1 А цар Соломон покохав багато чужинних жінок: і дочку фараонову, моавітянок, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хіттіянок, | 1 І полюбив цар Соломон численних чужинських жінок, окрім доньки фараонової, моавитянок, аммоніянок, едомітянок, сидонянок і хеттеянок. | 1 Цар Соломон полюбив, крім дочки фараона, багато чужоземних жінок: моавитянок, аммонійок, едомійок, сидонійок, хеттиток, | 1 І цар Соломон любив жінок. І було в нього сімсот жінок і триста наложниць. І він взяв жінок - чужинок, і дочку Фараона, моавіток, амманіток, сирійок і ідумейок, хеттейок і аморрейок, | 1 Та царь Соломон полюбив і много чужоземнїх женщин, окрім дочки Фараонової: Моабитянок, Аммонїйок, Едомійок, Сидонїйок, Гетїйок, |
2 із тих народів, що про них Господь сказав був Ізраїлевим синам: Не ввійде те між них, і вони не ввійдуть між вас, бо вони справді нахилять ваші серця до своїх богів. До них прихилився Соломон коханням. | 2 Із тих народів, про котрих Господь сказав синам Ізраїля: Не входьте до них, і вони нехай не входять до вас, щоб вони не схилили серця вашого до своїх богів. До них прихилився Соломон любов'ю. | 2 з тих народів, про яких Господь сказав синам Ізраїля: «Не ходіть до них і вони до вас хай не ходять, бо інакше прихилять ваші серця до своїх богів.» Та Соломон прив'язався до них любов'ю, | 2 з народів, з яких Господь заборонив ізраїльським синам (брати): Не ввійдете до них, і вони не ввійдуть до вас, щоб вони не відвернули ваших сердець за їхніми ідолами. До них пристав Соломон, щоб їх полюбити. | 2 Із тих народів, що про них заповідав Господь синам Ізрайлевим: Не входїте до них, а вони нехай не входять до вас, ато прихилять вони серця ваші до своїх богів. До сих прихилявся Соломон любощами. |
3 І було в нього жінок-княгинь сім сотень, а наложниць три сотні. І жінки його прихилили його серце. | 3 І було в нього сімсот дружин і триста наложниць; і розбестили дружини (жінки) серце його. | 3 і було в нього 700 жінок княжого роду ще й 300 наложниць, і жінки оті зіпсували його серце. | 3 | 3 І було в його сїмсот справдешнїх жінок і три сотнї наложниць, і молодицї його розопсотили серце його. |
4 І сталося на час Соломонової старости, жінки його прихилили його серце до інших богів; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида. | 4 У похилих літах Соломона дружини прихилили серце його до інших богів, і серце його не було уповні віддане Господові, Богові своєму, як серце Давида, батька його. | 4 Коли Соломон постарівся, жінки його привабили його серце до чужих богів і його серце не було вже повнотою віддане Господеві, як серце його батька Давида. | 4 І сталося, що в часі старості Соломона, і відвернули жінки - чужинки серце його в слід за їхніми богами і його серце не було досконале з його Господом Богом, так як серце Давида його батька. | 4 Коли Соломон стався старий, то женщини його прихилили серце його до чужих богів, серце його не було вже зовсїм віддане Господеві, Богові його, як серце батька його Давида. |
5 І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидотою аммонітською. | 5 І почав Соломон служити Астарті, богині сидонській, і Мілкомові, мерзоті аммонській. | 5 От і пішов Соломон за Астартою, богинею сидоніїв, та за Молохом, гидотою аммоніїв. | 5 Тоді Соломон збудував високі місця Хамосові, ідолові Моава, і їхньому цареві ідолові синів Аммона, | 5 От і став Соломон служити Астартї, божищеві Сидонському, й Молохові, гидотї Аммонїйській. |
6 І робив Соломон зле в очах Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид. | 6 І чинив Соломон зле перед очима Господа, і не вповні йшов за Господом, як Давид, батько його. | 6 І чинив Соломон зле в очах Господніх, і не був в усьому слухняний Господеві, як його батько Давид. | 6 і Астарті, огиді Сидонян, | 6 І чинив Соломон таке, що Господеві не до вподоби, й не ходив за Господом, робом свого отця Давида. |
7 Тоді Соломон збудував жертівника для Кемоша, моавської гидоти, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидоти аммонських синів. | 7 Тоді спорудив Соломон капище Кемошу, моавській мерзоті, на горі, що навпроти Єрусалиму, і Молохові, мерзоті аммонській. | 7 Ось тоді побудував Соломон на горі, що проти Єрусалиму, капище для Кемоша, гидоти моавитян, і для Молоха, мерзоти аммоніїв. | 7 і так зробив для всіх своїх жінок чужинок, приносячи ладан і жертвуючи їхнім ідолам. | 7 От і построїв Соломон божницю про Хамоса, гидоту Моабійську, на горі, що проти Ерусалиму, й про Молоха, гидоту Аммонїйську. |
8 І так він зробив для всіх своїх чужинних жінок, що кадили та приносили жертви для своїх богів. | 8 Так учинив він для всіх своїх чужинських дружин, котрі кадили і приносили пожертви своїм богам. | 8 Подібно чинив він для всіх чужоземних жінок, що приносили воскурення й жертви для своїх богів. | 8 І Соломон вчинив погане перед Господом, не пішов за Господом, як Давид його батько. | 8 А робив він так задля всїх чужоземнїх молодиць своїх, що приносили кадило й жертви своїм божищам. |
9 І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхилилося від Господа, Бога Ізраїлевого, що два рази йому являвся, | 9 І розгнівався Господь на Соломона за те, що він відхилив серце своє від Господа, Бога Ізраїлевого, котрий двічі з'являвся перед ним; | 9 Розгнівався Господь на Соломона за те, що він відхилив серце своє від Господа, Бога Ізраїля, який був явивсь йому два рази, | 9 І Господь розгнівався на Соломона, бо він відвернув своє серце від Господа Бога Ізраїля, який йому двічі зявився, | 9 І розгнївався Господь на Соломона, що він зробивсь одступником від Господа, Бога Ізрайлевого, що обявивсь був йому двічи, |
10 і наказував йому про цю річ, щоб не ходити за іншими богами. Та не виконував він того, що наказав був Господь. | 10 І заповідав йому, щоб він не ходив за іншими богами; та він не виконав того, що заповідав йому Господь. | 10 й наказав йому те: - не ходити за чужими богами; а що Господь йому наказав, того він не додержав. | 10 і заповів йому про це слово, щоб ніколи він не пішов за іншими богами і зберігав, (і) чинив те, що йому заповів Господь Бог. | 10 Та заповідав йому не ходити за чужими богами; про що Господь заповідав йому, того він не додержав. |
11 І сказав Господь до Соломона: Тому, що було це з тобою, і не виконував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу царство твоє, та й дам його твоєму рабові. | 11 І сказав Господь Соломонові: За те, що так у тебе чиниться, і ти не дотримувався заповіту Мого і настанов Моїх, котрі Я заповідав тобі, Я відберу в тебе царство і віддам служникові твоєму. | 11 Тим Господь і сказав Соломонові: «За те, що ти так поводився і не пильнував мого союзу ані моїх установ, як я наказав тобі, то я вирву у тебе царство і віддам його твоєму слузі. | 11 І сказав Господь до Соломона: Томущо це з тобою сталося і ти не зберіг моїх заповідей і мої приписи, які Я тобі заповів, розриваючи, вирву твоє царство з твоєї руки і дам його твому рабові. | 11 І сказав Господь Соломонові: За те, що таке у тебе дїється, й ти не пильнуєш заповіту мого, що дав я тобі, анї моїх установ, що я заповідав тобі, я роздїлю на частї царство твоє й надїлю його слузї твойму; |
12 Тільки за твоїх днів не зроблю того ради батька твого Давида, з руки сина твого відберу його! | 12 Але за днів твоїх Я не вчиню цього заради Давида, батька твого; з руки сина твого відберу його! | 12 Однак, заради батька твого Давида не вчиню я цього за твого життя; я вирву його з рук твого сина. | 12 Тільки не вчиню цього в твоїх днях через Давида твого батька. З руки твого сина візьму його. | 12 Однакже за твого живота я не вчиню сього задля отця твого Давида, а в твого сина відійму його; |
13 Та всього царства Я не відберу, одне племено Я дам синові твоєму ради раба Мого Давида та ради Єрусалиму, якого Я вибрав. | 13 І не все царство відберу; одне коліно дам синові твоєму заради Давида, служника Мого, і заради Єрусалиму, котрого Я вибрав. | 13 Та й не вирву всього царства: одне коліно дам синові твоєму заради слуги мого Давида та заради Єрусалиму, що я вибрав собі.» | 13 Тільки не візьму ціле царство, дам твому синові один скипетр через Давида мого раба і через Єрусалим, місто яке Я вибрав. | 13 Та й не відійму всього царства: одно поколїннє дам синові твойму задля кметя мого Давида та задля Ерусалиму, що я вибрав собі. |
14 І поставив Господь Соломонові за противника едомлянина Гадада, він із царського насіння в Едомі. | 14 І висунув Господь супротивника Соломонові, едомлянина Гадада, що із царського едомського роду. | 14 Господь підняв противника на Соломона: Гадада едомія, з царського роду в Едомі. | 14 І підняв Господь Соломонові сатану - Адера Ідумейця і Есрома сина Еліядая, що в Раемматі Адразара царя Суви, його пана. І зібралися до нього мужі, і був проводарем змови і забрав Дамаск. І були сатаною для Ізраїля всі дні Соломона. І Адер Ідумей з царського насіння в Ідумеї. | 14 І допустив Господь противника на Соломона: Едомія Адера. Походив він із царського роду в Едомі (Ідумеї), - |
15 І сталося, коли Давид був з Едомом, коли Йоав, начальник війська, пішов поховати трупи, то він повбивав кожного чоловічої статі в Едомі. | 15 Коли Давид був у Едомі, і старший військових Йоав пішов поховати вбитих, і винищив кожного чоловічої статі в Едомі; | 15 Коли Давид розбив Едома, Йоав, начальник війська, що був пішов ховати мертвих, вибив усіх чоловіків в Едомі. | 15 І сталося коли Давид вигублював Едома, коли ішов Йоав вождь війська ховати побитих, вибили всіх чоловічого роду в Ідумеї, | 15 Тодї бо ще, як Давид був в Ідумеї, а гетьман Йоаб пійшов ховати добитих, і все музьке в Ідумеї повбивав, - |
16 Бо шість місяців сидів там Йоав та ввесь Ізраїль, аж поки він не вигубив кожного чоловічої статі в Едомі. | 16 Тому що шість місяців прожив там Йоав і всі Ізраїльтяни, доки не винищили кожного чоловічої статі в Едомі, | 16 Йоав з усім Ізраїлем пробув там шість місяців, покіль не винищив усіх чоловіків в Едомі, | 16 бо Йоав і ввесь Ізраїль сидів там в Ідумеї шість місяців, доки не вигубив кожного з чоловічого роду в Ідумеї. | 16 (Бо Йоаб пробув там шість місяцїв з усїма Ізрайлитянами, покіль викоренив усе музьке в Ідумеї), - |
17 І втік Гадад, він та з ним мужі едомські, зо слуг його батька, щоб піти до Єгипту; а Гадад був тоді малим хлопцем. | 17 Тоді оцей Гадад утік до Єгипту і з ним декілька мужів едомських, які служили при батькові його; Гадад [був тоді] малим хлопцем. | 17 але Гадад з деякими едоміями, що були на службі його батька, втік у Єгипет; а був тоді Гадад ще малим хлопцем. | 17 І втік Адер, він і з ним всі мужі Ідумейці зі слуг його батька, і Адер - мала дитина, і вони ввійшли до Єгипту. | 17 Тодї Адер із деякими Едоміями, що були між слугами батька його, утїк у Египет; а був тодї Адер ще малим хлопцем. |
18 І встали вони з Мідіяну й пішли до Парану; і набрали вони з собою людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, а той дав йому дім та призначив йому утримання, і дав йому землю. | 18 Рушивши з Мідіяну, вони прийшли до Парану і взяли з собою людей із Парану, і прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського: Він надав йому дім, і призначив йому утримання, і дав йому землю. | 18 Вибрались були вони з Мідіяну й прибули в Царан, а, взявши з собою людей з Парану, прибули у Єгипет до фараона, єгипетського царя. Той дав йому будинок і визначив харчі; дав йому й землі. | 18 І встають мужі з міста Мадіяма і приходять до Фарану і беруть з собою мужів і приходять до Фараона царя Єгипту, і ввійшов Адер до Фараона, і він дав йому дім і приписав йому хліби. | 18 І вибрались вони були з Мадіяму й прибули в Паран, і взяли з Парану людей й прибули в Египет до Фараона, Египецького царя. Той дав йому будинок і визначив йому харчі; дав йому й землї. |
19 І знайшов Гадад велику милість у фараонових очах, і він дав йому за жінку сестру своєї жінки, сестру цариці Тахпенеси. | 19 Гадад здобув у фараона значну милість, аж так, що він дав йому за дружину сестру своєї дружини, сестру цариці Тахпенеси. | 19 Гадад здобув велику ласку в фараона, так що той віддав за нього сестру своєї жінки, сестру великої пані Тахпнеси. | 19 І знайшов Адер велику ласку перед Фараоном, і він дав йому за жінку сестру його жінки, старшу сестру Текеміни. | 19 Адер здобув також велику ласку в Фараона, так що сей віддав за його старшу сестру супруги своєї Тахпенеси. |
20 І породила йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата, а Тахпенеса виховала його в фараоновому домі. І був Ґенуват у фараоновому домі серед фараонових синів. | 20 І народила йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата. Тахпенеса виховала його в домі фараоновому; і мешкав Ґенуват у домі фараоновому разом із синами фараоновими. | 20 І вродила йому сестра Тахпнеси сина Генувата, якого Тахпнеса виховала в фараоновому палаці, і жив Генуват у фараоновому палаці разом з дітьми фараона. | 20 І сестра Текеміни породила йому Адерові Ґанивата її сина, і вигодувала його Текеміна посеред синів Фараона, і Ґаниват був серед синів Фараона. | 20 І вродила йому сестра Тахпенесина сина Генубата. Тахпенеса виховувала його в Фараоновій палатї з дїтьми Фараоновими. |
21 І почув Гадад в Єгипті, що Давид спочив із своїми батьками, та що помер Йоав, начальник війська. І сказав Гадад до фараона: Відпусти мене, й я піду до свого Краю! | 21 Коли Гадад зачув, що Давид спочив з батьками своїми і що старший над військом Йоав помер, то сказав фараонові: Відпусти мене, я піду в свій край. | 21 Як же почув Гадад у Єгипті, що Давид спочив з своїми батьками та що Йоав, начальник війська, помер, сказав тоді фараонові: «Пусти мене, піду в мій рідний край.» | 21 І в Єгипті Адер почув, що Давид заснув з його батьками, і що помер Йоав вождь війська. І сказав Адер до Фараона: Відпусти мене і повернуся до моєї землі. | 21 Як же прочув Адер, що Давид прилучивсь до своїх батьків та що й гетьман Йоаб умер, то просив Фараона: Відпусти мене в мій рідний край. |
22 А фараон йому відказав: Чого тобі бракує при мені, що ти оце хочеш іти до свого краю? Та той сказав: Ні, таки конче відпусти мене! | 22 І сказав йому фараон: Хіба ти маєш якусь нужду у мене, що хочеш повернутися у свій край? Він відповів: Ні! Але відпусти мене. | 22 Фараон же йому: «Чого тобі бракує в мене, що хочеш іти в рідний край?» Та цей відказав: «Але ж ні, таки відпусти мене.» І повернувся Гадад у свій край. Ось те лихо, що зробив Гадад: він ненавидів Ізраїля і був царем в Едомі. | 22 І сказав Фараон Адерові: В чому тобі недостача в мене, що ось ти бажаєш відійти до твоєї землі? І сказав йому Адер: Але, відпускаючи, відпустиш мене. І Адер повернувся до своєї землі. | 22 Фараон же відказав: Чи ж тобі не достає чого в мене, що бажаєш ійти в рідний край. Сей відказав: Нї, але таки відпустити мене. |
23 І поставив Бог йому, Соломонові, за противника ще й Резона, сина Ел'яди, що втік від Гадад'езера, царя Цови, свого пана. | 23 І висунув Бог супроти Соломона ще одного супротивника, Резона, сина Ел'яди, що втік від Гадад'езера, царя Цови, свого володаря. | 23 Бог підняв на Соломона ще й другого противника, Резона, сина Еліяди, що втік був від свого пана Гададезера, царя совського. | 23 | 23 І підняв Бог на Соломона іще противника - Разона Еліаденка, що втїк був від свого пана Адраазара, царя Собського. |
24 І зібрав він при собі людей, та й став провідником банди, коли Давид розбивав їх. І пішли вони до Дамаску, й осілися в ньому, і панували в Дамаску. | 24 І, зібравши біля себе людей, зробився старшиною ватаги, потому, як Давид розгромив [Гадад'езера]; і пішли вони на Дамаск, і осіли там, і володарювали в Дамаску. | 24 Цей зібрав навколо себе людей і став отаманом ватаги, саме тоді, як Давид побив араміїв. Резон завоював Дамаск і осівся там та й царював над Дамаском. | 24 | 24 Сей скупив круг себе людей й зробивсь отаманом ледарів послї того, як Давид побив Адраазара; й звоювали вони Дамаск, і осїлись там, та й зробили його царем у Дамаску. |
25 І був він противником для Ізраїля за всіх Соломонових днів, а це окрім того лиха, що чинив Гадад. І бридив він Ізраїлем, і запанував над Сирією. | 25 І був він супротивником Ізраїля у всі дні Соломона. Окрім зла, котрого [заподіяв] Гадад, він завжди шкодив Ізраїлю, і став царем Сирії. | 25 Він був противником Ізраїля, покіль було віку Соломонового. | 25 Це зло, яке вчинив Адер: І він сильно розгнівався на Ізраїля і зацарював в землі Едома. | 25 І був він противником Ізраї- ля, покіль було й віку Соломонового. Окрім лиха заподїваного Адером, шкодив він заєдно Ізраїлеві, та ще й зробився царем в Сириї. |
26 А Єровоам, син Неватів, єфремівець, із Цереди, а ім'я його матері Церуа, жінка вдова, був раб Соломонів. І підняв він руку на царя. | 26 І Єровоам, син Неватів, єфремлянин, 0673 з Цереди, а ім'я його матері – Церуа, жінки вдови, що був служником Соломоновим, підніс руку на царя. | 26 І Єровоам, син Навата ефраїмія з Цереди, - матір його звалась Церуа, була ж вона вдовиця, - урядовець Соломона, збунтувався проти царя. | 26 І Єровоам син Навата ефратій з Саріри, син жінки вдовиці, (був) рабом Соломона. | 26 І Еробоам Набатенко, Ефраїмій із Зареди - матїр його звали Зеруа, а була вона вдовиця - урядник Соломонів, збунтувавсь так само проти царя. |
27 А оце та причина, що він підняв руку на царя: Соломон будував Мілло, і поправив пролім у Місті Давида, свого батька. | 27 І ось обставини, за якими він підніс руку на царя: Соломон будував Мілло, і ремонтував пролом у місті Давида, свого батька. | 27 А ось чому він збунтувався проти царя: Соломон будував Мілло, він замурував пролом у місті Давида, батька свого. | 27 І це справа, як він підняв руки на царя Соломона. Він збудував замок, замкнув оборонні мури міста Давида свого батька, | 27 А що він підняв руку на царя, се от як сталось: Соломон будував Милло та починив деякі ушкоди в городї Давида, батька свого. |
28 А той муж Єровоам був відважний. І побачив Соломон цього юнака, що він роботящий, і призначив його над усіма носіями Йосипового дому. | 28 Єровоам був чоловіком мужнім. Соломон примітив, що цей молодий юнак умів робити діло, і настановив його доглядачем над усіма робітниками з Йосипового дому. | 28 Єровоам же був собою чоловік дуже сильний; тож Соломон, бачивши, що юнак упорувався добре з своєю роботою, наставив його наглядачем над усіма таборами Йосифа. | 28 і чоловік Єровоам (був) сильний кріпостю, і Соломон побачив мужа, що він є чоловіком діловитим, і наставив його над данями дому Йосифа. | 28 Був же собі Еробоам чоловік хоробрий; то ж Соломон, вбачаючи, що молодик тямущий хоч до якої роботи, поставив його доглядником над поборами в цїлому поколїннї Йосифовому. |
29 І сталося того часу, і вийшов Єровоам з Єрусалиму. І знайшов його на дорозі шілонянин Ахійя, пророк. Він був одягнений в нову одіж, й обидва вони були самі на полі. | 29 Якраз того часу довелося Єровоамові вийти з Єрусалиму; і зустрів його на дорозі пророк Ахійя, шілонянин, і на ньому була нова одежа. А в полі їх було лише двоє. | 29 Сталось же того часу, як Єровоам вийшов з Єрусалиму, то зустрів його в дорозі пророк Ахія з Шіло. Був він (Ахія) у новім плащі, і було їх лише двоє у полі. | 29 І сталося в тому часі і Єровоам вийшов з Єрусалиму, і в дорозі знайшов його Ахія Силоніт, пророк, і звернув його з дороги. І Ахія (був) зодягнений в новий плащ, і оба (були) в долині. | 29 Сталося ж того часу, що Еробоам вийшов із Ерусалиму й зустрів його в дорозї пророк Ахія з Силому. Був він у новій гунї, а зійшлись вони сам на сам у чистому полі. |
30 І схопив Ахійя за ту нову одежу, що була на ньому, та й подер її на дванадцять кусків. | 30 І взяв Ахійя нову одежу, котра була на ньому, і подер її на дванадцять частин. | 30 Вхопив Ахія нового плаща, що мав на собі, роздер його на дванадцять шматків | 30 І взяв Ахія свій новий плащ, що на ньому, і роздер його на дванадцять шматків, | 30 І вхопив Ахія нову гуню з себе та й роздер її на дванайцять частей; |
31 І сказав він до Єровоама: Візьми собі десять кусків, бо так сказав Господь, Бог Ізраїля: Оце Я віддираю царство з Соломонової руки, і дам тобі десять племен. | 31 І сказав Єровоамові: Візьми собі десять частин; бо так говорить Господь, Бог Ізраїля: Ось, Я відбираю царство з руки Соломонової і даю тобі десять колін. | 31 і сказав до Єровоама: «Візьми собі десять шматків; так бо говорить Господь, Бог Ізраїля: Ось я вирву з руки Соломона царство і дам тобі десять колін. | 31 і сказав Єровоамові: Візьми собі десять роздертих частей, бо так говорить Господь Бог Ізраїля: Ось Я розірву царство з руки Соломона і дам тобі десять скипетрів | 31 І промовив до Еробоама: Возьми собі десять частин, так бо говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Ось я роздеру Соломонове царство та й передам тобі десять поколїнь, |
32 А одне племено буде йому ради Мого раба Давида та ради Єрусалиму, міста, що Я вибрав його зо всіх Ізраїлевих племен. | 32 А одне коліно залишиться йому заради служника Мого Давида і заради міста Єрусалиму, котрого Я вибрав із усіх колін Ізраїля. | 32 Він матиме одне лише коліно заради слуги мого Давида й заради Єрусалиму, міста, що я вибрав з-поміж усіх колін Ізраїля, | 32 і два скипетри будуть в нього через мого раба Давида і через Єрусалим місто, яке Я вибрав з усіх племен Ізраїля, | 32 Одно ж поколїннє удержиться при йому задля раба мого Давида й задля Ерусалиму, города, що вибрав я з усїх поколїнь Ізрайлевих, |
33 Це тому, що вони покинули Мене і вклонялися Астарті, сидонській богині, і Кемошеві, богові моавському, та Мілкомові, богові аммонітському, і не пішли Моїми дорогами, щоб виконувати добре в Моїх очах, і постанови Мої та заповіді Мої, як батько його Давид. | 33 Це все за те, що вони залишили Мене, і почали поклонятися Астарті, божеству сидонському, і Кемошеві, богові моавському, і Мілкомові, богові аммонському, і не пішли Моїми шляхами, щоб чинити бажане перед очима Моїми і [дотримуватися] настанов Моїх і заповідей Моїх, так, як Давид, батько їхній. | 33 він бо мене покинув і заходився поклонятись Астарті, богині сидоніїв, Кемошеві, богові моавитян, та Молохові, богові аммоніїв і не ходив моїми путями, щоб чинити те, що мені довподоби, й щоб зберегти мої установи та мої заповіді, як Давид, його батько. | 33 томущо він Мене оставив і приніс (жертву) Астарті, огиді Сидонян, і Хамосові і ідолам Моава і їхньому цареві, огиді синів Аммона, і не пішов моїми дорогами, щоб чинити правильне переді Мною, так як Давид його батько. | 33 А се за те, що він покинув мене та й став поклонятись Астартї, божищеві Сидонському, та Хамосові, богові Моабійському, та Молохові, богові Аммонїйському, й не ходив путьми моїми, щоб чинити те, що менї до вподоби, та певнити мої установи й заповідї мої, як отець його Давид. |
34 Та не візьму Я всього царства з руки його, бо оставлю його володарем по всі дні життя його ради раба Мого Давида, що Я вибрав його, який додержував заповідів Моїх та постанов Моїх. | 34 Я не відбираю всього царства з руки його; але я залишаю його володарем упродовж всіх днів життя його заради Давида, служника Мого, котрого Я вибрав, котрий дотримувався заповідей Моїх і настанов Моїх. | 34 Але не з його рук візьму я царство, лише зоставлю його князем, покіль віку його, заради Давида, слуги мого, якого я вибрав і який пильнував мої заповіді та мої установи. | 34 І не заберу з його руки ціле царство, томущо, стаючи до бою, стану до бою з ним всі дні його життя, через Давида мого раба, якого Я вибрав. | 34 Та не вирву в його з рук усе царство, а зоставлю його князем покіль віку його задля Давида, слуги мого, що я вибрав його, й що пильнував моїх заповідей й встанов моїх; |
35 І візьму Я царство з руки його сина, та й дам його тобі, оті десять племен. | 35 Але відберу царство з руки сина його, і дам тобі з нього десять колін. | 35 З рук його сина візьму я царство і дам його - 10 колін - тобі. | 35 І заберу царство з руки його сина і дам тобі десять скипетрів, | 35 У сина ж його вирву з рук царство, та й дам тобі з його десять поколїнь, |
36 А синові його дам одне племено, щоб позоставався світильник рабові Моєму Давидові, по всі дні перед лицем Моїм в Єрусалимі, місці, що Я вибрав Собі, щоб там перебувало Моє Ймення. | 36 А синові його дам одне коліно, щоб залишився світильник Давидів, служника Мого, назавжди перед Єрусалимом, містом, котре Я вибрав Собі для утвердження там ймення Мого. | 36 Синові ж його дам одне коліно, щоб Давид, слуга мій, по всі часи мав світло передо мною в Єрусалимі, в місті, що я вибрав собі, щоб пробувало там моє ім'я. | 36 а його синові дам два скипетри, щоб було переді Мною всі дні місце для мого раба Давида в місті Єрусалимі, який Я собі вибрав, щоб там покласти моє імя. | 36 А синові його дам одно поколїннє, щоб раб мій Давид по всї вічні часи зостався сьвітлом передо мною в Ерусалимі, в городї, що я вибрав собі, щоб пробувало там імя моє. |
37 А тебе Я візьму, і ти будеш царювати над усім, чого пожадає душа твоя, і ти будеш царем над Ізраїлем. | 37 Тебе Я вибираю, і ти будеш володарювати над усім, чого зажадає душа твоя, і будеш царем над Ізраїлем. | 37 А тебе я беру, щоб ти царював над усім, чого твоя душа забажає, щоб був царем над усім Ізраїлем. | 37 І візьму тебе і царюватимеш в тому, що забажає твоя душа, і ти будеш царем над Ізраїлем. | 37 А тебе вибираю, щоб ти панував над усїм, чого забажає душа твоя, й був царем над Ізраїлем. |
38 І станеться, коли ти слухатимешся всього, що Я накажу тобі, і підеш Моїми дорогами, і робитимеш добре в очах Моїх, щоб виконувати постанови Мої та заповіді Мої, як робив раб Мій Давид, то Я буду з тобою, і побудую тобі міцний дім, як Я збудував був Давидові, і дам тобі Ізраїля. | 38 І якщо будеш виконувати все, що Я заповідаю тобі, і будеш ходити шляхами Моїми, і чинитимеш бажане перед очима Моїми, дотримуючись настанов Моїх, як чинив те служник Мій Давид, то Я буду з тобою і споруджу тобі дім міцний, як збудував Давидові, і віддам тобі Ізраїля. | 38 І як будеш слухняним у всьому, що я накажу тобі, і ходитимеш моїми путями та чинитимеш те, що мені довподоби, пильнувавши мої установи та мої заповіді, як чинив Давид, слуга мій, то я буду з тобою і збудую тобі довговічний дім, як я збудував Давидові, і дам тобі Ізраїля. | 38 І буде, що коли зберігатимеш все, що тобі заповідаю, і підеш моїми дорогами і вчиниш те, що миле переді Мною, щоб зберігати мої заповіді і мої приписи, так як вчинив Давид мій раб, і буду з тобою, і збудую тобі вірний дім, так як Я збудував Давидові. | 38 І коли будеш слухняним у всьому, що заповідати му тобі, й ходити меш путьми моїми й чинити меш те, що менї до вподоби, пильнуючи установ і заповідей моїх, як чинив мій раб Давид, так буду з тобою й збудую тобі довговічнїй дом, як я збудував Давидові, й передам тобі Ізраїля; |
39 І буду впокоряти Давидове насіння ради того, тільки не по всі дні. | 39 І впокорю рід Давидів за це, проте не на всі дні. | 39 Я впокорю тим потомків Давида, хоч і не назавжди.» | 39 | 39 І сим впокорю я потомки Давидові, впокорю, однак не по всї часи. |
40 І шукав Соломон, щоб забити Єровоама. І встав Єровоам, і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І пробував він в Єгипті аж до Соломонової смерти. | 40 А Соломон хотів забити Єровоама; але Єровоам підвівся і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І прожив він там до смерти Соломонової. | 40 Соломон хотів убити Єровоама, але Єровоам зібрався й утік у Єгипет до Шішака, царя єгипетського, і пробував у Єгипті до смерти Соломона. | 40 І шукав Соломон убити Єровоама, і він встав і втік до Єгипту до Сусакіма царя Єгипту і був в Єгипті аж доки не помер Соломон. | 40 І хотїв Соломон стратити Еробоама, але Еробоам зібрався й втїк у Египет до Сусакима, царя Египецького, та й пробував у Египтї до смертї Соломонової. |
41 А решта Соломонових діл, і все, що він зробив був, та мудрість його, ото вони написані в книзі Соломонові діла. | 41 Інші події Соломонові і все, що він чинив, і мудрість його описані у книзі діянь Соломонових. | 41 Решту дій Соломона і все, що він чинив, а також його мудрість -записано в літописній книзі Соломона. | 41 І осталі слова Соломона і все, що він вчинив, і вся його мудрість, чи ось це не записане в книзі слів Соломона? | 41 Инчі дїї Соломонові й все, що він чинив, і про мудрість його, те прописано в книзї дїл Соломонових. |
42 А днів, коли Соломон царював в Єрусалимі над усім Ізраїлем, було сорок літ. | 42 А днів царювання Соломонового в Єрусалимі над усім Ізраїлем [було] сорок літ. | 42 А царював Соломон у Єрусалимі над усім Ізраїлем 40 років. | 42 І дні, які царював Соломон в Єрусалимі, (були) сорок літ. | 42 А царював Соломон в Ерусалимі над усїм Ізраїлем сорок год. |
43 І спочив Соломон зо своїми батьками, і був похований у Місті Давида, батька свого, а замість нього зацарював син його Рехав'ам. | 43 І спочив Соломон із батьками своїми, і похований був у Місті Давида, батька свого, і зацарював замість нього син його Рехав'ам. | 43 І спочив Соломон зо своїми батьками і поховали його в місті Давида, його батька, а замість нього став царем син його Ровоам. | 43 І заснув Соломон з своїми батьками, і поховали його в місті Давида його батька. І сталося, що як почув Єровоам син Навата, як він ще був в Єгипті, бо втік з перед лиця Соломона і сидів в Єгипті, прямує і приходить до свого міста до землі Саріри, що в горі Ефраїма. І цар Соломон заснув зі своїми батьками, і зацарював Ровоам його син замість нього. | 43 І спочив Соломон з батьками своїми, й поховано його в Давидовому городї, а намість його став царем син його Робоам. |