1 Та буде наприкінці днів, гора дому Господнього міцно поставлена буде вершиною гір, і піднесена буде вона понад узгір'я, і будуть народи до неї пливсти. | 1 І станеться наприкінці днів: гора Дому Господнього постане на чолі гір і здійметься над пагорбами, і потечуть до неї народи. | 1 І станеться: в останні дні гора дому Господнього буде встановлена як вершина гір і буде вивищена над пагорбами. Народи попливуть до неї. | 1 І в останніх днях явною буде господня гора, готова на вершках гір, і підніметься понад горби. І до неї поспішать народи, | 1 І настане час: Гора дому Господнього буде наставлена головою гір і буде вивисшена понад горби й поплинуть до неї народи. |
2 І підуть численні народи та й скажуть: Ходімо, і вийдім на гору Господню та до дому Якового, і Він буде навчати доріг Своїх нас, і ми будемо ходити стежками Його. Бо вийде Закон із Сіону, а слово Господнє із Єрусалиму. | 2 І підуть численні народи і скажуть: Ходімо, і зійдемо на гору Господню і в дім Бога Якова, – і Він навчить нас шляхів Своїх, і будемо ходити стежками Його; бо від Сіону вийде закон і слава Господня – з Єрусалиму. | 2 Сила народів піде й скаже: «Ходіть, зійдемо на Господню гору, до дому Бога Якова: він своїх доріг навчить нас, і ми його стежками будемо ходити, бо то з Сіону закон вийде, Господнє слово - з Єрусалиму.» | 2 і численні народи підуть і скажуть: Ходіть підемо на господню гору і до дому Бога Якова, і нам покажуть його дорогу, і підемо його стежками. Бо з Сіону вийде закон і господне слово з Єрусалиму. | 2 І поринуть до неї премногі народи й скажуть: ходїте, зійдемо на гору Господню, до храму Бога Яковового, - він буде нас на свій путь наставляти, й будемо ходити стежками його; бо з Сиону вийде закон, і слово Господнє - з Ерусалиму, |
3 І Він буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині. І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни! | 3 І буде він судити численні народи і викриє багато племен у віддалених країнах; і перекують мечі свої на орала і списи свої – на серпи; не підійме народ на народ меча, і не будуть уже навчатися воювати. | 3 Він між численними племенами буде судити, і про могутні народи буде вирішувати, ген-ген далеко. Вони перекують свої мечі на рала, на серпи - свої списи. Народ проти народу не буде меча піднімати, ані не будуть більше вчитися воювати. | 3 І судитиме між численними народами і картатиме сильні народи аж далеко, і розібють свої мечі на плуги і їхні списи на серпи, і більше не візьме нарід проти народу меч, і більше не навчатимуться воювати. | 3 І судити ме він між народами многими й буде картати потужні племена по краях далеких; і перекують вони мечі свої на рала, а списи свої - на серпи; не підійме меча народ на народ, і не будуть учитись воювати. |
4 І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив, бо уста Господа Саваота оце прорекли. | 4 Але кожний буде сидіти під своєю виноградною лозою і під своєю смоківницею, і ніхто не буде залякувати їх, бо уста Господа Саваота повідали це. | 4 І вони - кожний з них буде сидіти під своєю виноградною лозою,- і кожний під смоковницею, і ніхто не буде їх лякати, - бо уста Господа сил сказали. | 4 І кожний спічне під своїм виноградом і кожний під своєю фіґою, і не буде того, хто боїться, томущо уста Господа Вседержителя це сказали. | 4 Нї, тодї кожне буде седїти у себе під виноградиною й під фиґовиною й не буде нїкого лякатись; бо Господь сил небесних вирік се устами своїми. |
5 Усі бо народи ходитимуть кожен ім'ям свого бога, а ми будем ходити Ім'ям Господа, нашого Бога, на віки віків! | 5 Бо всі народи ходять, кожний – в ім'я свого бога; а ми будемо ходити в ім'я Господа Бога нашого повіки віків. | 5 Бо хай усі народи ходять кожний во ім'я бога свого, ми ж будемо ходити в ім'я Господа, Бога нашого, по віки вічні. | 5 Бо всі народи підуть кожний своєю дорогою, а ми підемо в імені нашого Господа Бога на віки і далі. | 5 Нехай инші народи ходять, кожний в імя свого бога, а ми ходити мемо в імя Господа, Бога нашого, по віки віків. |
6 Того дня промовляє Господь позбираю кульгаве й згромаджу розігнане, і те, що на нього навів коли лихо. | 6 Того дня, говорить Господь, зберу кульгаве і поєднаю розігнане і тих, на кого Я навів лихо. | 6 «В той день, - слово Господнє, -я зберу кульгавих і прогнаних далеко позбираю, і тих, що я був зажурив. | 6 В тому дні, говорить Господь, зберу розбиту і викинену і прийму тих, яких Я відкинув. | 6 Тодї позбіраю я, говорить Господь, кульгавих і прогнаних позбіраю, й тих, на кого допустив був лихо. |
7 І зроблю Я кульгаве останком, а віддалене потужним народом, і зацарює над ними Господь на Сіонській горі відтепер й аж навіки! | 7 І вчиню кульгаве останком і далеко розпорошене могутнім народом, і Господь буде царювати над ними на горі Сіон віднині й до віку. | 7 З кульгавих я зроблю останок, а з порозкиданих далеко - народ могутній. І Господь буде над ними царювати на горі Сіоні віднині і повіки.» | 7 І поставлю розбиту на останок і відкинену в сильний нарід, і над ними зацарює Господь в горі Сіон від тепер і аж до віку. | 7 І вчиню кульгавих багатими в потомність, а порозкиданих далеко - великим народом, і сам Господь царювати ме в них на Сион-горі по всї вічні часи. |
8 А ти, башто Черідна, підгірку Сіонської доньки, прийде до тебе і дійде старе панування, царювання для донечки Єрусалиму. | 8 А ти, вежо отари, пагорбе доньки Сіону! До тебе прийде і повернеться колишнє володарювання, царство – до доньок Єрусалиму. | 8 Ти ж, Мігдал-Едере, пагорбе дочки Сіону! До тебе вона прийде, знов повернеться влада перша, царство дочки Єрусалиму. | 8 І ти нещасний стовпе отари, дочко Сіон, до тебе прийде і ввійде перша влада, царство з Вавилону до дочки Єрусалиму. | 8 А ти, башто стада, ти горбе дочки Сионової, до тебе прийде давна власть, вернеться царство до дочки Ерусалимської. |
9 Тепер нащо здіймаєш ти окрик? Чи в тебе немає царя? Чи ж загинув твій радник, що ти корчишся, мов породілля? | 9 Навіщо ж ти так нині голосно волаєш? Хіба в тебе немає царя? Чи не стало у тебе порадника, що тебе виповнили страждання, як породіллю? | 9 Чого ж ти так тепер голосиш? Хіба нема царя у тебе? Або загинув твій порадник, що тебе схопили болі, неначе породіллю? | 9 І тепер чому ти пізнав зло? Чи не було в тебе царя? Чи твоя рада згинула, томущо тобою одоліли болі як в тієї, що родить? | 9 Чого ж так у голос тепер голосиш? Може того, що в тебе не стало царя? або - що нема в тебе порадника, що тебе аж болї схопили, мов ту породїлю? |
10 Вийся та корчся, о дочко Сіону, немов породілля, бо тепер вийдеш із міста та перебуватимеш у полі, і прийдеш аж до Вавилону. Та будеш ти там урятована, там Господь тебе викупить з рук твоїх ворогів! | 10 Страждай і потерпай болем, доню Сіону, як породілля, бо нині ти вийдеш із міста і житимеш у полі і дійдеш до Вавилону. Там будеш урятована, там звільнить тебе Господь з руки ворогів твоїх. | 10 Звивайсь від болю, кричи, дочко Сіону, неначе породілля, бо тепер мусиш вийти з міст і мусиш перебувати в чистім полі. Підеш аж у Вавилон; там будеш вирятувана, там Господь тебе викупить з руки твоїх ворогів. | 10 Болій і будь мужною і наближися, дочко Сіон, як та, що родить. Томущо тепер вийдеш з міста і поселишся на рівнині і підеш аж до Вавилону. Звідти тебе визволить і звідти тебе викупить твій Господь Бог з руки твоїх ворогів. | 10 О, страдай ще, звивайся від болю, дочко Сионова, мов породїля, бо поки що покинути город свій мусиш і в чистому полї стояти, аж зайдеш у Вавилон. Та звідти будеш вирятувана; тебе викупить Господь із рук ворогів твоїх. |
11 А зараз зібрались на тебе численні народи, говорячи: Нехай він зневажений буде, і нехай наше око побачить нещастя Сіону! | 11 А тепер зібралися супроти тебе численні народи і кажуть: Нехай буде вона опоганена, і нехай надивиться око наше на Сіон! | 11 Тепер сила народів зібралась проти тебе, які кажуть: «Нехай його осквернять, хай наші очі надивляться отак на Сіон.» | 11 І тепер проти тебе зібралися численні народи, що кажуть: Зрадіймо і хай наші очі подивляться на Сіон. | 11 Тим часом же збереться на тебе премного народів, і будуть договорювати: Осоромимо її! нехай надивиться око наше на Сион! |
12 Та не знають вони Господніх думок, і не розуміють поради Його, бо Він їх позбирав, як до клуні снопи. | 12 Але вони не відають думок Господніх і не розуміють поради Його, що Він зібрав їх, як снопи на тік. | 12 Але вони не відають думок Господніх, і наміру його не розуміють, що він їх зібрав, мов снопи на току. | 12 І вони не пізнали господнього задуму і не збагнули його ради, бо Він їх зібрав як снопи току. | 12 Та не знають вони, яка в Господа думка, не розуміють постанови його, що він збере їх докупи, мов ті снопи на тоцї: |
13 Ставай та молоти, дочко Сіону, бо Я ріг твій залізом учиню, а копита твої вчиню міддю, і ти розпорошиш численні народи та вчиниш закляттям для Господа несправедливий їхній зиск, а їхнє багатство Владиці всієї землі. | 13 Підведися і молоти, доню Сіону; бо Я вчиню ріг твій залізним і копита твої вчиню мідними, – і переможеш численні народи і присвятиш Господові набуток їхній і скарби їхні Володареві всієї землі. | 13 Вставай же, молоти, дочко Сіону, бо зроблю ріг твій, мов із заліза, твої копита зроблю, немов з бронзи, і ти розітреш силу народів. Ти здобич їхню присвятиш Господеві, і їхнє багатство Владиці усього світу. | 13 Встань і молоти їх, дочко Сіон, бо тобі поставлю залізні роги і тобі поставлю мідяні копита, і знищиш численні народи і покладеш Господеві їхнє множество і їхню силу Господеві всієї землі. | 13 Устань же тодї, громадо Сионська, й молоти! я бо зроблю рога твого (силу твою), мов би з залїза, а копита твої, неначе з мідї, - і потреш многі народи, й присьвятиш Господеві користї їх і багацтва їх - Владицї всього сьвіта. |