1 Почули ж апостоли й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли Слово Боже. | 1 Почули Апостоли і браття, що були в Юдеї, що навіть погани прийняли слово Боже. | 1 Апостоли і брати, які були в Юдеї, довідалися, що й погани прийняли слово Боже. | 1 Почули апостоли й брати, які були в Юдеї, що і погани прийняли Боже слово. | 1 Почули ж апостоли та брати, котрі були в Юдеї, що й погане прийняли слово Боже. |
2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрізання, | 2 І коли Петро прийшов до Єрусалиму, обрізані дорікали йому, | 2 А як Петро прийшов в Єрусалим, обрізані накинулись на нього: | 2 Коли пішов Петро до Єрусалима, сперечалися з ним ті, що були обрізані, | 2 І як прийшов Петр у Єрусалим, змагались із ним ті, що від обрізання, |
3 кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних та споживав із ними? | 3 Кажучи: Ти ходив до людей необрізаних і їв з ними. | 3 «Чого, - мовляв, - увійшов єси до необрізаних і їв з ними?» | 3 кажучи: Чого ти ходив до людей, які обрізання не мають, чого їв з ними? | 3 кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними. |
4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи: | 4 А Петро почав їм оповідати за плином подій, кажучи: | 4 Отут Петро й почав їм викладати за порядком усю справу: | 4 Почавши, Петро розповів їм за порядком, кажучи: | 4 Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи: |
5 Був я в місті йоппійськім і молився, і бачив в захопленні видіння: якась посудина сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалася з неба й підійшла аж до мене. | 5 У місті Йоппії я молився і виповнився Духом, і побачив видіння: сходила начебто якась посудина, неначе велике вітрило, що за чотири ріжки опускалося з неба, і опустилося до мене. | 5 «Я, - каже, - був у місті Яффі й молився, і бачив у захваті видіння: якась річ спускалася, неначе скатерка велика, прив'язана за чотири кінці, -сходила з неба й наблизилась аж до мене. | 5 Я був у місті Йопії, молився і побачив у захопленні видіння - сходила з неба посудина, наче велика скатерка, що висіла з чотирьох кінців, і прийшла аж до мене. | 5 Був я в городї, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба; і прийшов аж до мене. |
6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок. | 6 Я подивився на нього і, роздивляючись, побачив чотириногих земних, звірів і плазунів та птахів небесних. | 6 Приглянувсь я пильно до неї і спостеріг та й побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних. | 6 Поглянувши на неї, розглядав я і побачив земних чотириногих, звірів, плазунів, небесних птахів, | 6 Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землї, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних. |
7 І голос почув я, що мені промовляв: Устань, Петре, заколи та й їж! | 7 І зачув я голос, що говорив до мене: Підведися, Петре, заколи і їж. | 7 Почув я і голос, що говорив до мене: Встань, Петре, заколи і їж! | 7 почув я голос, що говорив мені: Встань, Петре, заріж і їж. | 7 І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж. |
8 А я відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи нічого огидного чи то нечистого в уста мої не ввіходило! | 8 А я сказав: Ні, Господе, нічого недоброго, або ж нечистого ніколи не входило до уст моїх. | 8 Та я озвався: Ніколи, Господи, ніколи бо ніщо погане або нечисте не входило в мої уста. | 8 Сказав же я: Ніколи, Господи, бо брудне або нечисте ніколи не ввійшло до моїх уст. | 8 Я ж сказав: Нї, Господи, бо нїщо погане або нечисте нїколи не входило в уста мої. |
9 І відповів мені голос із неба вдруге: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того! | 9 І відповідав мені голос удруге з неба: Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим. | 9 І вдруге голос мені відповів з неба: Що Бог очистив, ти не погань. - | 9 Відповів же голос із неба вдруге: Що Бог очистив, того не вважай за погане. | 9 Відказав же менї голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань, |
10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо. | 10 Це було тричі; і знову піднялося все до неба. | 10 Це сталося тричі і знову все було взяте на небо. | 10 Це сталося тричі - і знову піднялося все до неба. | 10 Се сталось тричі, і знов потягнено було все на небо. |
11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарії до мене, перед домом, де був я, спинилися зараз. | 11 Аж ось, тієї самої хвилини три чоловіки постали перед домом, у котрому я був, посланці із Кесарії до мене. | 11 І ось у ту саму мить три чоловіки, що були послані до мене з Кесарії, стали перед домом, де ми були. | 11 Тут же троє людей з'явились перед хатою, в якій я був, - вони були послані до мене з Кесарії. | 11 І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене. |
12 І сказав мені Дух іти з ними без жадного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка. | 12 Дух сказав мені, щоб я йшов з ними, не маючи жодного сумніву; пішли зі мною й оці шестеро братів, і ми прийшли в дім того чоловіка. | 12 І Дух сказав мені йти з ними без усякого вагання. Пішли зо мною і цих шість братів, і ввійшли ми в дім до того чоловіка. | 12 Сказав же мені Дух іти з ними зовсім не вагаючись. Пішли зі мною шестеро цих братів й увійшли ми до хати чоловіка. | 12 Сказав же менї Дух ійти з ними, нїчого не розбираючи. Пішли ж зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка; |
13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив Ангола, який став і сказав: Пошли до Йоппії, та приклич того Симона, що зветься Петром, | 13 Він оповів нам, як він бачив у домі своєму Ангела, котрий постав і сказав йому: Пошли в Йоппію людей і приклич Симона, що зветься Петром; | 13 А він розповів нам, як бачив ангела в себе вдома, що з'явився йому, і мовив: Пошли в Яффу за Симоном, що зветься Петро. | 13 Розповів він нам, як побачив у своїй хаті ангела, що постав і сказав [йому]: Пошли до Йопії і поклич Симона, що зветься Петром, | 13 і звістив нам, як видїв ангела в господї своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром. |
14 він слова тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій. | 14 Він скаже тобі слова, котрими врятуєшся ти і увесь дім твій. | 14 Він тобі оповість слова, якими ти спасешся, ти й увесь дім твій. - | 14 який скаже до тебе слова, що ними спасешся ти і ввесь твій дім. | 14 Він глаголати ме слова до тебе, котрими спасеш ся ти й увесь дім твій. |
15 А як я промовляв, злинув на них Святий Дух, як спочатку й на нас. | 15 А коли я почав говорити, злинув на них Дух Святий, як ото на нас на початку. | 15 Ледве почав я говорити, як Дух Святий зійшов на них, як і на нас напочатку. | 15 Коли ж почав я говорити, злинув на них Святий Дух, як і на нас спочатку. | 15 Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї. |
16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим. | 16 Тоді пригадав я слово Господнє, коли Він казав: Іван хрестив водою, а ви будете хрещені Духом Святим. | 16 І я згадав слово Господнє, як він говорив: Йоан христив водою, ви ж будете охрищені Святим Духом. | 16 Згадав я Господнє слово, як він говорив: Іван хрестив водою, ви ж хреститиметеся Святим Духом. | 16 Згадав я тодї слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим. |
17 Отож, коли Бог дав однаковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заперечити Богові? | 17 Отож, якщо Бог дав їм такого ж дара, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто я, щоб міг перешкоджати Богові? | 17 Коли, отже, Бог дав такий самий дар їм, як і нам, що увірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб міг був стати Богові на перешкоді?» | 17 Якщо Бог дав їм однаковий дар, як і нам, що повірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб перешкоджати Богові? | 17 Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові? |
18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя! | 18 Вислухавши це, вони заспокоїлися і прославили Бога, кажучи: Очевидно, й поганам дав Бог покаяння на життя. | 18 Почувши це, замовкли і хвалили Бога, кажучи: «Отже й поганам дав Бог покаяння, щоб мали життя.» | 18 Почувши ж це, замовкли, і прославили Бога, кажучи: Отже, і поганам Бог дав покаяння для життя. | 18 Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаяннє в життє! |
19 А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв. | 19 А тим часом, ті, котрі розпорошилися під час переслідувань, що сталися після Стефана, прийшли до Фінікії і Кіпру, і Антіохії, нікому не проповідуючи Слова, окрім юдеїв. | 19 Ті ж, що були розсипалися через гоніння з приводу Стефана, досягли аж до Фінікії, Кіпру та й Антіохії, нікому не проповідуючи слова, крім юдеїв. | 19 Ті, що були розсіяні через скорботу, що сталася за Степана, пішли до Фінікії й Кіпру й Антіохії, не кажучи слова, нікому, крім юдеїв. | 19 Ті ж, що порозсипались від гонення, що сталось на Стефана, пійшли аж у Финикию, Кипр і Антиохию, нїкому не проповідуючи слова, тільки одним Жидам. |
20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса. | 20 А були деякі з них із Кіпру та з Кирінеї, що прийшли до Антіохії і зверталися до греків і благословили Господа Ісуса. | 20 Були ж між ними деякі мужі з Кіпру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли й до греків, благовіствуючи їм Господа Ісуса. | 20 Між ними були деякі люди кіпрські і киринейські, які, прийшовши до Антіохії, говорили і до греків, благовістячи Господа Ісуса. | 20 Були ж деякі з них люде з Кипру і Киринеї, котрі, прийшовши в Антиохию, говорили до Єленян, благовіствуючи Господа Ісуса. |
21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа! | 21 І була рука Господня з ними, і велика кількість їх, увірувавши, навернулося до Господа. | 21 Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа. | 21 І Господня рука була з ними, і велике число тих, що повірили, навернулися до Господа. | 21 І була рука Господня з ними; і велике число увірувавши, навернулись до Господа. |
22 І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Антіохії послали Варнаву. | 22 Дійшла чутка про це до церкви єрусалимської, і доручили Варнаві піти до Антіохії. | 22 Чутка про це дійшла до вух Церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію. | 22 Вістка про них досягла Єрусалимської церкви. Послали Варнаву, щоб пішов до Антіохії. | 22 Дійшло ж про них слово до ушей церкви, що в Єрусалимі, і післали Варнаву, щоб пійшов аж до Антиохиї; |
23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа. | 23 Коли він прийшов туди, то побачив благодать Божу, зрадів і закликав усіх триматися Господа щирим серцем; | 23 Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем, | 23 Він, прийшовши і побачивши Божу благодать, зрадів і заохочував усіх рішучістю серця триматися Господа, | 23 котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї. |
24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато народу до Господа! | 24 Бо він був муж добрий і виповнений Духом Святим і вірою. І долучилося вельми багато народу до Господа. | 24 бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри. І пристало багато людей до Господа. | 24 бо був людиною доброю і сповненою Святого Духа і віри. І багато людей пристало до Господа. | 24 Бо був чоловік добрий, повний Духа сьвятого й віри; і прихилилось доволї народу до Господа. |
25 Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати. | 25 Потім Варнава пішов до Тарсу шукати Савла, і, знайшовши його, привів до Антіохії. | 25 Тоді (Варнава) вирушив у Тарс розшукати Савла | 25 Попрямував до Тарса, щоб відшукати Савла. | 25 Вийшов же Варнава в Тарс шукати Павла, |
26 А знайшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів. | 26 Цілий рік збиралися вони у церкві і навчали чималу кількість людей, і учні в Антіохії вперше почали називатися християнами. | 26 і, знайшовши, привів його в Антіохію. Вони збирались цілий рік у церкві й силу людей навчали. В Антіохії вперше учнів називано християнами. | 26 Знайшовши, привів до Антіохії. Сталося, що вони цілий рік збиралися в церкві, навчаючи велику громаду. Вперше в Антіохії учнів названо християнами. | 26 і, знайшовши його, привів його в Антиохию. Стало ся ж, що вони цїлий рік збирались у церкві, і навчали багато народу, і ученики в Антиохиї стали найперш звати ся Християнами. |
27 Прибули ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохії. | 27 За тих днів прийшли з Єрусалиму до Антіохії пророки, | 27 Прибули ж тими днями в Антіохію пророки з Єрусалиму. | 27 У ті ж дні прибули з Єрусалима до Антіохії пророки. | 27 Тих же днїв прийшли з Єрусалиму пророки в Антиохию. |
28 І встав один з них, на ймення Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за Клавдія був. | 28 І один із них, на ім‘я Агав, підвівшися, провістив Духом, що на всій землі буде великий голод, котрий справді був за кесаря Клавдія; | 28 Один з них, Агав на ім'я, встав і прорік Духом, що на всім світі має бути велика голоднеча, яка й настала за Клавдія. | 28 Вставши, один із них, на ім'я Агав, провістив через Духа великий голод, який мав бути у всьому світі, - який і настав за Клавдія. | 28 Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча має бути по всїй вселеннїй, яка й постала за Клавдия кесаря. |
29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили. | 29 Тоді учні погодилися, щоб кожний за своєї спроможности послав допомогу братам, що жили в Юдеї. | 29 Тож учні, кожний з них по спромозі, ухвалили послати братам, що жили в і Юдеї, допомогу; | 29 Тоді учні постановили послати - хто що мав - допомогу братам, які жили в Юдеї. | 29 З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на запомогу братам, що жили в Юдеї. |
30 Що й зробили, через руки Варнави та Савла, пославши до старших. | 30 Що й учинили, пославши зібране до пресвітерів через Варнаву і Савла. | 30 що й зробили, пославши її старшим через руки Варнави і Савла. | 30 Це й зробили, пославши до старших через руки Варнави і Савла. | 30 Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла. |