1 Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів, | 1 Я люблю Господа, бо Він почув голос мій, благання моє. | 1 Алилуя. Коли Ізраїль вийшов з Єгипту, дім Якова з-поміж людей чужої мови, | 1 Аллилуя. Я полюбив, бо Господь вислухає голос мого благання, | 1 Аллилуя! Я к виходив Ізраїль з Египту, дім Якова зпоміж людей чужої мови, |
2 Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням! | 2 Нахилив до мене вухо Своє, а тому буду прикликати [Його] у всі дні мої. | 2 святинею його стала Юдея, Ізраїль - його царством. | 2 бо схилив до мене своє ухо, і прикличу в моїх днях. | 2 Стала Юдея сьвятинею його, Ізраїль царством його. |
3 Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад! | 3 Запопали мене хворощі смертельні, страждання пекельні знайшли мене; я зустрів тісноти і скорботи. | 3 Море побачило те й кинулось тікати, Йордан назад повернувся. | 3 Охопили мене смертельні болі, адові біди мене знайшли. Я знайшов біду і біль. | 3 Побачило море і розступилось, Йордан назад повернувся. |
4 Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята! | 4 Тоді прикликав я ймення Господнє: Господе! Визволи душу мою! | 4 Гори, мов барани, скакали, горби - немов ягнята. | 4 І я прикликав господне імя: О Господи, визволи мою душу. | 4 Гори, як барани, скакали, горби - як ягнята. |
5 Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад? | 5 Милостивий Господь і праведний, милосердний Бог наш. | 5 Що з тобою, море, що ти кинулось тікати, і з тобою, Йордане, що ти назад повернувся? | 5 Милосердний Господь і праведний, і наш Бог милує. | 5 Чого ж се ти, море, розступилось? І ти, Йордане, чого назад повернувся? |
6 Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята? | 6 Береже Господь простодушних: я знесилів, і Він допоміг мені. | 6 З вами, о гори, що скачете, мов барани, а ви, горби, - немов ягнята? | 6 Господь стереже немовлят. Я був пригноблений, і Він мене спас. | 6 Ви, гори, що як барани скачите? Ви, горби, як малі ягнята? |
7 Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова, | 7 Повернися, душе моя, до спокою твого; бо Господь ощасливив тебе. | 7 Перед обличчям Господнім, трясися, земле, перед обличчям Бога Якова, | 7 Повернися, моя душе, до твого спочинку, бо Господь добре тобі вчинив, | 7 Здвигнись перед Господом, земле, перед Богом Якова! |
8 що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело! | 8 Ти захистив душу мою від смерти, очі мої – від сліз і ноги мої – від падіння. | 8 що скелю перетворює в озеро воднисте, а кремінь - у водяні джерела. | 8 бо визволив мою душу від смерті, мої очі від сліз і мої ноги від ховзання. | 8 Що обернув скелю в озеро, й добув жерело з кременистої опоки. |