1 Того дня читане було з Мойсеєвої книги вголос народу, і було знайдене написане в ній, що Аммонітянин та Моавітянин не ввійде до Божої громади, і так буде аж навіки, | 1 Того дня прочитано було з Книги Мойсеєвої уголос перед народом, і знайдене написане в ній: аммонієць і моавитянин не може увійти до Божого зібрання повік. | 1 Того дня читано, щоб народ чув, книгу закона Мойсея, та знайдено в ній написане, що ні аммоній, ні моавитянин не можуть увійти в громаду Божу повіки | 1 В тому дні прочитано з книги Мойсея до ух народу, і знайдено в ній запис, щоб амманіти і моавіти не ввійшли до божого збору до віку, | 1 В той день читано з книги Мойсейової перед слухаючим народом, і знайдено написане в неї: Аммонїй й Моабій не може ввійти в громаду Божу по віки, |
2 бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли були на нього Валаама проклясти його, та Бог наш обернув те прокляття на благословення. | 2 Тому що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом і водою, і найняли супроти нього Валаама, щоби проклясти його; та Бог наш обернув прокляття на благословення, | 2 тому, що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом та водою, а найняли проти них Валаама, щоб прокляв їх, - але Бог наш перемінив прокльон у благословення. | 2 бо не зустріли синів Ізраїля хлібом і водою і найняли проти нього Валаама, щоб прокляти, і наш Бог повернув прокляття на благословення. | 2 За те, що вони не встріли синів Ізрайлевих із хлїбом та водою й найняли проти його Балаама, щоб проклясти його, але Бог наш обернув проклін у благословеннє. |
3 І сталося, як почули вони Закон, то відділили від Ізраїля все чуже. | 3 Зачувши цей Закон, вони відділили все чужинське від Ізраїля. | 3 Отож, почувши цей закон, відлучили вони всіх мішанців від Ізраїля. | 3 І сталося, як почули закон, і відлучили кожного змішаного в Ізраїлі. | 3 Почувши сей закон, відлучили вони все чужородне від Ізраїля. |
4 А перед тим священик Ел'яшів, призначений до комори дому нашого Бога, близький Товійїн, | 4 А перед тим священик Ел'яшів, призначений доглядати комору при домі Бога нашого, родич Товіїн, | 4 Ще перед тим священик Еліяшів, поставлений над кімнатами дому Бога нашого, родич Товії, | 4 І перед цим Еліасів священик жив в скарбниці дому нашого Бога, він близький Товії, | 4 І стало ся, що сьвященник Елїяшив, приставлений до кімнат при домі Бога нашого, близький родич Товії, |
5 то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлібну, ладан, і посуд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені заповіддю для Левитів, і співаків, і придверних, і священичі принесення. | 5 Обладнав для нього велику кімнату, до котрої передніше клали хлібні приношення, ладан, молоде вино і оливу, як належало за Законом для левитів, співаків і брамників і приношення для священиків. | 5 приготував для нього велику кімнату, де раніш складано хлібні приноси, ладан, посуд, десятини хліба, нового вина й олії, що за законом належали левітам, співцям та воротарям, і приноси для священиків. | 5 і зробив собі велику скарбницю, і туди раніше давали дари і ладан і посуд і десятину зерна і вина і олії, (приписане) законом для левітів і співаків і дверників, і первоплоди священиків. | 5 Опорядив задля його велику складницю, де переднїйше складали харчові приноси, ладан і посуд, і десятини збіжеві, й з вина й оливи, постановлені законом про левітів, сьпівцїв та воротарів і приноси задля сьвященників. |
6 А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксеркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному часі випросився я від царя. | 6 Коли все це відбувалося, я не був у Єрусалимі; тому що тридцять другого року вавилонського царя Артаксеркса я ходив до царя, і по збігові кількох днів, я залишив царя. | 6 Але під час цього мене не було в Єрусалимі, бо тридцять другого року вавилонського царя Артаксеркса я повернувся до царя,але за деякий час відпросивсь я у царя, | 6 І в усьому цьому я не був в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артасаста царя Вавилону пішов я до царя. І по закінченні днів прохав я царя | 6 Як се все дїялось, не був я в Ерусалимі, бо трийцять другого року царя Вавилонського Артаксеркса ходив я до царя та в кілька день відпросився в царя. |
7 І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, роблячи йому комору на подвір'ях Божого дому. | 7 Коли я повернувся до Єрусалиму, і довідався про недобру справу, котру вчинив Єл'яшів, обладнавши для Товії комору на подвір'ї дому Божого, | 7 прийшов до Єрусалиму й довідався я про те зло, яке зробив Еліяшів для Товії, приготувавши йому кімнату в дворах дому Божого, | 7 і прийшов до Єрусалиму. І я зрозумів зло, яке зробив Еліясів для Товії, щоб зробити йому скарбницю в дворі божого дому. | 7 Як прийшов я в Ерусалим і довідався про погане дїло, яке зробив Елїяшив, опорядивши про Товію складницю в дворах дому Божого, |
8 І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикидав геть із комори. | 8 Тоді мені було вельми неприємно, і я викинув усі домашні речі Товіїні геть з комори, | 8 і дуже прикро мені стало, і я повикидав геть із кімнати всі хатні речі Товії, | 8 І мені виказалося дуже поганим, і я викинув ввесь посуд дому Товії геть з скарбниці. | 8 То менї стало дуже немило, й я повикидав із складницї всї хатні речі Товіїні, |
9 І я сказав, і очистили комори, а я вернув туди посуд Божого дому, хлібну жертву та ладан. | 9 І тоді я наказав, і вони очистили комори, і наказав знову внести туди посудини дому Божого, хлібне приношення і ладан. | 9 і наказав очистити кімнати, і велів повносити туди знову посуд дому Божого, приноси й ладан. | 9 І я сказав і очистили скарбницю, і я туди повернув посуд божого дому, дар і ладан. | 9 І сказав, щоб вичистили кімнати, й приказав повносити знов посуд дому Божого, харчовий принос та ладан. |
10 І довідався я, що левитські частки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки, що робили свою працю. | 10 І ще я довідався, що частки левитам не віддаються, і що левити і співаки, які робили свою справу, порозбігалися, кожний на своє поле. | 10 Довідавсь я також, що часток левітам не давали й що левіти та співці, які мали виконувати службу, порозбігались, кожний на своє поле. | 10 І я довідався, що не дано часті левітів, і втекли (кожний) чоловік до свого поля, левіти і співаки, що чинили діло. | 10 Ще ж довідався я, що левітам не дають частки, та що левіти й сьпівцї, що робили своє дїло, порозбігались, кожний на своє поле. |
11 І докоряв я заступникам та й сказав: Чого опущений дім Божий? І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місцях. | 11 І я висловив за це догану старшинам, і сказав: Навіщо залишений нами дім Божий? І я зібрав їх, і настановив їх на місце їхнє. | 11 І заходивсь я докоряти начальникам і сказав: «Чому занедбано дім Божий?» І зібравши їх, поставив я їх на їхнє місце. | 11 І я боровся з вождями і я сказав: Чому покинено божий дім? І я їх зібрав і поставив їх в їхніх чинах. | 11 І докоряв я старшинам і сказав: Чому опустили ми дім Божий? І я зібрав їх і поставив їх на їх місце. |
12 І вся Юдея приносила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбниць. | 12 І всі юдеї почали приносити десятини хліба, вина і оливи в комори. | 12 Тоді всі юдеї стали приносити до складів десятину хліба, нового вина та олії. | 12 І ввесь Юда принесли десятину пшениці і вина і олії до скарбів | 12 І всї Юдеї стали приносити десятини пашні, вина та оливи в комори. |
13 І настановив я над скарбницями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважані за вірних. І на них покладено ділити частки для їхніх братів. | 13 І поставив я над коморами Шелемію священика й Садока книжника, і Педаю з левитів і при них Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони вважалися вірними. І на них покладено роздавати частки братам своїм. | 13 Над складами поставив я Шелемію, священика, та Цадока, книжника, та Педаю з левітів, а при них Ханана, сина Заккура, сина Маттанії, бо їх уважали за певних. На них був обов'язок розділювати своїм братам. | 13 на руку Селемія священика і Саддока писаря і Фадая з Левітів, і під їхньою рукою Анан син Закхура, син Маттанія, бо ними вважалися за вірних, щоб ділити своїм братам. | 13 І приставив я до комор Шелемію, сьвященника, та письменника Садока, та Федаю з левітів, а при їх Ханана, сина Закхурового, сина Маттанїїного, бо їх уважали за певних. І їм поручено роздавати частки братам своїм. |
14 Пам'ятай же мене, Боже, за це, і не зітри моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторожах! | 14 Згадуй мене за це, Боже мій, і не зітри мої добродіяння, котрі я вчинив для дому мого Бога і для служіння при ньому; | 14 Згадай про мене за це, Боже мій, і не забудь добрих моїх діл, що я вчинив для дому Бога мого й для служби при ньому. | 14 Згадай мене, Боже, в цьому, і хай не забракне милосердя мені, за те, що я зробив в домі Господа Бога. | 14 Згадай про мене за се, Боже мій, й не затри щирих дїл моїх, що я вчинив задля дому Бога мого й служби при йому! |
15 Тими днями бачив я в Юдеї таких, що топтали в суботу чавила, і носили снопи, і нав'ючували на ослів вино, виноград, і фіґі, і всілякий тягар, і везли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність. | 15 За тих днів побачив я в Юдеї, що в суботу чавлять виноград у чавилах, возять снопи, і нав'ючують віслюків вином, виноградом, і смоквами, і всіляким вантажем, і відвозять в суботній день до Єрусалиму. І я свідчив супроти них того ж дня, коли вони продавали їстівне. | 15 Того часу побачив я в Юдеї, що в суботу топчуть у винодавлях, возять снопи, навантаживши ними ослів, а також вином, виноградом, фіґами й усяким тягарем, і приставляють у Єрусалим суботнього дня, і я їм докоряв за день, в який продавали вони свою живність. | 15 В тих днях я побачив в Юди, що топтали винотоки в суботу, і носили снопи і накладали на ослів, і вино і виноград і фіґи і всякі тягарі і приносили до Єрусалиму в день суботи. І я засвідчив в дні їхнього торгу. | 15 В ті часи побачив я в Юдеї, що в суботу топчуть в точилах*, возять снопи і навантажують на ослів вина, винограду, фіґ і всякої ваги й везуть у Ерусалим в день субітнїй. І я докоряв їм дуже того ж таки дня, як вони продавали їжу. |
16 А тиряни мешкали в ньому, і постачали рибу й усе на продаж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі. | 16 І тиряни жили в Юдеї, і привозили рибу й усілякий вантаж, і продавали в суботу мешканцям Юдеї і в Єрусалимі. | 16 Та й тирійці жили в нім і привозили рибу та усякий крам і продавали в суботу юдеям, і то в Єрусалимі. | 16 І сиділи в ньому ті, що несли рибу, і всякий товар, що продавали в суботу синам Юди і в Єрусалимі. | 16 Та й Тирийцї жили в Юдеї і привозили рибу та всякий крам і продавали в суботу осадникам Юдеї та Ерусалиму. |
17 І докоряв я Юдиним шляхетним та й сказав їм: Що це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день? | 17 І я покартав князів з Юдеї, і сказав їм: Навіщо ви чините таке зло і опогонюєте день суботній? | 17 То я докоряв вельможам юдейським і сказав їм: «Яке ж погане діло ви робите, осквернюючи день суботній! | 17 І я боровся з свобідними синами Юди і я їм сказав: Що це за погана справа, яку ви робите, і опоганюєте день суботи? | 17 І я докоряв значнїйшим із Юдеїв і сказав їм: Навіщо робите ви таке погане дїло й поганите день суботнїй? |
18 Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побільшуєте жар гніву на Ізраїля зневажанням суботи. | 18 Чи не так чинили батьки ваші, і за те Бог наш навів на нас і на оце місто все це лихо? А ви збільшуєте гнів Його на Ізраїля, зневажаючи суботу. | 18 Чи ж не так чинили батьки ваші, за що послав Бог нащ на нас і на це місто все те лихо? А ви ще збільшуєте гнів на Ізраїля осквернюючи суботу!» | 18 Чи не так зробили наші батьки і наш Бог наніс на них і на нас і на це місто все це зло. І ви додаєте зло на Ізраїль, щоб опоганити суботу. | 18 Чи ж не так чинили батьки наші, й за те послав Бог наш на нас і на се місто все це лихо? А ви збільшуєте гнїв його на Ізраїля, зневажаючи суботу! |
19 І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, і були замикувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, щоб тягар не входив суботнього дня! | 19 Після цього, коли сутеніло при брамах єрусалимських, перед суботою, я наказав замикати брами, і сказав, щоб не відчиняли їх до ранку після суботи. І служників своїх я поставив біля кожної брами, щоб жодний вантаж не входив суботнього дня; | 19 Після цього, коли в єрусалимських брамах сутеніло перед суботою, я наказав зачинити двері та звелів їх не відчиняти, аж доки не мине субота, й поставив коло воріт деяких моїх слуг, щоб ніяка вантага не приходила в день суботній. | 19 І сталося коли поставили брами в Єрусалимі, перед суботою, і я сказав і замкнули брами, і я сказав, щоб не відкрити їх хіба аж після суботи. І я поставив (деяких) з моїх слуг над брамами, щоб не носили товарі в день суботи. | 19 Після сього, як смеркало перед суботою в воротях Ерусалимських, приказав я запірати двері й звелїв, щоб не отвирали їх аж до ранку послї суботи. І ставив я коло воріт слуг моїх, щоб нїяка вантага не проходила в день суботнїй. |
20 І ночували крамарі та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом. | 20 І ночували крамарі і купці всіляких речей поза Єрусалимом і вперше, і вдруге. | 20 Ось чому крамарі та продавці всякого краму не раз і не два ночували поза Єрусалимом. | 20 І осіли всі і зробили торгівлю поза Єрусалимом раз і двічі. | 20 І ночували крамарі та перекупнї всякого краму не раз і не два знадвору під Ерусалимом. |
21 І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повторите це, я простягну руку на вас! Від того часу вони не приходили в суботу. | 21 Тоді я суворо попередив їх і свідчив супроти них і сказав їм: Чому ви ночуєте біля муру? Якщо вчините це ще раз, я накладу на вас руку. І звідтоді вони не приходили в суботу. | 21 Але я остерігав їх і сказав їм: «Чого ви ночуєте перед муром? Якщо це вчините ще раз, я накладу на вас руку.» Від того часу вони не приходили в суботу. | 21 І я засвідчив їм і я сказав їм: Чому ви осіли перед стінами? Якщо повторите, простягну проти вас мою руку. Від того часу (більше) не прийшли в суботу. | 21 Але я сварив на їх дуже і сказав їм: Чого ви ночуєте коло муру? Коли се вчините ще раз, то я наложу на вас руку. Від того часу вони не приходили в суботу. |
22 І сказав я Левитам, щоб вони очистилися й приходили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї! | 22 І сказав я левитам, щоб вони очистилися і приходили стерегти брами, щоб святити день суботній. І за це згадуй мене, Боже мій, і помилуй мене з великої милости Твоєї! | 22 І я звелів левітам, щоб вони очистились і прийшли відбувати сторожу коло воріт, щоби святити день суботній. І за це згадай про мене, Боже мій, і змилуйся надо мною з твого великого милосердя! | 22 І я сказав левітам, які були очищені, і приходили стерегти брами, щоб освятити день суботи. За це згадай мене, Боже, і пощади мене за твоїм великим милосердям. | 22 І сказав я левітам, щоб вони очистились і прийшли відбувати сторожу коло воріт, щоб сьвятити день субітнїй. І за се спогадай на мене, Боже мій, і пощади мене після великого милосердя твого! |
23 Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жінок ашдодянок, аммонітянок, моавітянок. | 23 І ще тими днями я бачив Юдеїв, котрі взяли собі дружин із ашдодянок, аммонійок, і моавитянок. | 23 Того ж самого часу бачив я юдеїв, що взяли собі жінок ашдодських, аммонських та моавитянських, | 23 І в тих днях я побачив юдеїв, які взяли жінок азотійок, амманіток, моавіток | 23 Ще бачив я в тих часах Юдеїв, що побрали собі жінок із Азотїїв, Аммонїїв та Моабіїв; |
24 А їхні сини говорили наполовину по-ашдодському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того народу. | 24 І від того сини їхні говорили наполовину ашдодською, чи мовою інших народів, і не вміли розмовляти єврейською. | 24 і діти їхні говорили наполовину по-ашдодському, а не вміли говорити по-юдейському, лише мовою інших народів. | 24 і їхні сини половина говорять по азотському і не вміють говорити по юдейському, | 24 А через те їх дїти говорять пополовинї по азотсьски, або мовою инчих народів, і не вміють говорити по юдейськи. |
25 І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, кажучи: Не давайте ваших дочок їхнім синам, і не беріть їхніх дочок для ваших синів та для вас. | 25 Я покартав їх за це, і проклинав їх, і деяких із мужів бив, виривав у них волосся, і заклинав їх Богом, щоб вони не віддавали доньок своїх за синів їхніх, і не брали дочок їхніх за синів своїх і за себе. | 25 Я картав їх і кляв їх, а декого з людей бив, тряс за чуприну й заклинав їх Богом: «Не давайте дочок своїх за синів їхніх і не беріть дочок їхніх для своїх синів і собі. | 25 і боровся я з ними і я їх прокляв і побив з них (деяких) мужів і я оголив їхню голову і я їх закляв Богом: Якщо даєте ваших дочок їхним синам, і якщо берете з їхніх дочок для ваших синів. | 25 Я лаяв і кляв їх за се, а декотрих чоловіків бив, скуб їх за волосся й заклинав їх Богом, щоб вони не видавали дочок своїх за синів їх, і не брали дочок їх за синів своїх і за себе. |
26 Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, а між багатьма народами не було такого царя, як він, і був уподобаний Богові своєму, і Бог настановив його царем над усім Ізраїлем, і його ввели в гріх ті чужі жінки? | 26 Чи не через них, говорив я, грішив Соломон, цар Ізраїлів? У багатьох народів не було такого царя, як він. Він був улюбленцем Бога свого, і Бог настановив його царем над усіма ізраїльтянами; і все ж таки чужинські жінки увели в гріх і його. | 26 Хіба не через них згрішив Соломон, цар Ізраїля? А такого, як він, царя, не було ні в одного з багатьох народів. І він був любий Богові своєму, і Бог настановив його царем над усім Ізраїлем, одначе ж чужоземні жінки довели до гріха й його. | 26 Чи не так згрішив Соломон цар Ізраїля і між численними народами не було царя подібного до нього. І був улюблений у Бога, і Бог дав його за царя над всім Ізраїлем. І цього звели жінки чужинки. | 26 Бо чи ж не через їх грішив Соломон, царь Ізрайлїв? В багатьох народів не було такого царя, як він. Він був любий Богові свойму, й Бог настановив його царем над усїма Ізрайлитянами, одначе ж чужоземські жінки довели до гріха й його. |
27 І тому чи ж чуте було таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневірення проти нашого Бога, щоб брати чужих жінок? | 27 І чи можливо нам чути про вас, що ви чините все це велике зло, грішите перед Богом нашим, приймаючи в співжиття чужинських жінок? | 27 Чи й нам про вас чути, що ви чините це велике зло та зраджуєте Бога нашого, бравши собі чужоземних жінок?» | 27 І ми не послухаємо вас, щоб чинити всю цю злобу, щоб переступити проти нашого Бога, взяти жінок чужинок. | 27 Хиба ж можемо ми (байдужно) чути про вас, що ви чините таке велике зло, й грішите перед Богом нашим, приймаючи чужоземських жінок? |
28 А один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, і я вигнав його від себе! | 28 І один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, – і я прогнав його від себе. | 28 Навіть один із синів Йояди, син Еліяшіва первосвященика, був зятем Санбаллата хоронія, я й прогнав його від себе. | 28 І (один) з синів Йоада, сина Елісува, великого священика (був) зятем Санаваллата Орооніта і я вигнав його від мене. | 28 Навіть споміж синів Йоади, сина первосьвященника Елїяшива, був один зятем Санаваллата з Хорону. Я ж і прогнав його від себе. |
29 Запам'ятай же їм, Боже мій, за сплямлення священства та заповіту священичого та левитського! | 29 Пригадай їм, Боже мій, що вони опоганили священство і заповіта священицького і левитського. | 29 Пригадай їм, Боже мій що вони опоганили священство й священицький та левітський союз! | 29 Згадай їм, Боже, за кревність заповіту священства і священство і левітство. | 29 Пригадай їм, Боже мій, що вони опоганили сьвященство і заповіт сьвященницький і левітський! |
30 І очистив я їх від усього чужого, і встановив черги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх, | 30 Так очистив я їх від усього чужинського, і поновив служіння священиків і левитів, кожного на справу його, | 30 Так я їх очистив від усього чужоземного й завів наново служби священиків та левітів, кожного при його ділі, - | 30 І я їх очистив з усього чужого і я поставив щоденні служби священикам і левітам, (кожному) чоловікові за його ділом, | 30 Так обчистив я їх від усього чужоземського й позаводив наново служби сьвященників і левітів, кожного при його дїлї, |
31 і для пожертви дров в означених часах, і для первоплодів. Запам'ятай же мене, боже мій, на добро! | 31 І за пожертву дров у призначений час, і за першоплоди. Згадай мене, Боже мій, мені на добро! | 31 і постачання дров у призначені часи й первоплодів. Згадай про це, Боже мій, на добро мені! | 31 і дар деревоносіїв в призначені часи і (дари) з первоплодів. Згадай мене, Боже наш, на добро. | 31 І приставу дров в призначений час, і первоплодів. Спогадай мене, Боже мій, на добро менї! |