1 І сталося за днів Ахашвероша, це той Ахашверош, що царював від Індії аж до Етіопії, сто й двадцять і сім округ, | 1 І сталося за днів Артаксеркса, – це той Артаксеркс, що царював над ста двадцятьма сімома провінціями – від Індії до Ефіопії; | 1 Було це за часів Ксеркса, того Ксеркса, що царював від Індії до Етіопії над 127 країнами, | 1 В другому році царювання Артаксеркса великого в першому (дні) ніси сон побачив Мардохей син Яїра, син Семея, син Кісея, з племени Веніямина, | 1 І було за часів Артаксеркса, - сей Артаксеркс царював над сто двайцятьма сьома країнами від Индиї до Етиопиї, - |
2 за тих днів, коли цар Ахашверош засів на троні свого царства, на замку Сузи. | 2 У той час, як цар Артаксеркс сів на царському троні своєму, що в Сузах, у столичному місті. | 2 того часу, як цар Ксеркс сидів на своєму царському престолі в Сузи-замку. | 2 чоловік юдей, що мешкав в місті Суси, великий чоловік, що служив в царському дворі. | 2 Того часу, як царь Артаксеркс сїв на свій царський престол, що в Сузах, престольному містї, |
3 Третього року свого царювання справив він гостину для всіх своїх князів та для своїх слуг війська перського та мідійського, старших та правителів округ, | 3 Третього року свого царювання він учинив бенкет для всіх князів своїх і для служників своїх, для старшин війська перського і мідійського, і для намісників провінцій своїх; | 3 На третьому році свого царювання справив він бенкет усім своїм князям і придворцям, отаманам війська перського й мідійського, боярам та намісникам країн, що були скликані до нього. | 3 А був він з полону, який захопив в полон Навуходоносор цар Вавилону з Єрусалиму з юдейським царем Єхонієм. | 3 На третьому роцї свого царювання справив він бенкет усїм князям своїм служащим при ньому, головним начальникам над Перським та Мидийським військом і намісникам у країнах своїх, |
4 показуючи багатство слави царства свого й пишну славу своєї величности довгі дні, сто й вісімдесят день. | 4 Показуючи велике багатство царства свого, і осяйне звеличення своє, [упродовж] багатьох днів – сто вісімдесят днів. | 4 їм показував він довгий час, 180 днів, великі багатства свого царства та пишний блиск своєї величности. | 4 І це його сон. І ось голоси і гук, громи і трус, замішання на землі. | 4 Показуючи велике багацтво царства свого та инший блеск величностї своєї через багато днїв, се б то через сто вісїмдесять днїв. |
5 А по скінченні цих днів справив цар для всього народу, що знаходився в замку Сузи, від великого й аж до малого, гостину на сім день на садковому подвір'ї царського палацу. | 5 А по закінченні цих днів учинив цар для народу свого, що був у столичному місті Сузи, від великого до малого, бенкет семиденний на садовому подвір'ї царського палацу. | 5 А як минув той час, справив цар усьому людові, що перебував у Сузи-замку, від великого до малого, семиденний бенкет у садовій огорожі царського палацу. | 5 І ось прийшли два великі дракони оба готові боротися, і їхній голос був великий. | 5 А коли минули сї днї, справив царь свому народові, що знаходився в престольному містї Сузах, від великого до малого, семиденний бенкет на садовому дворі царського дому. |
6 Біла, зелена та блакитна тканина, тримана віссоновими та пурпуровими шнурами, висіла на срібних стовпцях та мармурових колонах. Золоті та срібні ложа стояли на підлозі з плиток з зеленого, білого, жовтого й чорного мармуру. | 6 Білі і зеленого кольору вовняні тканини, прикріплені вісоновими і пурпурними шнурами, [висіли] на срібних кільцях і мармурових стовпах. | 6 Білі й блакитні бавовняні тканини звисали поприв'язувані вісоновими та пурпуровими шнурками до срібних кілець та мармурових стовпів. Золоті й срібні дивани були на помості, викладеному порфіром, білим мармуром, перловиною та дорогим каменем. | 6 І від їхнього голосу кожний нарід приготовився до бою, щоб воювати проти праведного народу. | 6 Білі, різноцьвітні й яхонтової барви вовняні тканини, завішені на висонових та пурпурових шнурках, висїли на срібних каблучках та марморових стовпах. |
7 А напої подавали в золотому посуді, в посуді все різному, і царського вина було вельми щедро, за великою спроможністю царя. | 7 Золоті і срібні ложі [стояли] на помості, що був прикрашений червоним, синім, білим та чорним мармуром. | 7 Напої подавано у золотих кубках, і не було їх двох однакових; царське вино текло рікою, як личило царській щедрості. | 7 І ось день темряви і чорноти, біль і пригнічення, озлоблення і велике замішання на землі. | 7 Золоті й срібні ложа були на помостї, виложеному зеленим каменем і мармором, і перловиною й чорним каменем. |
8 А пиття було за встановленим порядком, ніхто не примушував, бо цар так установив усім значним свого дому, щоб чинили за вподобою кожного. | 8 Напої подавали в золотому посуді, у посуді різному, і вина царського було багато, за маєтністю царя. А пиття [тривало] за законом, ніхто не силував, бо цар так наказав усім керуючим в домі його, щоб чинили за волею кожного. | 8 Пиття йшло за законом, щоб ніхто не силував до нього, бо цар дав наказ усім своїм домоправителям, щоб чинили за волею кожного. | 8 І ввесь праведний нарід був затривожений, боячись для себе зла, і приготовилися згинути і закричали до Бога. | 8 Напитки подавано в золотому посудї і все в инчих та в инчих посудинах в цїнї на трийцять тисяч талантів; а вина царського було дуже багато, після богацтва царя. Питтє йшло в порядку; нїхто не силував, бо царь дав такий наказ усїм домозверхникам своїм, щоб чинили по волї кожного. |
9 Також цариця Вашті справила гостину для жінок в царському домі царя Ахашвероша. | 9 І цариця Вашті також учинила бенкет для жіноцтва у царському домі царя Артаксеркса. | 9 Та й цариця Вашті теж справила бенкет для жінок у царському палаці царя Ксеркса. | 9 А від їхнього крику постала наче з малого джерела велика ріка, багато води. | 9 Та й цариця Астинь справила так само гостину для жіноцтва в царському домі царя Артаксеркса. |
10 Сьомого дня, коли цареві стало весело на серці від вина, він сказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімом евнухам, які служили перед обличчям царя Ахашвероша, | 10 Сьомого дня, коли звеселилося серце царя від вина, він наказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімом євнухам, які служили перед царем Артаксерксом, | 10 Сьомого дня, як серце царя розвеселилось від вина, звелів він Мегуманові, Бізті, Харвоні, Бігті, Авагті, Зетарові й Каркасові, сімом скопцям, що служили при особі царя Ксеркса, | 10 Світло і сонце зійшло, і пригноблені піднеслися і пожерли славних. | 10 На сьомий день, як від вина розвеселилось серце в царя, сказав він Мегуманові, Бизтї, Харбонї, Бигтї і Авагтї, Зетарові й Каркасові - сїмом скопцям, що служили перед лицем царя Артаксеркса, |
11 привести царицю Вашті перед цареве обличчя в короні царській, щоб показати народам та зверхникам її красу, бо була вона вродливого вигляду. | 11 Щоб вони привели царицю Вашті до царя в короні царській, аби показати народам і князям вроду її; бо вона була вельми вродлива. | 11 привести царицю Вашті в царському вінці перед лице царя, щоб показати народам і князям її красу, була бо вона гарна на вроду. | 11 І вставши Мардохей, той, що побачив цей сон, і те, що Бог забажав зробити, поклав його до серця і всяким словом бажав його зрозуміти аж до ночі. | 11 Щоб привели царицю Астинь перед лице царя в царському вінцї, на те, щоб показати народам та князям красу її, бо вона була дуже гарна. |
12 Та цариця Вашті відмовилася прийти за царським словом, що було передане їй через евнухів. І сильно загнівався цар, і в ньому горіла його лютість! | 12 Але цариця Вашті відмовилася прийти за наказом царя, [оголошеному] через євнухів. | 12 Але цариця Вашті відмовилася прийти на наказ царя, даний через скопців. Тому розсердився цар вельми й, палаючи гнівом, | 12 І спочив Мардохей в дворі з Ґаватом і Тарром двома евнухами царя, що стерегли двір. | 12 Але цариця не схотїла прийти по наказу царя через скопцїв. |
13 І сказав цар до мудреців, що знають часи бо так царська справа йшла перед усіма, що знали закона та право, | 13 І вельми розгнівався цар і спалахнула в ньому лють. І сказав цар мудракам, які знали (зазирали в) [передніші] часи, – бо цар [мав звичку] звертатися до всіх, хто знав закон і справедливість, – | 13 радився про те з мудрецями, що знали бувальщину, бо царські справи викладано перед усіма знавцями закону й права; | 13 І він почув їхні думки і дослідив їхні роздуми і довідався, що приготовляються накласти руки на царя Артаксеркса, і він обявив про них цареві. | 13 І розсердився царь вельми, і лютість його запалала в йому. І спитав царь мудрецїв, що знали давні звичаї, - бо царські справи робились за радою всїх тямущих в законї й праві, - |
14 а близькими до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, сім князів перських та мідійських, які бачать цареве обличчя й сидять перші в царстві: | 14 А наближеними до нього тоді були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, – сім князів перських і мідійських, котрі бачили обличчя царя [і] сиділи першими в царстві: | 14 а найближчими до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Таршіш, Мерес, Марсена й Мемухан, сім князів перських та мідійських, що могли бачити обличчя царя та посідали перші місця в царстві, | 14 І цар випитав обох евнухів, і як призналися, вони були повішені. | 14 А найблизшими до нього були тодї: Каршена, Шетар, Адмата, Тарсис, Мерес, Марсена, Мемухан, - сїм князїв Перських та Мидійських, що могли бачити лице цареве й седїли першими в царстві: |
15 Як велить закон, щоб зробити з царицею Вашті за те, що не виконала слова царя Ахашвероша, переданого їй через евнухів? | 15 Як учинити за законом із царицею Ваштою за те, що вона не вчинила за словом царя Артаксеркса, [оголошеному] через євнухів? | 15 (і спитав їх): «Що треба зробити за законом із царицею Вашті за те, що вона не виконала наказу царя Ксеркса, даного їй через скопців?» | 15 І цар записав ці слова на згадку, і Мардохей написав про цю справу. | 15 Як би вчинити по закону з царицею Астинею за те, що вона не поступила по слову царя Артаксеркса, переданому через скопцїв? |
16 І сказав Мемухан перед царем та князями: Не перед самим царем провинилася цариця Вашті, але й перед усіма князями та перед усіма народами, що по всіх округах царя Ахашвероша. | 16 І сказав Мемухан до царя і князів: Не перед царем одним завинила цариця Вашті, а перед князями і перед усіма народами, котрі по всіх округах царя Артаксеркса; | 16 І відповів Мемухан у присутності царя й князів: «Не перед одним лише царем провинилася цариця Вашті, а перед усіма князями й перед усіма народами, що по країнах царя Ксеркса. | 16 І цар приказав Мардохеєві служити в дворі і дав йому за це дари. | 16 І промовив Мемухан перед лицем царя й князїв: Не перед одним царем винна цариця Астинь, а перед усїма князями і перед усїма народами, що по всїх краях царя Артаксеркса; |
17 Бо царицин учинок дійде до всіх жінок, і спричиниться до погордження їхніх чоловіків в їхніх очах, бо будуть говорити: Цар Ахашверош сказав був привести царицю перед обличчя своє, та вона не прийшла! | 17 Тому що вчинок цариці дійде до всіх жінок, і вони будуть нехтувати чоловіками своїми і говоритимуть: Цар Артаксеркс наказав привести царицю перед обличчя своє, а вона не пішла. | 17 Бо вчинок цариці дійде до всіх жінок і приведе до того, що вони почнуть маловажити своїх чоловіків, коли зможуть сказати, мовляв, цар Ксеркс повелів привести перед себе царицю Вашті, та вона не прийшла. | 17 Й Аман, син Амадата Вуґея, був славний перед царем. І шукав вчинити зло Мардохеєві і його народові задля двох евнухів царя. | 17 Бо вчинок царицин дійде до всїх жінок, і вони почнуть маловажити своїх чоловіків і казати муть: Царь Артаксеркс звелїв привести царицю Астинь перед своє лице, а вона не пійшла. |
18 І цього дня казатимуть те саме княгині перські та мідійські, що почують про царицин учинок, до всіх царських князів, і буде багато погорди та гніву! | 18 Тепер княгині перські і мідійські, котрі почують про вчинок цариці, будуть говорити [те саме[ усім князям царя; і нехтування і гіркот буде доволі. | 18 Ще сьогодні перські й мідійські княгині, що довідаються про вчинок цариці, говоритимуть про нього всім князям царя, і буде чимало зневаги та прикрощів. | 18 І сталося після цих слів в днях Артаксеркса, цей Артаксеркс володів від Індії сто двадцять сімома країнами, | 18 Тепер княгинї Перські й Мидийські, що почують про вчинок царицин, казати муть теж саме усїм царевим князям, і зневаги та пересердя буде немало. |
19 Якщо цареві це добре, нехай вийде царський наказ від нього й нехай буде записане в законах Персії та Мідії, і нехай не поминеться, щоб Вашті більш не приходила перед обличчя царя Ахашвероша, а її царювання цар дасть іншій, ліпшій від неї. | 19 Якщо буде в царевій волі, нехай вийде від нього царська постанова, і запишеться в закони перські і мідійські, і не відміняється, про те, що Вашті не буде ходити перед обличчя царя Артаксеркса, а царські ознаки її цар передасть іншій, котра краща від неї. | 19 Коли, отже, цареві це довподоби, нехай вийде від нього царська ухвала й запишеться в закони перські та мідійські як невідклична, саме: цариця Вашті не з'явиться вже більше перед царем Ксерксом, а її царське достоїнство цар передасть іншій, що ліпша від неї. | 19 в цих днях, коли був посаджений на престолі цар Артаксеркс в місті Суси, | 19 Коли се до вподоби цареві, нехай вийде від його царська постанова і запишеться в закони Перські та Мидійські, і не зміниться, що Астинь не входити ме перед лице царя Артаксеркса, а її царське становище царь передасть другій, що лїпша за неї. |
20 А коли почується царський наказ, який цар зробить відомим у всім своїм царстві, хоч яке велике воно, то всі жінки віддадуть честь своїм чоловікам, від великого й аж до малого. | 20 Коли зачують про цю постанову царя, котра розійдеться по всьому царству його, тому що воно велике, тоді всі дружини будуть поважати чоловіків своїх, від великого до малого. | 20 І коли почують про ухвалу, що її цар зробить по всьому його великому царстві, тоді всі жінки шануватимуть своїх чоловіків, від великого до малого.» | 20 в третому році свого царювання зробив прийняття друзям та іншим народам і славним з персів і мидів і володарям над сатрапами. | 20 Як почують про цю царську постанову, яка розійдеться по всьому царстві його, яке воно нї велике, тодї всї жінки шанувати муть своїх чоловіків, від великого до малого. |
21 І була приємна ця рада в очах царя та князів, і цар зробив за Мемухановим словом. | 21 І було до душі слово оце в очах царя і князів; і вчинив цар за словом Мемухана. | 21 Сподобалася тая порада цареві й князям, і він зробив по слову Мемухана. | 21 І тоді після того, як він їм показав багацтво свого царства і славу радості свого багацтва впродовж сто вісімдесяти днів, | 21 І до вподоби було се слово в очах царя й князїв; і зробив царь по слову Мемухана, |
22 І порозсилав він листи до всіх царських округ, до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, щоб кожен чоловік був паном у домі своєму, і говорив про це мовою свого народу. | 22 І порозсилав він листи до всіх царських провінцій, до кожної провінції письмом її (мовою), і до кожного народу мовою його, щоб усякий муж був володарем у домі своєму, і щоб це було повідане кожному природною мовою його. | 22 І розіслав він по всіх країнах царства листи, - до кожної країни її письмом і до кожного народу його мовою, - щоб кожен чоловік був паном у своєму домі та й говорив те, що вважатиме за відповідне. | 22 коли ж сповнилися дні шлюбу, цар зробив прийняття народам, що знайшлися в місті, впродовж шість днів в дворі царського дому, | 22 І послав по всїх краях царевих письма, писані в кожний край його письмом і до кожного народу його мовою, щоб кожний чоловік був паном в своїй господї, і щоб про це було оповіщено кожному на його рідній мові. |