1 Бо цей Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога Всевишнього, зустрів був Авраама, коли той повертався з бою з царями, і благословив його;2 і Авраам виділив йому десятину з усього; він насамперед означає цар справедливости; потім же - і цар Салимський, тобто цар миру, -3 без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ані кінця життя; він подібний до Божого Сина і залишається священиком назавжди.4 Бачите, яким великим є той, кому патріярх Авраам дав десятину найкращої здобичі!5 Ті з синів Левія, що одержують священство, мають заповідь за законом брати десятину з людей, тобто із своїх братів, хоч і вони з роду Авраама.6 А той, що не був з їхнього роду, взяв десятину від Авраама, і поблагословив того, що мав обітниці.7 Без жодної суперечки - менше благословляється більшим.8 І тут десятини одержують смертні люди, а там - той, про кого свідчать, що він живий.9 І, так би мовити, через Авраама й Левій, що бере десятини, дав десятину,10 бо ще не народився від батька, коли його зустрів Мелхиседек.11 Отже, якби досконалість була через левітське священство, - адже через нього народ одержав закон, - то навіщо треба було, щоб з'явився ще інший священик - за чином Мелхиседека, а не названий за чином Аарона?12 Це тому, що зі зміною священства, треба, щоб змінився і закон.13 Бо той, про кого йдеться, належав до іншого племени, з якого ніхто не мав участи в жертівнику.14 Відомо ж бо, що наш Господь походив з Юди, - а про це плем'я Мойсей нічого не говорив щодо священства.15 Це стає ще яснішим, коли за подобою Мелхиседека з'являється інший священик,16 який був таким не за законом тілесної заповіді, але за силою незнищенного життя.17 Бо свідчить: Ти священик навіки за чином Мелхиседека.18 Попередня заповідь скасовується через її немічність і некорисність;19 бо закон нічого не вдосконалив; зміна ж на кращу надію, якою ми наближаємося до Бога.20 І наскільки це не без клятви, - бо вони стали священиками без клятви,21 а цей з клятвою через того, хто до ного каже: Поклявся Господь і не розкається, що ти є священиком навіки [за чином Мелхиседека],22 настільки й Ісус став запорукою кращого заповіту.23 Тих священиків було багато, бо смерть не давала залишатися їм, -24 а цей, перебуваючи вічно, має священство нескінченне.25 Тому, будучи завжди живим, і може завжди спасати тих, що приходять до Бога через нього, щоб заступався за них.26 Отакого потрібно було нам архиєрея - святого, незлобивого, невинного, відділеного від грішників, вищого від неба;27 який не має потреби щодня, як архиєреї, приносити жертву спочатку за свої гріхи, а потім за гріхи народу. Бо він це зробив раз, принісши себе.28 Адже закон велів наставляти архиєреями людей, що мають неміч; а слово клятви, що після закону, поставило навіки досконалого сина.