1 І сказав Самуїл до всього Ізраїля: Ось я послухався вашого голосу в усьому, що ви говорили мені, і поставив над вами царя. | 1 І сказав Самуїл всьому Ізраїлеві: Ось, я підкорився голосові вашому у всьому, що ви говорили мені, настановив над вами царя. | 1 Самуїл сказав до всього Ізраїля: «Оце я вволив вашу волю в усьому, що ви просили в мене, й настановив царя над вами. | 1 І сказав Самуїл до кожного ізраїльського мужа: Ось я вислухав ваш голос в усьому, що ви мені сказали і я поставив над вами царя. | 1 І промовив Самуїл до всього Ізраїля: Оце уволив я вашу волю в усьому, що ви приносили перед мене, і поставив царя над вами. |
2 А тепер той цар ось ходить перед вами. А я постарів та посивів, а сини мої ось вони з вами. І я ходив перед вами від своєї молодости аж до до цього дня. | 2 І ось, цар ходить перед вами. А я постарів і посивів; і сини мої з вами. А я ходив перед вами від юности моєї і аж донині. | 2 Відсьогодні цар буде виступати перед вами; я ж уже старий і сивий, і сини мої між вами. Я з молодости по цей день виступав перед вами. | 2 І ось тепер іде перед вами цар, і я постарівся і сидітиму, і ось мої сини між вами. І ось я ішов перед вами від моєї молодості і аж до цього дня. | 2 От царь від сього часу ходити ме перед вами, я ж уже зробився старим та сивим, а сини мої між вам. Я з молодих лїт моїх та й по сей день перед вашими очима чинив дїло моє. |
3 Ось! Свідкуйте проти мене перед Господом та перед Його помазанцем: чийого вола я взяв, чи осла чийого взяв я? А кого я гнобив, кому чинив насильство? І з чиєї руки взяв я підкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну вам. | 3 Ось я, свідчіть супроти мене перед Господом і перед помазанцем Його, у кого взяв я вола? У кого взяв віслюка? Кого образив і кого пригноблював? Із чиєї руки я взяв підкупа і заплющив ним очі мої? І я поверну вам. | 3 Ось я! Свідкуйте проти мене перед Господом і перед його помазаником: в кого я взяв вола? В кого я взяв осла? Кого гнобив? Кого покривдив? Від кого взяв я підкуп, щоб ним заплющити собі очі? Я вам поверну!» | 3 Ось я, відповіджте мені перед Господом і перед його помазанником. В кого взяв я теля, чи в кого взяв я осла, чи кого з вас я пригнобив, чи на кого вчинив я натиск, чи з руки кого взяв я хабар і обуву, відповіджте мені, і віддам вам. | 3 Ось я: виступайте проти мене перед Господом і помазанником його, наколи в кого взяв я вола чи осла, або кого тїснив, кого насилував, від його взяв підкуп і закрив в його справі очі мої; виступайте проти мене; так я все те вам повертаю. |
4 А вони сказали: Не гнобив ти нас, і не чинив нам насильства, і ні від кого нічого не брав. | 4 І відповідали: Ти не ображав нас і не гнобив нас, і нічого ні від кого не брав. | 4 Ті ж відгукнули: «Ти не тіснив нас і не кривдив, і не взяв нічого ні від кого.» | 4 І сказали до Самуїла: Ти не вчинив нам несправедливости і ти не гнобив і ти не громив нас і не взяв нічого з рук нікого. | 4 І відказали вони: Ти не з'обиджав нас і не тїснив нас і нїчого нї в кого не загарбав. |
5 І він сказав: Господь свідок на вас, і свідок Його помазанець цього дня, що ви нічого не знайшли в моїй руці. А народ сказав: Свідок! | 5 І сказав він їм: Свідок на вас Господь, і свідок помазанець Його сьогодні, що ви не знайшли за мною анічого. І сказали: Свідок. | 5 Далі сказав їм: «Господь - свідком на вас, і його помазаник свідком сьогодні; що ви нічого не знайшли в руках у мене.» І відповіли: «Так, він - свідок!» | 5 І сказав Самуїл до народу: Господь у вас свідок і сьогодні в цьому дні свідок його помазанник, бо ви не знайшли нічого в моїй руці. І сказали: Свідок. | 5 І сказав їм: Господь сьвідком на вас і помазанник його сьвідком в сей день, що ви не знайшли проти мене нїчого. І промовили: Сьвідок! |
6 І сказав Самуїл до народу: Свідок Господь, що поставив Мойсея та Аарона, і що вивів наших батьків із єгипетського краю. | 6 Тоді Самуїл сказав народові: [Свідок] Господь, Котрий настановив Мойсея і Аарона, і Котрий вивів батьків ваших з єгипетської землі. | 6 Тоді Самуїл сказав до народу: «Свідок Господь, який покликав Мойсея й Арона і вивів батьків ваших з Єгипетського краю! | 6 І сказав Самуїл до народу, мовлячи: Свідок Господь, що створив Мойсея і Аарона, що вивів наших батьків з Єгипту. | 6 Рече тодї Самуїл до люду: Сьвідок Господь, що поставив Мойсея та Арона і вивів батьків ваших із Египту. |
7 А тепер станьте, і я буду судитися з вами перед Господнім лицем про всі добродійства Господні, які Він учинив із вами та з вашими батьками. | 7 А тепер підведіться, і я буду судитися з вами перед Господом про всі добродійства, які Господь учинив вам і батькам вашим. | 7 Тепер же приступіте, й я судитимуся з вами перед Господом і нагадаю вам усі добродійства, що Господь зробив вам і батькам вашим: | 7 І тепер станьте, і розсуджуватиму вас перед Господом і сповіщу вам всю господню справедливість, яку вчинив у вас і в ваших батьках. | 7 Тепер же приступіте: буду судитись з вами перед Господом про всї добродїйства Господнї, що він оказав вам і батькам вашим. |
8 Як Яків прийшов був до Єгипту, і батьки ваші кликали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і вони вивели ваших батьків із Єгипту, і осадили їх у цьому місці. | 8 Коли прийшов Яків до Єгипту, і батьки ваші заволали до Господа, то Господь послав Мойсея і Аарона, і вони вивели батьків ваших з Єгипту і поселили їх на цьому місці. | 8 як прийшов Яків у Єгипет, і як єгиптяни їх гнітили; як батьки ваші закричали до Господа, й Господь послав їм Мойсея й Арона, що вивели ваших батьків із Єгипту, і він оселив їх у цій околиці. | 8 Як ввійшов Яків і його сини до Єгипту, і пригнобив їх Єгипет, і наші батьки закричали до Господа, і Господь післав Мойсея і Аарона і вивів наших батьків з Єгипту, і поселив їх на цьому місці. | 8 Як прийшов Яков у Египет, а батьки ваші кликнули до Господа, то послав Господь Мойсея та Арона, і вивів ваших батьків із Египту, і обмислив вас осадою в цїй землї. |
9 Та вони забули Господа, Бога свого, і Він передав їх у руку Сісери, начальника хацорського війська, і в руку филистимлян та в руку моавського царя, і вони воювали проти них. | 9 Але вони забули Господа, Бога свого, і Він віддав їх у руки Сісери, старшини війська хацорського, і в руки филистимлян, і в руки царя моавського, [котрі] воювали супроти них. | 9 Вони ж забули Господа Бога свого, й він віддав їх на поталу Сісері, начальникові хацорського війська, і на поталу філістимлянам та моавському цареві, що воювали з ними. | 9 І забули про їхнього Господа Бога, і Він віддав їх в руки Сісари полководця Явіна, царя Асора, і в руки чужинців, і в руки царя Моава, і воювали з ними. | 9 Вони ж забули Господа, Бога свого, і він оддав їх на поталу Сисарі, гетьманові Азорському, і на поталу Филистіям та цареві Моабійському, що воювали з ними. |
10 І кликали вони до Господа та говорили: Згрішили ми, бо покинули Господа та й служили Ваалам та Астартам. А тепер урятуй нас із руки наших ворогів, і ми будемо служити Тобі. | 10 Та коли вони заволали до Господа і сказали: Згрішили ми, тому що залишили Господа і почали служити Ваалам і Астартам; тепер визволи нас від руки ворогів наших, і ми будемо служити Тобі; | 10 Вони заголосили до Господа, кажучи: Ми згрішили, бо покинули Господа й служили Ваалам та Астартам. Тепер же визволь нас із рук ворогів наших, і ми будемо тобі служити. - | 10 І закричали до Господа і сказали: Ми згрішили, бо ми покинули Господа і послужили Ваалам і гаям, і тепер спаси нас з руки наших ворогів, і послужимо Тобі. | 10 Та коли вони заголосили до Господа і промовляли: провинили ми, покинули Господа та й служили Баалам да Астаротам, тепер же визволь нас із потали в ворогів наших, так служити мем тобі, |
11 І послав Господь Єруббаала, і Бедана, і Їфтаха, і Самуїла, і врятував вас із руки довколишніх ваших ворогів, і ви сиділи безпечно. | 11 Тоді Господь послав Єруббаала, і Бедана, і Їфтаха, і Самуїла, і врятував вас від руки ворогів ваших, що оточили вас, і ви жили безпечно. | 11 І Господь послав Єрувваала, Варака, Єфту та Самуїла, й визволив вас із потали ворогів ваших навколо, й ви жили в безпеці. | 11 І Господь післав Єроваала і Варака і Єфтая і Самуїла і вирвав вас з руки ваших ворогів довкруги, і ви жили впевнено. | 11 То Господь послав Еробаала й Барака, Ефтая й Самуїла та й визволив вас із потали в ваших ворогів навкруги, і жили ви в безпецї. |
12 А коли ви побачили, що Нахаш, цар аммонських синів, прийшов на вас, то сказали мені: Ні, нехай царює над нами цар! А Цар ваш Господь, Бог ваш. | 12 Але, побачивши, що Нахаш, цар аммонський, йде супроти вас, ви сказали мені: Ні, нехай цар зацарює над нами, в той час, коли Господь, Бог ваш, – цар ваш. | 12 Як же побачили, що Нахаш, цар аммонійський, задумав проти вас рушити, ви мені сказали: Ні! Нехай цар царює над нами! - тим часом, як Господь, ваш Бог, - цар ваш. | 12 І знаєте, що Наас, цар синів Аммона, прийшов проти вас, і сказали ви: Ні, але хай царює над нами цар. І наш Господь Бог наш цар. | 12 Як же побачили, що Наас, царь Аммонїйський, двинув проти вас, тодї сказали ви менї: Нї! нехай царь панує над нами, тим часом як царем вашим Господь, Бог ваш. |
13 А тепер ось той цар, якого ви вибрали, якого жадали, і ось дав Господь над вами царя. | 13 Отож, ось цар, котрого ви обрали, котрого ви вимагали; ось, Господь настановив над вами царя. | 13 Оце ж вам цар, що ви вибрали, що домагались, оце ж Господь наставив царя над вами. | 13 І ось тепер цар, якого ви вибрали, і ось Господь дав над вами царя. | 13 Оце ж вам царь, що його вибрали і домагались; оце ж Господь поставив царя над вами. |
14 Якщо ви будете боятися Господа, і будете служити Йому, і будете слухатися Його голосу, і не будете непокірні до Господніх заповідей, то будете й ви, і цар, що царює над вами, ходити за Господом, Богом вашим. | 14 Якщо будете боятися Господа і служитимете Йому, і будете дослухатися голосу Його, і не будете чинити опору наказам Господа, то будете і ви, і цар ваш, котрий царює над вами, ходити слідом за Господом, Богом вашим. | 14 Якщо ви будете боятись Господа й йому служити; як будете йому послушні й не будете противитись його велінням, ходитимете за Господом, і ви самі, і цар, який царює над вами, (то буде вам добре.) | 14 Якщо боятиметесь Господа і служитимете Йому і слухатиметесь його голосу і не змагатиметесь з устами Господа і будете і ви і цар, що царює над вами, ходити за Господом. | 14 Коли будете боятись Господа, служити йому, слухати гласа його, і не будете противитись повелїнням його, та коли ви самі й царь, що вами править, ходити мете слїдом за Господом, Богом вашим, то рука Господня не здійметься на вас; |
15 А якщо ви не будете слухатися Господнього голосу, і будете непокірні до Господніх заповідей, то Господня рука буде проти вас та проти ваших батьків! | 15 А якщо ви не будете дослухатися до голосу Господа і почнете чинити опір наказам Господа, то рука Господня буде супроти вас, [як була] супроти батьків ваших. | 15 А як не будете слухняні Господеві й будете противитись його велінням, то рука Господня буде проти вас, як і була проти ваших батьків. | 15 Якщо ж не послухаєтеся Господнього голосу і змагатиметеся з устами Господа, і господня рука буде на вас і на вашому цареві. | 15 Коли ж ви голосу Господнього не будете слухати і проти повелїнь його впирати метесь, так рука Господня буде проти вас, як бувала проти батьків ваших. |
16 І ось тепер станьте, і побачте ту велику річ, що Господь зробить на ваших очах. | 16 А тепер станьте, і подивіться на справу значну, котру Господь звершить перед очима вашими. | 16 Отож іще раз станьте й дивіться на те велике диво, яке Господь учинить у вас перед очима: | 16 І тепер станьте і гляньте на цю велику мову, яку вчинить Господь в ваших очах. | 16 А й тепер станьте та подивіться на велике дїло, яке вчинить Господь перед очима вашими: |
17 Чи ж сьогодні не жнива на пшеницю? Я покличу до Господа, і Він пошле грім та дощ, а ви пізнаєте й побачите, що велике ваше зло, яке ви зробили в Господніх очах жаданням для себе царя. | 17 Чи не жнивують пшеницю нині? Але я прикличу Господа, і пошле Він грім і дощ, і ви спізнаєте і побачите, який великий гріх, котрого ви вчинили перед очима Господа, бажаючи собі царя. | 17 ось тепер пшеничні жнива, та я закличу до Господа, і він зішле громи й дощ, і взнаєте й побачите, яке велике зло ви зробили перед Господніми очима тим, що царя просили.» | 17 Чи сьогодні не жнива пшениці? Покличу Господа, і дасть грім і дощ, і пізнаєте, і побачите, що велика ваша злоба, яку ви вчинили перед Господом, попросивши собі царя. | 17 Ось тепер пшеничні жнива, та я помолюсь до Господа, і пошле він громи та ливень, і ви взнаєте і побачите, який се великий гріх ви вчинили перед очима Господа, вимагаючи собі царя. |
18 І кликнув Самуїл до Господа, а Господь послав того дня грім та дощ. І ввесь народ сильно злякався Господа та Самуїла! | 18 І озвався Самуїл до Господа, і Господь послав грім і дощ того дня; і запопав увесь народ великий страх від Господа і Самуїла. | 18 І закликав Самуїл до Господа, й Господь того ж самого дня послав громи й дощ, і ввесь народ вельми злякався Господа й Самуїла. | 18 І прикликав Самуїл Господа, і Господь дав громи і дощ в тому дні. І ввесь нарід дуже злякався Господа і Самуїла. | 18 І озвався Самуїл до Господа, і послав Бог того дня громи та зливу, і злякавсь вельми народ перед Господом і перед Самуїлом. |
19 І сказав увесь народ до Самуїла: Помолися за своїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо понад усі наші гріхи додали ми ще й оце зло, що жадали для себе царя. | 19 І сказав увесь народ Самуїлові: Помолися за рабів твоїх перед Господом, Богом твоїм, щоб не вмерти нам; бо до всіх гріхів наших ми додали ще гріх, коли просили собі царя. | 19 Всі заблагали до Самуїла: «Помолися за твоїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо ми до всіх наших провин додали й те зло, що царя собі просили.» | 19 І ввесь нарід сказав до Самуїла: Помолися за твоїх рабів до твого Господа Бога, і не помремо, бо ми додали до всіх наших гріхів злобу, попросивши собі царя. | 19 І благав тодї люд Самуїла: Помолись за рабів твоїх перед Господом, Богом твоїм, щоб нам не померти, що ми до всїх наших провин додали ще й той гріх, що просили собі царя. |
20 І сказав Самуїл до народу: Не бійтеся! Ви зробили все те зло, тільки не відступіть від Господа, і служіть Господеві всім серцем своїм! | 20 І відповідав Самуїл народові: Не бійтеся, гріх оцей вами вчинений, але ви не відступайте лише від Господа і служіть Господові всім серцем вашим. | 20 Самуїл же відповів народові: «Не бійтесь, хоч ви і вдіяли все це зло, тільки не відступайте від Господа, служіте Господеві всім серцем вашим. | 20 І сказав Самуїл до народу: Не бійтеся. Ви вчинили всю цю злобу, тільки не відхиліться з позаду Господа, і послужіть Господеві усім вашим серцем, | 20 І відказав Самуїл народові: Не бійтесь, хоч і вдїяли ви сю кривду; тільки не відступайте від Господа, а служіте Господеві всїм серцем вашим, |
21 І не відступайте, і не йдіть за марнотами, які не допоможуть і які не врятують, бо марнота вони. | 21 І не відступайте, не йдіть за чужими [богами], котрі не принесуть користі і не визволять;– бо вони ніщо. | 21 І не звертайте за пустими речами, що в них ні користи, ані спасіння, бо вони - ніщо! | 21 і не переступіть в слід за тими, що є нічим, які не вчинять нічого, і які не спасають, бо є нічим. | 21 І не ходїте за пустими богами, що з них нї користї, нї вибави, бо вони нїчо. |
22 Бо Господь не полишить народу Свого ради Свого великого Ймення, бо зволив Господь зробити вас народом Своїм. | 22 А Господь не залишить народу свого заради великого ймення Свого; бо Господові до вподоби було вибрати вас народом Своїм. | 22 Господь напевне не відкине свого народу заради великого імени свого, бо він зволив зробити вас своїм народом. | 22 Бо Господь не покине свій нарід через своє велике імя, бо з милосердя Господь взяв собі вас за нарід. | 22 Господь не відопхне народа свого вже задля великого імени свого, коли вподобав зробити вас народом своїм. |
23 Також я, не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставляти вас на дорогу добру та просту. | 23 І я також не допущу собі гріха перед Господом, щоб відтак перестав я молитися за вас! І я буду наставляти вас на дорогу добру та пряму. | 23 Та й здаля хай буде від мене те, щоб грішити перед Господом та перестати за вас молитись і вказували вам добру й просту дорогу. | 23 І я зовсім не згрішу перед Господом, щоб перестати молитися за вас, і послужу Господеві, і покажу вам добру і правильну дорогу, | 23 Та й від мене далека думка грішити перед Господом тим, що немолився б за вас, і я вказувати му вам добру й просту путь. |
24 Тільки бійтеся Господа, і служіть Йому правдиво всім вашим серцем, бо ви бачили, які великі діла вчинив Він із вами! | 24 Тільки бійтеся Господа і служіть йому щиро, від усього серця вашого; бо ви бачили, які великі діяння вчинив Він із вами. | 24 Лише глядіть, щоб боялись ви Господа й щиро йому служили від усього серця: глядіте бо, яке велике діло він учинив із вами. | 24 тільки бійтеся Господа і служіть йому в правді і цілим вашим серцем, бо знаєте, які величі вчинив він з вами, | 24 Тільки бійтесь Господа і служіте йому щиро від усього серця, самим бо вам розумно, які великі дїла він удїяв на вас. |
25 А якщо справді будете чинити зло, погинете й ви, і цар ваш! | 25 А якщо ви будете чинити лихе, то і ви, і цар ваш загинете. | 25 Коли ж ви вперто будете зло чинити, загинете і ви, і цар ваш!» | 25 і якщо вчините зло, і ви і ваш цар згините. | 25 Коли ж ви зледащієте, так ви вкупі з вашим царем погибнете. |