1 Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, про Слово життя, | 1 Про те, що було від початку, що ми чули, що бачили своїми очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, – про Слово життя, – | 1 Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, - | 1 Те, що було від початку, що ми почули, що ми побачили на власні очі, що ми оглядали і до чого наші руки доторкнулися, - про слово життя, | 1 Що було від почину, про що ми чули, що бачили очима нашими, і на що дивили ся, і чого руки наші дотикали ся, про Слово життя, - |
2 а життя з'явилось, і ми бачили, і свідчимо, і звіщаємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й з'явилося нам, | 2 Бо життя з‘явилося, і ми бачили і засвідчуємо, і сповіщаємо вам це вічне життя, котре було у Батька і з‘явилося до нас, – | 2 а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, - | 2 а життя з'явилося, і ми побачили, і свідчимо й сповіщаємо вам вічне життя, яке було в Батька і нам з'явилося, | 2 (бо життє явилось, і ми бачили, і сьвідкуємо, і звіщаєм вам життє вічнє, що було в Отця, а явилось нам;) |
3 що ми бачили й чули про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами. Спільність же наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом. | 3 Про те, що ми бачили і чули, сповіщаємо вам, щоб ви також спілкувалися з нами; а наше спілкування – з Батьком і Сином Його, Ісусом Христом. | 3 що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність - з Отцем і з його Сином Ісусом Христом. | 3 яке ми побачили й почули, про те сповіщаємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність - з Батьком і з його Сином Ісусом Христом. | 3 що ми бачили і чули, звіщаєм вам, щоб і ви мали спільність з нами; а спільність наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом. |
4 А це пишемо вам, щоб повна була ваша радість! | 4 І оце пишемо вам, щоб радість ваша була досконала. | 4 І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна. | 4 І пишемо вам про це, щоб наша радість була повною. | 4 І се пишемо вам, щоб радість ваша була повна. |
5 А це звістка, що ми її чули від Нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Нім жадної темряви! | 5 І ось Добра Вість, котру ми чули від Нього і сповіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Ньому жодної пітьми. | 5 А ось та звістка, що ми від нього чули й звістуємо вам: Бог - світло, й ніякої у ньому темряви немає. | 5 Ця звістка, яку ми почули від нього й сповіщаємо вам: Бог є світло, і в ньому немає ніякої темряви. | 5 І се обітниця, котру ми чули від Нього, і звіщаємо вам, бо Бог сьвітло, і нїякої у Нього темряви. |
6 Коли ж кажемо, що маємо спільність із Ним, а ходимо в темряві, то неправду говоримо й правди не чинимо! | 6 І коли ми кажемо, що маємо спілкування з Ним, а самі ходимо в пітьмі, то ми обманюємо і не вчиняємо за істиною! | 6 Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, а ходимо в темряві, то ми говоримо неправду й не чинимо правди. | 6 Коли кажемо, що спільність маємо з ним, а ходимо в темряві, то говоримо неправду і правди не чинимо. | 6 Коли говоримо, що спільність маємо з Ним, а в темряві ходимо, то не говоримо по правдї і не творимо правди; |
7 Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха. | 7 А коли ходимо у світлі, так, як Він у світлі, то маємо спілкування один з одним, і кров Ісуса Христа, Сина Його, очищає нас від усякого гріха. | 7 А коли ходимо у світлі, як він сам - у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха. | 7 Коли ж ходимо в світлі, як сам він є в світлі, то маємо спільність одне з одним, і кров Ісуса [Христа], його Сина, очищує нас від усякого гріха. | 7 коли ж у сьвітлї ходимо, яко ж Він сам у сьвітлї, то маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, Сина Його, очищає нас од усякого гріха. |
8 Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди! | 8 Якщо кажемо, що не маємо гріха, – обманюємо самі себе, й істини в нас немає. | 8 Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає. | 8 Коли скажемо, що не маємо гріха, - самих себе дуримо, і правди в нас немає. | 8 Коли говоримо, що гріха не маємо, то самі себе обманюємо, і нема правди в нас. |
9 Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої. | 9 Якщо сповідуємо гріхи наші, то Він, завше вірний і праведний, простить нам гріхи наші і очистить нас від усілякої неправди. | 9 Якже ми визнаємо гріхи наші, то він - вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди. | 9 Якщо визнаємо свої гріхи, то він вірний і праведний, щоб відпустити нам гріхи й очистити нас від усякої неправди. | 9 Коли визнаєм гріхи наші, то Він вірний і праведний, щоб простив нам гріхи, і очистив нас од всякої неправди. |
10 А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і слова Його нема в нас! | 10 Якщо кажемо, що ми не згрішили, то маємо Його за неправдивого, і Слова Його немає в нас. | 10 Коли ми кажемо, що не згрішили, ми чинимо його неправдомовним, і слова його в нас немає. | 10 А коли скажемо, що ми не згрішили, то робимо його неправдомовним і слова його в нас немає. | 10 Коли кажемо, що ми не згрішили, то й слова Його нема в нас. |