1 Господь промовляв до Мойсея, говорячи: | 1 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | 1 Господь промовив до Мойсея: | 1 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: | 1 І рече Господь Мойсейові: |
2 Зроби собі дві срібні сурмі, куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скликання громади та на рушання таборів. | 2 Зроби собі дві срібні сурми, карбованими зроби їх, щоб вони служили тобі для скликання громади і для звістки про зняття станів. | 2 “Зроби собі дві срібні сурми; кованої роботи зробиш їх, і будуть тобі на те, щоб скликати громаду і щоб знімати табір. | 2 Зроби собі дві сріблі труби, зробиш їх кованими, і будуть тобі на скликання збору і щоб підводити табір. | 2 Зроби собі дві срібні труби; кованої роботи зробиш їх, і будуть вони тобі на те, щоб скликати громаду і щоб рушити табором. |
3 І засурмлять у них, і збереться до тебе громада при вході скинії зборів. | 3 Коли засурмлять ними, збереться до тебе вся громада до входу скинії зібрання. | 3 Коли засурмлять в обидві, то зійдеться до тебе вся громада коло входу в намет зборів. | 3 І затрубиш ними, і збереться ввесь збір при дверях шатра свідчення. | 3 І як затрублять у них, то збереться до тебе вся громада коло входу в соборний намет. |
4 А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, голови Ізраїлевих тисяч. | 4 Коли однією сурмою засурмлять, зберуться до тебе князі і тис'яцькі, старшини Ізраїлеві. | 4 А коли засурмлять тільки в одну, то зберуться до тебе князі, тисяцькі Ізраїля. | 4 Якщо ж однією затрублять, прийдуть до тебе всі старшини, ізраїльські проводирі. | 4 Як же тілько в одну затрублять, так позбираються до тебе князї, тисяцькі Ізраїля. |
5 А засурмлять на сполох, то рушать табори, що таборують на сході. | 5 Коли засурмлять на сполох, піднімуться стани, що отаборилися на сході; | 5 Коли засурмите на поготівля, двигнуться табори, розташовані на схід. | 5 І затрубите знак, і підведуться полки отаборені на сході. | 5 А затрубите на трівогу, так почнуть рушати табори, що стоять на схід соньця; |
6 А засурмите на сполох удруге, то рушать табори, що таборують на півдні, будуть сурмити на сполох, щоб рушали вони. | 6 Коли ж удруге засурмлять на сполох, піднімуться стани, що отаборилися на півдні, на сполох нехай сурмлять, рушаючи в путь. | 6 А коли засурмите на поготівля вдруге, вирушать табори, що на південь. Сурмитимуть на сполох, коли рушатимуть у дорогу. | 6 І затрубите другий знак, і підведуться полки отаборені на півдні. І затрубите третий знак, і підведуться полки отаборені до моря (заходу), і затрубите четвертий знак, і підведуться полки отаборені на півночі. Затрублять знак, щоб вони підвелися. | 6 А затрубите на трівогу вдруге, так рушати муть табори, що стоять на полуднї: як рушати муть вони, мусять трубити. |
7 А на скликання зборів засурмите, але без сполоху. | 7 А коли треба оголосити зібрання, сурміть, але не на сполох. | 7 Сурмитимете і тоді, коли треба буде скликати всю громаду, та тільки не так, як на поготівля. | 7 І коли зберете збір, затрубите і не знаком. | 7 А як треба зібрати громаду, трубити мете, тільки ж не на трівогу. |
8 А сурмити в сурми будуть Ааронові сини, священики. І ці сурмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь. | 8 Сини Ааронові, священики, мусять сурмити сурмами: це буде їм настановою вічною в роди ваші. | 8 Сурмитимуть же сини Арона, священики, в сурми, і вони будуть вам для повсякчасного вжитку в ваших поколіннях. | 8 І сини Аарона священики затрублять трубами, і буде вам вічним законом у ваші роди. | 8 Трубити муть же в труби сини Арона, сьвященники. І буде се вам установою віковічньою в роди ваші. |
9 А коли підете війною в вашому Краю на ворога, що гнобить вас, і засурмите на сполох, то ви будете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, і будете спасені від ваших ворогів. | 9 І коли підете на війну на землі вашій супроти ворога, що наступатиме на вас, сурміть на сполох сурмами; і будете згадані перед Господом, Богом вашим, і порятовані будете від ворогів ваших. | 9 Коли підете, у вашому краї, проти ворога, що натискає на вас, то засурмите в сурми на сполох, і згадається про вас перед Господом, Богом вашим, і врятуєтеся від ворогів ваших. | 9 Якщо ж вийдете на бій у вашій землі проти ворогів, що протиставляться вам, і дасьте знак трубами, і будете згадані перед Господом, і спасетеся від ваших ворогів. | 9 А як пійдете на війну в землї вашій проти ворога, що тїснить вас, так затрубите в труби на трівогу; і погадається про вас перед Господом, Богом вашим, і вирятуєтесь від ворогів ваших. |
10 А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Бога. Я Господь, Бог ваш! | 10 І в день радости вашої, і на свята ваші, і в новомісяччя ваші сурміть сурмами вашими при всеспаленнях ваших і при мирних пожертвах ваших; і це буде на спомин про вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш. | 10 І за днів радощів ваших, і на свята ваші, і коли з'являтиметься молодик, сурмитимете ви в сурми при всепаленнях ваших і при мирних жертвах ваших; і вони нагадуватимуть про вас перед Богом вашим: я - Господь, Бог ваш.” | 10 І в днях вашої радости і в ваших празниках і в ваших новомісяцях затрубите трубами на цілопалення і на ваші жертви спасіння, і буде вам згадка перед вашим Богом. Я Господь Бог ваш. | 10 І в день радощів ваших і в празники ваші, і в новонастанню місяця вашого, трубити мете в труби при всепаленнях ваших і при ваших жертвах мирних; і се буде нагадувати вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш. |
11 І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара з-над скинії свідоцтва. | 11 Другого року, другого місяця, двадцятого дня місяця, піднеслася хмарина від скинії одкровення. | 11 Другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця знялася хмара вгору над храминою свідоцтва. | 11 І сталося в другому році в другому місяці двадцятого (дня) місяця піднялася хмара від шатра свідчення, | 11 І було на другий рік, другого місяця, на двайцятий день, що знялась у гору хмара з храмини сьвідчення. |
12 І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на походи свої, і хмара спинилася в пустині Паран. | 12 І рушили сини Ізраїля станами своїми з пустелі Сінайської, і зупинилася хмарина в пустелі Паран. | 12 І сини Ізраїля рушили в мандри Синай-пустинею, і спинилась хмара у Паран-пустині. | 12 і підвелися ізраїльські сини з своїми полками в Синайській пустині, і стала хмара в пустині Фаран. | 12 І сини Ізрайлеві рушили чергою у Синайському степу; і спустилась хмара в Паран-степу. |
13 І рушили вони вперше за Господнім наказом через Мойсея. | 13 І піднялися вони вперше, за велінням Господнім, даним через Мойсея. | 13 Рушили, отже, вперше на наказ Господній через Мойсея. | 13 І підвелися перші за господнім голосом рукою Мойсея. | 13 І рушили табором по первий раз по слову Господньому через Мойсея. |
14 І найперш рушив прапор табору синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом його Нахшон, син Аммінадавів. | 14 І найперше рушив прапор стану синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом їхнім – Нахшон, син Аммінадавів. | 14 Першим рушив прапор табору синів Юди, за полками їхніми; над військом його був Нахшон, син Амінадава. | 14 І підвелися відділи полка синів Юди перші з своєю силою. І над їхньою силою Наасон син Амінадава. | 14 І йшов наперед прапор табору синів Юди, по полкам їх; а над військом його був Нахзон Аминадабенко. |
15 А над військом племени синів Іссахара Натанаїл, син Цуарів. | 15 А над військом коліна синів Іссахара – Нафанаїл, син Цуарів. | 15 А над військом коліна синів Іссахара був Натанаїл, син Цуара. | 15 І над силою племени синів Іссахара Натанаїл син Соґара. | 15 А над військом поколїння синів Іссахарових був Нетанеїль Зуаренко; |
16 А над військом племени Завулонових синів Еліяв, син Хелонів. | 16 А над військом коліна синів Завулонових Еліяв, син Хелонів. | 16 Над військом же коліна Завулона був Еліяв, син Хелона. | 16 І над силою племени синів Завулона Еліяв син Хелона. | 16 А над військом поколїння синів Зебулонових був Єлїаб Гелоненко. |
17 І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії скинії. | 17 І була розібрана скинія, і рушили сини Ґершонові і сини Мерарієві, які носили скинію. | 17 І коли храмину було розібрано, вирушили сини Гершона й сини Мерарі, несучи її. | 17 І шатро розкладають і складають сини Ґедсона і сини Мерарі, що носять шатро. | 17 І зложено храмину, і рушили сини Герсонові і сини Мерарієві, несучи храмину. |
18 І рушив прапор табору Рувима за своїми військовими відділами, а над військом його Еліцур, син Шедеурів. | 18 І піднесений був прапор стану Рувимового за військовими відділами їхніми. А над військом його – Еліцур, син Шедеурів. | 18 Потім вирушив прапор табору Рувима, за полками їхніми; над військом його був Еліцур, син Шедеура. | 18 І підведуться відділи полка Рувима з своєю силою. І над їхньою силою Елісур син Седіюра. | 18 Рушив і прапор табору Рубена по полкам його, і над військом його був Єлизур Шедеуренко; |
19 А над військом племени Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв. | 19 А над військом коліна синів Симеонових – Шелуміїл, син Цурішаддаїв. | 19 Над військом же коліна синів Симеона був Шелумієл, син Цурішаддая. | 19 І над силою племени синів Симеона Саламіїл син Сурісадая. | 19 А над військом поколїння синів Симеонових був Селуміїл Зуришадаєнко; |
20 А над військом племени Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів. | 20 І над військом коліна синів Ґадових Ел'ясаф, син Деуїлів. | 20 А над військом коліна синів Гада був Еліясаф, син Реуела. | 20 І над силою племени синів Ґада Елісаф син Раґуїла. | 20 А над військом синів поколїння Гадового був Єлеасаф Дегуйленко; |
21 І рушили сини Кегатові, носії святині, та й поставили скинію до приходу їх, усіх інших. | 21 Відтак пішли сини Кегатові, які несли святиню; і поставили було скинію ще до приходу їхнього стану. | 21 Рушили й Кегатії, що несли святі речі, тож поки вони прийшли, інші вже поставили були храмину. | 21 І підведуться сини Каата, що носять святе і поставлять шатро доки не прийдуть. | 21 Рушили й Кегатїї, що несли сьвятиню; попереднї ж ставляли храмину перш нїм ті прийшли. |
22 І рушив прапор табору синів Єфремових за своїми військовими відділами, а над військом його Елішама, син Аммігудів. | 22 І піднесений був прапор синів Єфремових за військовими відділами їхніми. І над військом їхнім Елішама, син Аммігуда. | 22 По тому вирушив прапор табору синів Ефраїма, за полками їхніми; над військом їхнім був Елішама, син Амігуда. | 22 І підведуться відділи полку Ефраїма з своєю силою. І над їхньою силою Елісама син Еміюда. | 22 І прапор табору синів Ефраїмових рушив по полках їх, і над військом їх був Елішама Амігуденко. |
23 А над військом племени синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів. | 23 А над військом коліна синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацура. | 23 А над військом коліна синів Манассії був Гамлієл, син Педацура. | 23 І над силою племени синів Манассії Ґамаліїл син Фадассура. | 23 А над військом поколїння синів Манассевих був Гамалеїль Педазуренко; |
24 А над військом племени Веніяминових синів Авідан, син Ґідеонів. | 24 І над військом коліна синів Веніяминових – Авідан, син Ґідоніїв. | 24 Над військом же коліна Веніямина був Авідан, син Гідоні. | 24 І над силою племени синів Веніямина Авідан син Ґадеоні. | 24 А над військом поколїння синів Беняминових був Абидан Гидеоненко. |
25 І рушив прапор табору синів Данових як задня сторожа для всіх таборів за своїми військовими відділами, а над військом його Ахіезер, син Аммішаддаїв. | 25 І піднятий був прапор стану синів Данових, який був позаду всіх їхніх військових загонів. І над військом їхнім Ахіезер, син Аммішаддаїв. | 25 Потім вирушив прапор табору синів Дана, що був іззаду, мов сторожа всім таборам, за полками їхніми; над його військом був Ахієзер, син Амішаддая. | 25 І підведуться відділи полка синів Дана останні з усіх полків з своєю силою. І над їхньою силою Ахієзер син Амісадая. | 25 Рушив потім прапор табору синів Данових, що був задньою сторожею усїм таборам, по полках їх, і над військом його був Ахієзер Амішадаєнко; |
26 А над військом племени Асирових синів Паґ'іїл, син Охрана. | 26 І над військом коліна синів Асирових Паґ'іїл, син Охранів. | 26 Над військом же коліна синів Ашера був Пагієл, син Охрана. | 26 І над силою племени синів Асира Фаґаїл син Ехрана. | 26 А над військом поколїння синів Ассерових був Пагіїль Окраненко; |
27 А над військом племени синів Нефталимових Ахіра, син Енанів. | 27 І над військом коліна синів Нефталимових Ахіра, син Енана. | 27 А над військом коліна синів Нафталі був Ахіра, син Енана. | 27 І над силою племени синів Нефталі Ахіре син Енана. | 27 А над військом поколїння синів Нафталїєвих був Агира Енаненко. |
28 Оце походи Ізраїлевих синів за їхніми військовими відділами. І рушили вони. | 28 Ось [порядок] рушення синів Ізраїля за полками їхніми. І рушили вони. | 28 Такий був похідний лад синів Ізраїля, коли вони рушили в дорогу. | 28 Це полки синів ізраїльських з своєю силою і підвелися. | 28 Такою чергою рушали сини Ізрайлеві по полках своїх; і рушили вони в дорогу. |
29 І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіянітянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: Ми рушаємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, і ми зробимо тобі добро, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля. | 29 І сказав Мойсей Ховаві, синові Реуїловому, мідіянину, родичеві Мойсеєвому: Ми простуємо в те місце, про яке Господь сказав: `Вам віддам його`. Йди з нами, ми зробимо тобі добро, бо Господь добре вирік про Ізраїля. | 29 Мойсей сказав до Ховава, сина Реуела, мідіянина, свого тестя: “Ми простуємо до того місця, про яке мовив Господь: Я його дав вам. - Ходи з нами, і добре тобі буде серед нас, бо Господь обіцяв добро Ізраїлеві.” | 29 І сказав Мойсей Оваву сину Раґуїла Мадіяніта тестеві Мойсея: Підведімся ми до місця, про яке Господь сказав: Це дам вам. Ходи з нами, і зробимо тобі добро, бо Господь гарно заговорив про Ізраїля. | 29 І каже Мойсей Гобабові, синові Регуїла, Мидіянїя, що був тестьом Мойсейові: Ми простуємо до того місця, що про його казав Господь: Оддам його вам. Ходи з нами, і добро зробимо тобі; бо Господь обіцяв добро Ізрайлеві. |
30 Та той відказав йому: Не піду, але піду до краю свого та до місця своєї батьківщини. | 30 Але він сказав йому: Не піду; Я піду на свою землю і на свою батьківщину. | 30 А той до нього й каже: “Не піду я з вами, я піду радше в мою землю, в мій рідний край.” | 30 І сказав до нього: Не піду але (повернусь) до моєї землі і до мого роду. | 30 І каже він йому: Не пійду я з вами, а в землю мою і до родини моєї пійду; |
31 А Мойсей відказав: Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборування в пустині, то будеш нам очима. | 31 А [Мойсей] сказав: Не залишай нас, тому що ти знаєш, як розташовуємося ми станом у пустелі, і ти можеш бути замість очей наших. | 31 Мойсей і каже: “Не покидай нас, прошу тебе, ти бо знаєш, де нам ставати табором у пустелі, то й будеш нам очима. | 31 І сказав: Не остав нас, томущо ти був з нами в пустині, і будеш між нами старцем. | 31 І каже він: Не покидай же нас: ти бо знаєш, де нам ставати табором в степу; і будеш ти нам очима. |
32 І станеться, коли підеш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчинимо тобі. | 32 Якщо підеш із нами, то добро, котре Господь учинить нам, ми вчинимо тобі. | 32 Тож як підеш із нами, то ті блага, які вчинить нам Господь, ми вчинимо й тобі.” | 32 І буде, якщо підеш з нами, і буде те добро, яке нам вчинить Господь вчинемо і тобі добро. | 32 І станеться, як пійдеш із нами, і Господь вчинить нам добро, то й ми вчинимо добро тобі. |
33 І рушили вони від Господньої гори триденною дорогою. А ковчег заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати для них місце спинитися. | 33 І рушили вони від гори Господньої на три дні шляху, і Ковчег заповіту Господнього йшов перед ними три дні шляху, щоб знайти їм місце, де зупинитися. | 33 І двигнулися вони від Господньої гори три дні дороги, і кивот Господнього завіту йшов три дні дороги перед ними, щоб знайти їм місце для постою. | 33 І підвелися від Господньої гори дорогою трьох днів, і перед ними ішов кивот господнього завіту дорогою трьох днів, щоб розвідати їм місце спочинку. | 33 І пустились вони в дорогу від гори Господньої, і відійшли на три днї ходи, і скриня завіту Господнього йшла три днї ходи перед ними, щоб знайти місця для їх відпочинку; |
34 А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табору. | 34 І хмарина Господня осявала їх удень, коли вони рушали зі стану. | 34 І хмара Господня була над ними вдень, коли рушали вони табором. | 34 І було коли підносили кивот і сказав Мойсей: Підведися Господи, хай розсипляться твої вороги, всі що Тебе ненавидять, хай повтікають. | 34 А хмара Господня була над ними в день, як рушали вони табором. |
35 І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: Устань же, о Господи, і хай розпорошаться Твої вороги, і хай повтікають Твої ненависники з-перед Твойого лиця. | 35 Коли піднімався Ковчег у дорогу, Мойсей казав: Повстань, Господе, і нехай розсіються вороги Твої, і побіжать від Тебе ті, що ненавидять Тебе! | 35 А як рушав ковчег, мовив Мойсей: “Устань, Господи! Нехай розсипляться вороги твої! Нехай розбіжаться від обличчя твого ті, що ненавидять тебе!” | 35 І в спочинку сказав: Поверни Господи, тисячі десятьох тисяч в Ізраїлі. | 35 І як піднімали з місця скриню, так промовляв Мойсей: Встань, Господе, і розсиплються вороги твої, і ненавидники твої розбіжуться від лиця твого. |
36 А коли він ставав, то говорив: Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля! | 36 А коли зупинявся Ковчег, він казав: Повернися, Господе, до багатьох тисяч Ізраїля! | 36 Коли ж ставав, то Мойсей мовив: “Спочинь, Господи, серед незліченних тисяч Ізраїля!” | 36 І була хмара, що отінювала їх днем коли підводилися вони з табору. | 36 А як остановлялась вона, тодї промовляв: Вертайся, Господе, до незлїчених тисячей Ізраїля! |