| 1 Диригентові хору. Псалом Давидів. | 1 Провідникові хору. На восьмий тон. Псалом. Давида. | 1 На кінець. Псалом Давида. | 1 Проводиреві хора: при восьмиструнному інструментї. Псальма Давидова. С паси, Господи! Бо нестало праведного, і нема вірних між синами людськими. |
2 (12-3) Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять... | 2 Доки, Господе, будеш забувати мене до решти, доки будеш утаємничувати від мене обличчя Твоє? | 2 Спаси, о Господи! Бо побожних дедалі менше, бо правда з-поміж людей зникла. | 2 Господи, доки забудеш про мене до кінця? Доки відвертатимеш твоє лице від мене? | 2 Брехню говорить кожний свому ближньому; уста льстиві говорять від лукавого серця. |
3 (12-4) Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого | 3 Доки мені збирати поради в душі моїй, скорботу в серці моєму вдень [і вночі]? Допоки ворогові моєму підноситися наді мною? | 3 Брехню один одному точать, базікають облесливими словами й нещирим серцем. | 3 Доки ставитиму ради в моїй душі, болі в моїм серці у дні? Доки підноситиметься мій ворог над мене? | 3 Господь зацїпить усї уста льстиві; язик великорічивий, |
4 (12-5) тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан? | 4 Зглянься, зачуй мене, Господе, Боже мій! Просвітли очі мої, доки не заснув я [сном] смертним; | 4 Нехай Господь заціпить усі уста лестиві, язик велерічивий тих, що кажуть: | 4 Поглянь, вислухай мене, Господи, мій Боже. Просвіти мої очі, щоб часом я не заснув на смерть, | 4 Що то говорять: ми поборемо язиком нашим; уста наші з нами, хто паном над нами? |
5 (12-6) Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку! | 5 Щоб не сказав ворог мій: `Я здолав його!` і ті, що гноблять мене, радітимуть, коли я захитаюся. | 5 “Нашим язиком ми чудеса появимо, в нас є губи! Хто пан над нами?” | 5 щоб часом мій ворог не сказав: Я його переміг. Ті, що мене турбують зрадіють, якщо я спотикнуся. | 5 Задля насилля над нещасними, задля стогнання бідних встану тепер, - говорить Господь, обезпечу того, на кого розлютились. |
6 (12-7) Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене! | 6 Бо я довіряю милосердю Твоєму; серце моє буде радіти у спасінні Твоєму; співатиму Господові, Який ущасливлює мене. | 6 “Задля горя нужденних і зідхань бідних ось я встану, - каже Господь, - я дам спасіння тому, хто його прагне.” | 6 Я ж поклав надію на твоє милосердя, моє серце зрадіє твоїм спасінням. Заспіваю Господеві, що мені вчинив добро і співатиму імені Господа Всевишнього. | 6 Слова Господнї - слова чисті, срібло очищене від землї, в горнилї сїм раз перетоплене. |