1 І встав Давид і пішов, і Йонатан ввійшов до міста.2 І приходить Давид до Номви до Авімелеха священика. І Авімелех здивувався приходом його і сказав йому: Що це, що ти сам і нікого (немає) з тобою?3 І сказав Давид священикові: Цар заповів мені сьогодні слово і сказав мені: Хай ніхто не знає справи задля якої я тебе посилаю і про яку я тобі заповів. І слугам заповів я (бути) на місці, що зветься Божа віра, Феллані Алемоні.4 І тепер якщо є у тебе під рукою пять хлібів, дай мені до рук, що знайдеш.5 І відповів священик Давидові і сказав: Немає звичайних хлібів у мене в руках, бо є лиш святі хліби, якщо слуги оберігалися від жінки то їстимуть.6 І відповів Давид священикові і сказав йому: Але ми оберігалися жінок вчера і третого дня; коли я виходив в дорогу всі слуги були чисті. І ця дорога нечиста, тому сьогодні овятиться через мою зброю.7 І дав йому священик Авімелех хліби предложення, бо не було там хліба, хіба що хліби лиця, принесені з перед Господнього лиця, щоб поставити теплий хліб, в день коли їх бере.8 І був там один зі слуг Саула в тому дні, що задержався перед Господом, і його імя Доек Сирієць,9 що пас ослів Саула. І сказав Давид до Авімелеха: Поглянь чи тут під твоїми руками є спис чи меч, бо свій меч і зброю я не взяв в моїй руці, бо нагальним було слово царя.10 І сказав священик: Ось меч Ґоліята чужинця, якого ти побив в долині Іла, і він завинений в одежі, хіба його собі візьмеш, візьми, бо немає тут іншого за вийнятком цього. І сказав Давид: Ось немає такого як він, дай мені його.11 І дав йому його. І встав Давид в тому дні і втік з перед лиця Саула. І пішов Давид до Анхуса царя Ґета.12 І сказали слуги Анхуса до нього: Чи це не Давид цар землі, чи не йому вийшли ті, що танцювали, кажучи: Побив Саул свої тисячі і Давид свої десятки тисяч?13 І Давид поклав слова в своє серце і дуже перелякався лиця Анхея царя Ґета.14 І перемінив перед ним своє лице і перетворився в тому дні і бив по брамах міста і вимахував своїми руками і падав при дверях міста, і його слина текла по його бороді.15 І сказав Анхей до своїх слуг: Ось бачите безумного чоловіка. Навіщо вводите його до мене?16 Чи в мене бракує дурних, що ви впровадили його до мене, щоб біснувався? Цей не ввійде до хати.