1 І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед нього, | 1 І сказав Господь Мойсеєві: Увійди до фараона, бо Я обтяжив серце його і серце служників його, щоб явити поміж ними оці ознаки Мої. | 1 Господь сказав Мойсеєві: `Піди до фараона; я бо закаменив серце його і його слуг, щоб виконати оці мої знаки посеред них, | 1 Сказав же Господь до Мойсея, кажучи: Ввійди до Фараона. Бо Я зробив твердим серце його і його рабів, щоб постійно приходили ці знаки на них. | 1 І рече Господь Мойсейові: Увійди до Фараона; я ж бо закаменив запекле серце його і серце в дворян його, щоб менї показати сї знамення на них. |
2 і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що зробив Я в Єгипті, та про ознаки Мої, що вчинив я серед них. І ви будете знати, що Я Господь! | 2 І щоб ти міг сказати у вуха синові твоєму і синові сина твого, про те, що Я вчинив у Єгипті, і про ознаки Мої, котрі я показував у ньому, і щоб ви знали, що Я Господь. | 2 щоб ти оповів це синам і внукам твоїм, що я зробив з єгиптянами і які знаки створив посеред них, щоб ви знали, що я - Господь.` | 2 Щоб ви розповіли до ух ваших дітей і дітям ваших дітей як Я наглумився над єгиптянами, і мої знаки, які Я зробив в них, і пізнаєте, що Я Господь. | 2 І щоб тобі можна було повідати в уші синові твойму, як я насьміявсь з Египту, і які знамення сотворив я над ним, щоб ви взнали, що я Господь. |
3 І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти будеш відмовлятися впокоритися передо Мною? Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені! | 3 Мойсей та Аарон прийшли до фараона і сказали йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Чи довго ще не вчиниш миру переді Мною? Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння. | 3 Прийшли Мойсей та Арон до фараона та й промовили до нього: `Так говорить Господь, Бог євреїв: Доки відмовлятимешся покоритися мені? Відпусти мій народ, щоб послужив мені; | 3 Ввійшов же Мойсей і Аарон перед Фараона і сказали йому: Так каже Господь Бог єврейський: Доки не бажаєш пошанувати мене? Відішли мій нарід, щоб послужили мені. | 3 І прийшов Мойсей та Арон до Фараона та й промовили йому: Так каже Господь, Бог Єврейський: Докіль ще ставити меш опір, не хотячи впокоритись передо мною? Відпусти люде мої послужити менї. |
4 Бо коли ти відмовишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану на твій край. | 4 А якщо ти не відпустиш народу Мого, то ось, завтра Я наведу сарану на твій край. | 4 бо як не схочеш відпустити народу мого, то ось завтра наведу я сарану на край твій. | 4 Якщо ж не бажаєш відіслати мого народу, ось Я в цю годину завтра наводжу велику саранчу на всі твої границі. | 4 Коли ж не схочеш одпустити люде мої, се я наведу завтра сарану на займища твої. |
5 І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі. | 5 Вона покриє обличчя землі так, що не можна буде бачити землю, і пожере у вас те, що залишилося заціліле від граду; об'їсть також усі дерева, які ростуть у вас на полі. | 5 І вкриє вона лице землі так, що землі не стане видко, і поїсть останок того, що заціліло у вас ще від граду, та огризе всяке дерево, що росте на ваших полях. | 5 І вона покриє лице землі, і не зможеш побачити землю, і поїджене буде весь останок, що лишився, що оставив вам град, і поїдженим буде кожне дерево, що росте вам на землі. | 5 І вкриє лице землї, що й землї буде не знати, і поїсть увесь останок, що зістався вам од гряду, і жерти ме всяке дерево, що виростає вам у полї; |
6 І переповняться нею доми ваші, і доми всіх рабів ваших, і доми всього Єгипту, чого не бачили батьки ваші та батьки батьків твоїх від дня існування їх на землі аж до сьогодні! І він відвернувся, і вийшов від фараона. | 6 І виповнить доми твої і доми служників твоїх, і доми усіх єгиптян, чого не бачили батьки твої, ні батьки батьків твоїх від дня, коли жити почали на землі аж донині. [Мойсей] обернувся і вийшов од фараона. | 6 Вона наповнить будинки твої, і будинки усіх слуг твоїх, і будинки всіх єгиптян; такого ще не бачили ні батьки, ні предки твої з того часу, як вони зайняли цю землю й по цей день.` Та й обернувшись він вийшов від фараона. | 6 І наповняться твої хати і хати твоїх слуг і всі хати в усій єгипетскій землі, таке якого ніколи не побачили твої батьки, ані їхні прадіди, від того дня від коли були на землі, до цього дня. І відвернувшись, Мойсей вийшов від Фараона. | 6 І сповняться будинки твої, й будинки всїх дворян твоїх, й усї оселї Египецькі, що нїколи не бачили сього батьки твої, нї батьки батьків твоїх з того часу, як постали на сїй землї та й по сей день. І повернувся Мойсей та й вийшов од Фараона. |
7 І сказали раби фараона до нього: Аж доки цей буде нам пасткою? Відпусти цих людей, і нехай вони служать Господеві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет? | 7 Тоді служники фараонові сказали йому: Чи довго він буде мучити нас? Відпусти цих людей, нехай вони звершать служіння Господові, Богові своєму; невже ти не бачиш, що Єгипет гине? | 7 І промовили слуги фараона до нього: `Докіль цей наворожуватиме на нас нещастя? Відпусти геть цих людей послужити Господеві, Богу їх. Чи й досі ти не помітив, що Єгипет погибає?` | 7 Кажуть же слуги Фараона до нього: Доки нам буде цей колькою? Відішли людей, щоб послужили свому Господеві Богові. Чи хочеш знати, що Єгипет знищений? | 7 І промовили слуги Фараонові до його: Докіль буде сей чоловік западнею нам? Відпусти людей послужити Господеві, Богу свойму. Хиба не знаєш і досї, що погублено Египет? |
8 І повернено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: Ідіть, служіть Господеві, Богові вашому. Хто та хто піде? | 8 І повернули Мойсея та Аарона до фараона, і [фараон] сказав їм: Рушайте, звершіть служіння Господові, Богові вашому, але хто ж та хто піде? | 8 І завернули Мойсея та Арона до фараона, а він каже їм: `Ідіть, принесіть службу Господеві, Богу вашому. А хто ж це хоче йти?` | 8 І повернули Мойсея і Аарона до Фараона, і він сказав їм: Підіть, послужіть Господеві Богові вашому. Хто ж і хто є ті, що підуть? | 8 І вернули Мойсея та Арона перед Фараона, і каже їм: Ідїте послужіте Господеві, Богу вашому! Хто ж усї ті, що хочуть вийти? |
9 І відповів Мойсей: Ми підемо з молоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою підемо, бо в нас свято Господнє. | 9 І сказав Мойсей: Підемо з малолітніми і літніми нашими, із синами нашими і доньками нашими, і з вівцями нашими, із волами нашими рушимо, бо у нас свято Господові. | 9 Відповів Мойсей: `З юнаками та старими нашими підемо, з синами і дочками нашими, з вівцями й волами нашими підемо; бо то свято Господнє для нас.` | 9 І каже Мойсей: Підемо з дітьми і старцями, з синами і дочками і вівцями і нашим скотом. Бо це празник Господеві Богові нашому. | 9 І каже Мойсей: З молодиками нашими й з дїдами нашими пійдемо, з синами й дочками нашими, з отарами й чередами нашими пійдемо; бо сьвято Господа Бога в нас. |
10 А він відказав: Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу вас і дітей ваших!... Та глядіть, бо щось лихе перед вами. | 10 [Фараон] сказав їм: Нехай буде так, Господь з вами! Я готовий відпустити вас: але нащо з дітьми? Бачите, у вас лихі заміри. | 10 І сказав до них: `Нехай Господь буде так з вами, якщо я відпущу вас і приналежне вам! Глядіть, бо щось лихе ви замишляєте собі. | 10 І він сказав до них: Хай буде так, Господь з вами. Як я вас відсилаю хіба і з маєтком вашим? Бачите, що зло знаходиться у вас. | 10 І каже він: Нехай буде так. Господь із вами! Я готов відпустити вас, но чому з малечою вашою? Та гледїть, у вас бо на умі щось лихе! |
11 Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господеві, бо того ви бажаєте. І вигнано їх від лиця фараонового. | 11 Ні, підете [одні] чоловіки, і звершите служіння Господові, як ви того просили. І вигнали їх від фараона. | 11 Ні! Не бути цьому! Ідіть собі ви, чоловіки, та й послужіть Господеві, цього ж бо якраз самі домагаєтесь.` Та й вигнали їх з-перед фараона. | 11 Не так. Хай же підуть мужі, і послужите Богові. Бо цього ви самі шукаєте. Викинули же їх з перед лиця Фараона. | 11 Нї бо! Йдїте собі, що вже дорослі, та й послужіте Господеві; сього бо самі допевняєтесь. Та й вигнали їх зперед Фараона. |
12 І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку на єгипетську землю сараною, і нехай вона найде на єгипетський край, і нехай поїсть усю земну траву, усе, що град позалишав. | 12 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку твою на землю єгипетську; і нехай нападе сарана на землю єгипетську і поїсть всю траву земну, [і] все, що заціліло від граду. | 12 Сказав Господь Мойсеєві: `Простягни руку твою над Єгипетською землею, і налетить сарана на Єгипетську землю й пожере всю траву в краю, усе те, що заціліло від граду.` | 12 Сказав же Господь до Мойсея: Простягни руку над єгипетскою землею, і хай прийде саранча на землю, і хай виїсть всю рослинність землі і ввесь плід дерев, який оставив град. | 12 І рече Господь Мойсейові: Просьтягни руку твою над Египецькою землею про сарану, і нехай налетить сарана на Египецьку землю, та й пожере всю траву земну, що лишив гряд. |
13 І простяг Мойсей свою палицю на єгипетську землю, і Господь навів східній вітер на землю, цілий день той і цілу ніч. Настав ранок, і східній вітер наніс сарани! | 13 І простер Мойсей посоха свого на землю єгипетську; і Господь навів на цю землю східний вітер, який [тривав] увесь той день і всю ніч. Наступного ранку східний вітер приніс сарану. | 13 І простяг Мойсей палицю свою над Єгипетською землею. Господь же навів на країну східній вітер увесь той день і всю ніч; а надранком нагнав східній вітер сарану, | 13 І підняв Мойсей палицю до неба. І Господь навів східний вітер на всю землю того дня і всю ніч. І сталося що вранці східний вітер підняв саранчу | 13 І простяг Мойсей жезло своє над Египецькою землею, Господь же наводив од схід соньця вітра на землю весь той день і всю ніч, а як обутріло, східний вітер нагнав сарану. |
14 І найшла сарана на всю єгипетську землю, і залягла в усім єгипетськім краї, дуже багато! Перед нею не було такої сарани, як вона, і по ній не буде такої! | 14 І напала сарана на всю землю єгипетську, і лягла по всій країні єгипетській у великій кількості; передніше не було такої сарани, і після цього не буде такої. | 14 що налетіла на всю землю Єгипетську; вона спустилася скрізь у Єгипті тьмою тьменною. Ніколи раніше не було такої сарани, та й потім ніколи не буде. | 14 і навів її на всю єгипетску землю, і дуже численною спочила в усіх границях єгипту. Перед цим не було такої саранчі і після цього не буде такої. | 14 І напала сарана на всю землю Египецьку, і посїла вона по всїх займищах Египецьких, тьма тьмою. Доти не було такої сарани, і потім не буде такої. |
15 І покрила вона поверхню всієї землі, і потемніла земля! І поїла вона всю земну траву та ввесь плід дерева, що град позоставив. І не зосталось ніякої зелені ані на дереві, ані на польовій рослинності в усім єгипетськім краї! | 15 Вона покрила поверхню всієї землі, так, що землі не було видно, і пожерла всю траву земну і всі плоди деревні, які заціліли від граду, і не лишилося на землі жодної зелені ні на деревах, ні на траві польовій на всій землі єгипетській. | 15 І вкрила лице всієї землі, аж земля почорніла; і пожерла вона всю зелень польову і плоди дерев, що заціліли; не зосталось нічогісінько зеленого на дереві, ані на кущі в полі по всій Єгипетській землі. | 15 І вона покрила лице землі, і земля була знищена. І вона поїла всю рослинність землі і ввесь плід дерев, що остався після граду. Не осталося ніякої зелені на деревах і на всякій рослині рівнини в усій єгипетській землі. | 15 І вкрила лице всієї землї, так що земля почорнїла, та й пожерла всю траву земную й усї плоди на деревах, що позоставались од гряду, і не зосталось нїчогісїнько зеленого на дереві або на траві в полях, по всїй землї Египецькій. |
16 І поспішив фараон покликати Мойсея та Аарона, та й сказав: Згрішив я Господеві, Богові вашому, та вам! | 16 Фараон квапливо прикликав Мойсея і Аарона і сказав: Згрішив я перед Господом, Богом вашим, і перед вами. | 16 Метнувсь фараон покликати Мойсея та Арона та й сказав: `Згрішив я перед Господом, Богом вашим, та й перед вами. | 16 Поспішив же Фараон покликати Мойсея і Аарона, кажучи: Згрішив я перед вашим Господом Богом і проти вас. | 16 І метнувся Фараон кликати Мойсея та Арона, та й каже: Провинив Господеві, Богу вашому, та й вам. |
17 А тепер пробач же мій гріх тільки цього разу, і помоліться до Господа, вашого Бога, і нехай тільки відверне від мене цю смерть! | 17 Я благаю вас тепер простіть гріх мій ще раз, і помоліться Господові Богові вашому, щоб Він одвернув від мене цю смерть. | 17 І оце, благаю, простіть мені ще цей раз мій гріх і помоліться Господу, Богу вашому, щоб відвернув від мене тільки оцю смерть.` | 17 Простіть, отже, мій гріх ще тепер, і помоліться до вашого Господа Бога, і хай забере цю смерть від мене. | 17 Простїте ж мою провину тілько сей раз, і вблагайте Господа, Бога вашого, щоб одвернув од мене сю тілько смерть. |
18 І він вийшов від фараона й молився до Господа. | 18 [Мойсей] вийшов од фараона, і помолився Господові. | 18 То і вийшов Мойсей від фараона та й став молитись Господеві. | 18 Вийшов же Мойсей від Фараона і помолився до Бога. | 18 І вийшов Мойсей од Фараона і вблагав Господа. |
19 І повернув Господь західній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану, та й укинув її до Червоного моря. Не позосталась жодна сарана в усім єгипетськім краї. | 19 І напустив Господь з протилежної сторони західний, і вельми дужий вітер, і він поніс сарану і скинув її в Червоне море; не лишилося жодної сарани на всій землі єгипетській. | 19 І навів Господь вітер західній, такий сильний, що зняв сарану вгору та кинув у Червоне море; не зосталось ні однісінької в цілім краю Єгипетськім. | 19 І навів Господь сильний вітер з моря (заходу), і підняв саранчу і вкинув її в червоне море, і не осталося ні одної саранчі в усій єгипетській землі. | 19 І дав Господь вітер потужний на захід соньця, і взяв той вітер сарану та й вкинув її в Червоне море. Не зісталось же сарани по всїх Египецьких займищах. |
20 Та Господь учинив запеклим фараонове серце, і він знов не відпустив Ізраїлевих синів. | 20 Однак Господь ожорсточив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїля. | 20 Та Господь окаменив серце фараонове, і не відпустив він синів Ізраїля. | 20 І твердим вчинив Господь серце Фараона, і він не відіслав синів Ізраїля. | 20 Та закаменив Господь запекле серце Фараонове, і не відпустив він синів Ізрайлевих. |
21 І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до Неба, і станеться темрява на єгипетській землі, і нехай буде темрява, щоб відчули її. | 21 І сказав Господь Мойсеєві: Простягни руку твою до неба, і буде темінь на землі єгипетській, відчутна на дотик пітьма. | 21 Господь сказав Мойсеєві: `Простягни руку твою до неба, і постане так густа темрява над Єгипетською землею, що її можна б дотикатися.` | 21 Сказав же Господь до Мойсея: Простягни руку до неба і хай буде темрява на єгипетскій землі, відчутна темрява. | 21 І рече Господь Мойсейові: Простягни руку твою до неба, і нехай постане темрява над Египецькою землею така, щоб ходили помацки. |
22 І простяг Мойсей свою руку до неба, і сталася густа темрява по всій єгипетській землі три дні. | 22 Мойсей простягнув руку свою до неба, і була густа пітьма по всій землі єгипетській три дні. | 22 Простяг Мойсей руку свою до неба, і постала густа темрява по всій Єгипетській землі аж на три дні. | 22 Простягнув же Мойсей руку до неба і три дні була темрява, чорні хмари, буря по всій єгипетскій землі. | 22 І простяг Мойсей руку свою до неба, і стояла густа темрява по всїй землї Египецький три днї. |
23 Не бачили один одного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було світло в їхніх садибах. | 23 Не бачили один одного, і ніхто не підводився з місця свого три дні; а в усіх синів Ізраїля було світло в житлах їхніх. | 23 І не бачив один одного, і ніхто не міг рухнутися з місця свого протягом трьох днів; в оселях же синів Ізраїля було світло. | 23 І три дні ніхто не побачив свого брата, і ніхто не встав з свого ліжка. А всім синам Ізраїля було світло усюди де були. | 23 І не бачило одно 'дного, і не встав нїхто з місця свого три днї, у всїх же синів Ізрайлевих був сьвіт по їх осадах. |
24 І покликав фараон Мойсея, та й сказав: Ідіть, служіть Господеві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позостанеться. Також дітвора ваша нехай іде з вами! | 24 Фараон прикликав Мойсея і сказав: Рушайте, звершіть служіння Господові, нехай тільки залишиться дрібна і велика худоба ваша, а діти ваші нехай ідуть з вами. | 24 Тоді прикликав фараон Мойсея та й каже: `Ідіть служити Господеві, тільки отари та череди ваші нехай зостануться, челядь же ваша нехай (теж) іде з вами.` | 24 І покликав Фараон Мойсея і Аарона, кажучи: Ідіть, послужіть Господеві Богові вашому. Лиш овець і скот залишіть. І ваше майно хай іде з вами. | 24 І кликне Фараон Мойсея та Арона, та й каже: Йдїте служити Господеві, тільки отарі та череди покиньте. Малеча ж ваша теж нехай йде з вами. |
25 Та Мойсей відказав: Дай в наші руки також жертви та цілопалення, і ми спорядимо жертву Господеві, Богові нашому. | 25 Та Мойсей сказав: Ти маєш віддати нам, у руки наші приношення і всеспалення, аби принести Господові, Богові нашому. | 25 Сказав Мойсей: `Ти сам мусиш дати нам у руки жертви й приноси, щоб ми могли принести їх Господеві, Богу нашому. | 25 І сказав Мойсей: Але і ти нам даси жертви і всепалення, які принесемо Господеві Богові нашому, | 25 І каже Мойсей: Нї! ти сам нам даси й жертви й усепалення, щоб ми принесли Господеві, Богу нашому. |
26 І також худоба наша піде з нами, не зостанеться ані копита, бо з нього ми візьмемо на служення Господеві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господеві. | 26 Нехай підуть і череди наші з нами, не залишиться ані копита; бо з них ми візьмемо на пожертву Господові, Богові нашому; але доки не прийдемо туди, ми не знаємо, що принести для пожертви Господові. | 26 Наша скотина теж піде з нами, не залишиться ні копита; бо з неї братимемо на службу Господеві, Богу нашому; бо ми й самі не знаємо, чим служитимемо Господеві, аж покіль не прийдемо туди.` | 26 і наш скот піде з нами, і не оставимо копита. З них бо візьмемо, щоб послужити Господеві Богові нашому. Ми ж не знаємо, як послужимо Господеві Богові нашому, доки ми не прийдемо туди. | 26 Та й уся наша скотина пійде з нами; не покинемо позад себе й копита; з них бо брати мемо про службу Господеві, Богу нашому; ми же і самі не відаємо, чим служити мем Господеві, аж покіль прийдемо туди. |
27 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх. | 27 І ожорсточив Господь серце фараона, і він не захотів відпустити їх. | 27 Але закаменив Господь серце фараонове, і не схотів він відпустити їх. | 27 Твердим же вчинив Господь серце Фараона, і не забажав їх відіслати. | 27 І закаменив Господь серце Фараонове, і не схотїв він одпустити їх. |
28 І сказав йому фараон: Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш! | 28 І сказав йому фараон: Йди від мене; бережися, не з'являйся більше перед очі мої; у той день, коли ти побачиш обличчя моє, помреш. | 28 І сказав йому фараон: `Геть від мене! Та бережись, щоб не з'являвсь більш передо мною, бо того дня, коли побачиш моє лице, смерть тобі!` | 28 І каже Фараон: Відійди від мене, вважай на себе, щоб ще не входити, щоб побачити моє лице. Бо в той же день, в якому зявишся мені, помреш. | 28 І каже йому Фараон: Ійди геть собі від мене! Сховайся! Не побачиш уже лиця мого; бо того дня, як побачиш лице моє, тобі й смерть. |
29 А Мойсей відказав: Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого! | 29 І сказав Мойсей: Як сказав ти, так і буде; Я не побачу більше обличчя твого. | 29 Мойсей відповів: `Правду сказав ти: вже не бачитиму лиця твого.` | 29 Каже ж Мойсей: Ти сказав. Білше не зявлюся тобі перед лицем. | 29 І каже Мойсей: Правду промовив єси: вже не бачити му лиця твого. |