1 І сказала їй Ноомі, свекруха її: Доню моя, чи не пошукати тобі притулку, щоб тобі добре було?2 Ось, Боаз, зі служницями котрого ти була, родич наш. Він цієї ночі буде віяти ячмінь на току.3 То вмийся, намастися, одягни на себе [кращу] одежу свою і рушай на тік; але не показуйся йому, доки він не скінчить їсти й пити.4 А коли він ляже спати, то зауваж те місце, де він ляже; тоді прийдеш і відкриєш приніжжя його і ляжеш, а він скаже, що тобі робити.5 [Рут] сказала їй: Учиню все, що ти сказала мені.6 І пішла та тік, і вчинила все так, як наказала їй свекруха її.7 Боаз наївся і напився, і звеселилося серце його, і пішов та й ліг спати біля копиці. І вона прийшла тихесенько і відкрила його приніжжя й лягла.8 А опівночі він здригнувся, підвівся, аж ось, біля ніг його жінка лежить.9 І сказав [їй Боаз: ] Хто ти? Вона відказала: Я Рут, служниця твоя; простягни крило твоє на служницю твою, бо ти родич.10 [Боаз] сказав: Благословенна ти від Господа, доню моя! Оце твоє останнє добродіяння учинила ти ще краще попереднього, що ти не пішла шукати юнаків – ані бідних, ані багатих.11 А тепер, доню, не бійся! Я вчиню тобі все, що ти сказала; бо все місто народу мого знає, що ти жінка доброчинна.12 І хоч це правда, що я родич; але є ще родич ближчий, аніж я.13 Переночуй цю ніч, а завтра, якщо він прийме тебе, то добре, нехай прийме; а якщо він не захоче прийняти тебе, то я прийму, живий Господь! Спи до ранку.14 І спала вона біля ніг його до ранку, і підвелася, перш, ніж могли розпізнати одне одного. І сказав Боаз: Нехай не знають, що жінка приходила на тік.15 І сказав їй: Принеси покривало, що було на тобі, і тримай його. Вона тримала [за краї], і він відміряв шість мір ячменю, і завдав їй, і вона пішла до міста.16 А [Рут] прийшла до свекрухи своєї. Та сказала [їй]: А що, доню моя? Вона переказала їй все, що вчинив їй чоловік той.17 І сказала [їй]: Оці шість мір ячменю він дав мені і сказав мені: Не повертайся до свекрухи своєї впорожні.18 Та сказала: Зачекай, доню моя, чим скінчиться оця справа; бо чоловік цей не матиме спокою, не скінчивши сьогодні справи.