1 І сказав Самуїл до всього Ізраїля: Ось я послухався вашого голосу в усьому, що ви говорили мені, і поставив над вами царя.1 І сказав Самуїл всьому Ізраїлеві: Ось, я підкорився голосові вашому у всьому, що ви говорили мені, настановив над вами царя.1 Самуїл сказав до всього Ізраїля: «Оце я вволив вашу волю в усьому, що ви просили в мене, й настановив царя над вами.1 І сказав Самуїл до кожного ізраїльського мужа: Ось я вислухав ваш голос в усьому, що ви мені сказали і я поставив над вами царя.1 І промовив Самуїл до всього Ізраїля: Оце уволив я вашу волю в усьому, що ви приносили перед мене, і поставив царя над вами.
2 А тепер той цар ось ходить перед вами. А я постарів та посивів, а сини мої ось вони з вами. І я ходив перед вами від своєї молодости аж до до цього дня.2 І ось, цар ходить перед вами. А я постарів і посивів; і сини мої з вами. А я ходив перед вами від юности моєї і аж донині.2 Відсьогодні цар буде виступати перед вами; я ж уже старий і сивий, і сини мої між вами. Я з молодости по цей день виступав перед вами.2 І ось тепер іде перед вами цар, і я постарівся і сидітиму, і ось мої сини між вами. І ось я ішов перед вами від моєї молодості і аж до цього дня.2 От царь від сього часу ходити ме перед вами, я ж уже зробився старим та сивим, а сини мої між вам. Я з молодих лїт моїх та й по сей день перед вашими очима чинив дїло моє.
3 Ось! Свідкуйте проти мене перед Господом та перед Його помазанцем: чийого вола я взяв, чи осла чийого взяв я? А кого я гнобив, кому чинив насильство? І з чиєї руки взяв я підкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну вам.3 Ось я, свідчіть супроти мене перед Господом і перед помазанцем Його, у кого взяв я вола? У кого взяв віслюка? Кого образив і кого пригноблював? Із чиєї руки я взяв підкупа і заплющив ним очі мої? І я поверну вам.3 Ось я! Свідкуйте проти мене перед Господом і перед його помазаником: в кого я взяв вола? В кого я взяв осла? Кого гнобив? Кого покривдив? Від кого взяв я підкуп, щоб ним заплющити собі очі? Я вам поверну!»3 Ось я, відповіджте мені перед Господом і перед його помазанником. В кого взяв я теля, чи в кого взяв я осла, чи кого з вас я пригнобив, чи на кого вчинив я натиск, чи з руки кого взяв я хабар і обуву, відповіджте мені, і віддам вам.3 Ось я: виступайте проти мене перед Господом і помазанником його, наколи в кого взяв я вола чи осла, або кого тїснив, кого насилував, від його взяв підкуп і закрив в його справі очі мої; виступайте проти мене; так я все те вам повертаю.
4 А вони сказали: Не гнобив ти нас, і не чинив нам насильства, і ні від кого нічого не брав.4 І відповідали: Ти не ображав нас і не гнобив нас, і нічого ні від кого не брав.4 Ті ж відгукнули: «Ти не тіснив нас і не кривдив, і не взяв нічого ні від кого.»4 І сказали до Самуїла: Ти не вчинив нам несправедливости і ти не гнобив і ти не громив нас і не взяв нічого з рук нікого.4 І відказали вони: Ти не з'обиджав нас і не тїснив нас і нїчого нї в кого не загарбав.
5 І він сказав: Господь свідок на вас, і свідок Його помазанець цього дня, що ви нічого не знайшли в моїй руці. А народ сказав: Свідок!5 І сказав він їм: Свідок на вас Господь, і свідок помазанець Його сьогодні, що ви не знайшли за мною анічого. І сказали: Свідок.5 Далі сказав їм: «Господь - свідком на вас, і його помазаник свідком сьогодні; що ви нічого не знайшли в руках у мене.» І відповіли: «Так, він - свідок!»5 І сказав Самуїл до народу: Господь у вас свідок і сьогодні в цьому дні свідок його помазанник, бо ви не знайшли нічого в моїй руці. І сказали: Свідок.5 І сказав їм: Господь сьвідком на вас і помазанник його сьвідком в сей день, що ви не знайшли проти мене нїчого. І промовили: Сьвідок!
6 І сказав Самуїл до народу: Свідок Господь, що поставив Мойсея та Аарона, і що вивів наших батьків із єгипетського краю.6 Тоді Самуїл сказав народові: [Свідок] Господь, Котрий настановив Мойсея і Аарона, і Котрий вивів батьків ваших з єгипетської землі.6 Тоді Самуїл сказав до народу: «Свідок Господь, який покликав Мойсея й Арона і вивів батьків ваших з Єгипетського краю!6 І сказав Самуїл до народу, мовлячи: Свідок Господь, що створив Мойсея і Аарона, що вивів наших батьків з Єгипту.6 Рече тодї Самуїл до люду: Сьвідок Господь, що поставив Мойсея та Арона і вивів батьків ваших із Египту.
7 А тепер станьте, і я буду судитися з вами перед Господнім лицем про всі добродійства Господні, які Він учинив із вами та з вашими батьками.7 А тепер підведіться, і я буду судитися з вами перед Господом про всі добродійства, які Господь учинив вам і батькам вашим.7 Тепер же приступіте, й я судитимуся з вами перед Господом і нагадаю вам усі добродійства, що Господь зробив вам і батькам вашим: 7 І тепер станьте, і розсуджуватиму вас перед Господом і сповіщу вам всю господню справедливість, яку вчинив у вас і в ваших батьках.7 Тепер же приступіте: буду судитись з вами перед Господом про всї добродїйства Господнї, що він оказав вам і батькам вашим.
8 Як Яків прийшов був до Єгипту, і батьки ваші кликали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і вони вивели ваших батьків із Єгипту, і осадили їх у цьому місці.8 Коли прийшов Яків до Єгипту, і батьки ваші заволали до Господа, то Господь послав Мойсея і Аарона, і вони вивели батьків ваших з Єгипту і поселили їх на цьому місці.8 як прийшов Яків у Єгипет, і як єгиптяни їх гнітили; як батьки ваші закричали до Господа, й Господь послав їм Мойсея й Арона, що вивели ваших батьків із Єгипту, і він оселив їх у цій околиці.8 Як ввійшов Яків і його сини до Єгипту, і пригнобив їх Єгипет, і наші батьки закричали до Господа, і Господь післав Мойсея і Аарона і вивів наших батьків з Єгипту, і поселив їх на цьому місці.8 Як прийшов Яков у Египет, а батьки ваші кликнули до Господа, то послав Господь Мойсея та Арона, і вивів ваших батьків із Египту, і обмислив вас осадою в цїй землї.
9 Та вони забули Господа, Бога свого, і Він передав їх у руку Сісери, начальника хацорського війська, і в руку филистимлян та в руку моавського царя, і вони воювали проти них.9 Але вони забули Господа, Бога свого, і Він віддав їх у руки Сісери, старшини війська хацорського, і в руки филистимлян, і в руки царя моавського, [котрі] воювали супроти них.9 Вони ж забули Господа Бога свого, й він віддав їх на поталу Сісері, начальникові хацорського війська, і на поталу філістимлянам та моавському цареві, що воювали з ними.9 І забули про їхнього Господа Бога, і Він віддав їх в руки Сісари полководця Явіна, царя Асора, і в руки чужинців, і в руки царя Моава, і воювали з ними.9 Вони ж забули Господа, Бога свого, і він оддав їх на поталу Сисарі, гетьманові Азорському, і на поталу Филистіям та цареві Моабійському, що воювали з ними.
10 І кликали вони до Господа та говорили: Згрішили ми, бо покинули Господа та й служили Ваалам та Астартам. А тепер урятуй нас із руки наших ворогів, і ми будемо служити Тобі.10 Та коли вони заволали до Господа і сказали: Згрішили ми, тому що залишили Господа і почали служити Ваалам і Астартам; тепер визволи нас від руки ворогів наших, і ми будемо служити Тобі;10 Вони заголосили до Господа, кажучи: Ми згрішили, бо покинули Господа й служили Ваалам та Астартам. Тепер же визволь нас із рук ворогів наших, і ми будемо тобі служити. -10 І закричали до Господа і сказали: Ми згрішили, бо ми покинули Господа і послужили Ваалам і гаям, і тепер спаси нас з руки наших ворогів, і послужимо Тобі.10 Та коли вони заголосили до Господа і промовляли: провинили ми, покинули Господа та й служили Баалам да Астаротам, тепер же визволь нас із потали в ворогів наших, так служити мем тобі,
11 І послав Господь Єруббаала, і Бедана, і Їфтаха, і Самуїла, і врятував вас із руки довколишніх ваших ворогів, і ви сиділи безпечно.11 Тоді Господь послав Єруббаала, і Бедана, і Їфтаха, і Самуїла, і врятував вас від руки ворогів ваших, що оточили вас, і ви жили безпечно.11 І Господь послав Єрувваала, Варака, Єфту та Самуїла, й визволив вас із потали ворогів ваших навколо, й ви жили в безпеці.11 І Господь післав Єроваала і Варака і Єфтая і Самуїла і вирвав вас з руки ваших ворогів довкруги, і ви жили впевнено.11 То Господь послав Еробаала й Барака, Ефтая й Самуїла та й визволив вас із потали в ваших ворогів навкруги, і жили ви в безпецї.
12 А коли ви побачили, що Нахаш, цар аммонських синів, прийшов на вас, то сказали мені: Ні, нехай царює над нами цар! А Цар ваш Господь, Бог ваш.12 Але, побачивши, що Нахаш, цар аммонський, йде супроти вас, ви сказали мені: Ні, нехай цар зацарює над нами, в той час, коли Господь, Бог ваш, – цар ваш.12 Як же побачили, що Нахаш, цар аммонійський, задумав проти вас рушити, ви мені сказали: Ні! Нехай цар царює над нами! - тим часом, як Господь, ваш Бог, - цар ваш.12 І знаєте, що Наас, цар синів Аммона, прийшов проти вас, і сказали ви: Ні, але хай царює над нами цар. І наш Господь Бог наш цар.12 Як же побачили, що Наас, царь Аммонїйський, двинув проти вас, тодї сказали ви менї: Нї! нехай царь панує над нами, тим часом як царем вашим Господь, Бог ваш.
13 А тепер ось той цар, якого ви вибрали, якого жадали, і ось дав Господь над вами царя.13 Отож, ось цар, котрого ви обрали, котрого ви вимагали; ось, Господь настановив над вами царя.13 Оце ж вам цар, що ви вибрали, що домагались, оце ж Господь наставив царя над вами.13 І ось тепер цар, якого ви вибрали, і ось Господь дав над вами царя.13 Оце ж вам царь, що його вибрали і домагались; оце ж Господь поставив царя над вами.
14 Якщо ви будете боятися Господа, і будете служити Йому, і будете слухатися Його голосу, і не будете непокірні до Господніх заповідей, то будете й ви, і цар, що царює над вами, ходити за Господом, Богом вашим.14 Якщо будете боятися Господа і служитимете Йому, і будете дослухатися голосу Його, і не будете чинити опору наказам Господа, то будете і ви, і цар ваш, котрий царює над вами, ходити слідом за Господом, Богом вашим.14 Якщо ви будете боятись Господа й йому служити; як будете йому послушні й не будете противитись його велінням, ходитимете за Господом, і ви самі, і цар, який царює над вами, (то буде вам добре.)14 Якщо боятиметесь Господа і служитимете Йому і слухатиметесь його голосу і не змагатиметесь з устами Господа і будете і ви і цар, що царює над вами, ходити за Господом.14 Коли будете боятись Господа, служити йому, слухати гласа його, і не будете противитись повелїнням його, та коли ви самі й царь, що вами править, ходити мете слїдом за Господом, Богом вашим, то рука Господня не здійметься на вас;
15 А якщо ви не будете слухатися Господнього голосу, і будете непокірні до Господніх заповідей, то Господня рука буде проти вас та проти ваших батьків!15 А якщо ви не будете дослухатися до голосу Господа і почнете чинити опір наказам Господа, то рука Господня буде супроти вас, [як була] супроти батьків ваших.15 А як не будете слухняні Господеві й будете противитись його велінням, то рука Господня буде проти вас, як і була проти ваших батьків.15 Якщо ж не послухаєтеся Господнього голосу і змагатиметеся з устами Господа, і господня рука буде на вас і на вашому цареві.15 Коли ж ви голосу Господнього не будете слухати і проти повелїнь його впирати метесь, так рука Господня буде проти вас, як бувала проти батьків ваших.
16 І ось тепер станьте, і побачте ту велику річ, що Господь зробить на ваших очах.16 А тепер станьте, і подивіться на справу значну, котру Господь звершить перед очима вашими.16 Отож іще раз станьте й дивіться на те велике диво, яке Господь учинить у вас перед очима: 16 І тепер станьте і гляньте на цю велику мову, яку вчинить Господь в ваших очах.16 А й тепер станьте та подивіться на велике дїло, яке вчинить Господь перед очима вашими:
17 Чи ж сьогодні не жнива на пшеницю? Я покличу до Господа, і Він пошле грім та дощ, а ви пізнаєте й побачите, що велике ваше зло, яке ви зробили в Господніх очах жаданням для себе царя.17 Чи не жнивують пшеницю нині? Але я прикличу Господа, і пошле Він грім і дощ, і ви спізнаєте і побачите, який великий гріх, котрого ви вчинили перед очима Господа, бажаючи собі царя.17 ось тепер пшеничні жнива, та я закличу до Господа, і він зішле громи й дощ, і взнаєте й побачите, яке велике зло ви зробили перед Господніми очима тим, що царя просили.»17 Чи сьогодні не жнива пшениці? Покличу Господа, і дасть грім і дощ, і пізнаєте, і побачите, що велика ваша злоба, яку ви вчинили перед Господом, попросивши собі царя.17 Ось тепер пшеничні жнива, та я помолюсь до Господа, і пошле він громи та ливень, і ви взнаєте і побачите, який се великий гріх ви вчинили перед очима Господа, вимагаючи собі царя.
18 І кликнув Самуїл до Господа, а Господь послав того дня грім та дощ. І ввесь народ сильно злякався Господа та Самуїла!18 І озвався Самуїл до Господа, і Господь послав грім і дощ того дня; і запопав увесь народ великий страх від Господа і Самуїла.18 І закликав Самуїл до Господа, й Господь того ж самого дня послав громи й дощ, і ввесь народ вельми злякався Господа й Самуїла.18 І прикликав Самуїл Господа, і Господь дав громи і дощ в тому дні. І ввесь нарід дуже злякався Господа і Самуїла.18 І озвався Самуїл до Господа, і послав Бог того дня громи та зливу, і злякавсь вельми народ перед Господом і перед Самуїлом.
19 І сказав увесь народ до Самуїла: Помолися за своїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо понад усі наші гріхи додали ми ще й оце зло, що жадали для себе царя.19 І сказав увесь народ Самуїлові: Помолися за рабів твоїх перед Господом, Богом твоїм, щоб не вмерти нам; бо до всіх гріхів наших ми додали ще гріх, коли просили собі царя.19 Всі заблагали до Самуїла: «Помолися за твоїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо ми до всіх наших провин додали й те зло, що царя собі просили.»19 І ввесь нарід сказав до Самуїла: Помолися за твоїх рабів до твого Господа Бога, і не помремо, бо ми додали до всіх наших гріхів злобу, попросивши собі царя.19 І благав тодї люд Самуїла: Помолись за рабів твоїх перед Господом, Богом твоїм, щоб нам не померти, що ми до всїх наших провин додали ще й той гріх, що просили собі царя.
20 І сказав Самуїл до народу: Не бійтеся! Ви зробили все те зло, тільки не відступіть від Господа, і служіть Господеві всім серцем своїм!20 І відповідав Самуїл народові: Не бійтеся, гріх оцей вами вчинений, але ви не відступайте лише від Господа і служіть Господові всім серцем вашим.20 Самуїл же відповів народові: «Не бійтесь, хоч ви і вдіяли все це зло, тільки не відступайте від Господа, служіте Господеві всім серцем вашим.20 І сказав Самуїл до народу: Не бійтеся. Ви вчинили всю цю злобу, тільки не відхиліться з позаду Господа, і послужіть Господеві усім вашим серцем,20 І відказав Самуїл народові: Не бійтесь, хоч і вдїяли ви сю кривду; тільки не відступайте від Господа, а служіте Господеві всїм серцем вашим,
21 І не відступайте, і не йдіть за марнотами, які не допоможуть і які не врятують, бо марнота вони.21 І не відступайте, не йдіть за чужими [богами], котрі не принесуть користі і не визволять;– бо вони ніщо.21 І не звертайте за пустими речами, що в них ні користи, ані спасіння, бо вони - ніщо!21 і не переступіть в слід за тими, що є нічим, які не вчинять нічого, і які не спасають, бо є нічим.21 І не ходїте за пустими богами, що з них нї користї, нї вибави, бо вони нїчо.
22 Бо Господь не полишить народу Свого ради Свого великого Ймення, бо зволив Господь зробити вас народом Своїм.22 А Господь не залишить народу свого заради великого ймення Свого; бо Господові до вподоби було вибрати вас народом Своїм.22 Господь напевне не відкине свого народу заради великого імени свого, бо він зволив зробити вас своїм народом.22 Бо Господь не покине свій нарід через своє велике імя, бо з милосердя Господь взяв собі вас за нарід.22 Господь не відопхне народа свого вже задля великого імени свого, коли вподобав зробити вас народом своїм.
23 Також я, не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставляти вас на дорогу добру та просту.23 І я також не допущу собі гріха перед Господом, щоб відтак перестав я молитися за вас! І я буду наставляти вас на дорогу добру та пряму.23 Та й здаля хай буде від мене те, щоб грішити перед Господом та перестати за вас молитись і вказували вам добру й просту дорогу.23 І я зовсім не згрішу перед Господом, щоб перестати молитися за вас, і послужу Господеві, і покажу вам добру і правильну дорогу,23 Та й від мене далека думка грішити перед Господом тим, що немолився б за вас, і я вказувати му вам добру й просту путь.
24 Тільки бійтеся Господа, і служіть Йому правдиво всім вашим серцем, бо ви бачили, які великі діла вчинив Він із вами!24 Тільки бійтеся Господа і служіть йому щиро, від усього серця вашого; бо ви бачили, які великі діяння вчинив Він із вами.24 Лише глядіть, щоб боялись ви Господа й щиро йому служили від усього серця: глядіте бо, яке велике діло він учинив із вами.24 тільки бійтеся Господа і служіть йому в правді і цілим вашим серцем, бо знаєте, які величі вчинив він з вами,24 Тільки бійтесь Господа і служіте йому щиро від усього серця, самим бо вам розумно, які великі дїла він удїяв на вас.
25 А якщо справді будете чинити зло, погинете й ви, і цар ваш!25 А якщо ви будете чинити лихе, то і ви, і цар ваш загинете.25 Коли ж ви вперто будете зло чинити, загинете і ви, і цар ваш!»25 і якщо вчините зло, і ви і ваш цар згините.25 Коли ж ви зледащієте, так ви вкупі з вашим царем погибнете.