1 А це ті, що поприходили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед лицарів, що допомагали в війні, | 1 І оці також прийшли до Давида у Ціклаґ, коли він ще ховався від Саула, сина Кішового, і були з хоробрих, які допомагали в битві. | 1 Ось ті, що прийшли до Давида в Ціклаг, де він ще мусів був ховатись від Саула, сина Кіша. Вони були з тих вояків, що допомагали йому на війні. | 1 І це ті, що пішли до Давида до Соклаґа, ще як він скривався від лиця Саула сина Кіса, і ці між сильними, що помагали в війні, | 1 І цї так само прийшли до Давида в Секелаг, коли ще він ховався від Саула, Кисового сина, а були вони мужні й була поміч із них у битві. |
2 що були озброєні луком, що кидали правицею та лівицею каміння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина: | 2 Озброєні луком, які правою і лівою рукою [кидали] каміння і [пускали] стріли з лука, – з братів Саулових, – від Веніямина. | 2 То були лучники; правою й лівою рукою кидали каміння й стріляли з лука; вони були з одноплемінників Саула, з веніяминян: | 2 і стріляли луком і з пращі камінням і луками з правої і з лівої (руки). З братів Саула з Веніямина | 2 Узброєні були сагайдаком, правою й лївою рукою кидали каміннє й стріляли стрілами з лука, - з одноплемінників Саулових, із Беняминїїв: |
3 голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу, | 3 Старший Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу. | 3 головний був Ахієзер; по ньому Йоас син Шемаа з Гівеа; Єзієл та Пелет сини Азмавета; Бераха та Єгу з Анатоту; | 3 володар Ахієзер і Йоас син Асми Ґевотіта і Йоїл і Йофалит сини Асмота і Верхія і Юл Анатотій | 3 Визначнїйший Ахієзер, по йому Йоас, сини Шемаїні з Гиви; Езієл та Фелет, Азмаветові сини; Бераха та Егу з Анатоту; |
4 і ґів'онянин Їшмая, лицар серед тридцятьох та старший над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад, | 4 І гів'онянин Їшмая, лицар серед тридцятьох і [старший] над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і гедерянин Йозавад. | 4 Ішмая з Гівеа, відважний з-поміж тридцятьох і над тридцятьма; | 4 і Самая Ґаваоніт сильний між тридцятьма і над тридцятьма, | 4 Ішмая Габаонїй, найдужчий зпоміж трийцяти й провідник трийцятьох; Еремія, Яхазиїл, Йоханан та Йозабад із Гедери; |
5 Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія, | 5 Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія. | 5 Єремія, Яхзіел, Йоханан, Йозавад з Гедери; | 5 Єрмія і Єзіїл і Йоанан і Йоазавад Ґадаратій, | 5 Елузай, Еримот, Беалїя, Шемарія, Сафатія Харитїй, |
6 Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни, | 6 Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни. | 6 Елузай, Єрімот, Беалія, Шемарія та Шефатія з Харуфу; | 6 Еліазей і Ярімут і Ваалія і Самарія і Сафатія Харефій, | 6 Елкана, Ішшіяху, Азариїл, Йоезер та Йошавам, Кореї; |
7 і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору. | 7 І Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Гедору. | 7 Елкана, Їшія, Азарел, Йоезер та Йошовам, корахії; | 7 Ілкана і Єсуній і Озріїл і Йоазар і Єсвоам, Коріти | 7 І Йоела й Завадія, Ерохамові сини з Гедору. |
8 А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та списом. А їхні обличчя то обличчя лев'ячі, а щодо швидкости вони були, як сарни на горах. | 8 З ґадян відділилися до Давида в укріплення, в пустелю, люди мужні, войовничі, озброєні щитом і списом; лиця левові – їхні лиця, і вони прудкі, мов сарни в горах. | 8 Йоела та Завадія сини Єрохама з Гедору. | 8 і Елія і Завадія сини Іраама, сини Ґедора. | 8 А й з Гадїїв перейшли до Давида в неприступне місце в пустинї люде мужні та войовничі, узброєні щитом та списом, видом із лиця як леви, а прудкі, як серни на горах. |
9 Голова Езер, другий Овадія, третій Еліав, | 9 Старший Езер, другий Овадія, третій – Еліав. | 9 З гадіїв перейшли до Давида у сховище в пустині відважні вояки, мужі, здатні до бою, озброєні щитом та списом, з виду, як леви, прудкі, як газелі на горах. | 9 І від Ґаддія відділилися до Давида від пустині кріпкі, сильні мужі, щоб стати в лави до бою, які носили щити і списи, і їх лиця (наче) лице лева, і вони швидкістю бистрі наче серни в горах: | 9 Перший Езер, другий Обадія, третій Елїяб, |
10 четвертий Мішманна, п'ятий Їрмея, | 10 Четвертий – Мішманна, п'ятий – Їрмея. | 10 Перший Езер, другий Овдія, третій Еліяв; | 10 Азер володар, Авдія другий, Еліяв третий, | 10 Четвертий Мишманна, пятий Еремія, |
11 шостий Аттай, сьомий Еліїл, | 11 Шостий – Аттай, сьомий – Еліїл, | 11 четвертий Мішманна, п'ятий Єремія, | 11 Масеманній четвертий, Єрмія пятий, | 11 Шестий Атай, сьомий Елиєл, |
12 восьмий Йоханан, дев'ятий Елзавад, | 12 Восьмий – Йоханан, дев'ятий – Елзавад, | 12 шостий Аттай, сьомий Елієл, | 12 Еттій шостий, Еліяв сьомий, | 12 Осьмий Йоханан, девятий Елзавад, |
13 десятий Єремія, одинадцятий Махбанай. | 13 Десятий – Єремія, одинадцятий – Махбанай, | 13 восьмий Йоханан, дев'ятий Елзавад, | 13 Йоанан осьмий, Еліазер девятий, | 13 Десятий Еремія, одинайцятий Махбанай. |
14 Оці були з Ґадових синів, голови військових відділів, малий один на сотню, а великий на тисячу. | 14 Оці були з Ґадових синів, старшини підрозділів війська, менший – над сотнею, а старший – над тисячою. | 14 десятий Єремія, одинадцятий Махбанай. | 14 Єрмія десятий, Махаваннай одинадцятий. | 14 Вони з синів Гадових - гетьмани в війську: менчий над сотнею, а більший над тисячою. |
15 Це ті, що перейшли Йордан першого місяця, коли він був переповнений понад усі береги свої, і порозганяли всіх мешканців долин на схід та на захід. | 15 Це вони перейшли Йордан першого місяця, коли він виходить з берегів своїх, і розігнали всіх, хто був у долинах, на схід і на захід. | 15 Оці з синів Гада були начальниками над військом; один з них, якщо малий, то орудував сотнею; а як великий, то тисячею. | 15 Ці з синів Ґада, володарі війська, малий - один над сотнею і великий - над тисяччю. | 15 Вони то переплили через Йордань першого місяця, коли він саме розливаєтся з своїх берегів, і порозганяли усїх, що жили по долинах на схід і захід сонця. |
16 І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида. | 16 Прийшли також із синів Веніяминових і Юдиних в укріплення до Давида. | 16 То вони переправились через Йордан першого місяця, саме коли він затоплює береги, і порозганяли усіх, що жили по долинах на схід і на захід. | 16 Ці перейшли Йордан в першому місяці, і він перелив все своє русло, і прогнали всіх, що жили в долинах від сходу аж до заходу. | 16 Прийшли так само й з синів Беняминових та Юдиних в твердиню до Давида. |
17 А Давид вийшов перед них, і, відповідаючи, сказав їм: Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає! | 17 Давид вийшов їм назустріч і сказав їм: Якщо з миром прийшли ви до мене, щоб допомагати мені, то нехай буде у мене з вами одне серце; а якщо для того, аби підступно віддати мене ворогам моїм, то, оскільки немає недоброго в руках моїх, тож нехай бачить Бог батьків наших і заборонить це. | 17 Із синів Веніямина та Юди прийшли також деякі у сховок до Давида. | 17 І прийшли (деякі) з синів Веніямина і Юди на поміч Давидові, | 17 Давид вийшов їм назустріч і промовив до їх: Коли ви з миром прийшли до мене, щоб менї допомагати, то нехай буде моє серце одно з вашим серцем, а коли на те, щоб підступом видати мене ворогам моїм, - бо нема неправедностї в руках моїх, - то нехай Бог батьків наших бачить і судить. |
18 І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог! І прийняв їх Давид, і поставив на чолі війська. | 18 І виповнив Дух Амасая, старшини тридцяти провідників, [і він сказав]: Мир тобі, Давиде, і з тобою, сину Єссеїв; Мир тобі, і мир помічникам твоїм; бо допомагає тобі Бог твій. І прийняв їх Давид, і поставив на чолі загону. | 18 Давид вийшов їм назустріч і мовив до них, кажучи: “Коли ви з миром прийшли до мене, щоб мені допомагати, то моє серце буде одне з вашим; коли ж на те, щоб видати мене моїм ворогам, хоч мої руки й чисті від несправедливости, - то нехай Бог батьків наших вгляне й розсудить!” | 18 і вийшов Давид їм на зустріч і сказав їм: Чи в мирі ви прийшли до мене? Хай моє серце буде так само до вас. І якщо (ви прийшли) мене підступно видати моїм ворогам, хай бачить Бог наших батьків і хай судить. | 18 І ввійшов дух ув Амасая, що передував між трийцятьма, й він промовив: Ми твої, Давиде, й з тобою, сину Ессеїв; мир тобі й мир твоїм помічникам; тобі бо допомагає Бог твій. Тодї прийняв їх Давид і поставив їх на чолї війська. |
19 І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филистимлянами проти Саула на війну, а він не поміг їм, бо филистимські князі, порадившись, відіслали його, говорячи: За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула! | 19 І з Манасіїного коліна перейшли [деякі] до Давида, коли він рушив із филистимлянами на війну супроти Саула, але не помагав їм, тому що старшини филистимські порадилися і відіслали його, кажучи: На нашу голову він перейде до володаря свого Саула. | 19 Тоді зійшов дух на Амасая, що був головою над тридцятьма: “Твої ми, Давиде! З тобою, сину Єссея! Мир тобі, мир! Мир тим, що тобі допомагають, бо тобі допомагає Бог твій.” Давид прийняв їх і поставив на чолі відділу. | 19 І зійшов дух на Амасея володаря тридцятьох, і він сказав: Іди Давиде сине Єссея і твій нарід. Мир, мир тобі, і мир твоїм помічникам. Бо тобі поміг твій Бог. І Давид прийняв їх і поставив їх володарями сил. | 19 І з поколїння Манассіїного попереходили декотрі до Давида, тодї як він ійшов з Филистіями на війну проти Саула, але не помагав їм, бо Филистійські князї, порадившись, відправили його, кажучи: Як він пристане до свого пана Саула, то це буде на наше безголовє. |
20 Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, голови Манасіїних тисячок. | 20 Коли він повертався до Ціклаґу, тоді перейшли до нього із манасіян: Аднах і Йозавад, Єдіаїл, і Михаїл і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, – тисяцькі у манасіян. | 20 З манассіян деякі теж перейшли до Давида, тоді як він ішов з філістимлянами на війну проти Саула, але не допомагав їм, бо філістимлянські князі, порадившись, відіслали його, кажучи: “Як він пристане до свого пана Саула, то це впаде на наші голови.” | 20 І прийшли до Давида (деякі) від Манассії коли приходили чужинці проти Саула на війну. І не поміг їм (филистимлянам), бо був в раді при вождях чужинців (филистимлян), що говорили: В головах тих мужів повернеться до свого пана Саула. | 20 А як він вертався в Секелаг, тодї пристали до його з Манассіїв: Аднах, Йозавад, Едіяєл, Михаїл, Йозавад, Елигу та Зилльтай, тисячники в Манассіїв. |
21 І вони допомагали Давидові проти юрби, бо вони всі хоробрі вояки, і поставали провідниками військових відділів. | 21 І вони допомагали Давидові супроти полчищ, бо все це були люди хоробрі і були старшинами у війську. | 21 А як він повернувся в Ціклаг, тоді пристали до нього з манассіян: Аднах, Йозавад, Єдіаел, Михаїл, Йозавад, Елігу та Цілтай, тисячники в манассіян. | 21 Коли ішов він до Соклаґа прийшли до нього від Манассії Една і Йозават і Йодіїл і Михаїл і Йосавет і Елімут і Селатій, вони є володарі тисяч Манассії. | 21 І помагали вони Давидові проти ватаг, бо всї вони були хоробрі лицарі й стали (опісля) гетьманами в війську. |
22 Бо день-у-день приходили вони до Давида помагати йому, аж став табір великий, як табір Божий. | 22 Отак щоденно приходили до Давида на поміч і невдовзі його ополчення стало великим, як ополчення Боже. | 22 Вони допомогли Давидові проти ватаг; бо всі вони були хоробрі вояки й стали потім начальниками у війську. | 22 І ці билися з Давидом проти загону, бо всі сильні кріпостю і були проводирями в війську, в силі. | 22 Так день-у-день приходили до Давида на поміч йому, аж його військо стало великим, як військо Боже. |
23 А оце число головних озброєних військових відділів, вони прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом: | 23 Ось число старшин у війську, котрі прийшли до Давида у Хеврон, щоби передати йому царство Саулове, за словом Господнім. | 23 Так день-у-день приходили до Давида на допомогу, аж його військо стало великим, як військо Боже. | 23 Бо з дня на день приходили до Давида, до великої сили, як сила Божа. | 23 Оце число начальників військових, що прийшли були до Давида в Геброн, щоб оддати йому Саулове царство, по слову Господньому: |
24 Юдиних синів, що носили великого щита та списа, шість тисяч і вісім сотень озброєного війська. | 24 Синів Юдиних, які носять великого щита і списа, було шість тисяч вісімсот удатних до війни. | 24 Ось число військових відділів, озброєних до битви, що прийшли були до Давида в Хеврон, щоб передати йому царство Саула, за Господнім словом. | 24 І це імена володарів війська, що прийшли до Давида до Хеврона, щоб повернути царство Саула до нього за Господним словом. | 24 Синів Юдиних, носячих щит та спис, було шість тисяч вісїмсот готових до війни; |
25 З Симеонових синів хоробрих вояків військового відділу сім тисяч і сто. | 25 Із синів Симеонових, людей хоробрих, у війську було сім тисяч і сто; | 25 Із синів Юди, що носили щит та спис, було 6 800 готових до війни. | 25 Сини Юди, що носили щити, і що носили списи, шість тисяч вісімсот сильних стати в лави. | 25 З синів Симеонових, завзятих у війнї лицарів, було сїм тисяч ще й сто; |
26 З Левієвих синів чотири тисячі й шість сотень. | 26 Із синів Левієвих – чотири тисячі шістсот; | 26 Із синів Симеона, 7 100 відважних у битві вояків. | 26 З синів Симеона сильні кріпостю, щоб стати в лави, сім тисяч і сто. | 26 З синів Левіїних чотири тисячі шістьсот; |
27 І Єгояда, проводир синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень. | 27 І Єгояда, князь синів Ааронових, і з ним три тисячі сімсот; | 27 Із синів Леві - 4 600 (усіх). | 27 З синів Левія чотири тисячі шістьсот. | 27 І Йодай, князь із роду Аронового, а з ним три тисячі сїмсот; |
28 І юнак Садок, хоробрий вояк, та дім його батька, зверхників двадцять і два. | 28 І Сад`ок, мужній юнак, і рід його, – двадцять двоє старшин. | 28 І Єгояда, князь дому Арона, та 3 700 із ним, | 28 І Йоадай володар в Аарона і з ним три тисячі і сім сот. | 28 І Садок, молодик сьміливий, і з роду його двайцять два князї; |
29 А з Веніяминових синів, Саулових братів, три тисячі, а більша частина їх аж дотепер трималися Саулового дому. | 29 Із синів Веніяминових, братів Саулових, три тисячі, – але багато з них ще трималися дому Саулового; | 29 і Цадок сміливий юнак, і дім його батька - 22 начальники. | 29 І Садок молодий, сильний кріпостю, і двадцять два володарі його батьківського дому. | 29 З синів Беняминових, племінників Саулових, три тисячі, - але ще багато з їх держалось Саулового дому; |
30 А з Єфремових синів двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих вояків, мужів славних дому їхніх батьків. | 30 Із синів Єфремових двадцять тисяч вісімсот вояків мужніх, людей, відомих у родах своїх; | 30 Із синів Веніямина, родичів Саула - 3 000; але ще до того часу більшість із них були вірно віддані домові Саула. | 30 І з синів Веніямина братів Саула три тисячі. І ще більшість з них стерегли сторож дому Саула. | 30 З синів Ефраїмових двайцять тисяч вісїмсот сьміливих лицарів, людей славних у родах своїх; |
31 А з половини Манасіїного племени вісімнадцять тисяч, що були докладно зазначені за іменем, щоб прийти настановити Давида царем. | 31 Із півколіна Манасіїного вісімнадцять тисяч, котрі покликані були поіменно, щоб настановити Давида царем; | 31 Із синів Ефраїма - 20 800 хоробрих вояків, славних мужів у їхніх батьківських домах. | 31 І з синів Ефраїма двадцять тисяч і вісім сот, сильні кріпостю, мужі славні за своїми батьківськими домами. | 31 З половини Манассіїного поколїння вісїмнайцять тисяч, що були покликані поіменно, щоб прийшли поставити Давида царем; |
32 А з Іссахарових синів, що мали розуміння часу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, їх голів було двісті, а всі їхні брати робили за їхнім наказом. | 32 Із синів Іссахарових [прийшли] люди розумні, котрі знали, що і коли треба учинити Ізраїлеві, – їх було двісті старшин, і всі брати їхні дослухалися до слова їхнього. | 32 Із половини коліна Манассії - 18 000, що були призначені поіменно, щоб прийшли настановити Давида царем. | 32 І з половини племени Манассії вісімнадцять тисяч, які називалися по імені, щоб поставити царем Давида. | 32 З синів Іссахарових прибули люде розумні, котрі давали пораду, що коли випадало дїяти Ізраїлеві, - їх було двістї начальників, а всї брати їх слухали слів їх; |
33 Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойовому порядку зо всякими військовими речами, п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з цілим серцем. | 33 Із [коліна] Завулонового удатних для битви, озброєних всілякою військовою зброєю, – п'ятдесят тисяч, у лавах, – одностайних; | 33 Із синів Іссахара, що вміли вгадати час і знали, що (й коли) мав чинити Ізраїль - 200 начальників, а всі брати їхні слухали їхніх наказів. | 33 І з синів Іссахара, що вміють пізнавати пори, що знають, що робити Ізраїлю в їхні начала, двісті і всі їхні брати з ними. | 33 З поколїння Зебулонового готових до бою, узброєних усякою військовою зброєю, пятьдесять тисяч, однодумних в тому, щоб слухати приказу. |
34 А з Нефталиму тисяча зверхників, а при них зо щитом та списом тридцять і сім тисяч. | 34 Із [коліна] Нефталимового – тисяча вождів, а з ними тридцять сім тисяч зі щитами і списами; | 34 З коліна Завулона, готових виступити до бою, озброєних до битви всякою військовою зброєю - 50 000, що однодушно вишиковувались у бойові лави. | 34 І з Завулона ті, що виходять, щоб стати в лави до бою в усій військовій зброї, пятдесять тисяч, щоб помогти Давидові, не слабкі. | 34 З поколїння Нефталїєвого тисяч начальників, а з ними трийцять сїм тисяч з щитами та списами; |
35 А з Данян тих, що ставляться в бойовому порядку двадцять і вісім тисяч і шість сотень. | 35 Із [коліна] Данового придатних до війни – двадцять вісім тисяч шістсот; | 35 З коліна Нафталі - 1 000 начальників, а з ними 37 000 із щитами та списами. | 35 І з Нефталі тисяча володарів і з ними з щитами і списами тридцять сім тисяч. | 35 З поколїння Данового готових до війни двайцять вісїм тисяч шістьсот; |
36 А з Асира тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойовім порядку, сорок тисяч. | 36 А від Асира вояків, готових до битви, – сорок тисяч. | 36 З коліна Дана - 28 600 готових до війни. | 36 І з Данітів двадцять вісім тисяч і вісімсот тих, що стають до війни. | 36 Від Ассера, військових, узброєних до бою, сорок тисяч; |
37 А з того боку Йордану з Рувимівців, і Ґадівців, і з половини Манасії, зо всякими військовими знаряддями для бою сто й двадцять тисяч. | 37 А з-за Йордану, від коліна Рувимового, Ґадового, і півколіна Манасіїного, – сто двадцять тисяч з усілякою військовою зброєю. | 37 З коліна Ашера - 40 000 готових виступити на війну й озброєних до бою. | 37 І з Асира сорок тисяч тих, що вийшли на війну, щоб помогти. | 37 Ізза Йорданї, від поколїння Рубенового, Гадового, й половини Манассіїного поколїння сто двайцять тисяч, з усякою військовою збруєю. |
38 Усі ці люди військові, що ставилися в бойовому порядку, цілим серцем поприходили до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля були односерді, щоб настановити Давида царем. | 38 Усі ці вояки, в лавах, від щирого серця прийшли до Хеврона зацарювати Давида над усім Ізраїлем. Та й решта ізраїльтян була одностайна, щоб зацарювати Давида. | 38 А з-за Йордану, з коліна Рувима, з коліна Гада й з половини коліна Манассії - 120 000, з усякою військовою зброєю. | 38 І з другого боку Йордану від Рувима і Ґадда і від половини племени Манассії в усій військовій зброї сто двадцять тисяч. | 38 Усї цї мужі, устроєні, прийшли в Геброн з щирим сердцем, щоб поставити Давида царем над усїм Ізраїлем. Та й усї Ізрайлитяне були однодушні, щоб поставити Давида царем. |
39 І були вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготовили їм. | 39 І були вони там з Давидом три дні, їли і пили, тому що брати їхні надбали їм. | 39 Усі ці військові мужі, звиклі вишиковуватись до бою, прийшли в Хеврон із щирим серцем, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й уся решта Ізраїля була однодушна, щоб настановити Давида царем. | 39 Всі ці військові мужі, що стають в лави з мирною душею і прийшли до Хеврона, щоб поставити царем Давида над всім Ізраїлем. І ті, що осталися з Ізраїля, (були) однієї душі, щоб царем поставити Давида. | 39 І перебули там у Давида три днї, їли й пили, бо брати їх наготували всього для їх; |
40 А також ті, що були близькі до них, аж до Іссахара, і Завулона, і Нефталима, спроваджували хліб ослами, і верблюдами, і мулами, і худобою великою, їжу мучну, спресовані фіґі, і родзинки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі. | 40 А також і близькі до них, навіть із [коліна] Іссахарового, Завулонового і Нефталимового, – привозили все їстівне віслюками і верблюдами, і мулами, і волами: борошно, смокви, і родзинки, і вино, і єлей, і великої, і дрібної худоби дуже багато, бо велика радість була в Ізраїлі. | 40 Пробули вони там у Давида три дні, їли й пили, бо їхні брати наготували всього для них. | 40 І були там три дні, їли і пили, бо їм приготовили їхні брати. | 40 Та й ті, що були примежні до їх, аж до поколїння Іссахарового, Зебулонового та Нефталїєвого, привозили усю харч на ослах та верблюдах, і мулах та волах: борошно (муку), фиги та родзинки, й вино, й оливу, й силу товару та овець, бо була радість ув Ізраїлї. |