1 А Йов відповів та й сказав: | 1 І відповідав Йов, і сказав: | 1 Заговорив Іов і мовив: | 1 Підібравши ж Йов, каже: | 1 І відповів Йов і сказав: |
2 Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!... | 2 Справді, [тільки] ви люди, і з вами помре мудрість! | 2 «Справді лише ви люди, і з вами умре мудрість! | 2 Ви ще є людьми. Чи з вами скінчиться мудрість. | 2 Справдї так! Тілько ви одні люде, і з вами вмре разом і мудрість! |
3 Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це? | 3 Але я [маю] розум, як у вас; не нижчий я від вас; і хто не відає цього ж таки? | 3 Є й у мене розум, як у вас, нічим я від вас не гірший! Та й хто не знає того? | 3 І в мене ж є серце, так як у вас. | 3 Але ж і в мене є серце, як у вас, не стою я позаду; та й хто ж не знає сього самого? |
4 Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний... | 4 Посміховиськом став я для сусіда свого, я, котрий звертався до Бога, і котрому Він відповідав; посміховиськом – [чоловік] праведний, безневинний. | 4 Посмішищем ближнього зробивсь я, що взиваю до Бога, і він відповідає; сміховиськом - я праведний, безвинний. | 4 Бо праведний і непорочний муж став посміховиськом. | 4 Посьміхом другові мойму стався я, що до Бога кликав і Бог одвічав менї; посьміхом - чоловік справедливий і невинний! |
5 Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги! | 5 Палаючий смолоскип зневажений у думках того, хто відчуває себе у безпеці, він (смолоскип) приготовлений для тих, чия нога ковзає. | 5 Презирство на нещастя! - думає щасливий. Стусана тому, який спотикнеться! | 5 Бо в виміряний час приготовлено йому впасти під інших, а його хатам пограбованими бути беззаконними. | 5 Оттак, по думцї того, що сидить собі спокійно, нїзащо є лучиво, призначене тим, що їх ноги потикаються. |
6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю. | 6 Спокійні шатра у грабіжників, і безпечні у тих, що дратують Бога, у чиї руки Бог приносить щедро. | 6 Шатра ж грабіжників спокійні, і ті, що гнівлять Бога, сидять собі безпечні, ті, що власну руку мають за бога. | 6 Але хтось, будучи поганим, хай не надіється бути невинним, ті, що прогнівують Господа, наче їм і суду не буде. | 6 За те спокійні й безпечні домівки в грабителїв, роздратовуючих Бога, бо вони Бога, неначе в руках своїх носять! |
7 Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість. | 7 І справді: запитай у скотини, і навчить тебе, – у птаха небесного, – і звістить тобі; | 7 Спитай лиш у тварин, вони тебе навчать; у птиць небесних, і тобі сповістять; | 7 Але запитай четвероногих, чи тобі скажуть, а небесних птахів, чи тобі сповістять. | 7 І справдї: спитай у зьвірят, а вони навчать тебе, - в птаства під небом, а воно з'ясує тобі; |
8 Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські. | 8 Або побесідуй із землею, і наставить тебе, і скажуть тобі рибини морські. | 8 або повзунів, вони тебе повчать, і риби в морі тобі повідають! | 8 Розповіж же землі, чи тобі скаже, і чи визнаватимуться тобі риби моря. | 8 Або поговори з землею, а вона повчить тебе, та й риби в морі скажуть тобі: |
9 Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила? | 9 Хто з усього цього не спізнає, що рука Господа утворила це? | 9 Хто з усіх них не знає, що рука Господня все це створила? | 9 Хто не пізнав в усіх цих, бо господня рука зробила це? | 9 Хто з усього того не взнає, що рука Господня сотворила се? |
10 Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла? | 10 У Його руці душа всього живого, і дихання всілякої людської плоті. | 10 В його руці душа всього живого, дихання кожного людського тіла. | 10 Чи не в його руці душа всіх, що живуть, і душа кожного чоловіка? | 10 В його руцї дух всього живучого й душа кожного людського тїла. |
11 Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу? | 11 Чи не вухо розбирає слова і чи не язик розпізнає смак їжі? | 11 Хіба не вухо слова розрізняє? | 11 Бо розум розсуджує слова, а горло скуштує їжу. | 11 Чи ж не ухо розбірає слова, й чи не язик доходить смаку страви? |
12 Мудрість у старших, бо довгість днів розум. | 12 У старцях мудрість, і в довголітніх розум. | 12 У сивоголових - мудрість, у довголітніх - розум. | 12 В довгому часі мудрість, а в довгому житті знання. | 12 Так і в старцїв мудрість, а в довголїтників розум. |
13 Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум. | 13 У Нього премудрість і сила; Його поради і розум. | 13 У нього премудрість і потуга, у нього рада й розум. | 13 У Нього мудрість і сила, у Нього рада і розум. | 13 У него ж (Бога) премудрість і міць; в його рада й розум. |
14 Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений. | 14 Що Він зруйнує, те не відбудується; кого Він замкне, ніхто його не відімкне. | 14 Як він зруйнує, ніхто не відбудує; як замкне когось, ніхто вже не відімкне. | 14 Якщо Він скине, хто збудує? Якщо замкне проти людей, хто відкриє? | 14 Що він розорить, того вже нїхто не збудує; кого він зачинить, нїхто йому не відомкне. |
15 Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть. | 15 Зупинить води, і все повисихає; випустить їх, – і оновлять землю. | 15 Здержить води - все повисихає;| а пустить їх - розбурять землю. | 15 Якщо заборонить воді, висушить землю. Якщо ж попустить знищить її, перекинувши. | 15 Задержить води, - все повисихає, пустить їх, - розбурять землю. |
16 В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду. | 16 У Нього могутність і голос мудрости, перед Ним той, що блукає, і той, що заводить у блуд. | 16 У нього сила та обачність; у нього зведений і зводитель. | 16 В Нього сила і кріпость, в Нього пізнання і розум. | 16 У його сила й премудрість, перед ним той, хто зблудив, і той, хто звів із дороги. |
17 Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів, | 17 Він учиняє радників недолугими (оголеними), і суддів робить безглуздими. | 17 Він радників босоніж відсилає і в суддів розум відбирає. | 17 Він веде радників полоненими, а суддів землі увів у подив. | 17 Він приводить порадників до нерозваги, а суддїв до дурноти. |
18 Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна. | 18 Він розв'язує пута царів і поясом обперізує стегна їхні. | 18 Він знімає з царів кайдани й оперізує їх стан мотуззям. | 18 Він садить царів на престоли і підперезав їхні бедра поясом. | 18 Здіймає пояс із царів, і оперізує верівкою стан їх; |
19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює, | 19 Князів позбавляє честі і кидає хоробрих. | 19 Він відсилає священиків босоніж, і валить могутніх. | 19 Він відсилає священиків полоненими, а сильних землі перекинув. | 19 Уймає князям їх почестї, й повалює хоробрих; |
20 Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність. | 20 Відбирає мову у велемовних і старців позбавляє глузду. | 20 Він проречистим рот закриває, він забирає в старих розум. | 20 Він міняє губи вірних, а розум старшин взнав. | 20 Уймає проречистим язик, і в старцїв мутить розум; |
21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює. | 21 Покриває соромом вельможних, і сили могутніх знесилює. | 21 Він виливає на вельмож презирство й розпускає пояс сильних. | 21 Він виливає безчестя на володарів, а покірних оздоровив. | 21 Окриває стидом людей значніх, і безсилить потужних; |
22 Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло. | 22 Відкриває глибоке із середовища пітьми і виводить на світло тінь смертну. | 22 Він виявляє те, що в темряві глибоко скрилось, виводить смертну тінь на світло. | 22 Він відкриває глибини від темряви, вивів же на світло тінь смерті. | 22 Виявляє, що глибоко крилось у темряві, й виводить на сьвітло, що в тїнї смертній; |
23 Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю. | 23 Примножує народи і винищує їх; розпорошує народи і збирає їх. | 23 Множить народи і їх губить, поширює людей, а потім їх нищить. | 23 Він призводить до блукання народи і нищить їх, поборює народи і провадить їх. | 23 Множить народи й вигублює їх; розсїває народи, й збірає їх докупи. |
24 Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі, | 24 Відбирає розум у старшин народу землі і залишає їх блукати в пустелі, де немає шляхів. | 24 Він відбирає розум у голів краю, пускає їх блудити в пустині без дороги. | 24 Він міняє серця володарів землі, приводить їх блукати дорогою, якої не знали. | 24 Віднімає розум у голов народів землї й пускає їх блудом у пустинї, де нема шляху; |
25 вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного! | 25 Наосліп ходять вони у пітьмі, без світла; і Він упроваджує їх у блуканину, мов п'яного. | 25 І вони бродять помацки у темряві без світла, і заточуються, немов п'яні.» | 25 Хай дошукуються в темряві і не (буде) світла, хай же блукають наче пяний. | 25 Помацьки ходять вони в темряві без сьвітла, й заточуються, неначе пяні. |