1 І було мені слово Господнє таке: | 1 І було до мене слово Господнє: | 1 І надійшло до мене таке слово Господнє: | 1 І до мене було господне слово, що казало: | 1 І надійшло до мене слово Господнє, таке: |
2 Сину людський, ти живеш серед дому ворохобного, вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають вуха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохобний. | 2 Сину людський! Ти живеш серед дому бунтівного; у них є очі, щоб бачити, а вони не бачать; у них є вуха, щоб чути, але не чують; тому що вони – бунтівний дім. | 2 «Сину чоловічий! Ти живеш серед дому бунтарів; вони мають очі, щоб бачити, та не бачать; мають вуха, щоб слухати, та не слухають, бо вони дім бунтарів. | 2 Людський сину, не жий посеред їхніх неправедностей, вони мають очі, щоб бачити, і не бачать, і мають уха, щоб чути, і не чують, томущо це дім, що огрічує. | 2 Сину чоловічий! ти живеш серед неслухняного дому; вони мають очі, щоб убачати, та не бачать, мають уші, щоб чувати, та не чують; бо вони дом ворохобний. |
3 А ти, сину людський, пороби собі речі для мандрівки, і йди на вигнання вдень на їхніх очах, і підеш на вигнання з свого місця до іншого місця на їхніх очах, може побачать вони, що вони дім ворохобности. | 3 А ти, сину людський, приготуй собі все необхідне для переселення, і серед дня переселяйся з місця твого на інше місце перед очима їхніми; можливо, вони зрозуміють, що вони – дім бунтівний. | 3 Ти ж, сину чоловічий, наготуй собі клунки для виселення та й виберися серед ясного дня в них на очу, і переселися з твого місця на інше, на їхніх очах: може їм відкриються очі, що вони дім бунтарів. | 3 І ти, людський сину, зроби собі посуд полону в день перед ними і будеш забраний в полон з твого місця на інше місце перед ними, щоб побачили, що це дім, що огірчує. | 3 Ти же, сину чоловічий, наготов собі потрібне до переносин, та й переносися серед ясного дня перед їх очима, й перенесешся перед очима в їх із твоєї осади на друге місце. Може їм одкриються очі, хоч вони дом упрямий; |
4 І повиносиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх очах, а ти вийдеш увечорі на їхніх очах, як виходять вигнанці. | 4 І речі твої винеси, як речі, що необхідні під час переселення, вдень, перед очима їхніми, і сам вийди увечері перед очима їхніми, як виходять для переселення. | 4 Винось же твої клунки, клунки вигнання, вдень, у них на очу, та й вийдеш увечорі на їхніх очах, як то виходять на вигнання. | 4 І винесеш твій посуд, посуд полону, в день перед їхніми очима, і ти вийдеш ввечорі як виходить полонений. | 4 Виноси ж твою знадобу, потрібну до мандрівки, в день перед очима в їх, сам же вийдеш перед очима в їх увечорі тим робом, як се виходять ті, що переносяться. |
5 На їхніх очах пробий собі дірку в стіні, і повиносиш нею. | 5 Перед очима їхніми проламай собі отвір у стіні і винеси крізь нього. | 5 У них на очу пробий собі діру в стіні й вийди нею. | 5 Перед ними роби собі (діру) в стіні і перейдеш крізь неї. | 5 Перед очима в їх проламли собі отвір у стїнї, та й виносися тою проломиною. |
6 На їхніх очах на рамені повиносиш, винесеш потемки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе знаком для Ізраїлевого дому. | 6 Перед очима їхніми візьми поклажу на плече, потемки винеси її, лице твоє затули, щоб не бачити землі; бо Я вчиню тебе ознакою домові Ізраїля. | 6 На їхніх очах візьмеш клунок на плечі й вийдеш потемки, закривши собі вид, щоб не дивитись на країну; я бо поставив тебе знаком домові Ізраїля.» | 6 Перед ними на рамена будеш піднесеней і вийдеш схованим, закриєш твоє лице і не побачиш землю. Томущо як знак Я дав тебе для дому Ізраїля. | 6 Перед очима в їх виноси знадобу на плечах; виноси ж у потемках, закривши собі вид і не позираючи на країну; я бо поставив тебе знаком домові Ізрайлевому. |
7 І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повиносив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, потемки повиносив, на рамені носив на їхніх очах. | 7 І вчинив я, як велено було мені; речі мої, як речі необхідні під час переселення, виніс за дня, а увечері проламав собі рукою отвір у стіні, потемки виніс поклажу і поклав на плече перед їхніми очима. | 7 І зробив я так, як мені заповідано: клунки мої, в дорогу на вигнання, я повиносив удень, як подорожні клунки, а ввечорі пробив рукою діру в стіні й вийшов у темноті, поклавши клунок на плечі, у них на очу. | 7 І я зробив так за всім, що Ти мені заповів, і я виніс наче посуд полону в день і ввечорі я собі пробив стіну і я вийшов схованим, я був взятий на рамена перед ними. | 7 І вчинив я так, як менї заповідано: знадобу мою, потрібну до переносин, повиносив у день, а ввечорі пробрав собі рукою дїру в стїнї, винїс клунок у потемках та й взяв на плечі перед їх очима. |
8 А ранком було мені слово Господнє таке: | 8 І було до мене слово Господнє уранці: | 8 Вранці ж надійшло таке слово Господнє до мене: | 8 І до мене вранці було господне слово, що казало: | 8 Уранцї ж надійшло слово Господнє до мене: |
9 Сину людський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохобности: Що ти робиш? | 9 Сину людський! Чи не казав тобі дім Ізраїлів, дім бунтівний, що ти дієш? | 9 «Сину чоловічий! Чи дім Ізраїля, дім бунтарів, не питав тебе: Що це ти робиш? | 9 Людський сину, чи Я не сказав до тебе, доме Ізраїля, доме, що огірчуєш: Що ти чиниш? | 9 Сину чоловічий! чи ж не буде питати тебе дом Ізраїля, той дом неслухняний: Що се ти робиш? |
10 Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони. | 10 Скажи їм: Так говорить Господь Бог: Це – провіщення для князя в Єрусалимі і для всього дому Ізраїлевого, котрий є там. | 10 Відкажи ж їм: Так говорить Господь Бог: Це - віщування проти князя в Єрусалимі й проти всього дому Ізраїля, що живе там. | 10 Скажи до них: Так говорить Господь, Володар і Проводир в Єрусалимі і в усьому домі Ізраїля, які є посеред них, | 10 Відкажи ж їм: Так говорить Господь Бог: Се є віщба про володаря Ерусалимського й про ввесь дом Ізраїля, що там живе. |
11 Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зроблено їм, підуть на вигнання в полон! | 11 Скажи: Я – ознака для вас; що вчиняю Я, те буде з ними, – на переселення, в полон підуть вони. | 11 Скажи: Я для вас знаком. Як я вчинив, так станеться: вони підуть на вигнання, у неволю. | 11 скажи що: Я чиню знаки посеред нього. Так як я зробив, так їм буде. Вони підуть в переселення і в полон, | 11 Скажи: Я - знамено пророче вам. Як я вчинив, так станеться з ними, - в чужину, в неволю пійдуть вони. |
12 А той начальник, що серед них, на рамені буде нести потемки й вийде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очима. | 12 І князь, котрий серед них, потемки покладе [поклажу ] на плече, і вийде. Стіну проламають, щоб спровадити [його ] через неї; він затулить обличчя своє, аж так, що не побачить очима землі тієї. | 12 А князь, що серед них, візьме клунок на плечі й вийде потемки, через мур, що проломлять, щоб вийти через нього. Він закриє собі обличчя, щоб не бачити країни. | 12 і володар посеред них нестиметься на раменах і схованим вийде через мур, і пробє його, щоб вийти через нього. Він сховає своє лице, щоб не побачили його оком, і він не побачить землі. | 12 І володарь посеред них візьме клунок на плечі та й вийде потемки. Проломлять мур, щоб його виправити; він затулить собі вид, так що не бачити ме очима землї сієї. |
13 І розтягну на нього сітку Свою, і він буде схоплений в пастку Мою, і відведу його до Вавилону, до халдейського краю, та його він не побачить, і там помре. | 13 І накину на нього сіть Мою, і буде впійманий в тенета Мої, і відведу його до Вавилону, у край халдейський, але він не побачить його, і там помре. | 13 Я розставлю на нього мою сіть, і він упіймається в мої тенета. Я одведу його в Вавилон, у Халдейську землю, та він її не буде бачити, й умре там. | 13 І Я простягну мою сіть на нього, і він буде схоплений в моїй засідці, і Я поведу його до Вавилону до землі халдеїв, і він її не побачить і там скінчиться. | 13 І розложу на него сїть мою, і спіймається він у волок мій, і одведу його в Вавилон, у Халдейську землю; та він її не буде бачити, й умре там. |
14 А все, що навколо нього, його помічники та всі війська його, розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча... | 14 А всіх, котрі довкіл нього, поборників його і все військо його розвію на всіх вітрах, і оголю услід їм меча. | 14 А всіх, що вколо нього, помічників його, й усе його військо порозвіваю на всі вітри, і позад них меча добуду. | 14 І всіх його помічників, що довкруги нього, і всіх його помічників Я розсію на всякий вітер і меч оголю за ними. | 14 А всїх, що навкруги його, помочників його й усе військо його, порозвіваю на всї вітри, а позад їх добуду меча. |
15 І пізнають вони, що Я Господь, коли розвію їх поміж народами та розпорошу їх по країнах! | 15 І спізнають, що Я – Господь, коли розпорошу їх поміж народів і розвію їх по країнах. | 15 Вони взнають, що я - Господь, як я розсію їх проміж народами й порозвіваю їх по всіх країнах. | 15 І пізнають, що Я Господь, коли Я їх розсію між народами, і розсію їх в країнах. | 15 І взнають, що я - Господь, як розсїю їх проміж народами й порозвіваю їх по всїх землях. |
16 А нечисленних з них людей збережу від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповідали про свої гидоти серед народів, куди поприходять. І вони пізнають, що Я Господь! | 16 Але невеличке число їх Я збережу від меча, голоду і моровиці, щоб вони оповіли народам, до котрих підуть, про всі свої мерзоти; і спізнають, що Я – Господь. | 16 Але я збережу з них кілька чоловік від меча, від голоднечі та від чуми, щоб вони розповіли про всі їхні мерзоти поміж народами, куди поприходять, щоб ті знали, що я - Господь.» | 16 І оставлю з них мужів числом від меча і від голоду і від смерти, щоб розповіли про всі їхні беззаконня в народах, куди туди ввійдуть. І пізнають, що Я Господь. | 16 І збережу небагато з них од меча, голоднечі й мору, щоб вони розповідали про всї гидоти свої промїж народами, куди позаходять, і всї зрозуміли, що я, - Господь (справедливий). |
17 І було мені слово Господнє таке: | 17 І було до мене слово Господнє: | 17 І надійшло до мене таке слово Господнє: | 17 І до мене було господне слово, що казало: | 17 І надійшло до мене слово Господнє: |
18 Сину людський, їж свій хліб у дрижанні, а воду свою пий у тремтінні та в журбі. | 18 Сину людський! Хліб твій їж із трепетом, і воду твою пий з тремтінням та сумом. | 18 «Сину чоловічий! Ти їстимеш твій хліб у тривозі і воду твою питимеш у турботі й у страсі, | 18 Людський сину, з болем їстимеш твій хліб і з мукою і болем питимеш воду | 18 Сину чоловічий! їж хлїб твій з трівогою, й воду твою пий, дрожучи й сумуючи, |
19 І скажеш до народу цього Краю: Так говорить Господь Бог на мешканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпінні, бо спустошів їхній Край від своєї повні за насилля всіх, що мешкають у ньому. | 19 І скажи народові краю: Так говорить Господь Бог про мешканців Єрусалиму, про землю Ізраїлеву: Вони хліб свій будуть їсти із сумом і воду свою питимуть в зажурі, тому що земля його буде позбавлена всієї рясноти своєї за неправди усіх, що мешкають на ній. | 19 і скажеш людям краю: Так каже Господь Бог про мешканців Єрусалиму, в землі Ізраїльській: Хліб свій їстимуть вони з острахом і воду свою питимуть полохливо, бо їхня країна з усім, що є в ній, буде зруйнована з-за насильства її мешканців. | 19 і скажеш до народу землі: Так говорить Господь тим, що живуть в Єрусалимі в землі Ізраїля: Їхні хліби їстимуть з недостатком і їхню воду питимуть з погубою, щоб згинула земля з її повнотою, бо в безбожності всі, що живуть в ній. | 19 Та говори й до люду землї: Так каже Господь Бог про Ерусалимські осадники й про землю Ізраїля: Хлїб свій їсти муть вони у смутку й воду свою пити муть у журбі, земля бо їх перестане давати вроджай свій за неправедностї всїх осадників своїх. |
20 І поруйнуються населені міста, а Край стане спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь! | 20 І будуть розорені велелюдні міста і земля стане пусткою, і спізнаєте, що Я – Господь. | 20 Міста їхні, людні нині, будуть зруйновані, а земля стане пустинею, і взнаєте, що я - Господь.» | 20 І їхні поселені міста опустіють, і земля буде на знищення. І пізнаєте, що Я Господь. | 20 І городи, нинї людні, обезлюдїють, і земля зробиться пустинею, і взнаєте ви, що я - Господь. |
21 І було мені слово Господнє таке: | 21 І було до мене слово Господнє: | 21 І надійшло до мене таке слово Господнє: | 21 І до мене було господнє слово, що казало: | 21 І надійшло до мене слово Господнє: |
22 Сину людський, що це в вас за приповістка така в Ізраїлевій землі: Продовжаться дні, і зникне всіляке видіння? | 22 Сину людський! Що це за приказка у вас, у краї Ізраїлевому: `Багато днів промине, і всіляке пророче видіння щезне`. | 22 «Сину чоловічий! Що то за поголоска у вас в Ізраїльській землі: Дні минають, та всі видіння марні? | 22 Людський сину, яка це для вас притча в землі Ізраїля, що кажете: Дні далекі, згинуло видіння? | 22 Сину чоловічий! що се в вас, ув Ізраїль-землї за поговірка: Багато часу промине і всяке пророче видиво покажеться марним? |
23 Тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Припиню Я цю приповістку, і більше не будуть її приповісткувати в Ізраїлі, але говори їм: Наблизилися оті дні й слово всякого видіння. | 23 А тому скажи їм так: Так говорить Господь Бог: Знищу цю приказку, і не будуть уже вживати такої приказки в Ізраїля; Але скажи їм: Близько дні і справдження всілякого видіння пророчого. | 23 Оце ж скажи їм: Так каже Господь Бог: Я покладу край цій поговірці, її в Ізраїлі не будуть повторювати більше. Зате скажи їм: Час близько, і справдиться кожне видіння. | 23 Через це скажи до них: Так говорить Господь: Відверну цю притчу і більше не скажуть цю притчу, доме Ізраїля, бо скажеш їм: Приблизилися дні і слово всякого видіння. | 23 Оце ж скажи їм: Так говорить Господь Бог: Положу кінець сїй примовцї, і не буде вже тієї приговірки в Ізраїлї: проте скажи їм: Близький час і справдиться всяке видиво пророче. |
24 Бо не буде вже жодного марного видіння та підлесливого чарування в Ізраїлевім домі. | 24 Бо вже не залишиться марним жодне видіння пророче, і жодне провіщення не буде облудним у домі Ізраїлевому. | 24 Бо ніяке видіння в домі Ізраїля не буде більше марним, і ніяке віщування не буде більше облудним. | 24 Бо не буде більше ніякого брехливого і чародійного видіння для ласки посеред синів Ізраїля, | 24 Бо вже в дому Ізрайлевому не буде марним нїяке видїннє пророче й нї одно віщуваннє не покажеться ложним. |
25 Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно здійснене, не відтягнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохобности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог. | 25 Бо Я Господь, Я промовляю, і слово, котре Я промовляю, справджується, і не буде загайним; у ваші дні, бунтівний доме, Я виповів слово і виконаю його, говорить Господь Бог. | 25 Бо це я, Господь, буду говорити, і яке я слово проречу, воно справдиться, не буде проволоки більше. Таки за ваших днів, о доме бунтівничий, я виречу слово і виконаю його», - слово Господа Бога. | 25 томущо Я Господь скажу мої слова, скажу і зроблю і не продовжу більше, бо у ваших днях, доме, що огірчує, скажу слово і зроблю, говорить Господь. | 25 Бо се я, Господь, буду говорити й яке слово нї проречу, воно справдиться, та й не буде проволоки; таки за ваших днїв, ти доме упрямий, виречу слово, й зараз спевню його, говорить Господь Бог. |
26 І було мені слово Господнє таке: | 26 І було до мене слово Господнє: | 26 І надійшло до мене таке слово Господнє: | 26 І до мене було господне слово, що казало: | 26 І надійшло до мене слово Господнє: |
27 Сину людський, ось говорить Ізраїлів дім: Те видіння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи він пророкує. | 27 Сину людський! Ось, дім Ізраїлів каже: Пророче видіння, котре бачив він, [справдиться ] по багатьох днях, і він пророкує про віддалені часи. | 27 «Сину чоловічий! Ось дім Ізраїля говорить: Видіння, що оцей бачить, збудеться по довгім часі; він пророкує про далеке майбутнє. | 27 Людський сину, ось дім Ізраїля, той, хто огірчує, кажучи, кажуть: Видіння, яке цей бачить, на численні дні, і на далекі часи цей пророкує. | 27 Сину чоловічий! Ось, дом Ізраїля говорить: Пророче видиво, що він бачить, станеться хиба в далекому часї; він пророкує про далекі часи. |
28 Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтягнуться вже всі слова Мої, яке слово говоритиму, те буде виконане, говорить Господь Бог! | 28 А тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Жодне з Моїх слів уже не буде відстрочене, але слово, котре Я скажу, справдиться, говорить Господь Бог. | 28 Та ти скажи їм: Так говорить Господь Бог: Не буде більше проволоки ані єдиному моєму слову. Слово, що я проречу, справдиться» - слово Господа Бога. | 28 Через це скажи до них: Так говорить Господь: Не розтягнуться більше всі мої слова, які лиш скажу. Скажу і зроблю, говорить Господь. | 28 Оце ж скажи їм: Так говорить Господь Бог: Не буде проволочки нї єдиному слову мойму; слово, що виповім, справдиться, говорить Господь. |