1 Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чому осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш. | 1 Ось чому немає тобі виправдання, кожна людино, що судиш іншого; бо тим самим судом, яким судиш іншого, осуджуєш себе, тому що судячи іншого, чиниш те саме. | 1 Ось чому немає тобі оправдання, хто б ти не був, о чоловіче, що судиш; бо в чому судиш іншого, ти сам себе засуджуєш: чиниш бо те саме, що судиш; | 1 Отже, не виправданий ти, кожна людино, що судиш: бо в чому судиш іншого, в тому й себе осуджуєш, бо чиниш те ж саме, що осуджуєш. | 1 Тим без оправдання єси, всякий чоловіче, що судиш; у чому бо судиш другого, себе осуджуєш; те ж бо саме робиш, судячи (другого). |
2 А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке. | 2 А ми знаємо, що справедливий суд Божий на тих, хто таке чинить. | 2 ми ж знаємо, що суд Божий відбувається по правді на тих, що таке чинять. | 2 Ми ж знаємо, що є справедливий Божий суд на тих, що таке чинять. | 2 Знаємо ж, що суд Божий по істинї на тих, що роблять таке. |
3 Чи ти думаєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, що ти втечеш від суду Божого? | 3 Невже сподіваєшся ти, людино, що уникнеш суду Божого, осуджуючи такі діяння і сама вчиняєш те саме? | 3 Чи думаєш про те, о чоловіче, - який судиш тих, що таке чинять, а сам таке робиш, - що ти суду Божого уникнеш? | 3 Чи думаєш ти, о людино, що уникнеш Божого суду, судячи інших за те, що сама робиш? | 3 Чи думаєш же, чоловіче, судячи того, хто таке робить, і роблячи те ж саме, що ти втечеш од суду Божого? |
4 Або погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння? | 4 Або нехтуєш багатством Його доброти, лагідности і довготерплячости Божої, не розуміючи, що Божа доброта веде тебе до каяття? | 4 Або погорджуєш багатством його доброти, поблажливости і довготерпеливости, не знаючи, що Божа доброта тебе веде до покаяння? | 4 Або, нехтуючи багаство його доброти, лагідности, довготерпіння, - хіба не знаєш, що ласка Божа провадить тебе до покаяння? | 4 Або богацтвом благости Його та вдержливости та довготерпіння погорджуєш? не знаєш, що благость Божа до покаяння тебе веде? |
5 Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'явлення справедливого суду Бога, | 5 Однак через упертість твою і нерозкаяність серця, ти сама собі збираєш гнів на день гніву і одкровення праведного суду від Бога, | 5 Та ти жорстокістю твоєю і нерозкаяністю серця збираєш гнів на себе в день гніву, коли об'явиться правдивий суд Бога, | 5 Через свою черствість та нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та на об'явлення справедливого суду Бога, | 5 По жорстокости ж твоїй і непокаянному серцю збираєш собі гнїв на день гнїву і відкриття праведного суду Бога, |
6 що кожному віддасть за його вчинками: | 6 Котрий віддасть належне кожному за його вчинками: | 6 що віддасть кожному за його вчинками: | 6 який воздасть кожному за його вчинки: | 6 котрий віддасть кожному по дїлам його: |
7 тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, життя вічне, | 7 Тим, що наполегливо добрими справами шукають слави, честі і безсмертя, – життя вічне. | 7 тим, що витривалістю в добрім ділі шукають слави, чести і нетління - життя вічне; | 7 одним, які постійно роблять добрі справи, здобуваючись на славу, честь і нетлінність, - вічне життя; | 7 тим, що терпіливостю в доброму дїлї шукають слави, та чести, та нетлїння - життє вічне; |
8 а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів. | 8 А тим, котрі чинять спротив і не підкоряються істині, але віддаються неправді, – лють та гнів. | 8 а сварливим та неслухняним правді, але слухняним кривді - гнів та обурення. | 8 а сварливим та тим, що противляться правді і коряться несправедливості, - лють і гнів. | 8 а которі сварливі і противлять ся істинї, корять ся ж неправдї, (тим) ярость та гнїв. |
9 Недоля та утиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та геллена, | 9 Скорбота й утиски всілякій душі людини, котра чинить лихе, по-перше, – юдея, а потім і грека! | 9 Горе й утиск на всяку душу людську, що чинить зло: на юдея перше, потім грека; | 9 Недоля й лихо кожній душі людини, що чинить зло, - насамперед юдеєві, потім грекові; | 9 Горе й тїснота на всяку душу чоловіка, що робить лихе, Жидовина перше, та й Грека; |
10 а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та гелленові. | 10 І навпаки, слава і честь, і мир всілякому, хто чинить добро, по-перше, юдеєві, а відтак і грекові! | 10 слава ж і честь, і мир усякому, хто чинить добро: юдеєві перше, а потім грекові, | 10 слава ж, честь і мир кожному, що чинить добро, - насамперед юдеєві, потім грекові: | 10 слава ж, честь і впокій усякому, хто робить добре, Жидовинові перше, та й Грекові. |
11 Бо не дивиться Бог на обличчя! | 11 Бо немає упереджености у Бога. | 11 бо Бог не вважає на особу. | 11 адже ж Бог не дивиться на обличчя. | 11 Нема бо в Бога вважання на лиця. |
12 Котрі бо згрішили без Закону, без Закону й загинуть, а котрі згрішили в Законі, приймуть суд за Законом. | 12 Ті, котрі, не маючи Закону, згрішили, поза Законом і загинуть; а ті, котрі під Законом згрішили, за Законом й судитимуться, – | 12 Бо ті, що згрішили поза законом, поза законом і згинуть; а ті, що згрішили під законом, будуть суджені законом. | 12 Бо ті, що без закону згрішили, - і згинуть без закону; а які згрішили в законі, - будуть суджені за законом. | 12 Скільки бо без закону згрішило, (стільки їх) без закону й погине; а скільки в законї згрішило, (стільки їх) законом суд прийме |
13 Бо не слухачі Закону справедливі перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть. | 13 Тому що не слухачі Закону праведні перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть; | 13 Бо не слухачі закону справедливі перед Богом, а виконавці закону оправдаються. | 13 Бо не слухачі закону праведні перед Богом, але виконавці закону будуть виправдані. | 13 (Не слухателї бо закону праведні перед Богом, а чинителї закону оправдять ся. |
14 Бо коли погани, що не мають Закону, з природи чинять законне, вони, не мавши Закону, самі собі Закон, | 14 Бо коли погани, що не мають Закону, за природою законне чинять, то, не маючи Закону, вони самі собі закон: | 14 Бо коли погани, що не мають закону, з природи виконують те, що законне, вони, не мавши закону, самі собі закон; | 14 Бо коли погани, не маючи закону, природно діють за законом, то вони, не маючи закону, самі собі є законом. | 14 Коли бо погане, не маючи закону, по природї законне чинять, то вони, закону не маючи, самі собі закон: |
15 що виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, то виправдують одна одну, | 15 Вони показують, що справа закону в них написана в серцях, про що засвідчує їхня совість і думки їхні, то звинувачуючи, а то виправдовуючи одна одну, – | 15 вони виявляють діло закону, написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхнє сумління і думки, то засуджуючи їх, то оправдуючи, - | 15 Вони показують, що діло закону написане у їхніх серцях, про що свідчить їм їхня совість та думки, які то засуджують, то виправдовують одна одну, | 15 вони показують дїло законне, написане в серцях їх, як сьвідкує совість їх, і між тим думки їх одна другу осуджують, або оправдують); |
16 дня, коли Бог, згідно з моїм благовістям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа. | 16 Того дня, коли, за благовістям моїм, Бог буде судити утаємничені справи людей через Ісуса Христа. | 16 в день, коли Бог, згідно з моєю Євангелією, судитиме тайні вчинки людей через Ісуса Христа. | 16 в той день, коли Бог, за моїм благовістям, судитиме таємне в людях через Ісуса Христа. | 16 в день, коли судити ме Бог тайни людські, по благовістю моєму, через Ісуса Христа. |
17 Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Закона, і хвалишся Богом, | 17 Ось ти називаєшся юдеєм, і заспокоюєш себе Законом і хвалишся Богом, | 17 Та коли ти, що звешся юдей, що спираєшся на закон і хвалишся Богом, | 17 Ось ти звешся юдеєм, заспокоюєш себе законом, хвалишся Богом, | 17 Ось ти Жидовин звеш ся, і почиваєш на законї, і хвалиш ся Богом, |
18 і знаєш волю Його, і розумієш, що краще, навчившись із Закону, | 18 І знаєш волю Його, і розумієш найкраще, навчаючись із Закону. | 18 ти, що знаєш його волю і, навчившись із закону, розбираєш, що краще, | 18 знаєш його волю і, навчений законом, розумієш, що є краще; | 18 і розумієш волю (Його), і розпізнаєш (що єсть) лучче, навчаючись із закону; |
19 і маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих, хто знаходиться в темряві, | 19 І маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих, що знаходяться в пітьмі, | 19 упевняєш себе, що ти провідник сліпим, світло тим, що в темряві, | 19 запевняєш себе, що ти є вождем для сліпих, світлом для тих, що в темряві; | 19 і вповаєш на себе, що ти проводир слїпим, сьвітло тим, що в темряві, |
20 виховник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання й правди в Законі. | 20 Наставник невігласів (нерозумних), навчитель дітей, що має в Законі взірець ведення та істини; | 20 виховник невігласів, учитель дітей, бо маєш у законі вираз знання і правди, - | 20 вихователем нерозумних, учителем дітей; що ти маєш взірець знання і правди в законі. | 20 наставник незмислям, учитель малолїткам, мавши образ розуму і істини в законї. |
21 Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш! | 21 То як же ти, навчаючи іншого, не навчаєш себе самого? | 21 ти, отже, що інших навчаєш, себе самого не навчаєш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш! | 21 Чому ж тоді, навчаючи іншого, себе самого не навчаєш? Проповідуєш не красти, а сам крадеш? | 21 Навчаючи ж иншого, себе не навчаєш? проповідуючи не красти, сам крадеш? |
22 Наказуючи не чинити перелюбу, чиниш перелюб! Гидуючи ідолами, чиниш святокрадство! | 22 Проповідуєш не красти, а сам крадеш! І кажеш: Не чини перелюбу, а сам чиниш перелюб. Гидуєш ідолами, а сам святокрадець! | 22 Наказуєш не чинити перелюбу, і чиниш перелюб! Гидуєш бовванами, а чиниш святокрадство! | 22 Кажеш не чинити перелюбу, а сам чиниш перелюб? Бридишся ідолів, а чиниш святокрадство? | 22 говорячи, щоб не робили перелюбу, робиш перелюб? гидуючи ідолами, крадеш сьвяте? |
23 Ти, що хвалишся Законом, зневажаєш Бога переступом Закону! | 23 Хвалишся Законом, а зневажанням Закону безчестиш Бога! | 23 Ти, що хвалишся законом, переступом закону Бога зневажаєш. | 23 Хвалишся законом, а порушенням закону зневажаєш Бога, - як ото написано, | 23 ти, що хвалиш ся законом, переступом закону Бога зневажаєш? |
24 Бо через вас зневажається Боже Ймення в поган, як написано. | 24 Бо заради вас, як написано, ймення Боже зневажається в поганів. | 24 Бо, як написано, через вас ім'я Боже зневажається між поганами. | 24 що через вас Боже ім'я зневажається між народами. | 24 Імя бо Боже через вас хулить ся між поганами, яко ж писано. |
25 Обрізання корисне, коли виконуєш Закона; а коли ти переступник Закону, то обрізання твоє стало необрізанням. | 25 Обрізання корисне, якщо виконуєш Закон; а якщо ти нехтуєш Законом, то обрізання твоє стало необрізанням. | 25 Обрізання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти переступаєш закон, обрізання твоє стало необрізанням. | 25 Обрізання дає користь, якщо виконуєш закон; якщо ж ти є порушником закону, то твоє обрізання стало необрізанням. | 25 З обрізання бо є користь, коли чиниш закон; коли ж ти переступник закону, обрізаннє твоє сталось необрізаннєм. |
26 Отож, коли необрізаний зберігає постанови Закону, то чи не порахується його необрізання за обрізання? | 26 Отож, якщо необрізаний дотримується настанов Закону, то його необрізання чи не зарахується йому за обрізання? | 26 Коли ж необрізаний пильнує постанови закону, то чи не порахується йому його необрізання за обрізання? | 26 Якщо необрізаний виконує постанови закону, то хіба його необрізання не вважатиметься обрізанням? | 26 Коли ж необрізаний хоронить установи закону, чи необрізаннє його за обрізаннє не полїчить ся? |
27 І необрізаний з природи, виконуючи Закона, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писанням і обрізанням? | 27 І необрізаний з природи, що виконує Закон, чи не осудить тебе, що нехтуєш Законом, маючи Писання і обрізання? | 27 І необрізаний по природі, виконуючи закон, осудить тебе, що, не зважаючи на Письмо й обрізання, ти переступник закону; | 27 А той, що з природи не був обрізаний, але зберігає закон, хіба він не осудить тебе, який через Писання і обрізання є порушником закону? | 27 І осудить необрізаннє по природї, котре сповняє закон, тебе, котрий з писаннєм і обрізаннєм переступник єси закону. |
28 Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі, | 28 Бо не той юдей, хто схожий на нього зовні, і не те обрізання, котре зовнішнє, на плоті; | 28 бо не той юдей, що є ним назовні, і не те обрізання, що назовні, на тілі, | 28 Бо не той є юдей, хто є ним з вигляду; не те є обрізання, що назовні, на тілі. | 28 Не той бо, хто явно (такий) єсть Жидовин, і не те, що явно по тїлу, обрізаннє, |
29 але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога. | 29 Але той юдей, хто внутрішньо такий, і те обрізання, котре в серці, за духом, а не за буквою: йому й похвала не від людей, але від Бога. | 29 а той, хто юдей у скритості, і те обрізання серця - за духом, не за буквою; такому похвала не від людей, але від Бога. | 29 Але той є юдеєм, хто в середині такий; і те є обрізання, яке в серці за духом, а не за Писанням; і йому похвала не від людей, а від Бога. | 29 а котрий потай, (той) Жидовин, і обрізаннє (єсть обрізаннє) серця в дусї, (а) не в писанню; йому ж похвала не від людей, а від Бога. |