| 1 Диригентові хору. Для Єдутуна. Псалом Асафів. | 1 Провідникові хору. На струнах. Псалом. Асафа. Пісня. | 1 На кінець, про Ідітуна. Псалом Асафа. | 1 Проводиреві хора; при струнах; псальма Асафова, пісня. В ідомий Бог в Юдеї, велике імя його в Ізраїлї, |
2 (76-3) У Салимі намет Його, а мешкання Його на Сіоні, | 2 Голос мій до Бога, і я буду кликати; голос мій до Бога, і Він почує мене. | 2 Відомий Бог в Юдеї, в Ізраїлі велике його ім'я; | 2 Моїм голосом я закликав до Господа, моїм голосом до Бога, і Він мене сприйняв. | 2 І в Салемі оселя його, а дім його на Сионї. |
3 (76-4) Він там поламав стріли луку, щита та меча, та війну! Села. | 3 У день скорботи моєї шукаю Господа; до Нього простягнена рука моя вночі і не опускається; душа моя відмовляється від утіхи. | 3 його намет у Салемі, а його житло на Сіоні. | 3 В день моєї журби я пошукав Бога, моїми руками вночі перед Ним, і я не був обманений. Моя душа відмовилась потішитися. | 3 Там переломив він блискавки-стріли лука, щит, меч і війну. |
4 (76-5) Ти осяйний, потужніший за гори відвічні. | 4 Згадую про Господа, і тремчу; подумаю, і знесилюється дух мій. | 4 Там трощив він блискавиці лука, щит, меч і зброю. | 4 Я згадав Бога і втішився, я виговорився, і мій дух підупав. | 4 Ти величнїй, ти сияєш краще над хижі гори. |
5 (76-6) Обдерто людей сильносердих, задрімали вони своїм сном, і не знайшли своїх рук усі мужі військові... | 5 Ти не даєш мені зімкнути очей моїх; я вражений і не можу говорити. | 5 У сяйві ти, величний, прийшов від гір відвічних. | 5 Мої очі випередили сторожі, я зажурився і не заговорив. | 5 Одважні серцем здобичею стали; обняв їх сон; і нїхто із сміляків не знайшов рук своїх. |
6 (76-7) Від сваріння Твого, Боже Яковів, оглушується колесниця та кінь: | 6 Розмірковую про дні старожитні, про літа давно [минулі]. | 6 Ограблені відважні серцем, сон обняв їх; зомліли у всіх вояків руки. | 6 Я роздумав про давні дні і я згадав вічні роки і повчився. | 6 Від погрому твого, Боже Якова, напав твердий сон коня і колесницю. |
7 (76-8) Ти Ти грізний, і хто перед обличчям Твоїм устоїть часу гніву Твого?... | 7 Пригадую пісні мої по ночах, бесідую із серцем моїм, і дух мій вчиняє пильний пошук. | 7 О Боже Якова, від твоєї погрози запаморочилися верхівець і кінь. | 7 Вночі я говорив з моїм серцем, і мій дух затривожився. | 7 Ти страшенний, і хто устоїть перед тобою, як гнїв твій запалає. |
8 (76-9) Як звіщаєш Ти суд із небес, то боїться й стихає земля, | 8 Невже назавжди покинув Господь, і не буде ніколи прихильним? | 8 Ти страшний, і хто встоїться перед тобою, як ти розгніваєшся? | 8 Чи Господь відкине на віки і не додасть ще задовільнитись? | 8 Ти дав почути суд твій з неба; земля, злякавшись, занїміла, |
9 (76-10) як встає Бог на суд, щоб спасти всіх покірних землі! Села. | 9 Невже назавжди відійшла милість Його? І обітниці Його навіки? | 9 Ти дав почути суд твій з неба; земля злякалася, заніміла, | 9 Чи відсіче своє милосердя до кінця з роду в рід? | 9 Як Бог встав на суд, щоб спасти всїх покірних на землї. |
10 (76-11) Бо й гнів людський Тебе вихваляє, решту ж гніву Ти поясом в'яжеш. | 10 Невже Бог забув милість? Невже у гніві замкнув щедроти свої? | 10 коли Бог на суд підвівся, щоб спасти всіх покірних на землі. | 10 Чи Бог забуде помилувати, чи замкне своє милосердя в своїм гніві? | 10 Бо гнїв людський прославить тебе; останком гнїву підпережешся. |
11 (76-12) Присягайте й виконуйте Господу, Богові вашому, усі, хто Його оточає, хай приносять дарунка Грізному: | 11 І сказав я: ось горе моє, наче правиця Всевишнього стала іншою. | 11 Справді, і гнів людини тебе славить, з останків же його гніву робиш собі оздобу. | 11 І я сказав: Тепер я почав, це зміна правиці Всевишнього. | 11 Робіть і сповняйте обітницї Господеві, Богу вашому; нехай принесуть дари свої страшенному всї, що кругом него. |
12 (76-13) Він духа вельмож впокоряє, страшний Він для земних царів! | 12 Буду пригадувати діяння Господа; буду пригадувати про дива Твої давні. | 12 Складайте обітниці й виконуйте - Господеві, Богові вашому; нехай усі, що навколо нього, несуть дари Страшному. | 12 Я згадав господні діла, бо від початку згадаю твої подивугідні (діла) | 12 Він відбере духа князям, він страшенний для царів землї. |
| 13 Буду досліджувати усі діяння Твої, роздумуватиму про великі діяння Твої. | 13 Він відбирає дух у князів, страшний для князів земних. | 13 і повчатимуся в усіх твоїх ділах і задумаюся в твоїх помислах. | |
| 14 Боже! Святий шлях Твій. Хто величніший від Бога, нашого [Бога]? | | 14 Боже, твоя дорога в святому. Хто (такий) великий Бог, як наш Бог? | |
| 15 Ти – Бог, який творить дива; Ти явив могутність Свою серед народів. | | 15 Ти є Бог, що чиниш подивугідне, Ти виявив твою силу в народах. | |
| 16 Ти визволив рукою Твоєю народ Твій, синів Якова і Йосипа. | | 16 Ти визволив твій нарід твоїм раменом, синів Якова і Йосифа. | |
| 17 Бачили Тебе, Боже, води, бачили Тебе води, і злякалися, і здригнулися безодні. | | 17 Боже, Тебе побачили води, Тебе побачили води і злякалися, і безодні затривожилися, великий шум вод. | |
| 18 Хмари виливали воду, хмаровиська вибухали громом, і стріли Твої літали. | | 18 Хмари видали голос, бо твої стріли проходять. | |
| 19 Голос грому Твого у колі небеснім; блискавиці освітлювали світ; земля здригалася і тремтіла. | | 19 Голос твого грому в колесі, твої блискавиці освітили вселенну, земля зрушилася і затремтіла. | |
| 20 Шлях Твій – у море, і стежка Твоя у водах великих, і сліди Твої невідомі. | | 20 Твоя дорога в морі, і твої стежки у великих водах, і твої стопи невідомі. | |
| 21 Мов череду, вів Ти народ свій рукою Мойсея та Аарона. | | 21 Ти попровадив твій нарід як овець рукою Мойсея і Аарона. | |