1 Диригентові хору. При з'яві вранішньої зорі. Псалом Давидів.1 Провідникові хору. Псалом. Давида.1 На кінець, про раннє заступництво. Псалом Давида.1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. С илою твоєю, Господи, радується царь, і як же вельми звеселиться він спасеннєм твоїм!
2 (21-3) Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив. Села.2 Боже мій! Боже мій! Нащо Ти залишив мене? Задалеко [Ти від] спасіння мого і слів зойку мого.2 О Господи, в силі твоїй цар радіє і в твоїй допомозі веселиться вельми!2 Боже, Боже мій, будь уважний до мене. Чому Ти мене оставив? Далеко від мого спасіння слова моїх переступів.2 Бажаннє серця його дав єси йому, і не відкинув просьби уст його.
3 (21-4) Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.3 Боже мій! Я волаю вдень – і Ти не чуєш мене, уночі я не вгаваю.3 Бажання серця його ти йому вволив і проханню уст його ти не відмовив.3 Боже мій, я закличу вдень, і не почуєш, і вночі, і не (буде) мені в безумність.3 Ти бо прийшов на зустріч йому з добром і благословеннєм: на голову його вложив щиро-золотую корону.
4 (21-5) Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!4 Але Ти, Святий, – животвориш осередь хвали Ізраїлевої.4 Бо ти йдеш йому назустріч благословенням щедрим, кладеш йому на голову вінець щирозлотний.4 Ти ж, похвало Ізраїля, живеш у святих.4 Життя просив в тебе, ти дав йому довготу днїв на всї часи і по віки.
5 (21-6) Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,5 На Тебе сподівалися батьки наші; сподівалися, і Ти визволяв їх.5 Життя просив він у тебе: ти йому дав його, довготу днів на віки вічні.5 На тебе наші батьки поклали надію, вони поклали надію, і Він їх спас.5 Велика слава його через спасеннє твоє; царським сяєвом і красою окрасив його.
6 (21-7) бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!6 До Тебе волали вони, і були порятовані; на Тебе сподівалися, і не залишалися в соромі.6 Завдяки твоїй допомозі - велика його слава; величність і красу поклав єси на нього.6 До Тебе закликали і спаслися, на Тебе поклали надію і не завстидалися.6 Бо благословеннє дав єси йому по віки; ти звеселив його ласкою перед лицем твоїм.
7 (21-8) Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.7 А я – черв'як, а не людина, обмова у людей і презирство в народі.7 Бо ти даєш йому благословення вічне і звеселяєш його радістю обличчя твого.7 Я ж є хробак і не чоловік, погорда людини і зневага народу.7 Бо царь вповає на Господа, і по милостї Всевишнього він не захитається.
8 (21-9) Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.8 Усі, що бачать мене, збиткуються наді мною; говорять устами, киваючи головою.8 Бо цар надіється на Господа і завдяки милості Всевишнього не похитнеться8 Всі, що мене бачать, насміялися з мене, промовили губами, схилили голову.8 Рука твоя знайде всїх ворогів твоїх, твоя правиця досягне всїх ненавидячих тебе.
9 (21-10) На час гніву Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.9 Він покладався на Господа, – нехай визволить його; нехай порятує, якщо він бажаний Йому.9 Твоя рука досягне всіх твоїх противників; правиця твоя влучить усіх, хто тебе ненавидить.9 Він поклав надію на Господа, хай його спасе. Хай його спасе, бо Він його бажає.9 Зробиш з них піч огнянную в час твого явлення; Господь обгорне їх гнївом своїм, і огонь пожере їх.
10 (21-11) Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.10 Але Ти вивів мене з лона, учинив у мені сподівання біля персів матері моєї.10 Ти вчиниш їх, неначе піч вогненну в час твого з'явлення, Господь вогнем проглине їх у своїм гніві.10 Бо Ти є той, що вибрав мене з лона, моя надія від грудей моєї матері.10 Ти знищиш плід їх на землї, і рід їх зміж дїтей людських.
11 (21-12) Бо нещастя на Тебе вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,11 На Тебе залишений я від утроби; від лона матері моєї Ти – Бог мій.11 Потомство їхнє ти із землі вигубиш і їхніх нащадків - з-поміж дітей людських.11 На Тебе вкинений я від лона, від лона моєї матері Ти є моїм Богом.11 Вони бо задумали лихо проти тебе, лукаву раду врадили, - та не здолїли нїчого.
12 (21-13) бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них.12 Не віддаляйся од мене, бо горе близьке, а помічника нема.12 Коли задумають на тебе лихо, лукаву врадять раду, - не здолають.12 Не відступи від мене, бо близько скорбота, бо немає помічника.12 Бо ти поженеш їх, і звернеш тятиву твою проти них.
13 (21-14) Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!13 Багато биків оточили мене; гладкі башанськіобступили мене,13 Бо ти обернеш їх до втечі, напнеш їм у вічі лука твого.13 Мене окружили численні телята, мене обійшли годовані бики.13 Піднесись, Господи, силою твоєю! Будем сьпівати і прославляти потугу твою.
14 Роззявили на мене пащеки свої, мов лев, що шматує (здобич) і гарчить.14 О, вознесися, Господи, у твоїй силі! І ми будемо співати й славити твою могутність.14 Вони відкрили на мене їхні уста наче лев, що хапає і ричить.
15 Я розлився, як води; всі кості мої розсохлися і серце моє стало, наче віск, розтануло всередині нутра мого.15 Я розлився наче вода, і всі мої кості розсипалися, моє серце стало наче віск, що тане посеред мого лона.
16 Сила моя висохла, мов череп'я, язик мій прилип до піднебіння мого, і в порох смертельний поклав Ти мене.16 Моя сила висохла наче глиняна посудина, і мій язик прилип до мого горла, і Ти мене звів до пороху смерті.
17 Бо пси оточили мене, збіговисько нечестивих обступило мене, прокололи руки мої і ноги мої.17 Бо мене окружили численні пси, збір тих, що чинять зло, мене окружили, пробили мої руки і ноги.
18 Можна було б перелічити всі кістки мої. А вони спостерігають, і вчиняють з мене видовище.18 Я почислив всі мої кості, вони ж гляділи і дивилися на мене.
19 Ділять шати мої поміж собою і на покриття моє кидають жереба.19 Вони розділили собі мою одіж і вкинули жереб на мою одежину.
20 Але Ти, Господе, не віддаляйся од мене, сило моя! Поспіши на поміч мені;20 Ти ж, Господи, не віддали моєї помочі, будь готовий мені на заступництво.
21 Захисти від меча душу мою і від псів єдину мою.21 Спаси мою душу від меча і мою єдинородну з руки пса.
22 Урятуй мене від пащі лева, і від рогів єдинорогів; зачувши, [захисти] мене.22 Спаси мене з уст лева і мою смиренність від рогів однорогів.
23 Буду звіщати ймення Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.23 Я розповім моїм братам про твоє імя, оспівуватиму Тебе посеред збору.
24 Ті, що бояться Господа! Прославляйте Його! Все насіння Якова! Прославляй Його! Нехай же шанує Його у трепеті все насіння Ізраїлеве!24 Ті, що бояться Господа, вихваляйте його, все насіння Якова, прославте його, хай його боїться все насіння Ізраїля,
25 Бо Він не відкинув і не знехтував скорботою змученого, не утаємничив від нього лиця Свого, але почув його, коли цей волав до Нього.25 бо Він не погордив, ані не знехтував молитвою бідного, ані не відвернув своє лице від мене, і коли я закликав до Нього Він мене вислухав.
26 Про Тебе хвала моя в зібранні великім; принесу обітниці мої перед тими, що бояться Його.26 Тобі моя похвала в великому зборі, я віддам мої молитви перед тими, що Його бояться.
27 Нехай же їдять убогі і насичуються; нехай прославлять Господа ті, що шукають Його; Будуть жити серця ваші вічно!27 Їдять бідні і наситяться, і похвалять Господа ті, що Його шукають. Їхні серця житимуть на віки віків.
28 Пригадають, і навернуться до Господа усі кінці землі; і впадуть з поклоном перед Тобою всі народи.28 Всі кінці землі згадають і повернуться до Господа і всі батьківщини народів поклоняться перед Тобою,
29 Тому що Господнє царство і Він – панує понад народами.29 бо царство є господнє, і він володіє над народами.
30 Будуть їсти і поклонятися всі тлусті землі, схиляться перед Ним усі, що порохом стають, і не можуть зберегти життя свого.30 Поїли і поклонилися всі товсті землі, перед ним припадуть всі, що сходять у землю. І моя душа живе для Нього,
31 Нащадки будуть служити Йому, і будуть приналежні до Господа, як рід.31 і моє насіння Йому послужить. Майбутнє покоління відоме буде Господеві,
32 Вони прийдуть і будуть звіщати праведність Його людям, котрі вродяться: Таке вчинив Господь.32 і сповістять його праведність народові, що народиться, бо (так) зробив Господь.