1 І взяв Самуїл посудинку оливи, та й вилляв на його голову, і поцілував його та й сказав: Чи це не помазав тебе Господь над спадком Своїм на володаря? (І будеш ти царювати над народом Господнім, і ти визволиш його від руки ворогів його навколо. І ось тобі ознака, що Господь помазав тебе над спадком Своїм на володаря.)1 І взяв Самуїл посудину з єлеєм і вилив на голову його, і поцілував його, і сказав: Ось, Господь помазує тебе над спадком Своїм на володаря. [І будеш ти царювати над народом Господнім], [і ти визволиш його від руки ворогів його навколо нього]. [І ось тобі ознака], [що Господь помазав тебе володарем над спадком Своїм].1 Тоді Самуїл узяв посудину з олією й вилив Саулові на голову, потім поцілував його й промовив: «Оцим Господь тебе помазав у князі над Ізраїлем, своїм народом! Прав, отже, над Господнім народом і визволь його з рук ворогів його навколо. Ось тобі знак, що Господь тебе помазав князем над своїм насліддям: 1 І Самуїл взяв посудину з олією і злив на його голову і поцілував його і сказав йому: Чи не помазав тебе Господь на володаря над своїм народом, над Ізраїлем, і ти володітимеш над господним народом, і ти його спасеш з руки його ворогів довкруги. І це тобі знак, що Господь помазав тебе над твоїм насліддям на володаря.1 І взяв Самуїл олїйню посудинку та й полив з неї голову йому, потім поцїлував його й промовив: Сим помазав тебе Господь у князї над народом своїм Ізраїлем. Царювати меш над людом Господнїм і визволиш його з потали ворогів його, що окружили його; а ось тобі й ознака, що Господь помазав тебе в царі над своїм наслїддєм:
2 Як підеш ти сьогодні від мене, то при Рахилинім гробі, у Веніяминовій країні в Целцаху, знайдеш двох людей, і вони скажуть тобі: Знайдені ті ослиці, яких ти шукати ходив. А оце батько твій занехаяв справи тих ослиць, та й зажурився за вас, говорячи: Що я зроблю для свого сина?2 Коли ти тепер підеш від мене, то стрінеш двох чоловіків поблизу гробниці Рахілі, у володіннях Веніяминових, в Целцаху, і вони скажуть тобі: Знайдені віслючки, котрих ти ходив шукати, і ось, батько твій, забувши про них, журиться за вами, кажучи: `А що із сином моїм?`2 тепер, коли підеш від мене, зустрінеш двох чоловіків біля гробу Рахилі, на границі Веніямина, в Зелзасі, що тобі скажуть: знайшлись ослиці, що їх ти ходив шукати; та твоєму батькові байдуже про ослиць, він журиться за вами й каже: Що сталось із моїм сином?2 Як лиш сьогодні відійдеш від мене, і знайдеш двох мужів при гробах Рахилі в околиці Веніямина, що дуже зрадіють, і скажуть тобі: Знайшлися осли, які ви пішли шукати, і ось твій батько відклав справу ослят і зажурився за вас, кажучи: Що вчиню про мого сина2 Як пійдеш від мене, зустрінешся коло гробу Рахилиного на гряницї Беняминовій, в Зелзасї, з двома чоловіками, що скажуть тобі: Ослицї, що ти ходив шукати, знайшлись, та панотцеві твойму байдуже тепер про ослицї; він журиться про вас і каже: Що сталось із моїм сином?
3 І перейдеш ти звідти й далі, і підеш аж до діброви Фаворської, а там знайдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет-Елу, один несе трьох ягнят, а один несе три буханці хліба, а один несе бурдюка вина.3 І підеш звідти далі, і прийдеш до діброви Фаворської, і зустрінуть там тебе три чоловіки, що йтимуть до Бога, у Бет-Елу, – один несе трьох ягнят, другий несе три хлібини, а третій несе бурдюк вина.3 Як підеш звідти далі й прийдеш до Тавор-Дуба, зустрінуть тебе там три чоловіки, що будуть сходити до Бога в Бетел. Один нестиме троє козенят, один три буханці хліба, а один - бурдюк вина.3 і відійдеш звідти і далі підеш аж до дуба Тавора і знайдеш там трьох мужів, що йдуть до Бога до Ветиля, одного, що несе трьох козлят, і одного, що несе три коші хлібів, і одного, що несе міх вина.3 Як же пійдеш звідти далїй і прийдеш до Тавор-дуба, зустрїнуть тебе там три чоловіка, що йти муть у Бетель до Бога. Один нести ме троє козенят, один три буханцї хлїба, а один бурдюк вина.
4 І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хліби, і ти візьмеш із їхньої руки.4 І будуть вітати вони тебе, і дадуть тобі дві хлібини, і ти візьмеш із рук їхніх.4 Вони привітають тебе й дадуть тобі два хліби й ти приймеш з їхніх рук.4 І запитають тебе про те, що до миру, і дадуть тобі дві часті хлібів і приймеш з їхньої руки4 Вони тебе повитають і дадуть тобі два буханцї хлїба, і ти приймеш від них.
5 Потому вийдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. І станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрінеш громаду пророків, що сходять з пагірка, а перед ними арфа, та бубон, та сопілка, та цитра, і вони пророкують.5 Потому ти прийдеш на пагорб Божий, де охоронний загін филистимський; і коли увійдеш там до міста, зустрінеш громаду пророків, що сходитимуть з верховини, і перед ними псалтир і тімпан, і сопілка, і цитра, і вони пророкуватимуть.5 Потім прийдеш на (Гівеа), горбок Божий, де живуть філістимляни, і як будеш увіходити в те місто, зустрінеш там гурток пророків, що сходитимуть із узвишшя, і перед ними гарфа, бубон, сопілка й гусла; пророкуватимуть саме в захваті.5 і після цього ввійдеш до божої гори де там є табір чужинців, там Насів чужинець. І буде, як лиш ввійдете туди до міста, і зустрінеш хор пророків, що сходять з Вами, і перед ними дудки і тимпан і сопілки і гусли, і вони пророкують.5 Потім прийдеш на горбок Божий, де стоїть залога Филистійська, і як увійдеш там у місто, зустрінеш громаду пророків, що сходити муть з вижини, і перед ними арфа, бубен, сопілка і гуслї, а вони пророкують;
6 І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкувати, і станеш іншою людиною.6 І зійде на тебе Дух Господній, і ти будеш пророкувати з ними, і станеш іншою людиною.6 Тоді зійде на тебе дух Господній, і ти будеш пророкувати з ними, і перетворишся в іншого чоловіка.6 І зійде на тебе господний дух, і пророкуватимеш з ними і станеш іншим мужем.6 І зійде на тебе дух Господень, що й ти, як вони, будеш пророкувати, і відмінишся в иншого чоловіка.
7 І станеться, коли збудуться тобі ці ознаки, роби собі, що знайде рука твоя, бо Бог з тобою.7 Коли знамення справдяться з тобою, тоді вчиняй, що зможе рука твоя; тому що з тобою Бог.7 І як ці знаки здійсняться на тобі чини як тобі вийде на руку, бо Бог із тобою.7 І буде, коли на тебе прийдуть ці знаки, чини все, що лиш знайде твоя рука, бо Бог з тобою.7 І як здїйсняться сї ознаки, тодї чини, що може рука твоя; бо з тобою Бог.
8 І зійдеш ти передо мною до Ґілґалу, а я зійду до тебе, щоб принести цілопалення, щоб приносити мирні жертви. Сім день будеш чекати, аж поки прийду я до тебе, і завідомлю тебе, що будеш робити.8 І ти піди передніше мене до Ґілґалу, куди і я прийду до тебе для принесення всеспалення і мирних пожертв. Сім днів чекай, доки я не прийду до тебе, і тоді повідаю тобі, що робити.8 Ти спустишся перш мене в Гілгал, і я прийду туди до тебе, щоб там принести всепалення й мирні жертви. Сім день чекай, поки прийду до тебе, й я звістую тобі, що маєш робити.»8 І зійдеш перед Ґалґалом і ось сходжу до тебе, щоб принести цілопалення і мирні жертви. Останеш сім днів аж доки я не прийду до тебе, і вкажу тобі, що чинитимеш.8 І прийдеш перш мене в Галгал, бо й я прийду туди до тебе, щоб там принести всепаленнє і мирну жертву. Сїм день дожидай, покіль прийду до тебе і з'ясую тобі, що чинити.
9 І сталося, як повернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня.9 І сталося, як обернувся Саул, щоби йти від Самуїла, Бог дав йому інше серце, і справдилися всі ті ознаки того ж дня.9 І от як він повернувся, щоб іти від Самуїла, Бог перетворив йому серце, і всі ті знаки того ж самого дня здійснилися.9 І було, коли повернув своїм плечем, щоб відійти від Самуїла, обернув йому Бог серце на інше. І всі знаки збулися в тому дні.9 Як же Саул обернувся, щоб ійти від Самуїла, дав йому Бог инше серце, і всї ознаки сповнились того ж дня.
10 І прийшли вони туди до Ґів'ї, аж ось громада пророків назустріч йому. І злинув на нього Дух Божий, і він пророкував серед них.10 Коли прийшли вони до пагорба, аж ось, зустрічається їм громада пророків, і злинув на нього Дух Божий, і він пророкував серед них.10 Звідти прибули вони в Гівеа, аж ось гурт пророків йому назустріч, і зійшов на нього дух Божий, і він пророкував між ними,10 І звідти приходить до гори, і ось хор пророків на зустріч йому. І прийшов на нього божий дух, і він пророкував посеред них.10 Як прийшли вони туди на узгіррє, зустріла його громада пророків, і найшов на його дух Божий, і він пророкував між ними.
11 І сталося, кожен, хто знав його віддавна, а тепер побачили, ось він пророкує разом із пророками, то казали один до одного: Що то сталося Кішовому синові? Чи й Саул між пророками?11 Усі, хто знав його вчора і третього дня, забачивши, що він з пророками пророкує, говорили в народі одне одному: Що це сталося з сином Кішовим? Невже й Саул у пророках?11 так що всі ті, що його перше знали, побачивши, як він пророкує з пророками, один до одного казали: «Що сталося з сином Кіша? Невже ж Саул також між пророками?»11 І були всі, що бачили його вчера і третого (дня), і побачили, і ось він посеред пророків, і сказав нарід кожний до свого ближнього: Що це те, що сталося синові Кіса? Чи і Саул між пророками?11 Як убачав же його, хто знав його перше, як він однаково з иншими пророками пророкує, питали одно одного: Що се зробилось із Кисовим сином? Чи то ж і Саул у пророках?
12 І відповів чоловік звідти й сказав: А хто їній батько? Тому то стало за приказку: Чи й Саул між пророками?12 І відповідав один із присутніх там, і сказав: А в тих, хто батько? А тому стало прислів'ям: Невже й Саул у пророках?12 Відповів один із присутніх: «А хто їхній батько?» З того постала приповідка: «Невже й Саул між пророками?»12 І хтось з них відповів і сказав: І хто його батько? Через це сталося пословицею: Чи і Саул між пророками?12 І відказував один другому: А тим хто батько? З сього повстала приповідка: Чи то ж і Саул у пророках?
13 І перестав він пророкувати, і прийшов на пагірок.13 І перестав він пророкувати, і пішов на пагорб.13 Коли перестав пророкувати, пішов додому.13 І він закінчив пророкувати і приходить до гори.13 Як же перестав пророкувати, прийшов він на узгіррє.
14 І сказав Саулів дядько до нього та до слуги його: Куди ви ходили? А той відказав: Шукати ослиць. І побачили ми, що нема, і прийшли до Самуїла.14 І сказав дядько Саулів йому і служникові його: Куди ви ходили? Він сказав: Шукати віслючок, але, бачачи, що [їх] немає, зайшли до Самуїла.14 Дядько Саула спитав його та його слугу: «Куди ж ви ходили?» Він відповів: «Шукати ослиць. Та як побачили, що їх не знайти, пішли до Самуїла.»14 І сказав його родич до нього і до його слуги: Куди ідете? І сказали шукати ослів. І побачили ми, що немає, і ми прийшли до Самуїла.14 І поспитав дятько Саулів у його і в слуги його: Куди ви ходили? Каже: Шукати ослиць, а як нїде не знайшли, кинулись до Самуїла.
15 А дядько Саулів сказав: Скажи ж мені, що сказав вам Самуїл?15 І сказав дядько Саулів: Розкажіть мені, що сказав вам Самуїл?15 Далі мовив дядько Саула: «А розкажи но мені, що вам казав Самуїл.»15 І сказав родич до Саула: Сповісти ж мені, що тобі сказав Самуїл.15 І каже Саулів дядько: Розкажи менї, що вам казав Самуїл.
16 І сказав Саул до дядька свого: Справді розповів нам, що знайдені ті ослиці. А про справу царства, що говорив Самуїл, не розповів йому.16 І сказав Саул дядькові своєму: Він оголосив нам, що віслючки знайшлися. А про те, що сказав йому Самуїл про царство, не відкрив йому.16 Тоді Саул до свого дядька: «Він нам впевнено сказав, мовляв, ослиці знайшлися.» А про те, що Самуїл сказав про царство, він йому не признався.16 І сказав Саул до свого родича: Сповіщаючи, сповістив мені, що знайшлися осли. А слово про царство йому не сповістив.16 Відказав Саул дядькові: Сказав нам, що ослицї знайшлись. А про те, що Самуїл сказав про царство, не признавсь йому.
17 І скликав Самуїл народ до Господа, до Міцпи,17 І скликав Самуїл народ до Господа у Міцпу.17 Згодом скликав Самуїл народ до Господа в Міцпу17 І скликав Самуїл ввесь нарід до Господа до Массифи17 І поскликав Самуїл нарід до Господа в Массифу,
18 та й сказав до Ізраїлевих синів: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і спас вас із руки Єгипту та з руки всіх царств, що гнобили вас.18 І сказав синам Ізраїлевим: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і визволив вас від руки єгиптян і від руки всіх царств, що пригноблювали вас.18 й сказав до синів Ізраїля: «Так каже Господь Бог Ізраїля: Я вивів Ізраїля з Єгипту й визволив вас із рук єгиптян та всіх царств, що вас тіснили.18 і сказав до синів Ізраїля: Так сказав Господь Бог ізраїльський, кажучи: Я Той, Хто вивів ізраїльських синів з Єгипту і Я спас вас з руки Фараона, єгипетского царя, і від усіх царів, що вас гнобили.18 І промовив синам Ізрайлевим: Тако глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: Я вивів Ізраїля з Египту, і визволив вас із потали в Египтїїв і в усїх царств, що вас тїснили.
19 А ви сьогодні погордували своїм Богом, що Він спасає вас з усіх нещасть ваших та утисків ваших. І ви сказали йому: Ні, таки царя постав над нами. А тепер ставайте перед Господнім лицем за вашими племенами та за вашими тисячами.19 А тепер ви погордували своїм Богом, котрий рятує вас від усіх лихоліть ваших і скорботи вашої, і сказали Йому: Царя настанови над нами. Отож, постаньте тепер перед Господом за колінами вашими і за племенами вашими.19 Ви ж тепер покидаєте вашого Бога, того, що врятував вас з усіх ваших нужд та скорбот, та й кажете: Ні! Таки царя постав над нами! - Оце ж ставайте перед Господом за поколіннями і за тисячами вашими.»19 І ви сьогодні зневажили Бога, який сам є вашим спасителем з усього вашого зла і ваших скорбот, і ви сказали: Ні, але поставиш над нами царя. І тепер станьте перед Господом за вашими скипетрами і за вашими племенами.19 Ви ж тепер покинули вашого Бога, що був помочником вашим у всїх ваших нуждах і тїснотах, та й сказали: Царя постав над нами! Оце ж ставайте перед Господом по поколїннях і по родинах ваших.
20 І привів Самуїл усі Ізраїлеві племена, і було виявлене Веніяминове плем'я.20 І наказав Самуїл підходити всім колінам Ізраїля, і було означене коліно Веніяминове.20 Самуїл звелів приступити всім колінам Ізраїля, й випав жереб на коліно Веніямина.20 І Самуїл привів всі скипетри Ізраїля, і впав жереб на скипетр Веніямина.20 І звелїв Самуїл приступати всїм поколїнням Ізрайлевим, і впав жереб на поколїннє Беняминове.
21 І привів він Веніяминове плем'я за родами його, і був виявлений рід Матріїв. І привів він рід Матріїв за їхніми мужчинами, і був виявлений Саул, син Кішів. І шукали його, та не знаходили.21 І наказав підходити колінові Веніяминовому за племенами його, і назване плем`я Матрієве, і привів рід Матріїв за мужами, і названий Саул, син Кіша, і шукали його і не знаходили.21 Далі звелів приступити колінові Веніямина за родинами, і випав жереб на родину Матрі. Нарешті звелів приступити родині Матрі, чоловік за чоловіком. і жереб випав на Саула, сина Кіша. Заходились його шукати, та не знайшли.21 І приводить скипетр Веніямина в племена, і впав жереб на племя Маттарі. І приводять племя Маттарі по мужах, і впадає жереб на Саула сина Кіса. І шукали його, і не знаходили.21 Тодї звелїв поколїнню Беняминовому приступати по родинам, і вказав жереб родину Матріївську. Тодї звелїв родинї Матріївській приступати чоловік за чоловіком, і вказав жереб Саула Кисенка. Тільки ж його шукали, та й не знайшли.
22 І питалися Господа ще: Чи прийде він ще сюди? А Господь відповів: Он він заховався між речами!22 І тому запитали ще у Господа: Чи прийде він сюди? І сказав Господь: Ось, він ховається серед речей.22 Ще раз спитали Господа: «Чи ж він прийшов сюди?» Господь відповів: «Ось він сховавсь між клунками.»22 І питав Самуїл ще в Господа: Чи приходить сюди чоловік? І сказав Господь: Ось він сховався в шатрах.22 І поспитали ще раз Господа: Чи він же прийде? І відказав Господь: Він сховавсь дома.
23 І вони побігли, і взяли його звідти. І він став серед народу, і був вищий від усього народу на цілу голову.23 І побігли, і взяли його звідти, і він постав серед народу, і був він вищий від усього народу на цілу голову.23 І побігли й привели його звідти. Став він серед народу й цілою головою був вищий над усіма.23 І він побіг і бере його звідти і поставив посеред народу, і він був вищий від всього народу над плече і вище.23 І побігли туди й привели його. І як увійшов між люде, перевисшував кожного цїлою головою.
24 І сказав Самуїл до всього народу: Чи бачите, кого вибрав Господь? Бо нема такого, як він, серед усього народу. І ввесь народ ізняв крик та й сказав: Хай живе цар!24 І сказав Самуїл всьому народові: Чи бачите, кого вибрав Господь? Схожого на нього немає в усьому народі. Тоді увесь народ вигукнув і сказав: Нехай живе цар!24 Самуїл сказав до всього народу: «Дивіться, кого вибрав Господь! У всім народі нема йому до пари!» Тоді всі закликали мовивши: «Хай живе цар!»24 І сказав Самуїл до всього народу: Чи ви побачили кого собі Господь вибрав? Бо немає в усіх вас подібного до нього і ввесь нарід поглянув і сказав: Хай живе цар.24 І промовив Самуїл до всього люду: Ви бачите, кого вибрав Господь; не має він нїкого до пари. І кликнув увесь нарід: Нехай жиє царь!
25 А Самуїл промовляв до народу про права царства, і записав те до книги, та й поклав перед Господнім лицем. І відпустив Самуїл увесь народ, кожного до дому свого.25 І виклав Самуїл народові права царства, і написав до книги, і поклав перед Господом. І відпустив увесь народ, кожного в оселю свою.25 Самуїл виклав перед народом право Царське, списав його в книзі й поклав перед Господом, а потім відпустив увесь народ - кожного до свого Дому.25 І сказав Самуїл народові правила царя і написав в книзі і поклав перед Господом. І Самуїл відіслав ввесь нарід, і кожний пішов до свого місця.25 І виложив Самуїл перед народом права царські, списав їх у книзї та й положив перед Господом. І відпустив Самуїл увесь люд, кожного в домівку його.
26 І також Саул пішов до дому свого до Ґів'ї, а з ним пішли ті вояки, що Господь діткнувся їхніх сердець.26 Також і Саул пішов додому, в Гів'ї, і пішли з ним хоробрі, котрих серця торкнувся Бог.26 Пішов і Саул до свого дому в Гівеа а з ним пішли деякі хоробрі, що їм Господь зворушив серце.26 І Саул пішов до свого дому до Ґаваа. І з Саулом пішли сини сил, яких Господь доторкнувся до їхнього серця.26 Пійшов і Саул додому в Гиву і провожали його хоробрійші, що порушив Господь серця їм;
27 А негідні сини говорили: Що, нас спасе отакий? І гордували ним, і не принесли йому дара. Та він мовчав.27 А деякі люди говорили: Чи йому рятувати нас? І зневажили його, і не піднесли йому дарів; але він мовби не помічав того.27 Деякі ж негідники казали: `Чи може цей спасти нас?» І зневажаючи його, не принесли йому гостинця.27 І сини - поганці сказали: Як цей нас спасе? І не пошанували його і не принесли йому дарів.27 Деякі негідники мовляли: Чи сьому то спасати нас? і нехтували ним, і не принесли йому нїякого гостинця. Але він наче б не замічав того.