1 Нагадуй їм, щоб корилися начальникам [і] владі, щоб слухалися, були готовими на всяке добре діло,2 щоб нікого не гудили, не були сварливими, а були тихими, виявляючи повну лагідність до всіх людей.3 Бо колись і ми були нерозсудливими, непокірними, одуреними, служили різним хтивостям і насолодам, живучи в злобі й заздрощах, бувши мерзенними, ненавидячи одне одного.4 Коли ж з'явилася ласка й людинолюбство нашого Спасителя, Бога,5 він нас спас не з причини праведних учинків, які ми зробили, але з власного милосердя, купіллю нового буття і оновленням Святого Духа,6 якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа - нашого Спасителя, -7 щоб, оправдавшись його ласкою, ми за надією стали спадкоємцями вічного життя.8 Вірне слово, і я хочу тебе запевнити, щоб ті, які повірили в Бога, аби вони дбали про добрі діла: це корисне й добре для людей.9 Нерозумні ж досліджування, і родоводи, і суперечки, і сварки про закон оминай, бо вони некорисні й марні.10 Людину-єретика - після першого й другого попередження, - оминай,11 знаючи, що такий зійшов на манівці і грішить, засудивши самого себе.12 Коли пошлю до тебе Артема або Тихика, поспіши прийти до мене в Никополь, бо там я вирішив перезимувати.13 Законника Зину й Аполлоса дбайливо виряди, аби їм нічого не забракло.14 Хай навчаються і наші бути майстрами в добрих ділах, у нагальних потребах, щоб не були безплідними.15 Вітають тебе всі ті, що зі мною. Привітай тих, що люблять нас у вірі. Ласка з усіма вами! [Амінь].