1 Горе законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть на лихо,1 Горе тим, котрі приймають несправедливі закони, і пишуть несправедливі вироки.1 Горе тим, що несправедливі видають закони, що пишуть приписи жорстокі,1 Горе тим, що пишуть зло. Бо пишучи труд пишуть,1 Горе тим, що несправедливі надають закони та пишуть жорстокі засуди,
2 щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт...2 Щоб усунути бідних від правосуддя і вкрасти право у слабосилих із народу Мого, щоб удів зробити здобиччю своєю і пограбувати сиріт.2 щоб відправляти вбогих без правосуддя, щоб позбавляти права бідних у моїм народі, щоб з удовиць користь тягнути та сиріт обдирати,2 що відхиляють суд бідних, що хапають суд бідних мого народу, щоб вдова була їм на розкрадення і сирота на розграблення.2 Щоб відправляти вбогих без правого суду, й видирати права злиденним у мойму народї; щоб із удовицї, користь тягнути, й сиріт обдирати.
3 А що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою?3 І що ви будете чинити, як прийде кара, коли надійде погибель здалеку? До кого поспішите по допомогу? І де залишите багатство ваше?3 І що ви чинитимете, як прийде кара, коли насуне погибель здалека? До кого вдастеся по допомогу? Де дінете ви скарби ваші?3 І що зроблять в дні відвідин? Бо скорбота вам прийде здалека. І до кого втечете, щоб вам помогли? І де оставите вашу славу,3 Що ж ви будете чинити, як день навідання прийде, як погибель здалека надійде? Де захисту будете шукати, де подїнете скарби ваші?
4 Нічого не лишиться тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...4 Без Мене зігнуться поміж в'язнями і впадуть поміж убитими. І при всьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще піднята.4 І не залишиться вам нічого, хіба зігнутись поміж бранців та полягти між убитими. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.4 щоб не впасти в полон? Над всім цим не відвернувся гнів, але рука ще висока.4 Без мене згорбитесь в оковах, поляжете між убитими. Та й тодї ще не одвернесь гнїв його, й рука його все ще простягнута.
5 Біда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це пересердя Моє!5 О, Ашшуре, жезло гніву Мого! І бич у руці його – Моє обурення!5 Горе Ашшурові, палиці мого гніву й києві мого пересердя!5 Горе Ассирійцям. Палиця мого гніву і люті є в їхніх руках.5 О, Ассур - він палиця мого гнїву, а кий в руцї його - се моя досада!
6 На люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.6 Я пошлю його супроти народу нечестивого і супроти народу гніву Мого, спроваджу його пограбувати грабунком і здобути здобич і топтати його, мов грязюку на вулицях.6 Я послав його на народ безбожний, виправив його на народ, що мене гнівить, щоб грабував його, обдирав до нитки, щоб топтав, немов грязюку на дорозі.6 Я пішлю мій гнів на беззаконний нарід і моєму народові заповім зробити добич і розграблення і побити міста і покласти їх в порох.6 Я пошлю його на народ сей безбожний, на той нарід, що підпалює гнїв мій, та дам йому приказ, ограбити його до нитки, здобувати здобич у його, та, мов грязюку на дорозї, його місити.
7 Та не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити!7 Але він не так помислить, і не такої гадки серце його; у нього буде на серці – спустошити і винищити чимало народів7 Та він іншої про те гадки, інакше мислить про те його серце: на думці в нього - вигубити, викорінити чимало народів.7 Він же не так розлютився і душею не так задумав, але, щоб змінити його ум, і щоб вигубити не малий нарід.7 Но він иншої про се гадки, не так помислить серце його: на думцї в його - вигубити й викоренити не трохи ще инших народів.
8 Бо говорить: Хіба мої провідники разом усі не царі?8 Тому що він скаже: Чи не всі царі – князі мої?8 Бо він сказав: «Чи ж не мої князі - царі усі?8 І якщо йому скажуть: Ти одинокий володар,8 Хиба ж князї мої не царі? скаже він собі.
9 Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?9 Хіба Кално не те, що й Кархеміш? Або Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж Самарія не така, як Дамаск?9 Хіба Калное не те, що й Каркеміш? Або Хамат не те, що й Арфад? І Самарія не те, що Дамаск?9 і скаже: Чи не взяв я країну, що над Вавилоном і Халанном, де збудовано стовп? І я взяв Аравію і Дамаск і Самарію.9 Хиба Хальне не те, що й Кархемис? або Емат не те, що й Арпад? а Самария не те, що Дамаск?
10 Тому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії,10 Так, як рука моя оволоділа царствами поганськими, у котрих кумирів більше, аніж у Єрусалимі і Самарії,10 Так, як моя рука загарбала царства богів, - а в них було більше кумирів, ніж у Єрусалимі й Самарії! -10 Так як я взяв цих заберу і всі країни. Закричіть, боввани в Єрусалимі і в Самарії.10 Та же рука моя загорнула ті царства ідолські, а в них більше божищ, нїж у Ерусалимі та в Самариї!
11 то хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?11 То чи не вчиню так само й з Єрусалимом і статуями його, що вчинив із Самарією та статуями її?11 так, як учинив я з Самарією та її богами, так само вчиню з Єрусалимом та його бовванами.»11 Бо так як я зробив Самарії і її бовванам, так зроблю і Єрусалимові і його божищам.11 Хиба ж я не вчиню те саме з Ерусалимом і богами його, що вчинив із Самариєю й ідолами її?
12 І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!12 І станеться, коли Господь звершить усе Своє діяння на горі Сіон і в Єрусалимі, то скаже: Подивлюся на успіх зарозумілого серця царя асирійського і на пихатість високо піднесених очей його.12 Але як довершить Господь усе своє діло на горі Сіоні й у Єрусалимі, тоді він покарає плід бундючних намислів царя асирійського і пиху очей його гордовитих,12 І буде, що коли Господь закінчить все чинити в горі Сіон і в Єрусалимі, наведе на великий розум, володаря Ассирійців, і на висоту слави їхніх очей.12 Та станесь: як довершить Господь усе те на Сионї, що задумав, і все скінчить в Ерусалимі, тодї скаже: Навідаюсь тепер до справ надутого серця в царя Ассирийського та до гординї звисока глядючих очій його!
13 Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, й як сильний, скидаю пануючих!13 Він каже: Силою руки моєї і мудрістю моєю я вчинив це; тому, що я розумний; і пересуваю межі народів, і загарбую скарби їхні, і скидаю з престолів, як велетень;13 бо він каже: «Силою моєї руки я зробив те і моєю мудрістю, бо я розумний. Я пересунув границі народів, загарбав їхні скарби і повикидав мешканців, немов велет.13 Бо Він сказав: Зроблю силою і мудрістю розуму, відніму околиці народів і розграблю їхню силу і затрясу заселені міста13 Він бо каже: Се силою руки моєї і моєю мудрістю я отте зробив, бо я розумний: я пересуваю гряницї в народів і розхапую скарби їх, та скидаю з престолів, неначе велет;
14 І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинені яйця, я всю землю зібрав, і ніхто не порушив крилом, і дзюбка не відкрив, і не зацвірінькав...14 І рука моя захопила багатства народів, як гнізда; і, як забирають залишені в них яйця, так я забрав усесеньку землю, і ніхто не поворухнув крилом, і не розтулив рота, і не пискнув.14 Моя рука захопила, мов гніздо, багатства народів. І так, як забирають покинуті в ньому яйця, я забрав усі землі, а ніхто й крилом не рушив і рота не роззявив і не писнув.»14 і охоплю рукою всесвіт ввесь як гніздо і заберу яйця як оставлені, і немає нікого хто втече від Мене, чи Мені спротивиться.14 І рука моя захопила, мов гнїзда, багацтва в народів, і як забірають покинуті в них яйця, так я побрав всї землї, а нїхто й крилом не рушив, не отворив рота й не писнув.
15 Чи буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево!15 Чи хвалиться сокира перед тим, хто нею рубає? Хіба пилка пишається перед тим, хто нею рухає? Хіба ж берло постає супроти того, хто піднімає його? А палиця – чи підноситься вона так, наче вона не з дерева?15 Хіба сокира хвалиться перед тим, хто нею рубає? Хіба пилка пишається перед тим, хто її тягне? Неначе б палиця рухала того, хто її піднімає, або кий піднімав того, хто не дерев'яний!15 Чи сокира прославиться без того, що нею рубає? Чи підніметься пила без того, що нею володіє? Так само, якщо хтось візьме палицю, чи дерево.15 Та чи хвалиться ж сокира перед тим, що нею рубає? Хиба ж пила гордиться перед тим, хто її тягне? Як коли б палиця піднімалась на того, хто її піднімає; як коли б кий піднімався, коли він лиш деревина!
16 Зате Господь, Бог Саваот пошле сухорлявість на ситих його, і під його славою полум'я буде палати, немов би пожар!16 За те Господь, Господь Сил, пошле миршавість на тлустих його, а поміж відомими його викличе полум'я, наче полум'я вогню.16 Тому Господь, Бог сил, пошле сухоти на його товстих, під його славою займеться полум'я, мов полум'я пожару.16 І не так, але Господь Саваот пішле безчестя на твою честь, і в твоїй славі загориться палаючий огонь.16 За се пошле Господь, Господь сил, сухоти на товстих у його, а між знатними в його запалить полумє, мов полумє огня.
17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його полум'ям, і запалить воно, й пожере його терня й будяччя його в один день!17 Світло Ізраїля буде вогнем, і Святий його – полум'ям, котре спопелить і пожере терня його і будяки його в один день;17 Світло Ізраїля стане вогнем, і його Святий - полум'ям, що запалить і пожере його тернину і його глоди колючі в одному дні.17 І світло Ізраїля буде на огонь і освятить його в огні, що горить, і пожирає дерево як траву.17 Сьвітло Ізрайлеве спаде на його огнем, і Сьвятий його буде полумєм, що пожере тернину його й бодяки його одного дня.
18 І славу лісу його й його саду вигубить Він від душі й аж до тіла, і буде, що знидіє він, мов той хворий,18 І чудовий ліс його і сад його, від душі до тіла, винищить: і буде він, як миршавий, що помирає.18 Розкішний його ліс і його сад він вигубить з душею і тілом, і стане той, немов умираючий сухітник.18 Того дня знищені будуть гори і горби і ліси, і пожере від душі аж до тіла. І буде той, хто втікає, як той, хто втікає від горіючого полумя.18 І гай його й сад роскішній вигубить він із душею й тїлом, і стане він - умираючим чахотником;
19 і буде останок дерев його лісу такий нечисленний, що й хлопець їх спише!19 І залишки дерев лісу його будуть такі нечисленні, що дитя буде в спромозі вчинити перепис.19 Останок же дерев його лісу так змаліє, що й дитина їх списати зможе.19 І ті, що з них осталися, будуть (мале) число, і дитина їх запише.19 А останок дерев із його лїса так змалїє, що й дитина його списати зможе.
20 І станеться в день той, останок Ізраїля і врятовані дому Якова не будуть вже більш опиратись на того, хто б'є їх, й обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.20 І станеться того дня: останок Ізраїля і врятовані, що з дому Якова, не будуть уже покладатися на того, хто завдав їм поразки; але будуть сподіватися на Господа, Святого Ізраїлевого, із чистим серцем.20 І станеться того часу: рештки Ізраїля і ті, що врятуються з дому Якова, не будуть опиратись більше на того, хто їх б'є; вони будуть опиратись вірно на Господа, Святого Ізраїлевого.20 І буде в тому дні, що більше останок Ізраїля не пристане, і ті, що спаслися з Якова більше не будуть надіятися на тих, що їх обидять, але правдою будуть надіятися на святого Бога Ізраїля,20 І станесь того часу: останок Ізраїля й ті, що врятуються з дому Яковового, не будуть уже на силу того, хто їх бив, уповати, а покладати муть надїю щирим серцем на Бога, Сьвятого Ізрайлевого.
21 Рештки навернуться, рештки Якова, до Сильного Бога.21 Останок навернеться, останок Якова – до Бога могутнього.21 Останок навернеться, останок Якова до Бога Сильного.21 і буде останок Якова сильний в Бозі.21 Останок, останок з Якова, навернесь до Бога сильного.
22 Бо коли б був народ твій, Ізраїль, як морський пісок, тільки рештки із нього навернуться! Загибіль призначена є, щоб виповнилась справедливість,22 Бо хоч би народу [було] у тебе Ізраїлю, як піску морського, тільки останок його навернеться; винищення обумовлене багатством правди.22 Бо хоча б у тебе, Ізраїлю, було народу, як піску в морі, то тільки останок навернеться. Призначено загладу, яку наведе справедливість.22 І якщо нарід Ізраїля буде як пісок моря, останок спасеться. Бо довершить і скоротить слово в праведності,22 Бо, хоч би в тебе, Ізраїлю, було стільки люду, як піску в морі, то тілько малий лишиться останок, що навернесь до Бога; се бо безмірна справедливість призначила таку погибель.
23 бо виконає Господь, Бог Саваот постановлену згубу посеред всієї землі.23 Бо обумовлене винищення звершить Господь, Господь Саваот, по всій землі.23 Так! Призначену загладу Господь, Бог сил, довершить по всій землі.23 бо Бог зробить скорочене слово в цілій вселенній.23 І призначену вигубу довершить Господь, Господь Саваот, по всїх країнах.
24 Тому так промовляє Господь, Бог Саваот: Мій народе, мешканче Сіону, не бійсь асирійця! Він палицею тебе вдарить, і кия свого підійме на тебе, як колись на дорозі єгипетській.24 А тому так говорить Господь, Господь Саваот: Народе Мій, що мешкає на Сіоні! Не бійся Ашшура. Він тебе уразить берлом і палицею замахнеться на тебе, як Єгипет.24 Тим то ж так говорить Господь, Бог сил: «Народе мій, що живеш у Сіоні, не бійся Ашшура, що тебе палицею б'є і кия піднімає на тебе, як колись Єгипет!24 Через це так говорить Господь Саваот: Не бійся, мій народе, Ассирійців, ви, що живете в Сіоні, бо він палицею тебе побє. Бо Я наводжу на тебе рану, щоб бачити дорогу Єгипту.24 Та все ж таки говорить Господь, Господь сил: Народе мій, живучий в Сионї! не бійся Ассура. Він побє тебе палицею й тростину підніме на тебе, як чинив Египет:
25 Бо мало ще, трохи побуде, та й скінчиться лють, і звернеться гнів Мій на знищення їх!25 Бо ще трохи часу, зовсім небагато, і минеться Моє обурення, і лють Моя [постане] для винищення їхнього.25 Бо ще трохи часу, ще трошки, і промине мій гнів, і моя досада буде проти них, їм на погибель.»25 Бо ще трохи і спинеться гнів, а мій гнів в їхній раді.25 За малий час, за дуже малий - промине моя досада, а лютий гнїв мій звернесь на їх вигубу.
26 І збудить на нього бича Господь Саваот, як уразив був Він Мадіяма при скелі Орев, і кий Його буде на морі, і його Він простягне, як колись на Єгипет!26 І підніме Господь Саваот бича на нього, як під час поразки Мідіяма біля скелі Орев, або як [простягнув] на морі жезло, і піднесе його, як на Єгипет.26 І Господь сил підніме бич на нього, як тоді, коли побив Мідіяна при Орев-скелі і як підняв палицю свою над морем на Єгипет.26 І Бог підніме на них за карою мадіяма в місці скорботи, і його гнів дорогою, що при морі, на дорогу, що до Єгипту.26 І підніме Господь сил бич, як колись до побою Мадіяма на Ориві, або як простер був палицю понад море, й здійме її, як на Египтян.
27 І станеться в день той, з твого рамена тягар його здійметься, а з-над шиї твоєї ярмо його, і через ситість ярмо буде знищене!27 І станеться того дня, скинеться з рамен твоїх тягар його, і ярмо його – із шиї твоєї і розпадеться ярмо від жиру ([помазання] ).27 І станеться того часу: його тягар здійметься з плечей у тебе і його ярмо не буде тяжіти в тебе на шиї. Він виходить з Ріммону,27 І буде в тім дні відбереться його гнів від тебе і його ярмо з твого рамена, і ярмо зітліє з ваших рамен.27 І станесь того часу: здійметься з плечей у тебе тягар його, й ярмо його - з шиї твоєї, й розпадеться ярмо від товщі.
28 Він прийде навпроти Айяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу.28 Він іде на Айят, проминає Мігрон, а в Міхмаші залишить свій обоз.28 приходить під Аят, проходить через Мігрон, лишає свій обоз у Міхмасі.28 Бо прийде до міста Анге і перейде до Маґедо і поставить свій посуд в Махмасі.28 Ось він ійде на Аїят, проходить Мигрон, в Михмасї покидає тягарі свої.
29 Перейдуть провалля, Гева ночліг нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.29 Проходять ущелини; у Геві їхня ночівля; Рама затремтіла; Ґів'а Саулова кинулася врозтіч.29 Проходять через просмик, у Геві ночують; Рама тремтить, Гівеа Саулова розбіглась.29 І перейде долину і прийде до Анге, страх охопить Раму місто Саула.29 Переходять тїснини; в Геві ночують; Рама тремтить; Гива Саулова розбіглась.
30 Заголоси ти, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!30 Заголоси ти, доню Галліму; нехай почує тебе Лаїш, бідний Анатоте!30 Кричи уголос, о дочко Галліму! Слухай, Лаїшо! Відкажи їй, Анатоте!30 Втече дочка Ґалліма, послухається Лаіса, послухається Анатот.30 Гукай голосно, дочко Галиму; нехай почують тебе Лаїс та й Анатот бідний!
31 Мадмена розбіглась, мешканці Гевіму втікають...31 Мадмена порозбігалася, мешканці Гевіму втікають.31 Розбіглась Мадмена, Гевіму мешканці втікають.31 Жахнулася Мадевина і ті, що живуть в Ґіввірі.31 Мадмена розбіглась, а й з Гевиму осадники сквапно утїкають.
32 Ще сьогодні зостанеться він у Нові; своєю рукою грозить горі дочки Сіону, пагірку Єрусалиму.32 Ще один день простоїть він у Нові. Погрожує рукою своєю горі Сіон, пагорбові Єрусалимському.32 Ще лише сьогодні він простоїть у Нові; він піднімає руку проти дочки Сіону, проти пагорба Єрусалиму.32 Заохотіть сьогодні остатися в дорозі, потіште рукою гору, дочку Сіона, і ті горби, що в Єрусалимі.32 Ще лиш день простоїть він у Нобі, та погрозить рукою Сионові, узгіррю Ерусалимському.
33 Ось Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені.33 Ось, Господь, Господь Саваот, страшною силою позриває гілки дерев, а ті, що пишаються зростом, будуть зрубані, високі попадають на землю.33 Та ось Господь, Бог сил, обіб'є з шумом верховіття; високі на зріст зрубані будуть і найпишніші - принижені.33 Бо ось Володар Господь Саваот силою тривожить славних, і гордістю високі будуть знищені, і високі будуть впокорені,33 Но Господь, Господь Саваот, зірве страшною рукою віттє дерев сих, а ті, що величаються ростом, будуть зрубані, високі - на землю повалені,
34 І буде обтята навколо залізом гущавина лісу, і Ліван упаде від Могутнього!34 І посіче нетрища лісу залізом, і Ливан упаде від Усемогутнього.34 І хащі в лісі під сокирою поляжуть; Ливан із красою повалиться.34 і високі впадуть від меча, а Ливан впаде з високими.34 Густий гай він сокирою витне, Всемогучий повалить Ливана.