1 А Йов відповів та й сказав: | 1 І відповідав Йов, і сказав: | 1 Заговорив Іов і мовив: | 1 Підібравши ж Йов, каже: | 1 І відказав Йов і рече: |
2 Як безсилому ти допоміг, як рамено підпер ти неможному? | 2 Як ти допоміг безсилому, підтримав плече немічному? | 2 «Ой, як ти допоміг тому що без сили, підтримав слабу руку! | 2 До кого пристаєш, чи кому бажаєш помогти? Чи не радше тому, в кого велика сила, і тому, в кого сильне рамено? | 2 Ой, як же ти поміг менї, безсильному, як піддержав руку слабому! |
3 Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом? | 3 Яку пораду дав ти немудрому і як у цілковитій повноті з'ясував справу! | 3 Що ж то за раду ти дав тому, хто мудрости не має, й що за велику виявив ти обачність! | 3 З ким ти порадився? Чи не (в того,) у кого вся мудрість? Чи за ким підеш? Чи не (за тим,) в кого велика сила? | 3 Що ж то за раду подав єси немудрому, й як основно вияснив річ! |
4 Кому ти слова говорив, і чий дух вийшов з тебе? | 4 Кому ти говорив ці слова, і чий дух виходить з тебе? | 4 Кому ти говорив оту промову? І чий дух вийшов із тебе? | 4 Кому звістиш слова? Чиє ж є те дихання, що виходить з тебе? | 4 Кому говорив ти оті слова, і чий дух промовив із тебе? |
5 Рефаїми тремтять під водою й всі її мешканці. | 5 Тіні померлих тремтять під водою, і всі, що живуть у ній. | 5 Тіні померлих трясуться під землею; води й усе, що в них живе, боїться. | 5 Чи народяться під водою великани і його сусіди? | 5 Рефаїми* дрожать під водами й все, що в них животїє. |
6 Голий шеол перед Ним, і нема покриття Аваддону. | 6 Шеол оголений перед Ним, і немає покривала Аваддонові. | 6 Голий перед ним Шеол, і Аваддон - відкритий! | 6 Ад перед ним нагий, і немає накидки для згуби. | 6 Нага перед ним безодня, й не закритий Аваддон**. |
7 Він над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив. | 7 Він розпросторив північ над порожнечею, повісив землю на нічому. | 7 Він розіп'яв над порожнечею північ, він на нічому повісив землю. | 7 Він над нічим простягає північний вітер, вішає землю на нічому. | 7 Північний вітер розпускає він в порожню (воздушну), повісив землю нї на чім. |
8 Він зав'язує воду в Своїх облаках, і не розбивається хмара під ними. | 8 Він замикає води у хмаринах Своїх, і хмара є тривкою під ними. | 8 Він замикає води у своїх хмарах, і оболок не розсідається під ними. | 8 Він звязує воду в своїх хмарах, і хмара не роздерлася під ним. | 8 Він завязав води в хмарах своїх, і хмари не розсїдаються від них. |
9 Він поставив престола Свого, розтягнув над ним хмару Свою. | 9 Він поставив лице трона Свого, розпросторив над ним хмарину Свою. | 9 Він місяцеві у повні вид закриває, він простягає над ним свою хмару. | 9 Він держить лице престолу, простягає над ним свою хмару. | 9 Він укрив престол свій кругом, розпростерши над ним облак свій. |
10 На поверхні води Він зазначив межу аж до границі між світлом та темрявою. | 10 Він окреслив поверхню вод, аж до межі поміж світлом та пітьмою. | 10 Він накреслив круг над водами аж до межі між світлом та темнотою. | 10 Він приказом окружив лице води до закінчення світла з темрявою. | 10 Він обвів круг гряничний водами аж до гряниць між сьвітлом і тьмою. |
11 Стовпи неба тремтять та страшаться від гніву Його. | 11 Стовпи небес тремтять і жахаються погрози Його. | 11 Стовпи небес трясуться, і остовпілі лякаються його погрози. | 11 Небесні стовпи простягнулися і здивувалися від його погрози. | 11 Стовпи небес* тремтять і лякаються від погрози його. |
12 Він міццю Своєю вспокоює море, і Своїм розумом нищить Рагава. | 12 Силою Своєю розділяє море і розумом Своїм долає зухвалість. | 12 Силою своєю він утихомирив море, і своїм розумом розбив Рагава. | 12 Він силою втихомирив море, а вмілістю перекинув кита. | 12 Силою своєю розбурхує він море, й розумом своїм гнуздає буту його. |
13 Своїм Духом Він небо прикрасив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіона. | 13 Від Його Духу – чарівність неба; рука Його витворила швидкого скорпіона. | 13 Дух його прояснив небо, рука його прошила в'юнкого змія. | 13 Небесні засуви Його бояться, а приказом Він забив змія противника. | 13 Дух його прикрасив небо, рука його утворила бистрого скорпіона**. |
14 Таж це все самі кінці дороги Його, бо ми тільки слабке шепотіння чували про Нього, грім потуги ж Його хто його зрозуміє?... | 14 Ось, – це лише часточки шляхів Його; і як мало ми чули про Нього; А грім могутности Його хто може усвідомити? | 14 Усе ж це - зверхній вигляд його діл, а ми лиш чуємо слабкий їх відгомін! А хто ж би зміг збагнути силу його грому?» | 14 Ось це часть його дороги, і послухаємо його на гомін слова. Хто ж почув силу його грому, коли він залунає? | 14 Се ж тілько частинки дїл його, й як то ще не багато чували ми про його! А хто ж би зміг зрозуміти всю велич могучостї його? |