1 Браття, бажання мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасіння.1 Браття! Бажання мого серця і молитва до Бога за Ізраїль для спасіння.1 Брати, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися.1 Браття, бажання мого серця і молитва до Бога - за них, на спасіння.1 Браттє, бажаннє мого серця і молитва (йде) до Бога за Ізраїля про спасеннє.
2 Бо я свідчу їм, що вони мають ревність про Бога, але не за розумом.2 Бо засвідчую їм, що мають велику ревність до Бога, але не згідно з пізнанням.2 Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона не розумна.2 Свідчу їм, що мають Божу ревність, але не з розуму.2 Сьвідкую бо їм, що ревність Божу мають, та не по розуму.
3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.3 Бо, не розуміючи праведности Божої і докладаючи зусиль надбати власну праведність, вони не підкорилися праведності Божій.3 Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій.3 Бо, не розуміючи Божої справедливости і силкуючись поставити власну справедливість, - не підкорилися Божій справедливості.3 Не розуміючи бо праведностї Божої, і шукаючи свою праведність поставити, праведностї Божій не корили ся.
4 Бо кінець Закону Христос на праведність кожному, хто вірує.4 Тому що кінець Закону Христос – для праведности кожного віруючого.4 Бо мета закону - Христос, на оправдання кожного, хто вірує.4 Бо Христос - це повнота закону на виправдання кожного, хто вірує.4 Кінець бо закону - Христос, на праведність кожному віруючому.
5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що людина, яка його виконує, буде ним жити.5 Мойсей каже про праведність від Закону: Людина, яка виконала його, живою буде ним.5 Мойсей про праведність, що від закону, пише: «Той, хто його виконує, буде ним жити.»5 Мойсей пише про ту праведність, що від закону, - що людина, яка виконає його, житиме ним.5 Мойсей пише про праведність, що від закону: що которий чоловік робити ме се, жити ме ним.
6 А про праведність, що від віри, говорить так: Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо? цебто звести додолу Христа,6 А праведність од віри так говорить: Не кажи в серці твоєму: Хто вийде на небо? Себто Христа звести долу,6 А справедливість, що від віри, так говорить: «Не кажи у твоїм серці: Хто зійде на небо?» - тобто: Христа звести додолу;6 А про праведність, що від віри, мовить таке: Не кажи у своєму серці: Хто вийде на небо? - значить Христа звести;6 А та, що од віри, праведність, так говорить: Не кажи в серцї твоїм: Хто зійде на небо? (се єсть: Христа звести додолу;)
7 або: Хто зійде в безодню? цебто вивести з мертвих Христа.7 Або: Хто зійде у безодню? Себто, Христа з мертвих піднести.7 або: «Хто зійде в безодню?» - тобто: щоб вивести Христа з мертвих.7 або: Хто зійде в безодню?, - значить Христа з мертвих підняти.7 або: Хто зійде в безодню? (се єсть: Христа з мертвих угору звести.)
8 Але що каже ще? Близько тебе слово, в устах твоїх і в серці твоїм, цебто слово віри, що його проповідуємо.8 Але що каже Писання? Близько до тебе слова в устах твоїх, і в серці твоєму, себто слово віри, котре проповідуємо.8 Що, отже, вона каже? «Близько тебе слово: в твоїх устах і в твоїм серці», тобто, слово віри, що його проповідуємо.8 А що каже [Писання]? Близько до тебе слово, воно в твоїх устах і в твоєму серці, тобто слово віри, яке проповідуємо.8 А що ж глаголе (писаннє)? Близько тебе слово в устах твоїх і в серцї твоїм, се єсть слово віри, що ми проповідуємо;
9 Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,9 Бо якщо устами твоїми будеш сповідувати Ісуса Господом і серцем твоїм вірувати, що Бог воскресив Його з мертвих, то врятуєшся;9 Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся,9 Якщо визнаєш своїми вустами Ісуса Господа і повіриш у своєму серці, що Бог підняв його з мертвих, - спасешся.9 щоб, коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся.
10 бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння.10 Тому що серцем вірують для праведности, а вустами сповідують для порятунку.10 бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.10 Бо серцем віруємо для праведності, а вустами сповідуємо для спасіння.10 Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаєть ся на спасеннє.
11 Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений.11 Бо Писання запевняє: Кожний, хто вірує в Нього, не осоромиться.11 Письмо бо каже: «Кожний, хто вірує в нього, не осоромиться.»11 Писання каже: Кожний, хто вірить у нього, не буде посоромлений.11 Глаголе бо писаннє: Всяк, хто вірує в Него, не осоромить ся.
12 Бо нема різниці поміж юдеєм та гелленом, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.12 Тут немає різниці поміж юдеєм і греком, тому що один Господь у всіх, багатий для всіх, хто кличе Його.12 Немає бо різниці між юдеєм і між греком; бо той самий Господь усіх, багатий для всіх, хто його призиває;12 Нема різниці між юдеєм і греком, - один Бог для всіх, щедрий для всіх, хто його кличе.12 Бо нема ріжницї між Жидовином і Греком; Він бо Господь усїх, богатий для всїх, хто призиває Його.
13 Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений.13 Бо кожний, хто прикличе ймення Господнє, врятується.13 бо «Кожний, хто призове ім'я Господнє, спасеться.»13 Бо кожний, хто лише прикличе ім'я Господнє - спасеться.13 Всяк бо, хто призове імя Господнє, спасеть ся.
14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?14 Але як прикликати Того, в Кого не увірували? Як вірувати в Того, про Кого не чули? Як почути без проповідника?14 Як же призиватимуть того, в кого не увірували? Як увірують у того, що його не чули? А як почують без проповідника?14 Але як прикличуть того, в якого не повірили? Як повірять в того, про якого не чули? Як почують без проповідника?14 Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідаючого?
15 І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра.15 І як проповідувати, якщо не будуть послані? Як написано: Які чудові ноги тих, що благовістять мир та добро!15 І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Написано ж: «Які гарні ноги тих, що благовістять добро!»15 Як будуть проповідувати, якщо не будуть послані? Так, як написано: Які гарні ноги благовісників [миру, благовісників] добра.15 А як же проповідати муть, коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?
16 Але не всі послухались Євангелії. Бо Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?16 Але не всі підкорилися Євангелії: Бо Ісая каже: Господе! Хто повірив почутому від нас?16 Та не всі послухали Євангелії. Бо Ісая каже: «Господи, хто повірив тому, що ми чули?»16 Але не всі послухали добру вістку. Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що чув від нас?16 Та не всї послухали благовістя. Ісаїя бо глаголе: Господи, хто увірував голосу нашому?
17 Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове.17 Отож, віра від почутого, а почуте від Слова Божого.17 Тож віра із слухання, а слухання через слово Христове.17 Тому віра - від слухання, слухання ж - через слово Христове.17 Тим же то віра (приходить) через слуханнє, слуханнє ж через слово Боже.
18 Та кажу: Чи не чули вони? Отож: По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова в кінці світу!18 Але запитую: Хіба вони не чули? Навпаки, по всій землі пролинув голос їхній, і до рубежів усієї землі слова їхні.18 Та я питаю: Хіба вони не чули? Таж - «по всій землі рознісся їхній голос, їхні слова в кінці світу.»18 Але кажу: Чи не чули? Отож: По всій землі рознеслося їхнє звіщання, і їхні слова - до кінців Всесвіту.18 Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули? Нї, по всїй землї бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.
19 Але кажу: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: Я викличу заздрість у вас ненародом, роздражню вас нерозумним народом.19 І ще запитую: Хіба Ізраїль не знав? Але перший Мойсей каже: Я викличу у вас ревність не народом, роздратую вас народом нерозважливим.19 І ще кажу: Може не зрозумів Ізраїль? Але ж перший Мойсей мовить: «Я викличу у вас заздрість не народом, збуджу ваш гнів народом нерозумним.»19 І ще кажу: Чи Ізраїль не знав? Першим говорить Мойсей: Я роздражню вас не народом, народом нерозумним розгніваю вас.19 І ще питаю: Хиба не розумів Ізраїль? Первий Мойсей глаголе: Завдам вам зависти через (тих, що) не (єсть мій) нарід, народом безумним завдам жалю вам.
20 А Ісая сміливо говорить: Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!20 А Ісая сміливо каже: Мене знайшли ті, що не шукали Мене, Я відкрився тим, що не запитували про Мене.20 А Ісая насмілюється і мовить: «Знайшли мене ті, що мене не шукали. Я об'явився тим, що про мене не питали.»20 Ісая сміливо каже: Знайшли мене ті, які мене не шукали; відкрився я тим, що про мене не розпитували.20 Ісаїя ж зосьміливсь і глаголе: Знайшли мене ті, що не шукали, обявивсь я тим, що не питали про мене.
21 А про Ізраїля каже: Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухняних і суперечних!21 А про Ізраїль повідує: Цілісінький день Я простягав руки Мої до народу неслухняного і упертого.21 До Ізраїля ж каже: «Увесь день я простягав свої руки до неслухняного й упертого народу.»21 А до Ізраїлю мовить: Увесь день простягав я свої руки до непокірливого народу, який нарікає.21 До Ізраїля ж глаголе: Увесь день простягав я руки мої до людей непокірних і суперечних.