1 І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед нього,1 І сказав Господь Мойсеєві: Увійди до фараона, бо Я обтяжив серце його і серце служників його, щоб явити поміж ними оці ознаки Мої.1 Господь сказав Мойсеєві: `Піди до фараона; я бо закаменив серце його і його слуг, щоб виконати оці мої знаки посеред них,1 Сказав же Господь до Мойсея, кажучи: Ввійди до Фараона. Бо Я зробив твердим серце його і його рабів, щоб постійно приходили ці знаки на них.1 І рече Господь Мойсейові: Увійди до Фараона; я ж бо закаменив запекле серце його і серце в дворян його, щоб менї показати сї знамення на них.
2 і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що зробив Я в Єгипті, та про ознаки Мої, що вчинив я серед них. І ви будете знати, що Я Господь!2 І щоб ти міг сказати у вуха синові твоєму і синові сина твого, про те, що Я вчинив у Єгипті, і про ознаки Мої, котрі я показував у ньому, і щоб ви знали, що Я Господь.2 щоб ти оповів це синам і внукам твоїм, що я зробив з єгиптянами і які знаки створив посеред них, щоб ви знали, що я - Господь.`2 Щоб ви розповіли до ух ваших дітей і дітям ваших дітей як Я наглумився над єгиптянами, і мої знаки, які Я зробив в них, і пізнаєте, що Я Господь.2 І щоб тобі можна було повідати в уші синові твойму, як я насьміявсь з Египту, і які знамення сотворив я над ним, щоб ви взнали, що я Господь.
3 І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти будеш відмовлятися впокоритися передо Мною? Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!3 Мойсей та Аарон прийшли до фараона і сказали йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Чи довго ще не вчиниш миру переді Мною? Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння.3 Прийшли Мойсей та Арон до фараона та й промовили до нього: `Так говорить Господь, Бог євреїв: Доки відмовлятимешся покоритися мені? Відпусти мій народ, щоб послужив мені;3 Ввійшов же Мойсей і Аарон перед Фараона і сказали йому: Так каже Господь Бог єврейський: Доки не бажаєш пошанувати мене? Відішли мій нарід, щоб послужили мені.3 І прийшов Мойсей та Арон до Фараона та й промовили йому: Так каже Господь, Бог Єврейський: Докіль ще ставити меш опір, не хотячи впокоритись передо мною? Відпусти люде мої послужити менї.
4 Бо коли ти відмовишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану на твій край.4 А якщо ти не відпустиш народу Мого, то ось, завтра Я наведу сарану на твій край.4 бо як не схочеш відпустити народу мого, то ось завтра наведу я сарану на край твій.4 Якщо ж не бажаєш відіслати мого народу, ось Я в цю годину завтра наводжу велику саранчу на всі твої границі.4 Коли ж не схочеш одпустити люде мої, се я наведу завтра сарану на займища твої.
5 І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.5 Вона покриє обличчя землі так, що не можна буде бачити землю, і пожере у вас те, що залишилося заціліле від граду; об'їсть також усі дерева, які ростуть у вас на полі.5 І вкриє вона лице землі так, що землі не стане видко, і поїсть останок того, що заціліло у вас ще від граду, та огризе всяке дерево, що росте на ваших полях.5 І вона покриє лице землі, і не зможеш побачити землю, і поїджене буде весь останок, що лишився, що оставив вам град, і поїдженим буде кожне дерево, що росте вам на землі.5 І вкриє лице землї, що й землї буде не знати, і поїсть увесь останок, що зістався вам од гряду, і жерти ме всяке дерево, що виростає вам у полї;
6 І переповняться нею доми ваші, і доми всіх рабів ваших, і доми всього Єгипту, чого не бачили батьки ваші та батьки батьків твоїх від дня існування їх на землі аж до сьогодні! І він відвернувся, і вийшов від фараона.6 І виповнить доми твої і доми служників твоїх, і доми усіх єгиптян, чого не бачили батьки твої, ні батьки батьків твоїх від дня, коли жити почали на землі аж донині. [Мойсей] обернувся і вийшов од фараона.6 Вона наповнить будинки твої, і будинки усіх слуг твоїх, і будинки всіх єгиптян; такого ще не бачили ні батьки, ні предки твої з того часу, як вони зайняли цю землю й по цей день.` Та й обернувшись він вийшов від фараона.6 І наповняться твої хати і хати твоїх слуг і всі хати в усій єгипетскій землі, таке якого ніколи не побачили твої батьки, ані їхні прадіди, від того дня від коли були на землі, до цього дня. І відвернувшись, Мойсей вийшов від Фараона.6 І сповняться будинки твої, й будинки всїх дворян твоїх, й усї оселї Египецькі, що нїколи не бачили сього батьки твої, нї батьки батьків твоїх з того часу, як постали на сїй землї та й по сей день. І повернувся Мойсей та й вийшов од Фараона.
7 І сказали раби фараона до нього: Аж доки цей буде нам пасткою? Відпусти цих людей, і нехай вони служать Господеві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?7 Тоді служники фараонові сказали йому: Чи довго він буде мучити нас? Відпусти цих людей, нехай вони звершать служіння Господові, Богові своєму; невже ти не бачиш, що Єгипет гине?7 І промовили слуги фараона до нього: `Докіль цей наворожуватиме на нас нещастя? Відпусти геть цих людей послужити Господеві, Богу їх. Чи й досі ти не помітив, що Єгипет погибає?`7 Кажуть же слуги Фараона до нього: Доки нам буде цей колькою? Відішли людей, щоб послужили свому Господеві Богові. Чи хочеш знати, що Єгипет знищений?7 І промовили слуги Фараонові до його: Докіль буде сей чоловік западнею нам? Відпусти людей послужити Господеві, Богу свойму. Хиба не знаєш і досї, що погублено Египет?
8 І повернено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: Ідіть, служіть Господеві, Богові вашому. Хто та хто піде?8 І повернули Мойсея та Аарона до фараона, і [фараон] сказав їм: Рушайте, звершіть служіння Господові, Богові вашому, але хто ж та хто піде?8 І завернули Мойсея та Арона до фараона, а він каже їм: `Ідіть, принесіть службу Господеві, Богу вашому. А хто ж це хоче йти?`8 І повернули Мойсея і Аарона до Фараона, і він сказав їм: Підіть, послужіть Господеві Богові вашому. Хто ж і хто є ті, що підуть?8 І вернули Мойсея та Арона перед Фараона, і каже їм: Ідїте послужіте Господеві, Богу вашому! Хто ж усї ті, що хочуть вийти?
9 І відповів Мойсей: Ми підемо з молоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою підемо, бо в нас свято Господнє.9 І сказав Мойсей: Підемо з малолітніми і літніми нашими, із синами нашими і доньками нашими, і з вівцями нашими, із волами нашими рушимо, бо у нас свято Господові.9 Відповів Мойсей: `З юнаками та старими нашими підемо, з синами і дочками нашими, з вівцями й волами нашими підемо; бо то свято Господнє для нас.`9 І каже Мойсей: Підемо з дітьми і старцями, з синами і дочками і вівцями і нашим скотом. Бо це празник Господеві Богові нашому.9 І каже Мойсей: З молодиками нашими й з дїдами нашими пійдемо, з синами й дочками нашими, з отарами й чередами нашими пійдемо; бо сьвято Господа Бога в нас.
10 А він відказав: Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу вас і дітей ваших!... Та глядіть, бо щось лихе перед вами.10 [Фараон] сказав їм: Нехай буде так, Господь з вами! Я готовий відпустити вас: але нащо з дітьми? Бачите, у вас лихі заміри.10 І сказав до них: `Нехай Господь буде так з вами, якщо я відпущу вас і приналежне вам! Глядіть, бо щось лихе ви замишляєте собі.10 І він сказав до них: Хай буде так, Господь з вами. Як я вас відсилаю хіба і з маєтком вашим? Бачите, що зло знаходиться у вас.10 І каже він: Нехай буде так. Господь із вами! Я готов відпустити вас, но чому з малечою вашою? Та гледїть, у вас бо на умі щось лихе!
11 Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господеві, бо того ви бажаєте. І вигнано їх від лиця фараонового.11 Ні, підете [одні] чоловіки, і звершите служіння Господові, як ви того просили. І вигнали їх від фараона.11 Ні! Не бути цьому! Ідіть собі ви, чоловіки, та й послужіть Господеві, цього ж бо якраз самі домагаєтесь.` Та й вигнали їх з-перед фараона.11 Не так. Хай же підуть мужі, і послужите Богові. Бо цього ви самі шукаєте. Викинули же їх з перед лиця Фараона.11 Нї бо! Йдїте собі, що вже дорослі, та й послужіте Господеві; сього бо самі допевняєтесь. Та й вигнали їх зперед Фараона.
12 І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку на єгипетську землю сараною, і нехай вона найде на єгипетський край, і нехай поїсть усю земну траву, усе, що град позалишав.12 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку твою на землю єгипетську; і нехай нападе сарана на землю єгипетську і поїсть всю траву земну, [і] все, що заціліло від граду.12 Сказав Господь Мойсеєві: `Простягни руку твою над Єгипетською землею, і налетить сарана на Єгипетську землю й пожере всю траву в краю, усе те, що заціліло від граду.`12 Сказав же Господь до Мойсея: Простягни руку над єгипетскою землею, і хай прийде саранча на землю, і хай виїсть всю рослинність землі і ввесь плід дерев, який оставив град.12 І рече Господь Мойсейові: Просьтягни руку твою над Египецькою землею про сарану, і нехай налетить сарана на Египецьку землю, та й пожере всю траву земну, що лишив гряд.
13 І простяг Мойсей свою палицю на єгипетську землю, і Господь навів східній вітер на землю, цілий день той і цілу ніч. Настав ранок, і східній вітер наніс сарани!13 І простер Мойсей посоха свого на землю єгипетську; і Господь навів на цю землю східний вітер, який [тривав] увесь той день і всю ніч. Наступного ранку східний вітер приніс сарану.13 І простяг Мойсей палицю свою над Єгипетською землею. Господь же навів на країну східній вітер увесь той день і всю ніч; а надранком нагнав східній вітер сарану,13 І підняв Мойсей палицю до неба. І Господь навів східний вітер на всю землю того дня і всю ніч. І сталося що вранці східний вітер підняв саранчу13 І простяг Мойсей жезло своє над Египецькою землею, Господь же наводив од схід соньця вітра на землю весь той день і всю ніч, а як обутріло, східний вітер нагнав сарану.
14 І найшла сарана на всю єгипетську землю, і залягла в усім єгипетськім краї, дуже багато! Перед нею не було такої сарани, як вона, і по ній не буде такої!14 І напала сарана на всю землю єгипетську, і лягла по всій країні єгипетській у великій кількості; передніше не було такої сарани, і після цього не буде такої.14 що налетіла на всю землю Єгипетську; вона спустилася скрізь у Єгипті тьмою тьменною. Ніколи раніше не було такої сарани, та й потім ніколи не буде.14 і навів її на всю єгипетску землю, і дуже численною спочила в усіх границях єгипту. Перед цим не було такої саранчі і після цього не буде такої.14 І напала сарана на всю землю Египецьку, і посїла вона по всїх займищах Египецьких, тьма тьмою. Доти не було такої сарани, і потім не буде такої.
15 І покрила вона поверхню всієї землі, і потемніла земля! І поїла вона всю земну траву та ввесь плід дерева, що град позоставив. І не зосталось ніякої зелені ані на дереві, ані на польовій рослинності в усім єгипетськім краї!15 Вона покрила поверхню всієї землі, так, що землі не було видно, і пожерла всю траву земну і всі плоди деревні, які заціліли від граду, і не лишилося на землі жодної зелені ні на деревах, ні на траві польовій на всій землі єгипетській.15 І вкрила лице всієї землі, аж земля почорніла; і пожерла вона всю зелень польову і плоди дерев, що заціліли; не зосталось нічогісінько зеленого на дереві, ані на кущі в полі по всій Єгипетській землі.15 І вона покрила лице землі, і земля була знищена. І вона поїла всю рослинність землі і ввесь плід дерев, що остався після граду. Не осталося ніякої зелені на деревах і на всякій рослині рівнини в усій єгипетській землі.15 І вкрила лице всієї землї, так що земля почорнїла, та й пожерла всю траву земную й усї плоди на деревах, що позоставались од гряду, і не зосталось нїчогісїнько зеленого на дереві або на траві в полях, по всїй землї Египецькій.
16 І поспішив фараон покликати Мойсея та Аарона, та й сказав: Згрішив я Господеві, Богові вашому, та вам!16 Фараон квапливо прикликав Мойсея і Аарона і сказав: Згрішив я перед Господом, Богом вашим, і перед вами.16 Метнувсь фараон покликати Мойсея та Арона та й сказав: `Згрішив я перед Господом, Богом вашим, та й перед вами.16 Поспішив же Фараон покликати Мойсея і Аарона, кажучи: Згрішив я перед вашим Господом Богом і проти вас.16 І метнувся Фараон кликати Мойсея та Арона, та й каже: Провинив Господеві, Богу вашому, та й вам.
17 А тепер пробач же мій гріх тільки цього разу, і помоліться до Господа, вашого Бога, і нехай тільки відверне від мене цю смерть!17 Я благаю вас тепер простіть гріх мій ще раз, і помоліться Господові Богові вашому, щоб Він одвернув від мене цю смерть.17 І оце, благаю, простіть мені ще цей раз мій гріх і помоліться Господу, Богу вашому, щоб відвернув від мене тільки оцю смерть.`17 Простіть, отже, мій гріх ще тепер, і помоліться до вашого Господа Бога, і хай забере цю смерть від мене.17 Простїте ж мою провину тілько сей раз, і вблагайте Господа, Бога вашого, щоб одвернув од мене сю тілько смерть.
18 І він вийшов від фараона й молився до Господа.18 [Мойсей] вийшов од фараона, і помолився Господові.18 То і вийшов Мойсей від фараона та й став молитись Господеві.18 Вийшов же Мойсей від Фараона і помолився до Бога.18 І вийшов Мойсей од Фараона і вблагав Господа.
19 І повернув Господь західній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану, та й укинув її до Червоного моря. Не позосталась жодна сарана в усім єгипетськім краї.19 І напустив Господь з протилежної сторони західний, і вельми дужий вітер, і він поніс сарану і скинув її в Червоне море; не лишилося жодної сарани на всій землі єгипетській.19 І навів Господь вітер західній, такий сильний, що зняв сарану вгору та кинув у Червоне море; не зосталось ні однісінької в цілім краю Єгипетськім.19 І навів Господь сильний вітер з моря (заходу), і підняв саранчу і вкинув її в червоне море, і не осталося ні одної саранчі в усій єгипетській землі.19 І дав Господь вітер потужний на захід соньця, і взяв той вітер сарану та й вкинув її в Червоне море. Не зісталось же сарани по всїх Египецьких займищах.
20 Та Господь учинив запеклим фараонове серце, і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.20 Однак Господь ожорсточив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїля.20 Та Господь окаменив серце фараонове, і не відпустив він синів Ізраїля.20 І твердим вчинив Господь серце Фараона, і він не відіслав синів Ізраїля.20 Та закаменив Господь запекле серце Фараонове, і не відпустив він синів Ізрайлевих.
21 І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до Неба, і станеться темрява на єгипетській землі, і нехай буде темрява, щоб відчули її.21 І сказав Господь Мойсеєві: Простягни руку твою до неба, і буде темінь на землі єгипетській, відчутна на дотик пітьма.21 Господь сказав Мойсеєві: `Простягни руку твою до неба, і постане так густа темрява над Єгипетською землею, що її можна б дотикатися.`21 Сказав же Господь до Мойсея: Простягни руку до неба і хай буде темрява на єгипетскій землі, відчутна темрява.21 І рече Господь Мойсейові: Простягни руку твою до неба, і нехай постане темрява над Египецькою землею така, щоб ходили помацки.
22 І простяг Мойсей свою руку до неба, і сталася густа темрява по всій єгипетській землі три дні.22 Мойсей простягнув руку свою до неба, і була густа пітьма по всій землі єгипетській три дні.22 Простяг Мойсей руку свою до неба, і постала густа темрява по всій Єгипетській землі аж на три дні.22 Простягнув же Мойсей руку до неба і три дні була темрява, чорні хмари, буря по всій єгипетскій землі.22 І простяг Мойсей руку свою до неба, і стояла густа темрява по всїй землї Египецький три днї.
23 Не бачили один одного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було світло в їхніх садибах.23 Не бачили один одного, і ніхто не підводився з місця свого три дні; а в усіх синів Ізраїля було світло в житлах їхніх.23 І не бачив один одного, і ніхто не міг рухнутися з місця свого протягом трьох днів; в оселях же синів Ізраїля було світло.23 І три дні ніхто не побачив свого брата, і ніхто не встав з свого ліжка. А всім синам Ізраїля було світло усюди де були.23 І не бачило одно 'дного, і не встав нїхто з місця свого три днї, у всїх же синів Ізрайлевих був сьвіт по їх осадах.
24 І покликав фараон Мойсея, та й сказав: Ідіть, служіть Господеві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позостанеться. Також дітвора ваша нехай іде з вами!24 Фараон прикликав Мойсея і сказав: Рушайте, звершіть служіння Господові, нехай тільки залишиться дрібна і велика худоба ваша, а діти ваші нехай ідуть з вами.24 Тоді прикликав фараон Мойсея та й каже: `Ідіть служити Господеві, тільки отари та череди ваші нехай зостануться, челядь же ваша нехай (теж) іде з вами.`24 І покликав Фараон Мойсея і Аарона, кажучи: Ідіть, послужіть Господеві Богові вашому. Лиш овець і скот залишіть. І ваше майно хай іде з вами.24 І кликне Фараон Мойсея та Арона, та й каже: Йдїте служити Господеві, тільки отарі та череди покиньте. Малеча ж ваша теж нехай йде з вами.
25 Та Мойсей відказав: Дай в наші руки також жертви та цілопалення, і ми спорядимо жертву Господеві, Богові нашому.25 Та Мойсей сказав: Ти маєш віддати нам, у руки наші приношення і всеспалення, аби принести Господові, Богові нашому.25 Сказав Мойсей: `Ти сам мусиш дати нам у руки жертви й приноси, щоб ми могли принести їх Господеві, Богу нашому.25 І сказав Мойсей: Але і ти нам даси жертви і всепалення, які принесемо Господеві Богові нашому,25 І каже Мойсей: Нї! ти сам нам даси й жертви й усепалення, щоб ми принесли Господеві, Богу нашому.
26 І також худоба наша піде з нами, не зостанеться ані копита, бо з нього ми візьмемо на служення Господеві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господеві.26 Нехай підуть і череди наші з нами, не залишиться ані копита; бо з них ми візьмемо на пожертву Господові, Богові нашому; але доки не прийдемо туди, ми не знаємо, що принести для пожертви Господові.26 Наша скотина теж піде з нами, не залишиться ні копита; бо з неї братимемо на службу Господеві, Богу нашому; бо ми й самі не знаємо, чим служитимемо Господеві, аж покіль не прийдемо туди.`26 і наш скот піде з нами, і не оставимо копита. З них бо візьмемо, щоб послужити Господеві Богові нашому. Ми ж не знаємо, як послужимо Господеві Богові нашому, доки ми не прийдемо туди.26 Та й уся наша скотина пійде з нами; не покинемо позад себе й копита; з них бо брати мемо про службу Господеві, Богу нашому; ми же і самі не відаємо, чим служити мем Господеві, аж покіль прийдемо туди.
27 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.27 І ожорсточив Господь серце фараона, і він не захотів відпустити їх.27 Але закаменив Господь серце фараонове, і не схотів він відпустити їх.27 Твердим же вчинив Господь серце Фараона, і не забажав їх відіслати.27 І закаменив Господь серце Фараонове, і не схотїв він одпустити їх.
28 І сказав йому фараон: Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!28 І сказав йому фараон: Йди від мене; бережися, не з'являйся більше перед очі мої; у той день, коли ти побачиш обличчя моє, помреш.28 І сказав йому фараон: `Геть від мене! Та бережись, щоб не з'являвсь більш передо мною, бо того дня, коли побачиш моє лице, смерть тобі!`28 І каже Фараон: Відійди від мене, вважай на себе, щоб ще не входити, щоб побачити моє лице. Бо в той же день, в якому зявишся мені, помреш.28 І каже йому Фараон: Ійди геть собі від мене! Сховайся! Не побачиш уже лиця мого; бо того дня, як побачиш лице моє, тобі й смерть.
29 А Мойсей відказав: Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого!29 І сказав Мойсей: Як сказав ти, так і буде; Я не побачу більше обличчя твого.29 Мойсей відповів: `Правду сказав ти: вже не бачитиму лиця твого.`29 Каже ж Мойсей: Ти сказав. Білше не зявлюся тобі перед лицем.29 І каже Мойсей: Правду промовив єси: вже не бачити му лиця твого.