1 (114-9) Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою! | 1 Я вірив, а тому казав: Я вельми пригнічений. | 1 Не нам, о Господи, не нам, а імені твоєму дай славу, заради милости твоєї і твоєї правди. | 1 Аллилуя. Я повірив, тому заговорив. Я ж дуже упокорений. | 1 Не нам, Господи, не нам, но імені твому дай славу по милостї твоїй, по правдї твоїй! |
2 (114-10) Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог? | 2 Я сказав у квапливості моїй: Кожна людина – брехлива. | 2 Чому б народи мали говорити: «Де ж він, той Бог їхній?» | 2 Я сказав в моїм захваті: Кожна людина обманлива. | 2 Чому мають казати народи: Де ж їх Бог? |
3 (114-11) А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив. | 3 Чим поверну Господові за всі щедроти Його для мене? | 3 Наш Бог на небі; усе, що захотів, створив він. | 3 Що віддам Господеві за все, що мені віддав? | 3 Але ж Бог наш на небесах; все, що любо йому, він творить. |
4 (114-12) Їхні божки срібло й золото, діло рук людських: | 4 Чашу спасіння прийму і ймення Господнє прикличу. | 4 Божища їхні - то золото й срібло діло рук людських. | 4 Візьму чашу спасіння і прикличу господне імя. | 4 Божища їх - срібло і золото, твориво рук чоловічих. |
5 (114-13) вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать, | 5 Обітниці мої віддам Господові перед усім народом Його. | 5 Мають уста, і не говорять; очі мають, але не бачать. | 5 | 5 Мають уста, і не говорять; очі мають, і не бачать; |
6 (114-14) мають уші й не чують, мають носа й без нюху, | 6 Дорога в очах Господніх смерть святих Його. | 6 Вуха мають, але не чують, ніс мають, але не мають нюху. | 6 Чесна перед Господом смерть його преподобних. | 6 Мають уші, і не чують; нїздра мають, і нема в них нюху. |
7 (114-15) мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять! | 7 О, Господе! Я служник Твій, я служник Твій і син служниці Твоєї; Ти розірвав кайдани мої. | 7 Руки мають, але не дотикають, ноги мають, але не ходять, не чути голосу з їхнього горла. | 7 О Господи, я твій раб, я твій раб і син твоєї рабині. Ти розірвав мої кайдани, | 7 Руки їх не беруть; ноги їх не ходять; не чути жадного голосу з їх горла. |
8 (114-16) Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає! | 8 Тобі принесу пожертву хвали і ймення Господнє прикличу. | 8 Ті, що їх виробляють, хай самі, як вони, стануть, усі, що на них покладаються. | 8 Тобі принесу жертву хвали. | 8 Їм рівні ті, що роблять їх, кожний, що на них вповає. |
9 (114-17) ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм! | 9 Обітниці мої віддам Господові перед усім народом Його, | 9 Ізраїлю, на Господа звіряйся! Він допомога їхня і щит їхній. | 9 Віддам Господеві мої молитви перед всім його народом | 9 Ізраїлю, вповай на Господа! Він поміч їх і щит їх. |
10 (114-18) Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм! | 10 На подвір'ях дому Господнього, осередь Тебе, Єрусалиме! Алілуя. | 10 О доме Арона, на Господа звіряйся! Він допомога їхня і щит їхній. | 10 в дворах господнього дому, посеред тебе, Єрусалиме. | 10 Доме Ааронів, уповай на Господа! Він поміч їх і щит їх. |
11 (114-19) Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм! | | 11 Ви, що боїтеся Господа, на Господа звіряйтесь! Він допомога їхня і щит їхній. | | 11 Ви, що боїтесь Господа, вповайте на Господа! Він поміч їх і щит їх. |
12 (114-20) Господь пам'ятає про нас, нехай поблагословить! Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів! | | 12 Господь, згадавши нас, поблагословить; поблагословить дім Ізраїля, поблагословить дім Арона. | | 12 Господь спогадав нас, він буде благословити: Благословити ме дім Ізраїля, благословити ме дім Аарона. |
13 (114-21) Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих! | | 13 Поблагословить тих, що Господа бояться, малих, як і великих. | | 13 Буде благословити боящихся Господа, малих вкупі з великими. |
14 (114-22) Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей! | | 14 Хай Господь вас помножить, вас і дітей ваших. | | 14 Помножить вас Господь, вас і дїтей ваших. |
15 (114-23) Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю! | | 15 Благословенні будете Господом, що створив небо і землю. | | 15 Нехай благословить вас Господь, що сотворив небеса і землю. |
16 (114-24) Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським! | | 16 Небо, - небо Господнє, а землю він дав синам людським. | | 16 Небеса, Господнї небеса, а землю дав дїтям людським. |
17 (114-25) Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання, | | 17 Не мертві Господа будуть хвалити, і ніхто з тих, що сходять у могилу. | | 17 Мертві не будуть хвалити Господа, нї всї ті, що йдуть до місця мовчання. |
18 (114-26) а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя! | | 18 А ми благословляємо Господа, віднині і повіки. Алилуя. | | 18 Ми ж будем прославляти Господа, від нинї по віки. Хвалїте Господа! |