1 Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його. | 1 Притчі Соломонові. Син мудрий тішить батька, а син недолугий – гіркота для його матері. | 1 Розумний син звеселяє батька; а син безумний - горе матері своєї. | 1 Мудрий син веселить батька, а дурний син - смуток матері. | 1 Розумний син свойму отцеві втїха, а син безумний - материне горе. |
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визволює. | 2 Не приносять користі скарби неправедні, а правда визволяє від смерти. | 2 Скарби, неправдою набуті, не дають користи; справедливість від смерти рятує. | 2 Безбожним скарби не принесуть користи, а праведність визволяє від смерти. | 2 Не дають користї добра, неправдою набуті, правда же рятує од смертї. |
3 Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине. | 3 Не допустить Господь голодувати душі праведного, а жадливість лиходіїв відкине геть. | 3 Господь не дасть праведникові голодувати; жадливість злих він геть відкине. | 3 Господь не заморить голодом праведну душу, а знищить життя безбожних. | 3 Не дасть Господь голодувати правим, здобутки ж безбожних він їм вирве. |
4 Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує. | 4 Ледача рука вчиняє бідним, а рука ревних збагачує. | 4 Рука ледача робить бідним; збагачує - рука старанних. | 4 Біднота упокорює чоловіка, а руки мужних збагачуються. Напоумлений син буде мудрим, а послуговуватиметься безумним слугою. | 4 Біднїє, хто лїнивий на роботу, трудящая ж рука дає багацтво. |
5 Хто літом збирає син мудрий, хто ж дрімає в жнива син безпутній. | 5 Хто влітку збирає, – син розумний, а сонний на жнивах – син непутящий. | 5 Розумний чоловік збирає літом; син безсоромний спить у жнива. | 5 Розумний син спасся від спеки, а беззаконний син буває знищений вітром в жнива. | 5 Хто лїтом жне, - се чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той - чоловік безпутний. |
6 Благословенства на голову праведного, а уста безбожним прикриє насильство. | 6 Благословення на голові праведника, а вуста лиходіїв прикриє насильство. | 6 Благословення над головою праведника; уста безбожних таять насильство. | 6 Господне благословення на голові праведного, а невчасний плач покриє уста безбожних. | 6 Благословеннє над головою праведника, уста ж безбожника його насилство зацїпить. |
7 Пам'ять про праведного на благословення, а ймення безбожних загине. | 7 Пам'ять праведника буде благословенною, а ім'я лиходіїв змерзіє. | 7 Пам'ять праведника буде благословенна, ім'я ж безбожника струхлявіє. | 7 Память праведних з похвалами, а імя безбожного гасне. | 7 Память про праведника остане благословенна, імя же безбожних огидне. |
8 Заповіді мудросердий приймає, але дурногубий впаде. | 8 Мудрий серцем приймає заповіді, а безглуздий устами спіткнеться. | 8 Мудрий серцем приймає заповіді, а безумний балакун близький погибелі. | 8 Мудрий прийме заповіді серцем, а хто не береже губ звихнений, зашпортається. | 8 Мудрий приймає серцем заповідї, а безумний устами спотикається. |
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений. | 9 Хто чесно ходить, той ходить у безпеці; а хто збочує зі шляху свого, той буде покараний. | 9 Хто чесно ходить, той ходить безпечно; хто крутить дорогою, той упіймається. | 9 Хто ходить невинно, ходить впевнено, а хто викривлює свої дороги виявленим буде. | 9 Хто ходить у правотї, ходить у безпецї; хто ж скривлює стежки, заслужить кару. |
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногубий впаде. | 10 Хто моргає очима, той завдає прикрости, а безглуздий устами спіткнеться. | 10 Хто мружить очі, завдає прикрости, хто ж докоряє увічі, той творить мир. | 10 Хто мруґає очима з обманою збирає мужам смуток, хто ж оскаржує явно робить мир. | 10 Хто моргає очима, розбуджує досаду, а глупий устами спотикнеться. |
11 Уста праведного то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство. | 11 Уста праведника – джерело життя, – а вуста безбожних прикриє насильство. | 11 Уста праведного - джерело життя, уста ж безбожного таять насильство. | 11 Джерело життя в руці праведного, а уста безбожних покриють вигублення. | 11 Уста праведного - се джерело жизнї, уста же безбожних неправедність ховають. |
12 Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини. | 12 Ненависть збуджує розбрат, але любов покриває всі гріхи. | 12 Ненависть сварки роздуває, а любов гріхи всі покриває. | 12 Ненависть видвигає сварню, а любов покриває всіх, що не люблять сварню. | 12 Ненависть сварнї роздуває, любов же всї гріхи покриває. |
13 В устах розумного мудрість знаходиться, а різка на спину безтямного. | 13 На вустах розумного є мудрість, а на спині безглуздого – різка. | 13 В устах розумного перебуває мудрість, - києм же по спині недоумка. | 13 Хто з губ виносить мудрість палицею бє безсердечного чоловіка. | 13 В устах розумного мудрість пробуває, на тїло ж безумного цїпок спадає. |
14 Приховують мудрі знання, а уста нерозумного близькі до загибелі. | 14 Мудрі пильнують знання, а вуста безглуздого – близька загибель. | 14 Мудрі збирають знання, уста ж дурного - близька погибель. | 14 Мудрі скривають сприймання, а уста тих, що падають, наближаються до знищення. | 14 Що мудрий знає, те він ховає, уста же дурного - се близька погибель. |
15 Маєток багатого місто твердинне його, погибіль убогих їхні злидні. | 15 Майно багатого – міцне місто його, а біда для бідних – убогість їхня. | 15 Майно багатого - його фортеця нещастя бідних - їхні злидні. | 15 Маєток багатих - сильне місто, а біднота - знищення безбожних. | 15 Багацтво - се утверджене місто багатиреві, а злиднї - се страх убогому. |
16 Дорібок праведного на життя, прибуток безбожного в гріх. | 16 Праця праведного – на життя, а успіх лиходія – на гріх. | 16 Праця праведного йде на прожиток, безбожного заробіток - на погибель. | 16 Діла праведних дають життя, а плоди безбожних гріхи. | 16 Праця праведного - для життя, надбаннє безбожника - на гріх. |
17 Хто напучування стереже той на стежці життя, а хто нехтує картання, той блудить. | 17 Хто береже повчання, той на шляху до життя; а той, що відкидає викриття, – блукає. | 17 Стежка життя - берегти науку; хто відкидає картання, - ходить манівцями. | 17 Напоумлення стереже дороги праведности життя, а неоскаржене напоумлення зводить. | 17 Хто хоронить науку, той на дорозї до жизнї, хто ж відкидає докір, по бездоріжжу блудить. |
18 Хто ненависть ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, той дурноверхий. | 18 Хто приховує ненависть, у того вуста лукаві; і хто розголошує наклепи, – той невіглас. | 18 Уста правдиві ненависть закривають; хто розсіває обмову, той дурний. | 18 Праведні губи покривають ворожнечу, а ті, що виносять зневагу, дуже безумні. | 18 Хто таїть ненависть, у того уста обманливі, а хто розсїває обмову, той дурний. |
19 Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний. | 19 У багатослів'ї не обминути гріха, а хто гамує вуста свої, – розумний. | 19 В багатомовності гріха не бракуватиме; хто стримує язик, той розумний. | 19 Не уникнеш гріха від багатомовности, а хто оберігає губи буде розумний. | 19 Многомовність не встережесь гріха, хто ж здержує язика - розумен. |
20 Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний. | 20 Добірне срібло – язик праведного, а серце лиходіїв – невігластво. | 20 Язик праведника - добірне срібло, серце ж безбожних - низької вартости. | 20 Язик праведного розжарене срібло, а серце безбожного заникне. | 20 Очищене срібло - язик праведника, серце же безбожних - се покидь. |
21 Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму. | 21 Уста праведного пасуть багатьох, а нездари помирають від браку розуму. | 21 Уста праведного багатьох годують, а дурні через брак розуму вмирають. | 21 Губи праведних знають високе, а безумні викінчуються в бідноті. | 21 Праведного уста навчають-пасуть многих, а дурні й мруть, не набравшись розуму. |
22 Благословення Господнє воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою. | 22 Благословення Господнє – воно збагачує, і печалі з собою не приносить. | 22 Господнє благословення саме збагачує, як не збагачує жадна праця. | 22 Господне благословення на голові праведного. Воно множиться, і не пристане до неї смуток в серці. | 22 Господня благодать - вона богатим робить, і горя з собою не приносить. |
23 Нешляхетне робити забава невігласа, а мудрість людині розумній. | 23 Для безглуздого злочин, мов забавка, а людині розумній властива мудрість. | 23 Чинити зло - для безумного неначе забава; розумній же людині - мудрість. | 23 В сміху безумний чинить погане, а мудрість чоловікові родить розумність. | 23 Чинити зло - безумному забава, розумний же її у мудростї знаходить. |
24 Чого нечестивий боїться, те прийде на нього, а прагнення праведних сповняться. | 24 Чого боїться лиходій, те й запопаде його, а бажання праведників справдиться. | 24 Чого боїться злий те й спадає на нього; бажання праведних здійсниться. | 24 Згубою огорнений безбожний, а бажання праведного сприйняте. | 24 За що безбожного страх обнимає, те його не мине, а праведних бажаннє сповниться. |
25 Як буря, яка пронесеться, то й гине безбожний, а праведний має довічну основу. | 25 Як прогримкоче буря, [то] вже немає лиходія; а праведник – на вічних підвалинах. | 25 Як буря понесеться, безбожний щезне; а в праведного довічна основа. | 25 Як проходить вітряна буря безбожний пропадає, а праведний, відхилившись, спасається на віки. | 25 Як буря пронесесь, так безбожного, немов на сьвітї й не було, а праведний - мов би на вічних підвалинах. |
26 Як оцет зубам, і як дим для очей, так лінивий для тих, хто його посилає. | 26 Як оцет для зубів, і дим для очей, те саме ледачий для тих, хто посилає його. | 26 Що зубам оцет і очам дим, те ледачий тим, які його посилають. | 26 Так як неспілі грона, погані для зубів, і дим для очей, так беззаконня для тих, що ним послуговуються. | 26 Що оцет зубам а дим очам, те лїнивий тим, що послугуються ним. |
27 Страх Господній примножує днів, а роки безбожних вкоротяться. | 27 Страх Господній примножує дні, а роки лиходіїв знетриваліють. | 27 Господній острах днів додає, літа ж безбожних скоротяться. | 27 Господний страх додає дні, а роки безбожних зменшаться. | 27 Господень страх днїв причиняє, безбожного ж лїта скоротяться. |
28 Сподівання для праведних радість, а надія безбожних загине. | 28 Надія праведників – радість, а сподівання лиходіїв загине. | 28 Надія праведних - радість, а сподівання лихих - погубне. | 28 Веселість остається з праведними, а надія безбожних гине. | 28 Дожиданнє праведних - радість, а надїя безбожних погибне. |
29 Дорога Господня твердиня невинним, а загибіль злочинцям. | 29 Шлях Господній – скеля для праведного, і страх для лиходіїв, що чинять злочини. | 29 Господня путь для праведника кріпость, погибель тим, хто чинить зло. | 29 Твердиня преподобного - господній страх, а знищення для тих, що чинять зло. | 29 Безвинному дорога Господня - твердиня, а страх беззаконникам. |
30 Повік праведний не захитається, а безбожники не поживуть на землі. | 30 Праведник повік не захитається, а лиходії не триватимуть на землі. | 30 Повіки праведник не похитнеться, безбожники ж не насолюватимуть землю. | 30 Праведний на віки не знеможе, а безбожні не заселять землю. | 30 Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землї. |
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий. | 31 Уста праведника джерелять мудрість, а язик недобрий буде відтятий. | 31 Уста праведника породжують мудрість, язик розпусний буде відтятий. | 31 Уста праведного капають мудрість, а язик безбожного буде вигублений. | 31 Праведного уста родять мудрість, язик же злющий буде витятий. |
32 Уста праведного уподобання знають, а уста безбожних лукавство. | 32 Уста праведного відають добро, а вуста лиходіїв – розпусту. | 32 З уст праведного тече ласка; з уст грішників - розпуста. | 32 Губи праведних мужів капають ласку, а уста безбожних відвертаються. | 32 Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають. |