1 І сталося, як Соломон покінчив будувати храм Господній та дім царський, та все, що було бажанням Соломона, що прагнув він зробити, | 1 Потому, як Соломон завершив спорудження храму Господнього і дому царського, і все, що Соломон бажав зробити, | 1 Якже скінчив Соломон будову Господнього храму та царського палацу, і всього, що бажав зробити, | 1 І сталося, як Соломон закінчив будувати господний дім і царський дім і всяке діло Соломона, яке забажав чинити, | 1 Як же скінчив Соломон будову сьвятинї Господньої й царської палати й всього, що бажав витворити, |
2 то Господь явився Соломонові другий раз, як явився йому в Ґів'оні. | 2 З'явився Соломонові Господь удруге, як з'явився йому в Ґів'оні. | 2 об'явився йому Господь удруге так, як об'явивсь був у Гівеоні. | 2 і Господь вдруге зявився Соломонові, так як зявився в Ґаваоні, | 2 Обявився Господь Соломонові вдруге, як обявивсь був йому в Габаонї. |
3 І сказав Господь до нього: Вислухав Я молитви твої та благання твої, якими благав ти перед лицем Моїм, Я освятив той храм, що ти збудував, щоб покласти Ім'я Моє там аж навіки. І будуть там Мої очі та серце Моє по всі дні. | 3 І сказав йому Господь: Я почув молитву твою і прохання твоє, про що ти просив Мене. Я освятив цей храм, котрого ти збудував, щоб ймення Моє було там навіки. І будуть очі Мої і серце Моє там у всі дні. | 3 Господь сказав йому: «Вислухав я твою молитву і твоє благання, що ти приніс перед мене. Я освятив цей храм, що ти збудував, оселивши там навіки моє ім'я. Очі мої і серце моє будуть там на всі віки. | 3 і сказав йому Господь: Я почув голос твоєї молитви і твого благання, яким Ти помолився переді Мною. Я тобі зробив за всією твоєю молитвою, Я освятив цей дім, який ти збудував, щоб покласти там моє імя на віки, і там будуть мої очі і моє серце на всі дні. | 3 І рече Господь йому: Вислухав я молитву твою й благаннє твоє, що приносив ти перед мене. Я осьвятив сей храм, що збудовав єси, оселивши там на віки ймя моє, й мої очі й моє серце будуть там віковічно пробувати. |
4 А ти, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, у чистості серця та в правоті, щоб зробити все, що наказав Я тобі, якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та постанов Моїх, | 4 І якщо ти будеш ходити переді Мною, як батько твій Давид, у чистоті серця і в правоті, виконуючи все, що Я заповідав тобі, і якщо будеш берегти настанови Мої і закони Мої, | 4 Тож як ходитимеш передо мною так, як ходив батько твій Давид, - у чистоті серця і в щирості, та чинитимеш усе, що я тобі заповідав, пильнувавши моїх установ і моїх наказів, | 4 І якщо ти ходитимеш переді Мною, так як ходив твій батько Давид, в праведності серця і в простоті і чинитимеш згідно з усім, що Я йому заповів, і збережеш мої приписи і мої заповіді, | 4 Як ходити меш передо мною, так як ходив отець твій Давид, в простотї серця й щиростї, та все те чинити, що я заповідав тобі, й моїх установ і прав пильнувати меш, |
5 то трона царства твого над Ізраїлем Я поставлю навіки, як Я говорив був батькові твоєму Давидові, кажучи: Не буде переводу нікому з нащадків твоїх на Ізраїлевім троні. | 5 То Я поставлю царський трон твій над Ізраїлем навіки, як Я сказав батькові твоєму Давидові, говорячи: Не припиниться у тебе сидячий на троні Ізраїльському. | 5 то я зміцню твій царський престол над Ізраїлем повіки, як обіцяв батькові твоєму Давидові словами: не переведеться у тебе той, хто сидітиме на престолі Ізраїля. | 5 і Я підніму престіл твого царства над Ізраїлем на віки, так як Я сказав твому батькові Давидові, мовлячи: Не забракне тобі чоловіка провідника в Ізраїлі. | 5 Так я престол твій над Ізраїлем утверджу навіки, як обітував отцеві твойму Давидові, словами: не переведеся в тебе седючий на престолї Ізрайлевому. |
6 Якщо ж справді відвернетеся ви та ваші сини від Мене, і не будете дотримувати заповідей Моїх та уставів Моїх, що Я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і буде те вклонятися їм, | 6 А якщо ви і сини ваші відвернетеся од Мене, і не будете дотримуватися заповідей Моїх і настанов Моїх, котрі Я дав вам, і підете, і почнете служити іншим богам і поклонятися їм, | 6 Коли ж ви й ваші діти відвернетесь від мене і не будете пильнувати заповідей та установ, що я виклав був перед вами, а підете та й іншим богам станете служити і перед ними припадати, | 6 Якщо ж, відвертаючись, відвернетеся від Мене ви і ваші діти і не збережете моїх заповідей і моїх приписів, які Я дав Мойсеєві перед вами, і підете і послужите іншим богам і їм поклонитеся, | 6 Коли ж ви й дїти ваші одвертатись мете від мене, й не пильнувати мете моїх заповідей й встанов, що я положив перед вами, а відійдете й иншим богам станете служити й перед ними припадати мете, |
7 то Я винищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого. І стане Ізраїль за приповістку та за посміховище серед усіх народів! | 7 То Я винищу Ізраїля на землі, котру Я дав йому, і храм, котрого Я освятив для Ймення Мого, відкину від Себе, і буде Ізраїль приповісткою і посміховиськом поміж усіх народів. | 7 то я викоріню Ізраїля з землі, що дав їм, і оцей храм, що я посвятив імені моєму, відкину від обличчя мого, так що Ізраїль стане приказкою та посміховиськом в усіх народах. | 7 і викину Ізраїля з землі, яку Я їм дав, і цей дім, якого Я освятив моєму імені, відкину з перед мого лиця, і буде Ізраїль на знищення і на поголоску в усіх народах. | 7 Так викореню Ізраїля з землї, що надїлив їм, і той храм, що посьвятив іменню мойму, відкину від лиця мого, і станеться Ізраїль сьміховищем і гидом між усїма народами. |
8 І храм цей найвищий, кожен, хто проходитиме біля нього, скам'яніє та свисне від здивування. І скажуть: За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?... | 8 І про храм оцей високий кожний, хто проходитиме повз нього, жахнувшись, свисне, і скаже: А за що Господь учинив так із цією землею і з оцим храмом? | 8 Храм цей стане руїною. Кожен, хто проходитиме повз нього, здивується і буде посвистувати й питати: За що то Господь заподіяв таке цій землі й цьому храмові? | 8 І (відносно) цього високого дому, кожний хто пройде через нього жахнеться і підсвисне, і скажуть: Чому Господь так вчинив цій землі і цьому домові? | 8 І всякий, хто переходити ме попри храм сей величезний, страхати меться й буде посвистувати, й питати ме: За що Господь заподїяв таке сїй землї й сьому храмові? |
9 І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського краю, і держалися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому Господь навів на них усе оце лихо! | 9 І скажуть: За те, що вони залишили Господа, Бога свого, котрий вивів батьків їхніх з єгипетської землі, і прийняли інших богів, і поклонялися їм, і служили їм, – за це навів на них Господь всі оці лихоліття. | 9 І йому відкажуть: За те, до вони покинули Господа, Бога свого, який вивів їх із Єгипетської землі, та що пристали до інших богів і припадали перед ними і служили їм, - за те наслав Господь на них усе це лихо. | 9 І скажуть: Томущо вони покинули свого Господа Бога, який вивів їхніх батьків з Єгипту з дому рабства, і натомість взяли чужих богів і їм поклонилися і їм послужили, через це Господь навів на них це зло. Тоді Соломон привів дочку Фараона з міста Давида до свого дому, який збудував собі в тих днях. | 9 І відказувати муть: Про те, що вони Господа, Бога свого, що їх батьків вивів із Египту, покинули, та прихилились до инших богів і припадали перед ними й служили їм, за те наслав Господь на них усю недолю сю. |
10 І сталося по двадцяти роках, коли Соломон збудував ті два доми, храм Господній та дім царський, | 10 По закінченні двадцяти літ, упродовж котрих Соломон спорудив два доми, – дім Господній і дім царський, – | 10 Як же минуло 20 років, в яких Соломон звів обидві будівлі, - храм Господній і царський палац, - | 10 (Під час) двадцяти літ, в яких Соломон будував два доми, господний дім і царський дім, | 10 Як уплило ж двайцять років після того, що Соломон построїв обідві будівлї, храм Господень і царську палату, |
11 а Хірам, цар тирський, достачав Соломонові кедрові дерева й дерева кипарисові, та золото на кожне бажання його, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у краї Ґаліл. | 11 На що Хірам, цар тирський, доставляв Соломонові дерева кедрові і дерева кипарисові і золото за його бажанням, – цар Соломон дав Хірамові двадцять міст на землі галілейській. | 11 Хірам, цар тирський, постачав Соломонові кедрове й кипарисове дерево, а й золото, скільки забажає було, - тоді цар Соломон дав Хірамові 20 міст в галилейській країні. | 11 Хірам, цар Тиру, помагав Соломонові кедровим деревом і певковим деревом і золотом і всім чого він бажав. Тоді цар дав Хірамові двадцять міст в Галилейській землі. | 11 А Гирам, царь Тирський, додавав на се Соломонові кедрового й кипарисового брусся, як і золота, скільки забажає було, - тодї поступився царь Соломон Гирамові двайцятьма городами в Галилейській країнї. |
12 І вийшов Хірам із Тиру, щоб побачити ті міста, які дав йому Соломон, і не вподобались йому вони. | 12 І вийшов Хірам із Тиру оглянути міста, котрі дав йому Соломон; і вони не сподобалися йому. | 12 Вийшов Хірам із Тиру, щоб подивитись на ті міста, що їх дав йому Соломон, та й не подобались вони йому. | 12 І вийшов Хірам з Тиру і пішов до Галилеї, щоб побачити міста, які йому дав Соломон, і не вгодили йому. | 12 І вийшов Гирам із Тиру, щоб на ті городи подивитись, що їх дав йому Соломон, та й не сподобались вони йому. |
13 І він сказав: Що це за міста, які ти дав мені, мій брате? І він назвав ім'я їм: Край Кавулу, і так вони звуться аж до цього дня. | 13 І сказав він: Що це за міста, котрі ти, брате мій, дав мені? І назвав їх землею Кавул, як називаються вони ад донині! | 13 І каже він: «Що це за міста, що ти дав мені, брате?» І прозвано їх по цей день - земля Кавул. | 13 І сказав: Що то за міста ці, які ти мені дав, брате? І назвав їх Границею аж до цього дня. | 13 І каже він: Що се за городи, що ти, брате, поступився менї ними! Тим прозвано їх по сей день Кабул (багно). |
14 І послав Хірам цареві сто й двадцять талантів золота. | 14 І послав Хірам цареві сто двадцять талантів золота. | 14 Хірам же послав був цареві 120 талантів золота. | 14 І Хірам приніс Соломонові сто двадцять талантів золота. | 14 Гирам же послав був цареві сто й двайцять талантів золота. |
15 А оце наказ тих поборів, які брав цар Соломон на збудування храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру. | 15 Ось розпорядження про данину, яку наклав цар Соломон, щоб спорудити храм Господній і дім свій, і Мілло, і мур храму Єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру. | 15 А ось те, що стосується робіт, які наклав цар Соломон, щоб збудувати храм Господній, свій палац, Мілло і мур єрусалимський, Хацар, Мегідо і Гезер. | 15 І за них зробив цар Соломон корабель в Ґазіонґавері, що було близько Елата, на гирлі останнього моря в землі Едома. | 15 А ось роботи, на які побіралась данина, що її наложив Соломон, щоб вибудовувати храм Господень і свою палату, і міст (над пропасттю) Милло й мур Ерусалимський, й Гезер, Мегиддо й Газер, |
16 Фараон, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґезер, та й спалив його огнем, а ханаанеянина, що сидів у місті, убив, і віддав його як віно для своєї дочки, Соломонової жінки. | 16 Фараон, цар єгипетський, прийшов і захопив Ґезер, і спопелив його вогнем, і ханаанеїв, що жили в місті, понищив, і віддав його як віно доньці своїй, дружині Соломоновій. | 16 Фараон, цар єгипетський, напав був і завоював Гезер і спалив його, а ханаанян, що жили в місті, вибив, та й віддав його в віно своїй дочці, Соломоновій жінці. | 16 І післав Хірам в кораблі своїх слуг мужів мореплавців, що знали море, щоб плили ним з слугами Соломона. | 16 Бо Фараон, царь Египецький напав був і звоював Газер та спалив його, а Канаанїїв, що жили в городї, побив, та й оддав його в віно дочцї своїй, супрузї Соломоновій; |
17 І вибудував Соломон Ґезера, і Бет-Горона Долішнього, | 17 І спорудив Соломон Ґезер і Бет-Херона – Долішнього. | 17 Соломон відбудував Гезер та нижчий Бет-Хорон, | 17 І вони пішли до Софира і взяли звідти сто двадцять талантів золота і принесли цареві Соломонові. | 17 От і відбудував Соломон Газер і нижнїй Беторон, |
18 і Баалата, і Тамара в пустині того краю, | 18 І Баалата, і Тадмор в пустелі того краю, | 18 Валаат і Тамар у пустині, | | 18 І Баалам і Тадмор (Пальмиру) в пустинї, |
19 і всі міста на запаси, що були Соломонові, і міста на колесниці, і міста на верхівців, і інші бажання Соломонові, що бажав збудувати в Єрусалимі та на Ливані, та в усьому Краї панування його. | 19 І всі міста оці для запасів, котрі були в Соломона, і міста для колісниць, і міста для кінноти, і все те, що Соломон хотів спорудити в Єрусалимі і на Ливані і на всій землі свого володіння. | 19 і всі міста - склади, що належали Соломонові, міста для колісниць, міста для коней і все те, що Соломон хотів збудувати в Єрусалимі, на Ливані й на всій землі, що була йому підвладна. | | 19 І всї запасові городи, що належали до Соломона, й міста про вози й міста про кінноту, й все те, що хотїв Соломон побудувати в Ерусалимі, на Ливанї й в усїй землї царства свого. |
20 Увесь народ, що позостався з амореян, хіттеян та періззеян, хіввеян та євусеян, що вони не з Ізраїлевих синів, | 20 Увесь народ, що залишився від амореїв, хеттеїв, періззеїв, хіввеїв та євусеїв, котрі були не із синів Ізраїлевих, | 20 Усіх тих, що зосталися з аморіїв, хеттитів, перізіїв та євусіїв, що не були з синів Ізраїля, | | 20 Увесь же народ, що позістався од Аморіїв, Гетіїв, Ферезіїв, Гевіїв і Евузіїв, що не були з синів Ізрайлевих, |
21 їхні сини, що були позоставлені по них у Краю, яких Ізраїлеві сини не могли вигубити, то взяв їх Соломон за поборових працівників, і так є аж до цього дня. | 21 Дітей їхніх, що залишилися після них на землі, котрих сини Ізраїля не могли винищити, Соломон зробив оброчними робітниками до цього дня. | 21 і потомків їхніх, що після них зостались у країні, що їх сини Ізраїля не могли вигубити, цар Соломон забрав до тяжких рабських робіт - по цей день. | | 21 Потомки тих, що позоставались іще в землї, що їх Ізрайлитяне не здолїли вигубити, тих обернув Соломон у крепацтво по сей день. |
22 А з Ізраїлевих синів Соломон не дав раба, бо вони вояки, і його раби, і провідники його, і старші над трьома, і провідники над його колесницями та його верхівці. | 22 А синів Ізраїлевих Соломон не вчиняв робітниками; але вони були його вояками, його служниками, його урядовцями, його старшинами над військом і провідниками його колісниць і його вершників. | 22 З ізраїльтян же Соломон не зробив нікого рабом. Вони були у нього вояками, урядовцями, начальниками, старшинами та наказними над колісницями та кіннотою. | | 22 З Ізрайлитян же не зробив нїкого Соломон крепаком, а були вони військовими людьми, його урядниками, його отаманнєм та наказними над його колесницями й кіннотою. |
23 Оце приставлені провідники, що були над Соломоновою роботою, п'ятдесят і п'ять сотень, що правили народом, який робив на праці. | 23 Ось головні старшини над роботами Соломоновими, які урядували народом, котрий здійснював роботи, їх було п'ятсот п'ятдесят. | 23 Ось наставники, що Соломон призначив над роботами: 550, що давали людям накази при роботі. | | 23 Старших наставників над роботами Соломоновими було пятьсот і пятьдесять, що доглядали над людьми, що робили дїло. |
24 Тільки фараонова дочка вийшла з Давидового Міста до свого дому, якого збудував їй; тоді збудував він Мілло. | 24 Дочка фараонова перейшла з міста Давидового у дім свій, котрого збудував для неї Соломон, відтак спорудив він Мілло. | 24 Скоро дочка фараонова перейшла з Давидгороду у свій власний, для неї збудований дім, Соломон заходився будувати Мілло. | | 24 Дочка Фараонова перейшла з Давидового городу в свій власний дом, що їй Соломон збудував; він збудував і Милло. |
25 І приносив Соломон три рази річно цілопалення та мирні жертви на жертівнику, що збудував Господеві, і кадив на тому, що перед Господнім лицем. І викінчив він той дім. | 25 І приносив Соломон тричі на рік усеспалення і мирні пожертви на жертовнику, котрого він спорудив Господові, і кадіння на ньому звершував перед Господом. І завершив він [побудову] дому. | 25 Соломон жертвував тричі щороку всепалення і мирні жертви на жертовнику, що спорудив Господеві, і палив кадило перед Господом. Так він викінчив храм. | | 25 І жертвував Соломон тричі що року всепалення й мирні жертви на жертівнику, що построїв Господеві, й палив на йому кадило перед Господом. І покінчив він будову. |
26 І цар Соломон наробив кораблів в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на березі Червоного моря в едомському краї. | 26 Цар Соломон також побудував кораблі у Ецйон-Ґевері, що при Елоті на березі Червоного моря в едомському краю, на землі Едому. | 26 Цар Соломон набудував також і кораблів у Еціон-Гевері, що коло Елату, на березі Червоного моря, в Едом-землі. | | 26 Побудував царь Соломон і кораблї в Асіонгабері, коло Елота, на березї Червоного моря в Едом-землї. |
27 І послав Хірам кораблями своїх рабів, моряків, що знають море, з рабами Соломоновими. | 27 І послав Хірам на кораблі своїх підданих моряків, що знали море, із підданими Соломоновими; | 27 Хірам послав на тих кораблях, разом із слугами Соломона, своїх слуг, моряків, що були обізнані з морем, | | 27 І послав Гирам на тих кораблях своїх підданих мореходів, що з морем обізнані були, вкупі з підданими Соломоновими, |
28 І прийшли вони до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й двадцять талантів золота, та й привезли до царя Соломона. | 28 І рушили вони до Офіру, і взяли звідти золота чотириста двадцять талантів, і привезли цареві Соломонові. | 28 і вони прибули в Офір і взяли звідти 420 талантів золота, і привезли до царя Соломона. | | 28 І прибули вони в Офир, і взяли звідти золота чотириста й двайцять талантів*, і привезли до царя Соломона. |