1 Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?1 Диригентові хору. Псалом Давидів. На Господа сподіваюся; то чому кажете душі моїй: Відлітай на гору твою, [мов] птах?1 Чому, о Господи, стоїш здалека, ховаєшся під час скорботи?1 На кінець. Псалом Давида. На Господа я надію поклав. Як скажете моїй душі: Втікай на гори наче воробець?1 Чому, Господи, стоїш оддалеки, ховаєшся у час тїсноти?
2 Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!2 Бо ось, нечестиві натягнули лука, стрілу свою приклали до тятиви, щоби в пітьмі переможно стріляти у справедливих серцем.2 Коли гордує грішник, страждає вбогий і ловиться в лихі задуми, що той намислив.2 Бо ось грішники натягнули лук, приготовили стріли для сагайдака, щоб в темряві стріляти простих серцем.2 Бутою своєю лякає безбожник бідолашного; зловляться вони у підступах, що придумали їх.
3 Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.3 Коли зруйновані підмурки, що вчинить праведний?3 Бо грішний вихваляється бажанням серця свого, і захланний хулить і зневажає Бога.3 Бо те, що Ти впорядкував, вони знищили. А що зробив праведник?3 Бо чваниться безбожник ласощами душі своєї; і благословляє чоловіка захланного, він зневажає Господа.
4 У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...4 Господь у святому храмі Своєму, Господь – престол Його на небесах, очі Його бачать, повіки Його за синами людськими стежать!4 Говорить грішник у своїй буті: “Не буде суду! Нема Бога! Такі й усі думки в нього.4 Господь у свому святому храмі. Господь - його престіл на небі. Його очі споглядають на бідного, його повіки досліджують людських синів.4 В гордостї каже безбожник: Бог не буде слїдити; в него усе думка: нема Бога!
5 Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...5 Господь випробовує праведних, а нечестивого і люблячого насилля ненавидить душа Його.5 Перед ним завжди стелиться щасна дорога. Суди твої далеко геть від нього, усіх противників своїх - він сміхом збуває.5 Господь досліджує праведника і безбожного, а хто любить неправедність ненавидить свою душу.5 Всякого часу стелиться йому дорога; суди твої далеко від него; всїх ворогів своїх він сьміхом збуває.
6 Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...6 Дощуватиме Він нечестивих пастками, палаючий вугіль і спопеляючий вітер – їхня частка із чаші.6 Він каже в своїм серці: “Не піддамся! З роду в рід я не зазнаю лиха.”6 Він дощем зішле засідки на грішників, огонь і сірку і дух бурного вітру часть їхньої чаші.6 Каже він в серцї своїм: не подамся; з роду в рід не буде для мене лиха.
7 Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.7 Тому що Господь праведний, – любить праведність; Він діє за правдою.7 Уста в нього - повні прокльонів, обману і лукавства, а під язиком у нього лихо й переступ.7 Бо Господь праведний і полюбив праведність, його лице побачило праведність.7 Уста його повні проклону, зради і знущання; під його язиком мука і погибель.