1 (114-9) Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!1 Я вірив, а тому казав: Я вельми пригнічений.1 Не нам, о Господи, не нам, а імені твоєму дай славу, заради милости твоєї і твоєї правди.1 Аллилуя. Я повірив, тому заговорив. Я ж дуже упокорений.1 Не нам, Господи, не нам, но імені твому дай славу по милостї твоїй, по правдї твоїй!
2 (114-10) Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?2 Я сказав у квапливості моїй: Кожна людина – брехлива.2 Чому б народи мали говорити: «Де ж він, той Бог їхній?»2 Я сказав в моїм захваті: Кожна людина обманлива.2 Чому мають казати народи: Де ж їх Бог?
3 (114-11) А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив.3 Чим поверну Господові за всі щедроти Його для мене?3 Наш Бог на небі; усе, що захотів, створив він.3 Що віддам Господеві за все, що мені віддав?3 Але ж Бог наш на небесах; все, що любо йому, він творить.
4 (114-12) Їхні божки срібло й золото, діло рук людських:4 Чашу спасіння прийму і ймення Господнє прикличу.4 Божища їхні - то золото й срібло діло рук людських.4 Візьму чашу спасіння і прикличу господне імя.4 Божища їх - срібло і золото, твориво рук чоловічих.
5 (114-13) вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,5 Обітниці мої віддам Господові перед усім народом Його.5 Мають уста, і не говорять; очі мають, але не бачать.5 5 Мають уста, і не говорять; очі мають, і не бачать;
6 (114-14) мають уші й не чують, мають носа й без нюху,6 Дорога в очах Господніх смерть святих Його.6 Вуха мають, але не чують, ніс мають, але не мають нюху.6 Чесна перед Господом смерть його преподобних.6 Мають уші, і не чують; нїздра мають, і нема в них нюху.
7 (114-15) мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!7 О, Господе! Я служник Твій, я служник Твій і син служниці Твоєї; Ти розірвав кайдани мої.7 Руки мають, але не дотикають, ноги мають, але не ходять, не чути голосу з їхнього горла.7 О Господи, я твій раб, я твій раб і син твоєї рабині. Ти розірвав мої кайдани,7 Руки їх не беруть; ноги їх не ходять; не чути жадного голосу з їх горла.
8 (114-16) Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!8 Тобі принесу пожертву хвали і ймення Господнє прикличу.8 Ті, що їх виробляють, хай самі, як вони, стануть, усі, що на них покладаються.8 Тобі принесу жертву хвали.8 Їм рівні ті, що роблять їх, кожний, що на них вповає.
9 (114-17) ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!9 Обітниці мої віддам Господові перед усім народом Його,9 Ізраїлю, на Господа звіряйся! Він допомога їхня і щит їхній.9 Віддам Господеві мої молитви перед всім його народом9 Ізраїлю, вповай на Господа! Він поміч їх і щит їх.
10 (114-18) Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!10 На подвір'ях дому Господнього, осередь Тебе, Єрусалиме! Алілуя.10 О доме Арона, на Господа звіряйся! Він допомога їхня і щит їхній.10 в дворах господнього дому, посеред тебе, Єрусалиме.10 Доме Ааронів, уповай на Господа! Він поміч їх і щит їх.
11 (114-19) Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!11 Ви, що боїтеся Господа, на Господа звіряйтесь! Він допомога їхня і щит їхній.11 Ви, що боїтесь Господа, вповайте на Господа! Він поміч їх і щит їх.
12 (114-20) Господь пам'ятає про нас, нехай поблагословить! Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів!12 Господь, згадавши нас, поблагословить; поблагословить дім Ізраїля, поблагословить дім Арона.12 Господь спогадав нас, він буде благословити: Благословити ме дім Ізраїля, благословити ме дім Аарона.
13 (114-21) Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!13 Поблагословить тих, що Господа бояться, малих, як і великих.13 Буде благословити боящихся Господа, малих вкупі з великими.
14 (114-22) Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!14 Хай Господь вас помножить, вас і дітей ваших.14 Помножить вас Господь, вас і дїтей ваших.
15 (114-23) Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!15 Благословенні будете Господом, що створив небо і землю.15 Нехай благословить вас Господь, що сотворив небеса і землю.
16 (114-24) Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!16 Небо, - небо Господнє, а землю він дав синам людським.16 Небеса, Господнї небеса, а землю дав дїтям людським.
17 (114-25) Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,17 Не мертві Господа будуть хвалити, і ніхто з тих, що сходять у могилу.17 Мертві не будуть хвалити Господа, нї всї ті, що йдуть до місця мовчання.
18 (114-26) а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя!18 А ми благословляємо Господа, віднині і повіки. Алилуя.18 Ми ж будем прославляти Господа, від нинї по віки. Хвалїте Господа!