1 А цар Соломон покохав багато чужинних жінок: і дочку фараонову, моавітянок, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хіттіянок,1 І полюбив цар Соломон численних чужинських жінок, окрім доньки фараонової, моавитянок, аммоніянок, едомітянок, сидонянок і хеттеянок.1 Цар Соломон полюбив, крім дочки фараона, багато чужоземних жінок: моавитянок, аммонійок, едомійок, сидонійок, хеттиток,1 І цар Соломон любив жінок. І було в нього сімсот жінок і триста наложниць. І він взяв жінок - чужинок, і дочку Фараона, моавіток, амманіток, сирійок і ідумейок, хеттейок і аморрейок,1 Та царь Соломон полюбив і много чужоземнїх женщин, окрім дочки Фараонової: Моабитянок, Аммонїйок, Едомійок, Сидонїйок, Гетїйок,
2 із тих народів, що про них Господь сказав був Ізраїлевим синам: Не ввійде те між них, і вони не ввійдуть між вас, бо вони справді нахилять ваші серця до своїх богів. До них прихилився Соломон коханням.2 Із тих народів, про котрих Господь сказав синам Ізраїля: Не входьте до них, і вони нехай не входять до вас, щоб вони не схилили серця вашого до своїх богів. До них прихилився Соломон любов'ю.2 з тих народів, про яких Господь сказав синам Ізраїля: «Не ходіть до них і вони до вас хай не ходять, бо інакше прихилять ваші серця до своїх богів.» Та Соломон прив'язався до них любов'ю,2 з народів, з яких Господь заборонив ізраїльським синам (брати): Не ввійдете до них, і вони не ввійдуть до вас, щоб вони не відвернули ваших сердець за їхніми ідолами. До них пристав Соломон, щоб їх полюбити.2 Із тих народів, що про них заповідав Господь синам Ізрайлевим: Не входїте до них, а вони нехай не входять до вас, ато прихилять вони серця ваші до своїх богів. До сих прихилявся Соломон любощами.
3 І було в нього жінок-княгинь сім сотень, а наложниць три сотні. І жінки його прихилили його серце.3 І було в нього сімсот дружин і триста наложниць; і розбестили дружини (жінки) серце його.3 і було в нього 700 жінок княжого роду ще й 300 наложниць, і жінки оті зіпсували його серце.3 3 І було в його сїмсот справдешнїх жінок і три сотнї наложниць, і молодицї його розопсотили серце його.
4 І сталося на час Соломонової старости, жінки його прихилили його серце до інших богів; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида.4 У похилих літах Соломона дружини прихилили серце його до інших богів, і серце його не було уповні віддане Господові, Богові своєму, як серце Давида, батька його.4 Коли Соломон постарівся, жінки його привабили його серце до чужих богів і його серце не було вже повнотою віддане Господеві, як серце його батька Давида.4 І сталося, що в часі старості Соломона, і відвернули жінки - чужинки серце його в слід за їхніми богами і його серце не було досконале з його Господом Богом, так як серце Давида його батька.4 Коли Соломон стався старий, то женщини його прихилили серце його до чужих богів, серце його не було вже зовсїм віддане Господеві, Богові його, як серце батька його Давида.
5 І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидотою аммонітською.5 І почав Соломон служити Астарті, богині сидонській, і Мілкомові, мерзоті аммонській.5 От і пішов Соломон за Астартою, богинею сидоніїв, та за Молохом, гидотою аммоніїв.5 Тоді Соломон збудував високі місця Хамосові, ідолові Моава, і їхньому цареві ідолові синів Аммона,5 От і став Соломон служити Астартї, божищеві Сидонському, й Молохові, гидотї Аммонїйській.
6 І робив Соломон зле в очах Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид.6 І чинив Соломон зле перед очима Господа, і не вповні йшов за Господом, як Давид, батько його.6 І чинив Соломон зле в очах Господніх, і не був в усьому слухняний Господеві, як його батько Давид.6 і Астарті, огиді Сидонян,6 І чинив Соломон таке, що Господеві не до вподоби, й не ходив за Господом, робом свого отця Давида.
7 Тоді Соломон збудував жертівника для Кемоша, моавської гидоти, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидоти аммонських синів.7 Тоді спорудив Соломон капище Кемошу, моавській мерзоті, на горі, що навпроти Єрусалиму, і Молохові, мерзоті аммонській.7 Ось тоді побудував Соломон на горі, що проти Єрусалиму, капище для Кемоша, гидоти моавитян, і для Молоха, мерзоти аммоніїв.7 і так зробив для всіх своїх жінок чужинок, приносячи ладан і жертвуючи їхнім ідолам.7 От і построїв Соломон божницю про Хамоса, гидоту Моабійську, на горі, що проти Ерусалиму, й про Молоха, гидоту Аммонїйську.
8 І так він зробив для всіх своїх чужинних жінок, що кадили та приносили жертви для своїх богів.8 Так учинив він для всіх своїх чужинських дружин, котрі кадили і приносили пожертви своїм богам.8 Подібно чинив він для всіх чужоземних жінок, що приносили воскурення й жертви для своїх богів.8 І Соломон вчинив погане перед Господом, не пішов за Господом, як Давид його батько.8 А робив він так задля всїх чужоземнїх молодиць своїх, що приносили кадило й жертви своїм божищам.
9 І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхилилося від Господа, Бога Ізраїлевого, що два рази йому являвся,9 І розгнівався Господь на Соломона за те, що він відхилив серце своє від Господа, Бога Ізраїлевого, котрий двічі з'являвся перед ним;9 Розгнівався Господь на Соломона за те, що він відхилив серце своє від Господа, Бога Ізраїля, який був явивсь йому два рази,9 І Господь розгнівався на Соломона, бо він відвернув своє серце від Господа Бога Ізраїля, який йому двічі зявився,9 І розгнївався Господь на Соломона, що він зробивсь одступником від Господа, Бога Ізрайлевого, що обявивсь був йому двічи,
10 і наказував йому про цю річ, щоб не ходити за іншими богами. Та не виконував він того, що наказав був Господь.10 І заповідав йому, щоб він не ходив за іншими богами; та він не виконав того, що заповідав йому Господь.10 й наказав йому те: - не ходити за чужими богами; а що Господь йому наказав, того він не додержав.10 і заповів йому про це слово, щоб ніколи він не пішов за іншими богами і зберігав, (і) чинив те, що йому заповів Господь Бог.10 Та заповідав йому не ходити за чужими богами; про що Господь заповідав йому, того він не додержав.
11 І сказав Господь до Соломона: Тому, що було це з тобою, і не виконував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу царство твоє, та й дам його твоєму рабові.11 І сказав Господь Соломонові: За те, що так у тебе чиниться, і ти не дотримувався заповіту Мого і настанов Моїх, котрі Я заповідав тобі, Я відберу в тебе царство і віддам служникові твоєму.11 Тим Господь і сказав Соломонові: «За те, що ти так поводився і не пильнував мого союзу ані моїх установ, як я наказав тобі, то я вирву у тебе царство і віддам його твоєму слузі.11 І сказав Господь до Соломона: Томущо це з тобою сталося і ти не зберіг моїх заповідей і мої приписи, які Я тобі заповів, розриваючи, вирву твоє царство з твоєї руки і дам його твому рабові.11 І сказав Господь Соломонові: За те, що таке у тебе дїється, й ти не пильнуєш заповіту мого, що дав я тобі, анї моїх установ, що я заповідав тобі, я роздїлю на частї царство твоє й надїлю його слузї твойму;
12 Тільки за твоїх днів не зроблю того ради батька твого Давида, з руки сина твого відберу його!12 Але за днів твоїх Я не вчиню цього заради Давида, батька твого; з руки сина твого відберу його!12 Однак, заради батька твого Давида не вчиню я цього за твого життя; я вирву його з рук твого сина.12 Тільки не вчиню цього в твоїх днях через Давида твого батька. З руки твого сина візьму його.12 Однакже за твого живота я не вчиню сього задля отця твого Давида, а в твого сина відійму його;
13 Та всього царства Я не відберу, одне племено Я дам синові твоєму ради раба Мого Давида та ради Єрусалиму, якого Я вибрав.13 І не все царство відберу; одне коліно дам синові твоєму заради Давида, служника Мого, і заради Єрусалиму, котрого Я вибрав.13 Та й не вирву всього царства: одне коліно дам синові твоєму заради слуги мого Давида та заради Єрусалиму, що я вибрав собі.»13 Тільки не візьму ціле царство, дам твому синові один скипетр через Давида мого раба і через Єрусалим, місто яке Я вибрав.13 Та й не відійму всього царства: одно поколїннє дам синові твойму задля кметя мого Давида та задля Ерусалиму, що я вибрав собі.
14 І поставив Господь Соломонові за противника едомлянина Гадада, він із царського насіння в Едомі.14 І висунув Господь супротивника Соломонові, едомлянина Гадада, що із царського едомського роду.14 Господь підняв противника на Соломона: Гадада едомія, з царського роду в Едомі.14 І підняв Господь Соломонові сатану - Адера Ідумейця і Есрома сина Еліядая, що в Раемматі Адразара царя Суви, його пана. І зібралися до нього мужі, і був проводарем змови і забрав Дамаск. І були сатаною для Ізраїля всі дні Соломона. І Адер Ідумей з царського насіння в Ідумеї.14 І допустив Господь противника на Соломона: Едомія Адера. Походив він із царського роду в Едомі (Ідумеї), -
15 І сталося, коли Давид був з Едомом, коли Йоав, начальник війська, пішов поховати трупи, то він повбивав кожного чоловічої статі в Едомі.15 Коли Давид був у Едомі, і старший військових Йоав пішов поховати вбитих, і винищив кожного чоловічої статі в Едомі;15 Коли Давид розбив Едома, Йоав, начальник війська, що був пішов ховати мертвих, вибив усіх чоловіків в Едомі.15 І сталося коли Давид вигублював Едома, коли ішов Йоав вождь війська ховати побитих, вибили всіх чоловічого роду в Ідумеї,15 Тодї бо ще, як Давид був в Ідумеї, а гетьман Йоаб пійшов ховати добитих, і все музьке в Ідумеї повбивав, -
16 Бо шість місяців сидів там Йоав та ввесь Ізраїль, аж поки він не вигубив кожного чоловічої статі в Едомі.16 Тому що шість місяців прожив там Йоав і всі Ізраїльтяни, доки не винищили кожного чоловічої статі в Едомі,16 Йоав з усім Ізраїлем пробув там шість місяців, покіль не винищив усіх чоловіків в Едомі,16 бо Йоав і ввесь Ізраїль сидів там в Ідумеї шість місяців, доки не вигубив кожного з чоловічого роду в Ідумеї.16 (Бо Йоаб пробув там шість місяцїв з усїма Ізрайлитянами, покіль викоренив усе музьке в Ідумеї), -
17 І втік Гадад, він та з ним мужі едомські, зо слуг його батька, щоб піти до Єгипту; а Гадад був тоді малим хлопцем.17 Тоді оцей Гадад утік до Єгипту і з ним декілька мужів едомських, які служили при батькові його; Гадад [був тоді] малим хлопцем.17 але Гадад з деякими едоміями, що були на службі його батька, втік у Єгипет; а був тоді Гадад ще малим хлопцем.17 І втік Адер, він і з ним всі мужі Ідумейці зі слуг його батька, і Адер - мала дитина, і вони ввійшли до Єгипту.17 Тодї Адер із деякими Едоміями, що були між слугами батька його, утїк у Египет; а був тодї Адер ще малим хлопцем.
18 І встали вони з Мідіяну й пішли до Парану; і набрали вони з собою людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, а той дав йому дім та призначив йому утримання, і дав йому землю.18 Рушивши з Мідіяну, вони прийшли до Парану і взяли з собою людей із Парану, і прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського: Він надав йому дім, і призначив йому утримання, і дав йому землю.18 Вибрались були вони з Мідіяну й прибули в Царан, а, взявши з собою людей з Парану, прибули у Єгипет до фараона, єгипетського царя. Той дав йому будинок і визначив харчі; дав йому й землі.18 І встають мужі з міста Мадіяма і приходять до Фарану і беруть з собою мужів і приходять до Фараона царя Єгипту, і ввійшов Адер до Фараона, і він дав йому дім і приписав йому хліби.18 І вибрались вони були з Мадіяму й прибули в Паран, і взяли з Парану людей й прибули в Египет до Фараона, Египецького царя. Той дав йому будинок і визначив йому харчі; дав йому й землї.
19 І знайшов Гадад велику милість у фараонових очах, і він дав йому за жінку сестру своєї жінки, сестру цариці Тахпенеси.19 Гадад здобув у фараона значну милість, аж так, що він дав йому за дружину сестру своєї дружини, сестру цариці Тахпенеси.19 Гадад здобув велику ласку в фараона, так що той віддав за нього сестру своєї жінки, сестру великої пані Тахпнеси.19 І знайшов Адер велику ласку перед Фараоном, і він дав йому за жінку сестру його жінки, старшу сестру Текеміни.19 Адер здобув також велику ласку в Фараона, так що сей віддав за його старшу сестру супруги своєї Тахпенеси.
20 І породила йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата, а Тахпенеса виховала його в фараоновому домі. І був Ґенуват у фараоновому домі серед фараонових синів.20 І народила йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата. Тахпенеса виховала його в домі фараоновому; і мешкав Ґенуват у домі фараоновому разом із синами фараоновими.20 І вродила йому сестра Тахпнеси сина Генувата, якого Тахпнеса виховала в фараоновому палаці, і жив Генуват у фараоновому палаці разом з дітьми фараона.20 І сестра Текеміни породила йому Адерові Ґанивата її сина, і вигодувала його Текеміна посеред синів Фараона, і Ґаниват був серед синів Фараона.20 І вродила йому сестра Тахпенесина сина Генубата. Тахпенеса виховувала його в Фараоновій палатї з дїтьми Фараоновими.
21 І почув Гадад в Єгипті, що Давид спочив із своїми батьками, та що помер Йоав, начальник війська. І сказав Гадад до фараона: Відпусти мене, й я піду до свого Краю!21 Коли Гадад зачув, що Давид спочив з батьками своїми і що старший над військом Йоав помер, то сказав фараонові: Відпусти мене, я піду в свій край.21 Як же почув Гадад у Єгипті, що Давид спочив з своїми батьками та що Йоав, начальник війська, помер, сказав тоді фараонові: «Пусти мене, піду в мій рідний край.»21 І в Єгипті Адер почув, що Давид заснув з його батьками, і що помер Йоав вождь війська. І сказав Адер до Фараона: Відпусти мене і повернуся до моєї землі.21 Як же прочув Адер, що Давид прилучивсь до своїх батьків та що й гетьман Йоаб умер, то просив Фараона: Відпусти мене в мій рідний край.
22 А фараон йому відказав: Чого тобі бракує при мені, що ти оце хочеш іти до свого краю? Та той сказав: Ні, таки конче відпусти мене!22 І сказав йому фараон: Хіба ти маєш якусь нужду у мене, що хочеш повернутися у свій край? Він відповів: Ні! Але відпусти мене.22 Фараон же йому: «Чого тобі бракує в мене, що хочеш іти в рідний край?» Та цей відказав: «Але ж ні, таки відпусти мене.» І повернувся Гадад у свій край. Ось те лихо, що зробив Гадад: він ненавидів Ізраїля і був царем в Едомі.22 І сказав Фараон Адерові: В чому тобі недостача в мене, що ось ти бажаєш відійти до твоєї землі? І сказав йому Адер: Але, відпускаючи, відпустиш мене. І Адер повернувся до своєї землі.22 Фараон же відказав: Чи ж тобі не достає чого в мене, що бажаєш ійти в рідний край. Сей відказав: Нї, але таки відпустити мене.
23 І поставив Бог йому, Соломонові, за противника ще й Резона, сина Ел'яди, що втік від Гадад'езера, царя Цови, свого пана.23 І висунув Бог супроти Соломона ще одного супротивника, Резона, сина Ел'яди, що втік від Гадад'езера, царя Цови, свого володаря.23 Бог підняв на Соломона ще й другого противника, Резона, сина Еліяди, що втік був від свого пана Гададезера, царя совського.23 23 І підняв Бог на Соломона іще противника - Разона Еліаденка, що втїк був від свого пана Адраазара, царя Собського.
24 І зібрав він при собі людей, та й став провідником банди, коли Давид розбивав їх. І пішли вони до Дамаску, й осілися в ньому, і панували в Дамаску.24 І, зібравши біля себе людей, зробився старшиною ватаги, потому, як Давид розгромив [Гадад'езера]; і пішли вони на Дамаск, і осіли там, і володарювали в Дамаску.24 Цей зібрав навколо себе людей і став отаманом ватаги, саме тоді, як Давид побив араміїв. Резон завоював Дамаск і осівся там та й царював над Дамаском.24 24 Сей скупив круг себе людей й зробивсь отаманом ледарів послї того, як Давид побив Адраазара; й звоювали вони Дамаск, і осїлись там, та й зробили його царем у Дамаску.
25 І був він противником для Ізраїля за всіх Соломонових днів, а це окрім того лиха, що чинив Гадад. І бридив він Ізраїлем, і запанував над Сирією.25 І був він супротивником Ізраїля у всі дні Соломона. Окрім зла, котрого [заподіяв] Гадад, він завжди шкодив Ізраїлю, і став царем Сирії.25 Він був противником Ізраїля, покіль було віку Соломонового.25 Це зло, яке вчинив Адер: І він сильно розгнівався на Ізраїля і зацарював в землі Едома.25 І був він противником Ізраї- ля, покіль було й віку Соломонового. Окрім лиха заподїваного Адером, шкодив він заєдно Ізраїлеві, та ще й зробився царем в Сириї.
26 А Єровоам, син Неватів, єфремівець, із Цереди, а ім'я його матері Церуа, жінка вдова, був раб Соломонів. І підняв він руку на царя.26 І Єровоам, син Неватів, єфремлянин, 0673 з Цереди, а ім'я його матері – Церуа, жінки вдови, що був служником Соломоновим, підніс руку на царя.26 І Єровоам, син Навата ефраїмія з Цереди, - матір його звалась Церуа, була ж вона вдовиця, - урядовець Соломона, збунтувався проти царя.26 І Єровоам син Навата ефратій з Саріри, син жінки вдовиці, (був) рабом Соломона.26 І Еробоам Набатенко, Ефраїмій із Зареди - матїр його звали Зеруа, а була вона вдовиця - урядник Соломонів, збунтувавсь так само проти царя.
27 А оце та причина, що він підняв руку на царя: Соломон будував Мілло, і поправив пролім у Місті Давида, свого батька.27 І ось обставини, за якими він підніс руку на царя: Соломон будував Мілло, і ремонтував пролом у місті Давида, свого батька.27 А ось чому він збунтувався проти царя: Соломон будував Мілло, він замурував пролом у місті Давида, батька свого.27 І це справа, як він підняв руки на царя Соломона. Він збудував замок, замкнув оборонні мури міста Давида свого батька,27 А що він підняв руку на царя, се от як сталось: Соломон будував Милло та починив деякі ушкоди в городї Давида, батька свого.
28 А той муж Єровоам був відважний. І побачив Соломон цього юнака, що він роботящий, і призначив його над усіма носіями Йосипового дому.28 Єровоам був чоловіком мужнім. Соломон примітив, що цей молодий юнак умів робити діло, і настановив його доглядачем над усіма робітниками з Йосипового дому.28 Єровоам же був собою чоловік дуже сильний; тож Соломон, бачивши, що юнак упорувався добре з своєю роботою, наставив його наглядачем над усіма таборами Йосифа.28 і чоловік Єровоам (був) сильний кріпостю, і Соломон побачив мужа, що він є чоловіком діловитим, і наставив його над данями дому Йосифа.28 Був же собі Еробоам чоловік хоробрий; то ж Соломон, вбачаючи, що молодик тямущий хоч до якої роботи, поставив його доглядником над поборами в цїлому поколїннї Йосифовому.
29 І сталося того часу, і вийшов Єровоам з Єрусалиму. І знайшов його на дорозі шілонянин Ахійя, пророк. Він був одягнений в нову одіж, й обидва вони були самі на полі.29 Якраз того часу довелося Єровоамові вийти з Єрусалиму; і зустрів його на дорозі пророк Ахійя, шілонянин, і на ньому була нова одежа. А в полі їх було лише двоє.29 Сталось же того часу, як Єровоам вийшов з Єрусалиму, то зустрів його в дорозі пророк Ахія з Шіло. Був він (Ахія) у новім плащі, і було їх лише двоє у полі.29 І сталося в тому часі і Єровоам вийшов з Єрусалиму, і в дорозі знайшов його Ахія Силоніт, пророк, і звернув його з дороги. І Ахія (був) зодягнений в новий плащ, і оба (були) в долині.29 Сталося ж того часу, що Еробоам вийшов із Ерусалиму й зустрів його в дорозї пророк Ахія з Силому. Був він у новій гунї, а зійшлись вони сам на сам у чистому полі.
30 І схопив Ахійя за ту нову одежу, що була на ньому, та й подер її на дванадцять кусків.30 І взяв Ахійя нову одежу, котра була на ньому, і подер її на дванадцять частин.30 Вхопив Ахія нового плаща, що мав на собі, роздер його на дванадцять шматків30 І взяв Ахія свій новий плащ, що на ньому, і роздер його на дванадцять шматків,30 І вхопив Ахія нову гуню з себе та й роздер її на дванайцять частей;
31 І сказав він до Єровоама: Візьми собі десять кусків, бо так сказав Господь, Бог Ізраїля: Оце Я віддираю царство з Соломонової руки, і дам тобі десять племен.31 І сказав Єровоамові: Візьми собі десять частин; бо так говорить Господь, Бог Ізраїля: Ось, Я відбираю царство з руки Соломонової і даю тобі десять колін.31 і сказав до Єровоама: «Візьми собі десять шматків; так бо говорить Господь, Бог Ізраїля: Ось я вирву з руки Соломона царство і дам тобі десять колін.31 і сказав Єровоамові: Візьми собі десять роздертих частей, бо так говорить Господь Бог Ізраїля: Ось Я розірву царство з руки Соломона і дам тобі десять скипетрів31 І промовив до Еробоама: Возьми собі десять частин, так бо говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Ось я роздеру Соломонове царство та й передам тобі десять поколїнь,
32 А одне племено буде йому ради Мого раба Давида та ради Єрусалиму, міста, що Я вибрав його зо всіх Ізраїлевих племен.32 А одне коліно залишиться йому заради служника Мого Давида і заради міста Єрусалиму, котрого Я вибрав із усіх колін Ізраїля.32 Він матиме одне лише коліно заради слуги мого Давида й заради Єрусалиму, міста, що я вибрав з-поміж усіх колін Ізраїля,32 і два скипетри будуть в нього через мого раба Давида і через Єрусалим місто, яке Я вибрав з усіх племен Ізраїля,32 Одно ж поколїннє удержиться при йому задля раба мого Давида й задля Ерусалиму, города, що вибрав я з усїх поколїнь Ізрайлевих,
33 Це тому, що вони покинули Мене і вклонялися Астарті, сидонській богині, і Кемошеві, богові моавському, та Мілкомові, богові аммонітському, і не пішли Моїми дорогами, щоб виконувати добре в Моїх очах, і постанови Мої та заповіді Мої, як батько його Давид.33 Це все за те, що вони залишили Мене, і почали поклонятися Астарті, божеству сидонському, і Кемошеві, богові моавському, і Мілкомові, богові аммонському, і не пішли Моїми шляхами, щоб чинити бажане перед очима Моїми і [дотримуватися] настанов Моїх і заповідей Моїх, так, як Давид, батько їхній.33 він бо мене покинув і заходився поклонятись Астарті, богині сидоніїв, Кемошеві, богові моавитян, та Молохові, богові аммоніїв і не ходив моїми путями, щоб чинити те, що мені довподоби, й щоб зберегти мої установи та мої заповіді, як Давид, його батько.33 томущо він Мене оставив і приніс (жертву) Астарті, огиді Сидонян, і Хамосові і ідолам Моава і їхньому цареві, огиді синів Аммона, і не пішов моїми дорогами, щоб чинити правильне переді Мною, так як Давид його батько.33 А се за те, що він покинув мене та й став поклонятись Астартї, божищеві Сидонському, та Хамосові, богові Моабійському, та Молохові, богові Аммонїйському, й не ходив путьми моїми, щоб чинити те, що менї до вподоби, та певнити мої установи й заповідї мої, як отець його Давид.
34 Та не візьму Я всього царства з руки його, бо оставлю його володарем по всі дні життя його ради раба Мого Давида, що Я вибрав його, який додержував заповідів Моїх та постанов Моїх.34 Я не відбираю всього царства з руки його; але я залишаю його володарем упродовж всіх днів життя його заради Давида, служника Мого, котрого Я вибрав, котрий дотримувався заповідей Моїх і настанов Моїх.34 Але не з його рук візьму я царство, лише зоставлю його князем, покіль віку його, заради Давида, слуги мого, якого я вибрав і який пильнував мої заповіді та мої установи.34 І не заберу з його руки ціле царство, томущо, стаючи до бою, стану до бою з ним всі дні його життя, через Давида мого раба, якого Я вибрав.34 Та не вирву в його з рук усе царство, а зоставлю його князем покіль віку його задля Давида, слуги мого, що я вибрав його, й що пильнував моїх заповідей й встанов моїх;
35 І візьму Я царство з руки його сина, та й дам його тобі, оті десять племен.35 Але відберу царство з руки сина його, і дам тобі з нього десять колін.35 З рук його сина візьму я царство і дам його - 10 колін - тобі.35 І заберу царство з руки його сина і дам тобі десять скипетрів,35 У сина ж його вирву з рук царство, та й дам тобі з його десять поколїнь,
36 А синові його дам одне племено, щоб позоставався світильник рабові Моєму Давидові, по всі дні перед лицем Моїм в Єрусалимі, місці, що Я вибрав Собі, щоб там перебувало Моє Ймення.36 А синові його дам одне коліно, щоб залишився світильник Давидів, служника Мого, назавжди перед Єрусалимом, містом, котре Я вибрав Собі для утвердження там ймення Мого.36 Синові ж його дам одне коліно, щоб Давид, слуга мій, по всі часи мав світло передо мною в Єрусалимі, в місті, що я вибрав собі, щоб пробувало там моє ім'я.36 а його синові дам два скипетри, щоб було переді Мною всі дні місце для мого раба Давида в місті Єрусалимі, який Я собі вибрав, щоб там покласти моє імя.36 А синові його дам одно поколїннє, щоб раб мій Давид по всї вічні часи зостався сьвітлом передо мною в Ерусалимі, в городї, що я вибрав собі, щоб пробувало там імя моє.
37 А тебе Я візьму, і ти будеш царювати над усім, чого пожадає душа твоя, і ти будеш царем над Ізраїлем.37 Тебе Я вибираю, і ти будеш володарювати над усім, чого зажадає душа твоя, і будеш царем над Ізраїлем.37 А тебе я беру, щоб ти царював над усім, чого твоя душа забажає, щоб був царем над усім Ізраїлем.37 І візьму тебе і царюватимеш в тому, що забажає твоя душа, і ти будеш царем над Ізраїлем.37 А тебе вибираю, щоб ти панував над усїм, чого забажає душа твоя, й був царем над Ізраїлем.
38 І станеться, коли ти слухатимешся всього, що Я накажу тобі, і підеш Моїми дорогами, і робитимеш добре в очах Моїх, щоб виконувати постанови Мої та заповіді Мої, як робив раб Мій Давид, то Я буду з тобою, і побудую тобі міцний дім, як Я збудував був Давидові, і дам тобі Ізраїля.38 І якщо будеш виконувати все, що Я заповідаю тобі, і будеш ходити шляхами Моїми, і чинитимеш бажане перед очима Моїми, дотримуючись настанов Моїх, як чинив те служник Мій Давид, то Я буду з тобою і споруджу тобі дім міцний, як збудував Давидові, і віддам тобі Ізраїля.38 І як будеш слухняним у всьому, що я накажу тобі, і ходитимеш моїми путями та чинитимеш те, що мені довподоби, пильнувавши мої установи та мої заповіді, як чинив Давид, слуга мій, то я буду з тобою і збудую тобі довговічний дім, як я збудував Давидові, і дам тобі Ізраїля.38 І буде, що коли зберігатимеш все, що тобі заповідаю, і підеш моїми дорогами і вчиниш те, що миле переді Мною, щоб зберігати мої заповіді і мої приписи, так як вчинив Давид мій раб, і буду з тобою, і збудую тобі вірний дім, так як Я збудував Давидові.38 І коли будеш слухняним у всьому, що заповідати му тобі, й ходити меш путьми моїми й чинити меш те, що менї до вподоби, пильнуючи установ і заповідей моїх, як чинив мій раб Давид, так буду з тобою й збудую тобі довговічнїй дом, як я збудував Давидові, й передам тобі Ізраїля;
39 І буду впокоряти Давидове насіння ради того, тільки не по всі дні.39 І впокорю рід Давидів за це, проте не на всі дні.39 Я впокорю тим потомків Давида, хоч і не назавжди.»39 39 І сим впокорю я потомки Давидові, впокорю, однак не по всї часи.
40 І шукав Соломон, щоб забити Єровоама. І встав Єровоам, і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І пробував він в Єгипті аж до Соломонової смерти.40 А Соломон хотів забити Єровоама; але Єровоам підвівся і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І прожив він там до смерти Соломонової.40 Соломон хотів убити Єровоама, але Єровоам зібрався й утік у Єгипет до Шішака, царя єгипетського, і пробував у Єгипті до смерти Соломона.40 І шукав Соломон убити Єровоама, і він встав і втік до Єгипту до Сусакіма царя Єгипту і був в Єгипті аж доки не помер Соломон.40 І хотїв Соломон стратити Еробоама, але Еробоам зібрався й втїк у Египет до Сусакима, царя Египецького, та й пробував у Египтї до смертї Соломонової.
41 А решта Соломонових діл, і все, що він зробив був, та мудрість його, ото вони написані в книзі Соломонові діла.41 Інші події Соломонові і все, що він чинив, і мудрість його описані у книзі діянь Соломонових.41 Решту дій Соломона і все, що він чинив, а також його мудрість -записано в літописній книзі Соломона.41 І осталі слова Соломона і все, що він вчинив, і вся його мудрість, чи ось це не записане в книзі слів Соломона?41 Инчі дїї Соломонові й все, що він чинив, і про мудрість його, те прописано в книзї дїл Соломонових.
42 А днів, коли Соломон царював в Єрусалимі над усім Ізраїлем, було сорок літ.42 А днів царювання Соломонового в Єрусалимі над усім Ізраїлем [було] сорок літ.42 А царював Соломон у Єрусалимі над усім Ізраїлем 40 років.42 І дні, які царював Соломон в Єрусалимі, (були) сорок літ.42 А царював Соломон в Ерусалимі над усїм Ізраїлем сорок год.
43 І спочив Соломон зо своїми батьками, і був похований у Місті Давида, батька свого, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.43 І спочив Соломон із батьками своїми, і похований був у Місті Давида, батька свого, і зацарював замість нього син його Рехав'ам.43 І спочив Соломон зо своїми батьками і поховали його в місті Давида, його батька, а замість нього став царем син його Ровоам.43 І заснув Соломон з своїми батьками, і поховали його в місті Давида його батька. І сталося, що як почув Єровоам син Навата, як він ще був в Єгипті, бо втік з перед лиця Соломона і сидів в Єгипті, прямує і приходить до свого міста до землі Саріри, що в горі Ефраїма. І цар Соломон заснув зі своїми батьками, і зацарював Ровоам його син замість нього.43 І спочив Соломон з батьками своїми, й поховано його в Давидовому городї, а намість його став царем син його Робоам.