1 Отож, відкинувши усіляку злобу і всілякий підступ та лицемірство й заздрість і всіляке лихослів‘я,2 Як новонароджені немовлята полюбіть чисте словесне молоко, щоб від нього зрости на порятунок;3 Бо ви спізнали, що добрий Господь.4 Підійдіть до нього, до Каменя живого, котрим люди знехтували, але Богом вибраного, найдорожчого,5 І самі, як живе каміння, споруджуйте із себе дім духовний, священство святе, аби приносити духовні пожертви, приємні для Бога через Ісуса Христа.6 Бо сказано в Писанні: Ось, Я кладу на Сіоні каменя головного, наріжного, вибраного, найдорожчого, і хто вірує в Нього, не осоромиться.7 Отож, Він для нас, віруючих, коштовність, а для невіруючих камінь, котрим знехтували будівничі, але котрий став наріжним каменем спотикання і каменем спокуси,8 Об котрий вони спотикаються, не підкоряючись Слову, на що вони й були призначені.9 Але ви – рід вибраний, царське священство, народ святий, люди, взяті у власність Божу, щоб сповіщати досконалості Того, Хто Покликав вас із пітьми до дивовижного Свого світла;10 Колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані.11 Улюблені! Благаю вас як зайшлих і мандрівників, щоб ви ухилялися від пожадливостей плоті, що повстають на душу;12 Щоб жити доброчинним життям поміж поганами, щоб вони за те, що лихословлять вас, мов злодіїв, забачивши добрі діяння ваші, прославили Бога у день відвідин.13 Тож будьте покірні всілякому людському урядові, для Господа: Чи цареві, як верховній владі,14 Чи намісникам, що від нього наставлені для покарання злочинців і для заохочення доброчинців, –15 Бо така є воля Божа, щоб ми, коли чинимо добро, затуляли вуста невігластву безумних людей,16 Як вільні, а не так, як ті, що використовують волю для прикриття лихого, але як служники Божі.17 Усіх поважайте, братство любіть, Бога бійтеся, царя шануйте.18 Слуги, з усіляким страхом підкоряйтеся володарям, не лише добрим і лагідним, але й суворим.19 Бо те угодне Богові, якщо хтось, не забуваючи Бога, терпить скорботи, страждаючи несправедливо.20 Бо яка то похвала, коли ви терпите, як б‘ють вас за провини? Але якщо вчиняєте добро і страждаєте, це приймається Богом.21 Власне, ви для цього покликані; тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли Його слідами.22 Котрий не вчинив жодного гріха, і не було знайдено лестощів у Його устах.23 Коли Його лихословили, Він не лихословив навзаєм; страждаючи, не погрожував, але залишив те Судді Праведному;24 Він гріхи наші Сам підніс Тілом Своїм на дерево, щоб ми, звільнившися від гріхів, жили для правди: ранами Його ви уздоровилися.25 Бо ви були, як вівці заблуклі, не маючи пастиря; але зараз повернулися до Пастиря і Охоронця ваших душ.