| 1 Сказав Господь Господові моєму: сиди праворуч Мене, аж доки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх. | 1 Провідникові хору. Псалом. Давида. Боже моєї хвали, не мовчи! | 1 Псалом Давида. Господь сказав Господеві моєму: Сядь по моїй правиці доки не покладу твоїх ворогів підніжком твоїх ніг. | 1 Проводиреві; псальма Давидова. Боже, хвало моя, не мовчи! |
2 бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною! | 2 Берло сили Твоєї пошле Господь із Сіону; пануй поміж ворогів Твоїх. | 2 Бо губи грішні й лукаві вони на мене розпустили, брехливим язиком зо мною говорили; | 2 Свою палицю сили Господь пішле із Сіону; і запануй посеред твоїх ворогів. | 2 Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене. |
3 і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють, | 3 У день сили Твоєї народ Твій готовий в оздобах святині; з лона [раніше] вранішньої зорі, наче росу, Я породив Тебе. | 3 і словами ненависти мене обступили, зо мною воювали без причини. | 3 З тобою володіння в дні твоєї сили в світлостях святих. З лона перед ранньою зорею Я тебе породив. | 3 Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене. |
4 обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них, | 4 Присягався Господь і не буде каятися: `Ти священик навіки за чином Мелхиседека`. | 4 За любов мою вони зо мною ворогують; я ж молюся. | 4 Поклявся Господь і не розкається: Ти священик на віки за чином Мелхіседека. | 4 За любов мою ворогують на мене; а я все молюся. |
5 вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою! | 5 Господь праворуч Тебе. Він у день гніву Свого уразить царів. | 5 Зло за добро навалюють на мене і ненависть замість любови. | 5 Господь по твоїй правиці розбив царів в дні свого гніву. | 5 А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили. |
6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане! | 6 Звершить суд над народами, виповнить [землю] трупами, подолає голову в країнах численних. | 6 Пусти лукавого до нього, і обвинуватель хай стоїть праворуч нього. | 6 Він судить народи, наповнить трупами, розібє численним голови на землі. | 6 Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него. |
7 Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом! | 7 Із потоку на шляху буде пити, і тому піднесе голову. | 7 Як стане на суді, хай вийде винуватий; і його молитва хай йому за гріх буде. | 7 З потоку в дорозі Він пє. Через це підніме голову вгору. | 7 Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться. |
8 Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере! | | 8 Віку свого хай не звікує, уряд його хай візьме інший. | | 8 Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший! |
9 Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою! | | 9 Сини його хай стануть сиротами, а його жінка - удовою. | | 9 Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою! |
10 і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував! | | 10 Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, нехай повиганяють їх з їхніх хат-пусток. | | 10 Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять! |
11 Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю! | | 11 Нехай лихвар загарбає все, що той має, і чужі нехай розграбують його працю. | | 11 Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять! |
12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости! | | 12 Нехай ніхто над ним не має милосердя, ніхто нехай не милує його сиріток. | | 12 Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував! |
13 Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє! | | 13 Потомство його нехай згине, у другім поколінні ім'я їхнє хай буде стерте. | | 13 Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте! |
14 Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері! | | 14 Хай перед Господом згадається провина його предків, гріх матері його нехай не затреться, - | | 14 Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться! |
15 Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, | | 15 хай будуть перед Господом назавжди, щоб він міг знищити з землі їхню пам'ять. | | 15 Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї! |
16 ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її! | | 16 За те, що він не мав на думці чинити милосердя, але переслідував нужденного та злиденного, і розбитого серцем готовий був убити. | | 16 Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї. |
17 Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього! | | 17 Любив прокляття: хай же спаде на нього! Благословення не хотів: хай же відійде від нього! | | 17 Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його! |
18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива! | | 18 Нехай одягнеться, немов одежею, прокляттям, хай увійде, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кості! | | 18 Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне! |
19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться! | | 19 Нехай йому буде, немов одежа, що його вкриває, неначе пояс, що ним він підперізується завжди. | | 19 Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується! |
20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло! | | 20 Така від Господа нехай буде заплата тим, що мене обвинувачують і що на мене зле говорять. | | 20 Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять. |
21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй, | | 21 Ти ж Господи, о Боже, чини зо мною ради твого імени! Спаси мене, бо добра твоя милість, | | 21 Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене! |
22 бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!... | | 22 бо я недужий та бідний, і серце моє зранене в моїх грудях. | | 22 Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене. |
23 Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений! | | 23 Неначе тінь, що похилилась, я зникаю: неначе сарану мене стрясають. | | 23 Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь. |
24 Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи, | | 24 Коліна в мене хитаються від посту тіло моє змарніло без жиру. | | 24 Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло. |
25 і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають... | | 25 Сміховиськом для них я зробився; вони, побачивши мене, кивають головою. | | 25 І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують. |
26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене! | | 26 Поможи мені, о Господи, мій Боже! Спаси мене по твоєму милосердю! | | 26 Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй! |
27 і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив! | | 27 Щоб вони знали, що то твоя рука що ти, Господи, оте вчинив. | | 27 Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло. |
28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме! | | 28 Нехай собі кленуть, а ти благослови! Встануть вони й осоромляться, а слуга твій буде радіти. | | 28 Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому! |
29 Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату! | | 29 Противників моїх хай поб'є сором, нехай огорнуться, немов плащем, власною ганьбою. | | 29 Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться. |
30 Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду, | | 30 Я буду вельми дякувати Господеві моїми устами, хвалитиму його між багатьма. | | 30 Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його. |
31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його! | | 31 Бо він стояв праворуч бідака, щоб урятувати його від тих, що хочуть засудити його душу. | | 31 Бо він стоїть по правицї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять. |