1 Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,1 Прийдіть, заспіваємо Господові, вигукнемо Скелі порятунку нашого!1 О Боже, відплати, Господи; о Боже, відплати, явися в сяйві!1 Хвала пісні Давида. Ходіть зрадіємо Господеві, скликнемо Богові нашому спасителеві.1 Боже, помсти, Господи Боже, помсти, явись в сяєві твому!
2 піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!2 Станемо перед лицем Його із похвалою, у піснях будемо славити Його.2 Встань, судде землі, відплати гордим по заслузі!2 Випередимо його лице у визнаванні і закличемо до Нього в псальмах.2 Піднесись, суддє землї, заплати розгордїяшам!
3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?3 Бо Господь є Бог великий, Цар великий понад усіма богами.3 Доки безбожні, Господи, доки безбожні будуть торжествувати?3 Бо Господь великий Бог і великий цар над всіма богами.3 Доки будуть беззаконники, Господи, доки беззаконники будуть веселитись?
4 Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?4 У Його руці глибини землі, і верховини гір – також Його.4 Доки будуть базікати, нахабно теревенити і вихвалятись усі, що творять беззаконня?4 Бо в його руці кінці землі, і висоти гір є його.4 Будуть безсоромне верзяканнє говорити, будуть вихвалюватись всї, що беззаконнє творять?
5 Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...5 Його – море, і Він витворив його, і суходіл утворили руки Його.5 Топчуть, о Господи, народ твій, гноблять твою спадщину.5 Бо море є його, і Він його зробив, і його руки зліпили сушу.5 Господи, нарід твій вони топчуть, і гноблять наслїддє твоє.
6 Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт6 Прийдіть, поклонимося і припадемо, і схилимо коліна перед лицем Господа, Творця нашого.6 Удовицю й захожого вбивають, та й сиріт зводять зо світу.6 Ходіть поклонимося і припадемо до Нього і заплачемо перед Господом, що нас створив.6 Вбивають удовиць і захожого, і сиріт вони мордують,
7 та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...7 Бо Він Бог наш, і ми – народ пастви Його і вівці руки Його. О, якби ви дослухалися сьогодні голосу Його.7 І кажуть: «Господь не бачить, Бог Якова не примічає.»7 Бо Він є нашим Богом, і ми нарід його отари і вівці його руки. Сьогодні, якщо почуєте його голос,7 І кажуть: Не побачить Господь, і не спостереже Бог Якова!
8 Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?8 Не ожорсточуйте серця вашого, як у Мериві, як за дня спокуси в пустелі,8 Збагніть, дурні в народі! Безглузді, коли вам розум проясниться?8 не вчиніть ваші серця твердими, так як в роздражненні, в дні випробування в пустині,8 Одумайтесь, нерозумні люде! І ви, безумні, - коли проясниться розум ваш?
9 Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?9 Де спокушали Мене батьки ваші, випробовували Мене і бачили діяння Мої.9 Чи ж той, хто насадив вухо, не чує? Хто око створив, - не бачить?9 в якому випробували ваші батьки. Випробували і побачили мої діла.9 Хто дав слух вам, той хиба не почує? Хто утворив око, той би не мав бачити?
10 Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?10 Сорок літ Мене дратував рід оцей, і Я сказав: Це народ, що заблукав серцем; вони не спізнали шляхів Моїх;10 Той, що повчає народи, не буде карати? Він, що навчає розумну людину?10 Сорок літ Я негодував тим родом і сказав: Ці вічно блукатимуть серцем і вони не впізнали моїх доріг,10 Хто карає народи, чи вже ж той не карати ме? Він, що навчає розуму чоловіка?
11 Господь знає всі людські думки, що марнота вони!11 І тому Я присягнувся у гніві Моєму, що вони не увійдуть до Мого спочину.11 Господь знає думки людини, що вони марні11 як Я поклявся в моїм гніві: Що вони не ввійдуть до мого спочинку.11 Бог знає думки чоловіка, що вони марні.