1 Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися. Ми і є ними. І тому світ нас не знає, бо він його не спізнав.2 Любі! Ми тепер - діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до нього подібні, бо ми побачимо його, як є.3 І кожен, хто має на нього цю надію, себе очищує, так само, як і він чистий.4 Кожен, хто чинить гріх, чинить також беззаконня, бо гріх є беззаконня.5 Ви ж знаєте, що він з'явився, щоб наші гріхи взяти, а гріха в ньому нема.6 Кожен, хто в ньому перебуває, не грішить. Кожен, хто грішить, його не бачив і його не спізнав.7 Дітоньки, ніхто нехай не вводить вас в оману. Хто чинить правду, той праведний, як і він - праведний.8 Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. На це з'явився Син Божий, щоб знищити діла диявола.9 Кожен, хто народився від Бога, гріха не чинить, бо його насіння в ньому перебуває; і він не може грішити, бо він від Бога народився.10 З того виявляються діти Божі й діти дияволові: кожен, хто не чинить справедливости, не є від Бога, а й той, хто не любить брата свого.11 Бо це та звістка, яку ви від початку чули: щоб один одного любити,12 а не як Каїн, який був від лукавого й убив брата свого. Та й за що він забив його? Бо лихі були його вчинки, а брата його - справедливі.13 Не дивуйтеся, брати, коли світ вас ненавидить.14 Ми знаємо, що ми перейшли від смерти до життя, бо любимо братів. Хто не любить, той у смерті перебуває.15 Кожен, хто ненавидить брата свого, - душогубець, а ви знаєте, що ніякий душогубець не має в собі життя вічного, що в ньому перебувало б.16 З цього ми спізнали любов, бо він за нас поклав свою душу; і ми також повинні за братів душі класти.17 Коли хтось має достатки цього світу і бачить брата свого в нестачі й замикає перед ним своє серце, то як любов Божа може перебувати в ньому?18 Дітоньки! Не любімо словом, ані язиком, лише - ділом і правдою.19 З цього ми спізнаємо, що ми від правди, і заспокоїмо перед ним серце наше;20 коли б нас обвинувачувало серце: Бог більший, ніж наше серце, і він усе знає.21 Любі! Коли серце не винує, то ми маємо довір'я перед Богом,22 і що б ми не просили, одержуєм від нього, бо заповіді його бережемо і чинимо те, що йому вгодне.23 А ось його заповідь: Вірувати в ім'я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь.24 Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам.