Юдеї стали приносити десятини пашні, вина та оливи в комори.
13 І настановив я над скарбницями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважані за вірних. І на них покладено ділити частки для їхніх братів.13 І поставив я над коморами Шелемію священика й Садока книжника, і Педаю з левитів і при них Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони вважалися вірними. І на них покладено роздавати частки братам своїм.13 Над складами поставив я Шелемію, священика, та Цадока, книжника, та Педаю з левітів, а при них Ханана, сина Заккура, сина Маттанії, бо їх уважали за певних. На них був обов'язок розділювати своїм братам.13 на руку Селемія священика і Саддока писаря і Фадая з Левітів, і під їхньою рукою Анан син Закхура, син Маттанія, бо ними вважалися за вірних, щоб ділити своїм братам.13 І приставив я до комор Шелемію, сьвященника, та письменника Садока, та Федаю з левітів, а при їх Ханана, сина Закхурового, сина Маттанїїного, бо їх уважали за певних. І їм поручено роздавати частки братам своїм.
14 Пам'ятай же мене, Боже, за це, і не зітри моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторожах!14 Згадуй мене за це, Боже мій, і не зітри мої добродіяння, котрі я вчинив для дому мого Бога і для служіння при ньому;14 Згадай про мене за це, Боже мій, і не забудь добрих моїх діл, що я вчинив для дому Бога мого й для служби при ньому.14 Згадай мене, Боже, в цьому, і хай не забракне милосердя мені, за те, що я зробив в домі Господа Бога.14 Згадай про мене за се, Боже мій, й не затри щирих дїл моїх, що я вчинив задля дому Бога мого й служби при йому!
15 Тими днями бачив я в Юдеї таких, що топтали в суботу чавила, і носили снопи, і нав'ючували на ослів вино, виноград, і фіґі, і всілякий тягар, і везли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність.15 За тих днів побачив я в Юдеї, що в суботу чавлять виноград у чавилах, возять снопи, і нав'ючують віслюків вином, виноградом, і смоквами, і всіляким вантажем, і відвозять в суботній день до Єрусалиму. І я свідчив супроти них того ж дня, коли вони продавали їстівне.15 Того часу побачив я в Юдеї, що в суботу топчуть у винодавлях, возять снопи, навантаживши ними ослів, а також вином, виноградом, фіґами й усяким тягарем, і приставляють у Єрусалим суботнього дня, і я їм докоряв за день, в який продавали вони свою живність.15 В тих днях я побачив в Юди, що топтали винотоки в суботу, і носили снопи і накладали на ослів, і вино і виноград і фіґи і всякі тягарі і приносили до Єрусалиму в день суботи. І я засвідчив в дні їхнього торгу.15 В ті часи побачив я в Юдеї, що в суботу топчуть в точилах*, возять снопи і навантажують на ослів вина, винограду, фіґ і всякої ваги й везуть у Ерусалим в день субітнїй. І я докоряв їм дуже того ж таки дня, як вони продавали їжу.
16 А тиряни мешкали в ньому, і постачали рибу й усе на продаж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі.16 І тиряни жили в Юдеї, і привозили рибу й усілякий вантаж, і продавали в суботу мешканцям Юдеї і в Єрусалимі.16 Та й тирійці жили в нім і привозили рибу та усякий крам і продавали в суботу юдеям, і то в Єрусалимі.16 І сиділи в ньому ті, що несли рибу, і всякий товар, що продавали в суботу синам Юди і в Єрусалимі.16 Та й Тирийцї жили в Юдеї і привозили рибу та всякий крам і продавали в суботу осадникам Юдеї та Ерусалиму.
17 І докоряв я Юдиним шляхетним та й сказав їм: Що це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день?17 І я покартав князів з Юдеї, і сказав їм: Навіщо ви чините таке зло і опогонюєте день суботній?17 То я докоряв вельможам юдейським і сказав їм: «Яке ж погане діло ви робите, осквернюючи день суботній!17 І я боровся з свобідними синами Юди і я їм сказав: Що це за погана справа, яку ви робите, і опоганюєте день суботи?17 І я докоряв значнїйшим із Юдеїв і сказав їм: Навіщо робите ви таке погане дїло й поганите день суботнїй?
18 Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побільшуєте жар гніву на Ізраїля зневажанням суботи.18 Чи не так чинили батьки ваші, і за те Бог наш навів на нас і на оце місто все це лихо? А ви збільшуєте гнів Його на Ізраїля, зневажаючи суботу.18 Чи ж не так чинили батьки ваші, за що послав Бог нащ на нас і на це місто все те лихо? А ви ще збільшуєте гнів на Ізраїля осквернюючи суботу!»18 Чи не так зробили наші батьки і наш Бог наніс на них і на нас і на це місто все це зло. І ви додаєте зло на Ізраїль, щоб опоганити суботу.18 Чи ж не так чинили батьки наші, й за те послав Бог наш на нас і на се місто все це лихо? А ви збільшуєте гнїв його на Ізраїля, зневажаючи суботу!
19 І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, і були замикувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, щоб тягар не входив суботнього дня!19 Після цього, коли сутеніло при брамах єрусалимських, перед суботою, я наказав замикати брами, і сказав, щоб не відчиняли їх до ранку після суботи. І служників своїх я поставив біля кожної брами, щоб жодний вантаж не входив суботнього дня;19 Після цього, коли в єрусалимських брамах сутеніло перед суботою, я наказав зачинити двері та звелів їх не відчиняти, аж доки не мине субота, й поставив коло воріт деяких моїх слуг, щоб ніяка вантага не приходила в день суботній.19 І сталося коли поставили брами в Єрусалимі, перед суботою, і я сказав і замкнули брами, і я сказав, щоб не відкрити їх хіба аж після суботи. І я поставив (деяких) з моїх слуг над брамами, щоб не носили товарі в день суботи.19 Після сього, як смеркало перед суботою в воротях Ерусалимських, приказав я запірати двері й звелїв, щоб не отвирали їх аж до ранку послї суботи. І ставив я коло воріт слуг моїх, щоб нїяка вантага не проходила в день суботнїй.
20 І ночували крамарі та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом.20 І ночували крамарі і купці всіляких речей поза Єрусалимом і вперше, і вдруге.20 Ось чому крамарі та продавці всякого краму не раз і не два ночували поза Єрусалимом.20 І осіли всі і зробили торгівлю поза Єрусалимом раз і двічі.20 І ночували крамарі та перекупнї всякого краму не раз і не два знадвору під Ерусалимом.
21 І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повторите це, я простягну руку на вас! Від того часу вони не приходили в суботу.21 Тоді я суворо попередив їх і свідчив супроти них і сказав їм: Чому ви ночуєте біля муру? Якщо вчините це ще раз, я накладу на вас руку. І звідтоді вони не приходили в суботу.21 Але я остерігав їх і сказав їм: «Чого ви ночуєте перед муром? Якщо це вчините ще раз, я накладу на вас руку.» Від того часу вони не приходили в суботу.21 І я засвідчив їм і я сказав їм: Чому ви осіли перед стінами? Якщо повторите, простягну проти вас мою руку. Від того часу (більше) не прийшли в суботу.21 Але я сварив на їх дуже і сказав їм: Чого ви ночуєте коло муру? Коли се вчините ще раз, то я наложу на вас руку. Від того часу вони не приходили в суботу.
22 І сказав я Левитам, щоб вони очистилися й приходили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї!22 І сказав я левитам, щоб вони очистилися і приходили стерегти брами, щоб святити день суботній. І за це згадуй мене, Боже мій, і помилуй мене з великої милости Твоєї!22 І я звелів левітам, щоб вони очистились і прийшли відбувати сторожу коло воріт, щоби святити день суботній. І за це згадай про мене, Боже мій, і змилуйся надо мною з твого великого милосердя!22 І я сказав левітам, які були очищені, і приходили стерегти брами, щоб освятити день суботи. За це згадай мене, Боже, і пощади мене за твоїм великим милосердям.22 І сказав я левітам, щоб вони очистились і прийшли відбувати сторожу коло воріт, щоб сьвятити день субітнїй. І за се спогадай на мене, Боже мій, і пощади мене після великого милосердя твого!
23 Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жінок ашдодянок, аммонітянок, моавітянок.23 І ще тими днями я бачив Юдеїв, котрі взяли собі дружин із ашдодянок, аммонійок, і моавитянок.23 Того ж самого часу бачив я юдеїв, що взяли собі жінок ашдодських, аммонських та моавитянських,23 І в тих днях я побачив юдеїв, які взяли жінок азотійок, амманіток, моавіток23 Ще бачив я в тих часах Юдеїв, що побрали собі жінок із Азотїїв, Аммонїїв та Моабіїв;
24 А їхні сини говорили наполовину по-ашдодському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того народу.24 І від того сини їхні говорили наполовину ашдодською, чи мовою інших народів, і не вміли розмовляти єврейською.24 і діти їхні говорили наполовину по-ашдодському, а не вміли говорити по-юдейському, лише мовою інших народів.24 і їхні сини половина говорять по азотському і не вміють говорити по юдейському,24 А через те їх дїти говорять пополовинї по азотсьски, або мовою инчих народів, і не вміють говорити по юдейськи.
25 І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, кажучи: Не давайте ваших дочок їхнім синам, і не беріть їхніх дочок для ваших синів та для вас.25 Я покартав їх за це, і проклинав їх, і деяких із мужів бив, виривав у них волосся, і заклинав їх Богом, щоб вони не віддавали доньок своїх за синів їхніх, і не брали дочок їхніх за синів своїх і за себе.25 Я картав їх і кляв їх, а декого з людей бив, тряс за чуприну й заклинав їх Богом: «Не давайте дочок своїх за синів їхніх і не беріть дочок їхніх для своїх синів і собі.25 і боровся я з ними і я їх прокляв і побив з них (деяких) мужів і я оголив їхню голову і я їх закляв Богом: Якщо даєте ваших дочок їхним синам, і якщо берете з їхніх дочок для ваших синів.25 Я лаяв і кляв їх за се, а декотрих чоловіків бив, скуб їх за волосся й заклинав їх Богом, щоб вони не видавали дочок своїх за синів їх, і не брали дочок їх за синів своїх і за себе.
26 Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, а між багатьма народами не було такого царя, як він, і був уподобаний Богові своєму, і Бог настановив його царем над усім Ізраїлем, і його ввели в гріх ті чужі жінки?26 Чи не через них, говорив я, грішив Соломон, цар Ізраїлів? У багатьох народів не було такого царя, як він. Він був улюбленцем Бога свого, і Бог настановив його царем над усіма ізраїльтянами; і все ж таки чужинські жінки увели в гріх і його.26 Хіба не через них згрішив Соломон, цар Ізраїля? А такого, як він, царя, не було ні в одного з багатьох народів. І він був любий Богові своєму, і Бог настановив його царем над усім Ізраїлем, одначе ж чужоземні жінки довели до гріха й його.26 Чи не так згрішив Соломон цар Ізраїля і між численними народами не було царя подібного до нього. І був улюблений у Бога, і Бог дав його за царя над всім Ізраїлем. І цього звели жінки чужинки.26 Бо чи ж не через їх грішив Соломон, царь Ізрайлїв? В багатьох народів не було такого царя, як він. Він був любий Богові свойму, й Бог настановив його царем над усїма Ізрайлитянами, одначе ж чужоземські жінки довели до гріха й його.
27 І тому чи ж чуте було таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневірення проти нашого Бога, щоб брати чужих жінок?27 І чи можливо нам чути про вас, що ви чините все це велике зло, грішите перед Богом нашим, приймаючи в співжиття чужинських жінок?27 Чи й нам про вас чути, що ви чините це велике зло та зраджуєте Бога нашого, бравши собі чужоземних жінок?»27 І ми не послухаємо вас, щоб чинити всю цю злобу, щоб переступити проти нашого Бога, взяти жінок чужинок.27 Хиба ж можемо ми (байдужно) чути про вас, що ви чините таке велике зло, й грішите перед Богом нашим, приймаючи чужоземських жінок?
28 А один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, і я вигнав його від себе!28 І один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, – і я прогнав його від себе.28 Навіть один із синів Йояди, син Еліяшіва первосвященика, був зятем Санбаллата хоронія, я й прогнав його від себе.28 І (один) з синів Йоада, сина Елісува, великого священика (був) зятем Санаваллата Орооніта і я вигнав його від мене.28 Навіть споміж синів Йоади, сина первосьвященника Елїяшива, був один зятем Санаваллата з Хорону. Я ж і прогнав його від себе.
29 Запам'ятай же їм, Боже мій, за сплямлення священства та заповіту священичого та левитського!29 Пригадай їм, Боже мій, що вони опоганили священство і заповіта священицького і левитського.29 Пригадай їм, Боже мій що вони опоганили священство й священицький та левітський союз!29 Згадай їм, Боже, за кревність заповіту священства і священство і левітство.29 Пригадай їм, Боже мій, що вони опоганили сьвященство і заповіт сьвященницький і левітський!
30 І очистив я їх від усього чужого, і встановив черги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх,30 Так очистив я їх від усього чужинського, і поновив служіння священиків і левитів, кожного на справу його,30 Так я їх очистив від усього чужоземного й завів наново служби священиків та левітів, кожного при його ділі, -30 І я їх очистив з усього чужого і я поставив щоденні служби священикам і левітам, (кожному) чоловікові за його ділом,30 Так обчистив я їх від усього чужоземського й позаводив наново служби сьвященників і левітів, кожного при його дїлї,
31 і для пожертви дров в означених часах, і для первоплодів. Запам'ятай же мене, боже мій, на добро!31 І за пожертву дров у призначений час, і за першоплоди. Згадай мене, Боже мій, мені на добро!31 і постачання дров у призначені часи й первоплодів. Згадай про це, Боже мій, на добро мені!31 і дар деревоносіїв в призначені часи і (дари) з первоплодів. Згадай мене, Боже наш, на добро.31 І приставу дров в призначений час, і первоплодів. Спогадай мене, Боже мій, на добро менї!