1 Симон Петро, служник і Апостол Ісуса Христа, до тих, що прийняли разом з нами неоціниму віру за правдою Бога і Рятівника Ісуса Христа: 2 Благодать і мир вам нехай примножиться у пізнанні Бога та Христа Ісуса, Господа нашого.3 Як від Божої влади (сили) Його подароване нам усе необхідне для життя і благочестя, через пізнання Того, Хто покликав нас до слави і доброчинства,4 Котрими даровані нам величні і найдорожчі обітниці, щоб ви через них стали причетними до Божого єства, відкинувши похіть, що панує у світі розпусти,5 То ви, докладаючи до цього всіх зусиль, покажіть вірою вашою чесноти, у чеснотах – поміркованість,6 У поміркованості – стриманість, у стриманості – терплячість, у терплячості – благочестя,7 У благочесті – братолюбство, у братолюбстві – любов.8 Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитеся без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Ісуса Христа;9 А якщо в комусь цього немає, той сліпий, заплющив очі, забув про очищення попередніх гріхів своїх.10 Ось чому, браття, якомога більше дбайте утвердити ваше покликання і вибрання: бо так учинивши, ніколи не спіткнетеся,11 Бо саме так відкриється вам вільний вхід до вічного Царства Господа нашого і рятівника Ісуса Христа.12 Ось чому я ніколи не перестану нагадувати вам про це, хоч ви його знаєте і утверджені у справжній і теперішній істині.13 А справедливим вважаю, доки знаходжуся в цій тілесній оселі, будити вас нагадуванням,14 Відаючи, що невдовзі маю залишити оселю мою, як Господь наш Ісус Христос відкрив мені.15 Тому буду прагнути, щоб ви також по моєму відходженні завжди тримали це у пам‘яті.16 Бо ми звістили вам силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа, не хитро вигаданими байками йдучи слідом, але як такі, що були самовидцями Його величі.17 Бо Він прийняв од Бога Вітця честь і славу, коли від пречудової слави прилинув до Нього такий голос: Це є Син Мій улюблений, в Котрому Моя добра воля.18 І цей голос, що прилинув з небес, ми чули, коли були з Ним на святій горі.19 І причому маємо найпереконливіше пророче слово; і ви гаразд чините, що навертаєтеся до нього, мов до світильника, що сяє у темному місці, аж доки не почне розвиднятися і не зійде вранішня зоря у серцях ваших,20 Відаючи найперше про те, що жодне пророцтво у Писанні не припускає власного тлумачення.21 Бо ніколи пророцтво не зголошувалося з волі людської, але звіщали його святі Божі люди, ведені Духом Святим.