1 Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?1 Диригентові хору. Псалом Давидів. На Господа сподіваюся; то чому кажете душі моїй: Відлітай на гору твою, [мов] птах?1 Чому, о Господи, стоїш здалека, ховаєшся під час скорботи?1 На кінець. Псалом Давида. На Господа я надію поклав. Як скажете моїй душі: Втікай на гори наче воробець?1 Чому, Господи, стоїш оддалеки, ховаєшся у час тїсноти?
2 Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!2 Бо ось, нечестиві натягнули лука, стрілу свою приклали до тятиви, щоби в пітьмі переможно стріляти у справедливих серцем.2 Коли гордує грішник, страждає вбогий і ловиться в лихі задуми, що той намислив.2 Бо ось грішники натягнули лук, приготовили стріли для сагайдака, щоб в темряві стріляти простих серцем.2 Бутою своєю лякає безбожник бідолашного; зловляться вони у підступах, що придумали їх.
3 Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.3 Коли зруйновані підмурки, що вчинить праведний?3 Бо грішний вихваляється бажанням серця свого, і захланний хулить і зневажає Бога.3 Бо те, що Ти впорядкував, вони знищили. А що зробив праведник?3 Бо чваниться безбожник ласощами душі своєї; і благословляє чоловіка захланного, він зневажає Господа.
4 У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...4 Господь у святому храмі Своєму, Господь – престол Його на небесах, очі Його бачать, повіки Його за синами людськими стежать!4 Говорить грішник у своїй буті: “Не буде суду! Нема Бога! Такі й усі думки в нього.4 Господь у свому святому храмі. Господь - його престіл на небі. Його очі споглядають на бідного, його повіки досліджують людських синів.4 В гордостї каже безбожник: Бог не буде слїдити; в него усе думка: нема Бога!
5 Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...5 Господь випробовує праведних, а нечестивого і люблячого насилля ненавидить душа Його.5 Перед ним завжди стелиться щасна дорога. Суди твої далеко геть від нього, усіх противників своїх - він сміхом збуває.5 Господь досліджує праведника і безбожного, а хто любить неправедність ненавидить свою душу.5 Всякого часу стелиться йому дорога; суди твої далеко від него; всїх ворогів своїх він сьміхом збуває.
6 Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...6 Дощуватиме Він нечестивих пастками, палаючий вугіль і спопеляючий вітер – їхня частка із чаші.6 Він каже в своїм серці: “Не піддамся! З роду в рід я не зазнаю лиха.”6 Він дощем зішле засідки на грішників, огонь і сірку і дух бурного вітру часть їхньої чаші.6 Каже він в серцї своїм: не подамся; з роду в рід не буде для мене лиха.
7 Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.7 Тому що Господь праведний, – любить праведність; Він діє за правдою.7 Уста в нього - повні прокльонів, обману і лукавства, а під язиком у нього лихо й переступ.7 Бо Господь праведний і полюбив праведність, його лице побачило праведність.7 Уста його повні проклону, зради і знущання; під його язиком мука і погибель.
8 Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...8 Іде на засідки біля осель, і потайки невинного вбиває, очима так і зорить за нещасним.8 Він ійде на засїдки край осель; у сховисках вбиває він невинного; він пасе очима за нещасним,
9 В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...9 Він засідає, притаївшись, неначе лев у своїй криївці, він засідає, щоб бідака запопасти, хапає бідолаху й тягне у свою сітку.9 Чигає по закутках, як лев в гущавинї; чигає, щоб нужденного запопасти; хапає нещасного, й тягне в сїти свої.
10 Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...10 Зіщулившись, до землі прилягає, і падають нещасні в його кігті.10 Він припадає ниць до землї, притаюється, і нещасні гинуть від когтїв його.
11 Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.11 Каже у своїм серці: “Забув Бог, сховав лице своє й нічого вже не бачить.”11 Говорить в серцї своїм: Бог забуває, закриває лице своє, не побачить нїколи!
12 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!12 Устань, Господи Боже, піднеси руку! Не забудь убогих!12 Встань, Господи Боже, піднеси руку твою, не забудь нужденних!
13 Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?13 Чого б безбожник мав зневажати Бога, казати у своєму серці: “Ти не каратимеш ніколи!”13 Чому зневажає Бога безбожник, кажучи в серцї своїм: ти не будеш доходити?
14 Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.14 Ти дивишся, ти бачиш біль і горе; вони завжди перед тобою. На тебе покладається нещасний, сироті - ти поміч.14 Ти бачив, бо ти поглядаєш на тїсноту й муку, щоб віддати рукою твоєю; на тебе вповає нещасний, ти єси поміч сиротинї.
15 Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!15 Зламай лукавому й безбожникові рамено; ти покараєш його злобу, і більш її не буде.15 Переломи руку безбожникові, а за ледачими вчинками злюки слїди, аж поки вже нїчого не знайдеш.
16 Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!16 Господь - цар на віки вічні, зникли погани з його землі.16 Господь царь на віки вічні; народи щезають із землї його.
17 Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,17 Почув єси, о Господи, бажання вбогих, їх серце підбадьорив, прихилив твоє вухо,17 Господи! Ти почув бажання смиренних; покріпив серце їх, і прихилив ухо твоє,
18 щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!18 щоб захистити право сироти й пригніченого, щоб земнородний не лякав уже більше.18 Щоб судити правду сиротинї і пригнобленому, щоб чоловік, що із землї взявся, не лякав більше.