| 1 Диригентові хору. Не погуби. Псалом Асафів. Пісня. | 1 Маскіл. Асафа. Чому відкинув, Боже, нас навіки, палає гнів твій на овець твоєї пастви? | 1 На кінець. Не приведи до зітління. Псалом пісні Асафа. | 1 Наука Асафова. Д ля чого відкинув єси нас, Боже, на віки, палає гнїв твій на стадо пасовиска твого? |
2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився, | 2 Дякуємо Тобі, Боже, дякуємо; звіщається ймення Твоє поруч з дивним діянням Твоїм. | 2 Згадай Твою громаду, яку ти придбав собі віддавна, щоб була коліном, яке відкупив собі в посілість гору Сіон, на котрій ти осівся. | 2 Боже, Тобі визнаватимемося, визнаватимемося і прикличемо твоє імя. | 2 Спогадай твою громаду, що зєднав її оддавна, - ізбавив, як твоє наслїддє, тую гору Сион, на котрій ти осївся! |
3 підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!... | 3 [Ти сказав: Я] виберу час, [Я] звершу суд справедливо. | 3 Зійди твоїми стопами на руїни відвічні; усе в святині зруйнував ворог. | 3 Я розповім про всі твої подивугідні (діла), коли виберу час. Я праведності суджу. | 3 Зверни стопи твої до недавньої руїни! Все у сьвятинї зруйнував ворог. |
4 Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої, | 4 Захитається земля і все, що є живого на ній. Я утверджу стовпи її: | 4 Зарикали противники твої посеред твоїх зборів, поставили там власні стяги як знамено перемоги. | 4 Розтаяла земля і всі, що на ній живуть, я закріпив її стовпи. | 4 Рикають вороги твої серед зборів твоїх; поставили знаки свої як знамена. |
5 виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева... | 5 Нагадаю тим, що вдаються до безуму: Не шалійте, і нечестивим – не піднімайте рога! | 5 Неначе той, що в гущавині сокирою махає, | 5 Я сказав тим, що чинять беззаконня: Не чиніть беззаконня, і тим, що грішать: Не підносіть ріг вгору, | 5 Вони, як той, що сокирою замахнув в гущавинї лїса, |
6 А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами, | 6 Не здіймайте високо рога вашого, і [не] озивайтеся з твердою шиєю, | 6 вони сокирою й молотом на заставки їхні двері забивають. | 6 не підносіть в гору ваш ріг, не говоріть неправедне проти Бога. | 6 І тепер вони топором і молотами розбивають різьбу його. |
7 Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили... | 7 Бо не зі сходу, і не від заходу, і не з пустелі піднесення; | 7 Твоє святилище вони вогнем пустили, з землею осквернили житло імени твого. | 7 Бо (добро не приходить) ані зі сходу, ані зі заходу, ані з пустинних гір, | 7 З пожаром пустили сьвятиню твою, осквернили дім імені твого. |
8 Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів... | 8 Але Бог є суддя; одного принижує, а другого підносить. | 8 Сказали в своїм серці: «Винищмо до ноги їх!» Спалили на землі всі Божі місця зборів! | 8 бо Бог є суддя, цього впокорює і цього вивищує. | 8 Сказали в серцї своїм: Нуте, винищимо їх до ноги! - Пустили з димом всї Божі собори на землї. |
9 Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде... | 9 Бо чаша в руці Господа, вино червоне шумує в ній, змішане уповні, і Він виливає з неї. Навіть 'осад її будуть видушувати і питимуть всі лиходії землі. | 9 Знамен наших не бачимо вже більше, немає більше пророка, і нема між нами того, що знав би, доки так буде. | 9 Бо в руці Господа чаша незмішаного вина повна змішання, і Він звідси схилив туди, лише його осад не спорожнений, питимуть всі грішні землі. | 9 Знамен наших ми не бачимо: нема більш пророка, й нема між нами, хто б знав, доки так буде. |
10 Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє? | 10 А я буду звіщати вічно, буду співати славу Богові Якова. | 10 Докіль, о Боже, буде глумитися противник? Чи вічно буде ворог хулити твоє ім'я? | 10 Я ж зрадію на віки, співатиму Богові Якова. | 10 Доки, Боже, буде ругатись гнобитель? Чи вічно буде ворог зневажати імя твоє? |
11 Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ! | 11 Усі роги лиходіїв зламаю, і піднесуться роги праведника. | 11 Чому ти відтягаєш твою руку і стримуєш у пазусі твою десницю? | 11 І розібю всі роги грішників, і роги праведного піднімуться вгору. | 11 Чому здержуєш руку твою і правицю твою? Із лона твого допусти конець! |