1 За третього року царювання Йоякима, Юдиного царя, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його.1 Третього року царювання Йоакима, юдейського царя, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до Єрусалиму, і взяв його в облогу.1 Третього року царювання Йоакима, юдейського царя, вирушив Навуходоносор, вавилонський цар, проти Єрусалиму й обліг його.1 В третому році царства Йоакіма царя Юди прийшов Навуходоносор цар Вавилону до Єрусалиму і його обложив.1 На третьому року царюваннє Йоакима, царя Юдейського, прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, до Ерусалиму й обляг його.
2 І дав Господь в його руку Йоякима, Юдиного царя, та частину посуду Божого дому, і він вірправив їх до краю вавилонського, до дому свого бога, а посуд відправив до скарбничного дому свого бога.2 І віддав Господь у його руки Йоакима, царя Юдейського, і частину посудин Дому Божого, і він забрав їх до краю вавилонського, в дім бога свого, і заніс ці посудини до скарбниці бога свого.2 Господь видав в його руки Йоакима, юдейського царя, й частину посуду дому Божого, і він забрав його в Шінеар-край, у дім свого бога, і склав посуд у скарбницю свого бога.2 І Господь дав в його руку Йоакіма царя Юди і часть посуду божого дому, і він їх поніс до землі Сеннаар до дому свого бога. І він вніс посуд до дому скарбу свого бога.2 І віддав Господь в його руки Йоакима, царя Юдейського, й часть посуду дому Божого, й він забрав його в край Сеннаар, у дім свого бога, і поклав цей посуд в скарбівню свого бога.
3 І сказав цар до Ашпеназа, начальника його евнухів, щоб привести з Ізраїлевих синів, і з царського, і з шляхетського роду,3 І сказав цар Ашпеназові, старшому своїх євнухів, щоб він із синів Ізраїлевих, з роду царського і княжого, привів3 Цар повелів Ашпеназові, старшому над своїми скопцями, щоб привів із синів Ізраїля, з царського роду та зо шляхти,3 І сказав цар Асфанезові, старшині своїх евнухів, ввести з синів полону Ізраїля і з царського насіння і з фортоммім (шляхтичів)3 І сказав царь Асфеназові, старшому над своїми сьвітличниками (скопцями), щоб привів з синів Ізрайлевих, з царського та княжого роду,
4 юнаків, що нема в них жодної вади, і вони вродливого вигляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання, і розуміють науку, і щоб у них була моторність служити в царському палаці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв.4 Юнаків, у котрих немає жодної вади тілесної, гарних з обличчя, і вдатних до всілякої науки, і здібних до наук, і тямущих, а тому здатних служити у царських палатах, і щоб навчив їх письма та мови халдейської.4 хлопців без ніякої хиби, гарних на вигляд, вивчених у всякій мудрості, бистрих до науки, розумних у знанні й здатних до служби в царськім палаці, та щоб навчив їх письма й халдейської мови.4 молодців, в яких не має у них порока, і вони гарні на вид, і обізнані в усій мудрості, і що знають знання і роздумують розумно, і в яких є сила в них стояти в домі царя, і навчити їх письма і мови халдеїв.4 Хлопцїв, в котрих нема нїякої хиби на тїлї, гарних з лиця і втямливих до всякої науки, й бистрих у науках, і розумних і спосібних до служби в царських палатах, та щоб навчив їх письма й халдейської мови.
5 І призначив їм цар щоденну поживу, з царської їжі та з вина, що сам його пив, а на їхнє виховання три роки, а по закінченні їх стануть вони перед царським обличчям.5 І призначив їм цар щоденні харчі з царського столу і вино, котре пив сам, і наказав виховувати їх три роки, з плином яких вони мали постати перед царем.5 Цар призначив для них щоденний харч із царського столу й вино, що сам пив, і звелів виховувати їх три роки, а потім вони мали б ставати до послуг цареві.5 І цар їм заповів на кожний день з царського столу і з вина його напитку, і їх годувати три роки і після цього (вони мають) стояти перед царем.5 І призначив царь для них щоденний харч із царського стола й вино, яке сам пив, і велїв виховувати їх три роки, а потім мали вони ставати перед царем.
6 І були серед них з Юдиних синів Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія.6 Поміж ними були із синів Юдиних Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія.6 Між ними були з синів юдейських Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія.6 І був між ними з синів Юди Даниїл і Ананія і Азарія і Місаїл.6 Між ними були з Юдиних синів Даниїл, Ананїя, Мисаїл і Азарія.
7 А начальник евнухів дав їм інші імена, і дав Даниїлові ім'я Валтасар, а Ананії Шадрах, а Мисаїлові Мешах, а Азарії Авед-Неґо.7 І дав їм старший євнухів інші ймення: Даниїла назвав Валтасаром, Ананію – Седрахом, Мисаїла – Мисахом і Азарію – Авденаго.7 Старший над скопцями надав їм імена: Даниїлові Валтасар, Ананії Седрах, Мисаїлові Мисах, Азарії ж - Авденаго.7 І начальник евнухів надав їм імена Даниїлові Валтасар і Ананії Седрах і Місаїлові Місах і Азарії Авденаґо.7 І поперемінював їм старший над сьвітличниками імення - Даниїлові на Валтасара, Ананїї на Седраха, Мисаїлові на Мисаха й Азарії на Авденаго.
8 І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверниться їжею царя та питвом, що той сам його пив, і просив від начальника евнухів, щоб не осквернитися.8 І поклав Даниїл в серце собі не сквернитися наїдками з царського столу і вином, яке п'є цар, а попросив у старшого євнухів про те, щоб не осквернитися йому.8 Даниїл постановив у своєму серці не сквернитись царськими харчами з царського столу й вином, що пив цар, тим і просив старшого над скопцями, щоб дозволено йому було не сквернитись.8 І Даніїл поставив на своїм серці, щоб він не занечистився столом царя і вином його напитку, і просив начальника евнухів, щоб він не занечистився.8 Даниїл же постановив у серцї свойму не опоганюватись стравами з царського стола й вином, яке пив царь, та й просив старшого над скопцями, щоб йому було дозволено не опоганюватись.
9 І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником евнухів.9 Бог дарував Даниїлові милість і добре ставлення старшого євнухів.9 Бог зіслав Даниїлові ласкавість та прихильність з боку старшого над скопцями,9 І Господь дав Даниїлові милосердя і ласку перед начальником евнухів.9 А дав Бог Даниїлові ласку й прихильність у старшого над скопцями;
10 І сказав начальник евнухів до Даниїла: Боюсь я свого пана царя, бо він визначив вашу їжу та ваше питво. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнаків, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем.10 І старший євнухів сказав Даниїлові: Боюся я володаря мого, царя, котрий сам призначив вам їжу і питво: якщо він побачить обличчя ваші змарнілими, не такими, як у юнаків, ровесників ваших, то ви вчините голову мою винною перед царем.10 але старший над скопцями сказав Даниїлові: «Боюсь я мого пана, царя, що сам призначив для вас їжу й пиття, щоб він не побачив, що ваші обличчя схудли більше, ніж у хлопців вашого віку, і щоб ви не вчинили мене винним перед царем.»10 І сказав начальник евнухів до Даниїла: Я боюся мого пана царя, який приписав вашу їжу і ваш напиток, щоб часом він не побачив ваші лиця сумними більше ніж раби, ваші однолітки, і засудите мою голову перед царем.10 І сказав старший над сьвітличниками Даниїлові: Боюся я добродїя мого, царя, що сам призначив для вас поживу й напиток: як він побачить, що ваші лиця більш похудли нїж у хлопцїв вашої верстви, то ви зробите мою голову винуватою перед царем.
11 І сказав Даниїл до старшого, якого начальник евнухів призначив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією:11 Тоді сказав Даниїл Амелсарові, котрого старший євнухів поставив наглядачем біля Даниїла, Ананії, Мисаїла та Азарії: 11 Тоді Даниїл сказав наглядачеві, якого старший над скопцями настановив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією: 11 І Даниїл сказав до Амелсада, якого голова евнухів поставив над Даниїлом, Ананієм, Азарієм, Місаїлом: 11 Тодї сказав Даниїл до Амелсара, що його старший над сьвітличниками приставив був до Даниїла, Ананїї, Мисаїла та Азарії:
12 Випробуй но своїх рабів десять день, і нехай дають нам із ярини, і ми будемо їсти, та воду і будемо пити.12 Випробуй цих рабів твоїх упродовж десяти днів, нехай дають їм їсти овочі та воду для пиття,12 «Зроби з твоїми слугами пробу протягом десятьох днів: нехай дадуть нам городину на харч і воду до пиття,12 Випробуй твоїх рабів десять днів і хай нам дадуть насіння, і їстимемо і питимемо воду.12 Стрібуй з нами, твоїми слугами: дозволь давати над десять день на харч овощі й воду до пиття;
13 І нехай з'являться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнаків, що їдять царську їжу, і згідно з тим, що побачиш, зроби зо своїми рабами.13 А відтак нехай постануть перед тобою обличчя наші і обличчя тих юнаків, що будуть харчуватися царською їжею, і потому вчини з рабами твоїми, як належить.13 і нехай потім з'являться перед тобою наші обличчя та обличчя хлопців, що їдять царський харч, і тоді роби з твоїми слугами, як забажаєш.»13 І хай зявляться перед тобою наші види і види тих юнаків, що їдять зі столу царя, і як лиш побачиш, чини з твоїми рабами.13 І нехай потім з'являться перед тобою наші лиця і лиця тих хлопцїв, що живляться царською стравою, а тодї роби з твоїми слугами, як завважиш.
14 І той послухався їх у цьому, і випробовував їх десять день.14 Він погодився з ними в цьому і випробовував їх десять днів.14 Він послухав їх у тому й випробував їх десять день;14 І він їх послухався і випробував їх десять днів.14 Він послухав їх у тому і витрібовував їх десять день.
15 А по десяти днях їхній вигляд виявився кращим, і вони були здоровіші на тілі, аніж усі ті юнаки, що їли царську їжу.15 По закінченні десяти днів обличчя їхні виявилися гарнішими, і тілом вони були здоровіші, аніж усі ті юнаки, що їли царську страву.15 при кінці ж десятьох днів обличчя в них покращали та й тілом вони поповнішали супроти всіх тих хлопців, що їли царський харч.15 І після закінчення десяти днів їхні обличчя появилися добрими і сильними тілом понад юнаків, що їли зі столу царя.15 І ось, через десять день лиця в них стали кращі, та й тїлом були вони повнїйші за всїх тих хлопцїв, що живились царськими стравами.
16 І цей старший відносив їхню їжу та вино їхнього пиття, а давав їм ярину.16 Тоді Амелсар брав їхні харчі та вино для пиття і давав їм овочі.16 Отак наглядач брав їхній харч і вино, що вони мали пити, і давав їм городину.16 І Амелсад був той, що відкидав їхню вечерю і вино їхнього напитку і давав їм насіння.16 Тодї Амелсар брав їх страви й вино до пиття, а їм давав овощі.
17 А ці четверо юнаків, дав їм Бог пізнання та розуміння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому видінні та снах.17 І дарував Бог цим чотирьом юнакам знання і добрий розум на всіляку книжку і мудрість, а Даниїлові дарував розуміти також усілякі видіння та сни.17 Щождо цих чотирьох хлопців, то Бог дав їм знання й розуміння всякого письма та мудрости; а Даниїл мав до того ще й дар розуміти всякі видіння і сни.17 І ці юнаки, ці чотири, їм Бог дав знання й розумність і мудрість в усьому книжному. І Даниїл був обізнаний в усякому видінні і снах.17 І дав Бог сим чотирьом хлопцям знаннє і второпність усякої книжньої науки й мудрість, а Даниїлові надїлив надто дар, розуміти усякі видива й сни.
18 А на кінець тих днів, коли цар сказав привести їх, то начальник евнухів привів їх перед обличчя Навуходоносорове.18 По закінченні тих днів, коли цар наказав показати їх, старший євнухів поставив їх перед Навуходоносором.18 Як минув той час, що цар призначив був, аби їх привели до нього, старший над скопцями появив їх Навуходоносорові.18 І після закінчення днів, про які сказав цар ввести їх, і голова евнухів ввів їх перед Навуходоносора.18 Як минув той час, що царь призначив, коли б їх поприводити, старший над скопцями увів їх перед Навуходонозора.
19 І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був знайдений таким, як Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія. І вони ставали перед царським обличчям.19 І цар мав розмову з ними, і з усіх [юнаків ] не знайшлося схожих на Даниїла, Ананію, Мисаїла та Азарію, і почали вони служити перед царем.19 Цар розмовляв з ними, і з-поміж усіх не знайшовсь ані один такий, як Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія, і вони почали служити перед царем.19 І цар поговорив з ними, і з усіх них не знайдено подібних до Даніїла і Ананії і Азарії і Місаїла. І вони стали перед царем.19 Царь розмовляв із ними, і ось зпоміж усїх хлопцїв не знайшлось таких, як Даниїл, Ананїя, Мисаїл та Азарія, та й стали вони служити перед царем.
20 А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх удесятеро мудрішими від усіх чарівників та заклиначів, що були в усьому його царстві.20 І в усілякій справі мудрого розуміння, про що запитував у них цар, він визнавав їх удесятеро мудрішими від ясновидців і ворожбитів, які були у всьому царстві його.20 У кожній справі, де треба було розуму й розсуду, і про яку питав їх цар, він бачив, що вони вдесятеро розумніші за всіх віщунів та чародіїв, які були в цілому його царстві.20 І в усякому слові мудрости і вміння, які випитав в них цар, знайшов їх вдесятеро більшими від всіх заклиначів і ворожбитів, що були в усім його царстві.20 І в кожній справі, де треба було розуму й розваги, та що нї питав у них царь, бачив він, що вони в десятеро розумнїйші за всїх віщунів та чародїїв, які були в усьому його царстві.
21 І був Даниїл там аж до першого року царя Кіра.21 І був там Даниїл до першого року царя Кіра.21 І Даниїл лишився так до першого року царя Кира.21 І Даниїл був аж до першого року царя Кира.21 І оставав там Даниїл таким же до першого року царя Кира.