1 І були скликані Єфремові люди, і перейшли на північ та й сказали до Їфтаха: Чому перейшов ти Йордан, щоб воювати з Аммоновими синами, а нас не покликав піти з собою? Ми спалимо огнем твій дім із тобою.1 І зібралися єфремляни 0673 і перейшли на північ і сказали до Їфтаха: Для чого ти ходив воювати з аммоновими синами, а нас не покликав із собою? Ми спалимо дім твій вогнем і з тобою разом.1 Зібралися мужі ефраїмські й двигнулися на Цафон та й промовили до Єфти: “Чому це ти ходив на війну проти синів Аммона та й не покликав нас із собою? Ми спалимо твою хату разом з тобою!”1 Поскликалися ж Ефраїмії й двинули вони од півночі та промовили до Ефтая: Чого се ти ходив на війну проти Аммонїїв, та й не покликав нас із собою? Оце ж пустимо з димом твій будинок вкупі з тобою.
2 І сказав їм Їфтах: Велику боротьбу мав я та народ мій з Аммоновими синами. І кликав я вас, та ви не спасли мене з його руки.2 І сказав їм Їфтах: Я і народ мій мали з аммоновими синами велику сварку; я кликав вас, але ви не врятували мене від руки їхньої.2 І відказав їм Єфта: “Я і мій народ тяжко ворогували; сини ж Аммона гнітили його тяжко. Він кликав вас, та ви не хотіли його рятувати з їхніх рук.2 І відказав їм Ефтай: Я й мій народ тяжко ворогували з Аммонїями; я вас кликав, та ви не рятували мене з їх потали.
3 І коли я побачив, що ви не спасете, то поклав я душу свою на небезпеку, і перейшов Йордан до Аммонових синів, а Господь дав їх у мою руку. І чого прийшли ви до мене цього дня, щоб воювати зо мною?3 І коли я побачив, що ви не врятуєте мене, то я взяв життя своє у свої руки, і пішов на аммонових синів, і віддав їх Господь у мої руки. То нащо ви прийшли нині воювати зі мною?3 Бачивши ж, що ви не йдете на підмогу, я одважив душу мою й рушив на синів Аммона, й Господь видав їх мені в руки. Чого ж оце наступаєте ви сьогодні на мене війною?”3 Бачивши ж я, що ти не хочеш товаришувати зо мною, одважив я мою душу та й двинув на Аммонїїв, і Господь подав їх менї в руки. Чого ж оце наступаєте ви на мене війною?
4 І зібрав Їфтах усіх ґілеадських людей, та й воював з Єфремом. І побили ґілеадські люди Єфрема, бо ті сказали: Ви Єфремові втікачі, Ґілеад поміж Єфремом та поміж Манасією.4 І зібрав Їфтах усіх мешканців ґілеадських, і воював з Єфремом. І побили ґілеадські мешканці Єфрема, бо ті казали: Ви – Єфремові втікачі, – Ґілеад поміж Єфремом та поміж Манасією.4 І зібрав Єфта усіх синів гілеадських та й вдарив на ефраїміїв; і побили мужі гілеадські ефраїміїв тому, що ті казали: “Ви ефраїмські втікачі, бо Гілеад лежить посеред Ефраїма та посеред Манассії.”4 І покликав Ефтай усїх Галаадїїв та вдарив на Ефраїміїв, і побили Галаадїї Ефраїміїв, вони ж бо й приговорювали: Ефраїмські втекачі ви: Галаад бо міститься між Ефраїмом і між Манассієм.
5 І зайняв Ґілеад йорданські переходи до Єфрема. І сталося, коли говорили Єфремові втікачі: Нехай я перейду, то ґілеадські люди йому говорили: Чи ти єфремівець? Той казав: Ні.5 І перехопили ґілеадияни йорданські переходи від єфремлян. І сталося, коли говорили єфремляни 0673 втікачі: Нехай я перейду, то ґілеадські мешканці говорили йому: `Чи ти єфремлянин?` Той казав: `Ні.`5 Тоді гілеадії позаймали йорданські броди до Ефраїму; і як хто з ефраїмських втікачів говорив: “Дайте мені перебрести”, то гілеадії його й питали: “Чи ти не ефраїмій?” І як той казав “Ні!” -5 І обсїли Галаадїї Йорданські броди перед Ефраїміями. Як же хто з Ефраїмійських втекачів говорив: Дайте менї перебрести, то питали Галаадїї в його: Чи ти не Ефраїмій? Коли він відказав: Нї,
6 І казали йому: Скажи но шібболет. А той казав: Сібболет, бо не міг вимовити так. І хапали його, і різали при йорданськім переході. І впало того часу в Єфрема сорок і дві тисячі.6 Вони говорили йому: Скажи `шібболет`. А той казав: `Сібболет`, бо не міг інакше сказати. Тоді вони, схопивши його, стинали біля йорданського переходу. І впало того часу в Єфрема сорок дві тисячі.6 то вони казали йому: Скажи но: “Шібболет”, і як він казав “Сібболет”, бо не вмів доладу вимовити, то вони хапали його та й стинали на йорданських бродах. Так полягло тоді сорок дві тисячі ефраїмів.6 То вони йому: А скажи ж: Шибболет, (колос), а він каже: Сибболет, бо не вмів доладу вимовити. От вони вхоплять його та й зітнуть на Йорданьському броду. Так полягло тодї Ефраїміїв сорок і дві тисячі.
7 І судив Їфтах Ізраїля шість років. І помер ґілеадянин Їфтах, і був похований у місті Ґілеаді.7 І судив Їфтах Ізраїля шість років. І помер ґілеадянин Їфтах, і був похований в одному з міст Ґілеаду.7 Правив Єфта Ізраїлем шість років. Коли ж Єфта, гілеадій, помер, поховано його в одному з міст у Гі леаді.7 І судив Ефтай Ізраїля шість год, і вмер Ефтай Галаадїй і поховано його в которомусь городї Галаадському.
8 А по ньому Ізраїля судив Івцан з Віфлеєму.8 Після нього суддею Ізраїля був Івцан з Віфлеєму.8 Після нього суддював над Ізраїлем Івцан з Вифлеєму.8 Після його був суддею Ізраїля Абезан із Бетлеєму.
9 І було в нього тридцять синів, а тридцять дочок він відпустив заміж назовні, і тридцять дочок впровадив для синів своїх з-назовні. І судив він Ізраїля сім літ.9 І було в нього тридцять синів, і тридцять дочок відпустив він з дому [на заміжжя], а тридцять дочок узяв зі сторони за синів своїх, і був суддею Ізраїля сім років.9 Було в нього тридцять синів, а тридцять дочок він видав на чужу сторону, а синам своїм привів тридцять дочок із чужої сторони. Правив він Ізраїлем сім років.9 У сього було трийцять синів, а віддав він трийцятеро дочок на чужу сторону, і привів синам своїм трийцятеро дочок із чужої сторони, й судив Ізраїля сїм год.
10 І помер Івцан і був похований в Віфлеємі.10 І помер Івцан, і похований у Віфлеємі.10 Коли ж Івцан помер, поховано його в Вифлеємі.10 Потім умер Абезан, і поховано його в Бетлеємі.
11 А по ньому Ізраїля судив завулонівець Елон, і судив Ізраїля десять літ.11 Після нього суддею Ізраїля був Елон, завулонянин, і судив Ізраїля десять років.11 Після нього правив Ізраїлем Елон, завулоній. Правив він ним десять років.11 Після нього судив Ізраїля Забулонїй Елон, а судив він Ізраїля десять лїт.
12 І помер завулонівець Елон, і був похований в Айялоні, у Завулоновім краї.12 І вмер Елон завулонянин, і похований в Айялоні, у Завулоновім краї.12 Коли ж Елон, за вулоній, помер, поховано його в Аялоні, в землі Завулонській.12 І вмер Забулонїй Елон, і поховано його в Аялонї в Забулон-землї.
13 А по ньому Ізраїля судив Авдон, син Гіллела, пір'атонянин.13 Після нього був суддею Ізраїля Авдон, син Гіллела, пір'атонянин.13 А після нього правив Ізраїлем Авдон, син Гіллела, піратоній.13 Після його судив Ізраїля Пиратонїй Абдон Гиллеленко.
14 І було в нього сорок синів та тридцять онуків, що їздили на семидесяти молодих ослах. І судив він Ізраїля вісім літ.14 І було в нього сорок синів та тридцять онуків, що їздили на семидесяти молодих віслюках. І судив він Ізраїля вісім літ.14 Було в нього сорок синів і тридцять онуків, що їздили на сімдесятьох ослах. Він правив Ізраїлем вісім років.14 У сього було сорок синів і трийцятеро внуків, що їздили на сїмдесятьох ослятах. Він судив Ізраїля вісїм год.
15 І помер Авдон, син Гіллела, пір'атонянин, і був похований в Єфремовім краї, на горі амаликеянина.15 І помер Авдон, син Гіллела, пір'атонянин, і був похований у Єфремовім краї, на горі Амаликовій.15 Коли помер Авдон, син Гіллела, з Піратону, поховано його в Піратоні, в Ефраїм-землі, на горі амалекитській.15 І вмер Пиратонїй Абдон Гиллеленко, і поховано його в Пиратонї в Ефраїм-землї, на горі Амаликійській.