1 Господь промовляв до Мойсея, говорячи:1 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 1 Господь промовив до Мойсея: 1 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: 1 І рече Господь Мойсейові:
2 Зроби собі дві срібні сурмі, куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скликання громади та на рушання таборів.2 Зроби собі дві срібні сурми, карбованими зроби їх, щоб вони служили тобі для скликання громади і для звістки про зняття станів.2 “Зроби собі дві срібні сурми; кованої роботи зробиш їх, і будуть тобі на те, щоб скликати громаду і щоб знімати табір.2 Зроби собі дві сріблі труби, зробиш їх кованими, і будуть тобі на скликання збору і щоб підводити табір.2 Зроби собі дві срібні труби; кованої роботи зробиш їх, і будуть вони тобі на те, щоб скликати громаду і щоб рушити табором.
3 І засурмлять у них, і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.3 Коли засурмлять ними, збереться до тебе вся громада до входу скинії зібрання.3 Коли засурмлять в обидві, то зійдеться до тебе вся громада коло входу в намет зборів.3 І затрубиш ними, і збереться ввесь збір при дверях шатра свідчення.3 І як затрублять у них, то збереться до тебе вся громада коло входу в соборний намет.
4 А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, голови Ізраїлевих тисяч.4 Коли однією сурмою засурмлять, зберуться до тебе князі і тис'яцькі, старшини Ізраїлеві.4 А коли засурмлять тільки в одну, то зберуться до тебе князі, тисяцькі Ізраїля.4 Якщо ж однією затрублять, прийдуть до тебе всі старшини, ізраїльські проводирі.4 Як же тілько в одну затрублять, так позбираються до тебе князї, тисяцькі Ізраїля.
5 А засурмлять на сполох, то рушать табори, що таборують на сході.5 Коли засурмлять на сполох, піднімуться стани, що отаборилися на сході;5 Коли засурмите на поготівля, двигнуться табори, розташовані на схід.5 І затрубите знак, і підведуться полки отаборені на сході.5 А затрубите на трівогу, так почнуть рушати табори, що стоять на схід соньця;
6 А засурмите на сполох удруге, то рушать табори, що таборують на півдні, будуть сурмити на сполох, щоб рушали вони.6 Коли ж удруге засурмлять на сполох, піднімуться стани, що отаборилися на півдні, на сполох нехай сурмлять, рушаючи в путь.6 А коли засурмите на поготівля вдруге, вирушать табори, що на південь. Сурмитимуть на сполох, коли рушатимуть у дорогу.6 І затрубите другий знак, і підведуться полки отаборені на півдні. І затрубите третий знак, і підведуться полки отаборені до моря (заходу), і затрубите четвертий знак, і підведуться полки отаборені на півночі. Затрублять знак, щоб вони підвелися.6 А затрубите на трівогу вдруге, так рушати муть табори, що стоять на полуднї: як рушати муть вони, мусять трубити.
7 А на скликання зборів засурмите, але без сполоху.7 А коли треба оголосити зібрання, сурміть, але не на сполох.7 Сурмитимете і тоді, коли треба буде скликати всю громаду, та тільки не так, як на поготівля.7 І коли зберете збір, затрубите і не знаком.7 А як треба зібрати громаду, трубити мете, тільки ж не на трівогу.
8 А сурмити в сурми будуть Ааронові сини, священики. І ці сурмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.8 Сини Ааронові, священики, мусять сурмити сурмами: це буде їм настановою вічною в роди ваші.8 Сурмитимуть же сини Арона, священики, в сурми, і вони будуть вам для повсякчасного вжитку в ваших поколіннях.8 І сини Аарона священики затрублять трубами, і буде вам вічним законом у ваші роди.8 Трубити муть же в труби сини Арона, сьвященники. І буде се вам установою віковічньою в роди ваші.
9 А коли підете війною в вашому Краю на ворога, що гнобить вас, і засурмите на сполох, то ви будете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, і будете спасені від ваших ворогів.9 І коли підете на війну на землі вашій супроти ворога, що наступатиме на вас, сурміть на сполох сурмами; і будете згадані перед Господом, Богом вашим, і порятовані будете від ворогів ваших.9 Коли підете, у вашому краї, проти ворога, що натискає на вас, то засурмите в сурми на сполох, і згадається про вас перед Господом, Богом вашим, і врятуєтеся від ворогів ваших.9 Якщо ж вийдете на бій у вашій землі проти ворогів, що протиставляться вам, і дасьте знак трубами, і будете згадані перед Господом, і спасетеся від ваших ворогів.9 А як пійдете на війну в землї вашій проти ворога, що тїснить вас, так затрубите в труби на трівогу; і погадається про вас перед Господом, Богом вашим, і вирятуєтесь від ворогів ваших.
10 А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Бога. Я Господь, Бог ваш!10 І в день радости вашої, і на свята ваші, і в новомісяччя ваші сурміть сурмами вашими при всеспаленнях ваших і при мирних пожертвах ваших; і це буде на спомин про вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш.10 І за днів радощів ваших, і на свята ваші, і коли з'являтиметься молодик, сурмитимете ви в сурми при всепаленнях ваших і при мирних жертвах ваших; і вони нагадуватимуть про вас перед Богом вашим: я - Господь, Бог ваш.”10 І в днях вашої радости і в ваших празниках і в ваших новомісяцях затрубите трубами на цілопалення і на ваші жертви спасіння, і буде вам згадка перед вашим Богом. Я Господь Бог ваш.10 І в день радощів ваших і в празники ваші, і в новонастанню місяця вашого, трубити мете в труби при всепаленнях ваших і при ваших жертвах мирних; і се буде нагадувати вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш.
11 І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара з-над скинії свідоцтва.11 Другого року, другого місяця, двадцятого дня місяця, піднеслася хмарина від скинії одкровення.11 Другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця знялася хмара вгору над храминою свідоцтва.11 І сталося в другому році в другому місяці двадцятого (дня) місяця піднялася хмара від шатра свідчення,11 І було на другий рік, другого місяця, на двайцятий день, що знялась у гору хмара з храмини сьвідчення.
12 І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на походи свої, і хмара спинилася в пустині Паран.12 І рушили сини Ізраїля станами своїми з пустелі Сінайської, і зупинилася хмарина в пустелі Паран.12 І сини Ізраїля рушили в мандри Синай-пустинею, і спинилась хмара у Паран-пустині.12 і підвелися ізраїльські сини з своїми полками в Синайській пустині, і стала хмара в пустині Фаран.12 І сини Ізрайлеві рушили чергою у Синайському степу; і спустилась хмара в Паран-степу.
13 І рушили вони вперше за Господнім наказом через Мойсея.13 І піднялися вони вперше, за велінням Господнім, даним через Мойсея.13 Рушили, отже, вперше на наказ Господній через Мойсея.13 І підвелися перші за господнім голосом рукою Мойсея.13 І рушили табором по первий раз по слову Господньому через Мойсея.
14 І найперш рушив прапор табору синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом його Нахшон, син Аммінадавів.14 І найперше рушив прапор стану синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом їхнім – Нахшон, син Аммінадавів.14 Першим рушив прапор табору синів Юди, за полками їхніми; над військом його був Нахшон, син Амінадава.14 І підвелися відділи полка синів Юди перші з своєю силою. І над їхньою силою Наасон син Амінадава.14 І йшов наперед прапор табору синів Юди, по полкам їх; а над військом його був Нахзон Аминадабенко.
15 А над військом племени синів Іссахара Натанаїл, син Цуарів.15 А над військом коліна синів Іссахара – Нафанаїл, син Цуарів.15 А над військом коліна синів Іссахара був Натанаїл, син Цуара.15 І над силою племени синів Іссахара Натанаїл син Соґара.15 А над військом поколїння синів Іссахарових був Нетанеїль Зуаренко;
16 А над військом племени Завулонових синів Еліяв, син Хелонів.16 А над військом коліна синів Завулонових Еліяв, син Хелонів.16 Над військом же коліна Завулона був Еліяв, син Хелона.16 І над силою племени синів Завулона Еліяв син Хелона.16 А над військом поколїння синів Зебулонових був Єлїаб Гелоненко.
17 І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії скинії.17 І була розібрана скинія, і рушили сини Ґершонові і сини Мерарієві, які носили скинію.17 І коли храмину було розібрано, вирушили сини Гершона й сини Мерарі, несучи її.17 І шатро розкладають і складають сини Ґедсона і сини Мерарі, що носять шатро.17 І зложено храмину, і рушили сини Герсонові і сини Мерарієві, несучи храмину.
18 І рушив прапор табору Рувима за своїми військовими відділами, а над військом його Еліцур, син Шедеурів.18 І піднесений був прапор стану Рувимового за військовими відділами їхніми. А над військом його – Еліцур, син Шедеурів.18 Потім вирушив прапор табору Рувима, за полками їхніми; над військом його був Еліцур, син Шедеура.18 І підведуться відділи полка Рувима з своєю силою. І над їхньою силою Елісур син Седіюра.18 Рушив і прапор табору Рубена по полкам його, і над військом його був Єлизур Шедеуренко;
19 А над військом племени Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв.19 А над військом коліна синів Симеонових – Шелуміїл, син Цурішаддаїв.19 Над військом же коліна синів Симеона був Шелумієл, син Цурішаддая.19 І над силою племени синів Симеона Саламіїл син Сурісадая.19 А над військом поколїння синів Симеонових був Селуміїл Зуришадаєнко;
20 А над військом племени Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів.20 І над військом коліна синів Ґадових Ел'ясаф, син Деуїлів.20 А над військом коліна синів Гада був Еліясаф, син Реуела.20 І над силою племени синів Ґада Елісаф син Раґуїла.20 А над військом синів поколїння Гадового був Єлеасаф Дегуйленко;
21 І рушили сини Кегатові, носії святині, та й поставили скинію до приходу їх, усіх інших.21 Відтак пішли сини Кегатові, які несли святиню; і поставили було скинію ще до приходу їхнього стану.21 Рушили й Кегатії, що несли святі речі, тож поки вони прийшли, інші вже поставили були храмину.21 І підведуться сини Каата, що носять святе і поставлять шатро доки не прийдуть.21 Рушили й Кегатїї, що несли сьвятиню; попереднї ж ставляли храмину перш нїм ті прийшли.
22 І рушив прапор табору синів Єфремових за своїми військовими відділами, а над військом його Елішама, син Аммігудів.22 І піднесений був прапор синів Єфремових за військовими відділами їхніми. І над військом їхнім Елішама, син Аммігуда.22 По тому вирушив прапор табору синів Ефраїма, за полками їхніми; над військом їхнім був Елішама, син Амігуда.22 І підведуться відділи полку Ефраїма з своєю силою. І над їхньою силою Елісама син Еміюда.22 І прапор табору синів Ефраїмових рушив по полках їх, і над військом їх був Елішама Амігуденко.
23 А над військом племени синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів.23 А над військом коліна синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацура.23 А над військом коліна синів Манассії був Гамлієл, син Педацура.23 І над силою племени синів Манассії Ґамаліїл син Фадассура.23 А над військом поколїння синів Манассевих був Гамалеїль Педазуренко;
24 А над військом племени Веніяминових синів Авідан, син Ґідеонів.24 І над військом коліна синів Веніяминових – Авідан, син Ґідоніїв.24 Над військом же коліна Веніямина був Авідан, син Гідоні.24 І над силою племени синів Веніямина Авідан син Ґадеоні.24 А над військом поколїння синів Беняминових був Абидан Гидеоненко.
25 І рушив прапор табору синів Данових як задня сторожа для всіх таборів за своїми військовими відділами, а над військом його Ахіезер, син Аммішаддаїв.25 І піднятий був прапор стану синів Данових, який був позаду всіх їхніх військових загонів. І над військом їхнім Ахіезер, син Аммішаддаїв.25 Потім вирушив прапор табору синів Дана, що був іззаду, мов сторожа всім таборам, за полками їхніми; над його військом був Ахієзер, син Амішаддая.25 І підведуться відділи полка синів Дана останні з усіх полків з своєю силою. І над їхньою силою Ахієзер син Амісадая.25 Рушив потім прапор табору синів Данових, що був задньою сторожею усїм таборам, по полках їх, і над військом його був Ахієзер Амішадаєнко;
26 А над військом племени Асирових синів Паґ'іїл, син Охрана.26 І над військом коліна синів Асирових Паґ'іїл, син Охранів.26 Над військом же коліна синів Ашера був Пагієл, син Охрана.26 І над силою племени синів Асира Фаґаїл син Ехрана.26 А над військом поколїння синів Ассерових був Пагіїль Окраненко;
27 А над військом племени синів Нефталимових Ахіра, син Енанів.27 І над військом коліна синів Нефталимових Ахіра, син Енана.27 А над військом коліна синів Нафталі був Ахіра, син Енана.27 І над силою племени синів Нефталі Ахіре син Енана.27 А над військом поколїння синів Нафталїєвих був Агира Енаненко.
28 Оце походи Ізраїлевих синів за їхніми військовими відділами. І рушили вони.28 Ось [порядок] рушення синів Ізраїля за полками їхніми. І рушили вони.28 Такий був похідний лад синів Ізраїля, коли вони рушили в дорогу.28 Це полки синів ізраїльських з своєю силою і підвелися.28 Такою чергою рушали сини Ізрайлеві по полках своїх; і рушили вони в дорогу.
29 І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіянітянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: Ми рушаємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, і ми зробимо тобі добро, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля.29 І сказав Мойсей Ховаві, синові Реуїловому, мідіянину, родичеві Мойсеєвому: Ми простуємо в те місце, про яке Господь сказав: `Вам віддам його`. Йди з нами, ми зробимо тобі добро, бо Господь добре вирік про Ізраїля.29 Мойсей сказав до Ховава, сина Реуела, мідіянина, свого тестя: “Ми простуємо до того місця, про яке мовив Господь: Я його дав вам. - Ходи з нами, і добре тобі буде серед нас, бо Господь обіцяв добро Ізраїлеві.”29 І сказав Мойсей Оваву сину Раґуїла Мадіяніта тестеві Мойсея: Підведімся ми до місця, про яке Господь сказав: Це дам вам. Ходи з нами, і зробимо тобі добро, бо Господь гарно заговорив про Ізраїля.29 І каже Мойсей Гобабові, синові Регуїла, Мидіянїя, що був тестьом Мойсейові: Ми простуємо до того місця, що про його казав Господь: Оддам його вам. Ходи з нами, і добро зробимо тобі; бо Господь обіцяв добро Ізрайлеві.
30 Та той відказав йому: Не піду, але піду до краю свого та до місця своєї батьківщини.30 Але він сказав йому: Не піду; Я піду на свою землю і на свою батьківщину.30 А той до нього й каже: “Не піду я з вами, я піду радше в мою землю, в мій рідний край.”30 І сказав до нього: Не піду але (повернусь) до моєї землі і до мого роду.30 І каже він йому: Не пійду я з вами, а в землю мою і до родини моєї пійду;
31 А Мойсей відказав: Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборування в пустині, то будеш нам очима.31 А [Мойсей] сказав: Не залишай нас, тому що ти знаєш, як розташовуємося ми станом у пустелі, і ти можеш бути замість очей наших.31 Мойсей і каже: “Не покидай нас, прошу тебе, ти бо знаєш, де нам ставати табором у пустелі, то й будеш нам очима.31 І сказав: Не остав нас, томущо ти був з нами в пустині, і будеш між нами старцем.31 І каже він: Не покидай же нас: ти бо знаєш, де нам ставати табором в степу; і будеш ти нам очима.
32 І станеться, коли підеш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчинимо тобі.32 Якщо підеш із нами, то добро, котре Господь учинить нам, ми вчинимо тобі.32 Тож як підеш із нами, то ті блага, які вчинить нам Господь, ми вчинимо й тобі.”32 І буде, якщо підеш з нами, і буде те добро, яке нам вчинить Господь вчинемо і тобі добро.32 І станеться, як пійдеш із нами, і Господь вчинить нам добро, то й ми вчинимо добро тобі.
33 І рушили вони від Господньої гори триденною дорогою. А ковчег заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати для них місце спинитися.33 І рушили вони від гори Господньої на три дні шляху, і Ковчег заповіту Господнього йшов перед ними три дні шляху, щоб знайти їм місце, де зупинитися.33 І двигнулися вони від Господньої гори три дні дороги, і кивот Господнього завіту йшов три дні дороги перед ними, щоб знайти їм місце для постою.33 І підвелися від Господньої гори дорогою трьох днів, і перед ними ішов кивот господнього завіту дорогою трьох днів, щоб розвідати їм місце спочинку.33 І пустились вони в дорогу від гори Господньої, і відійшли на три днї ходи, і скриня завіту Господнього йшла три днї ходи перед ними, щоб знайти місця для їх відпочинку;
34 А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табору.34 І хмарина Господня осявала їх удень, коли вони рушали зі стану.34 І хмара Господня була над ними вдень, коли рушали вони табором.34 І було коли підносили кивот і сказав Мойсей: Підведися Господи, хай розсипляться твої вороги, всі що Тебе ненавидять, хай повтікають.34 А хмара Господня була над ними в день, як рушали вони табором.
35 І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: Устань же, о Господи, і хай розпорошаться Твої вороги, і хай повтікають Твої ненависники з-перед Твойого лиця.35 Коли піднімався Ковчег у дорогу, Мойсей казав: Повстань, Господе, і нехай розсіються вороги Твої, і побіжать від Тебе ті, що ненавидять Тебе!35 А як рушав ковчег, мовив Мойсей: “Устань, Господи! Нехай розсипляться вороги твої! Нехай розбіжаться від обличчя твого ті, що ненавидять тебе!”35 І в спочинку сказав: Поверни Господи, тисячі десятьох тисяч в Ізраїлі.35 І як піднімали з місця скриню, так промовляв Мойсей: Встань, Господе, і розсиплються вороги твої, і ненавидники твої розбіжуться від лиця твого.
36 А коли він ставав, то говорив: Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!36 А коли зупинявся Ковчег, він казав: Повернися, Господе, до багатьох тисяч Ізраїля!36 Коли ж ставав, то Мойсей мовив: “Спочинь, Господи, серед незліченних тисяч Ізраїля!”36 І була хмара, що отінювала їх днем коли підводилися вони з табору.36 А як остановлялась вона, тодї промовляв: Вертайся, Господе, до незлїчених тисячей Ізраїля!