1 Павло, Апостол Iсуса Христа за повелiнням Бога, Рятiвника нашого, i Господа Iсуса Христа, надiї нашої,2 Тимофiєвi, справжньому синовi у вiрi: благодать, милiсть, мир вiд Бога, Батька нашого, i Христа Iсуса, Господа нашого.3 Вiдходячи в Македонiю, я просив тебе залишитися в Ефесi i наставити декотрих, щоб вони не навчали iншого.4 I не займалися байками i родоводами нескiнченними, котрi викликають бiльше сварок, анiж Божої науки у вiрi.5 А мета наставлення є любов од чистого серця i доброї совiсти та нелицемiрної вiри.6 Вiд чого деякi ухилилися i вдалися до марнослiв'я,7 Маючи бажання бути вчителями Закону, але не розумiючи нi того, про що оповiдають, анi того, що утверджують.8 А ми знаємо, що закон добрий, якщо хтось законно використовує його,9 Знаючи, що закон утворений не для праведника, але для беззаконних i непокiрних, нечестивих i грiшникiв, розбещених i споганiлих, для зневажникiв батька й матерi, для людиновбивникiв,10 Для розпусникiв, мужеложникiв, людиноловiв, (наклепникiв, скотоложникiв), брехунiв, клятвопорушникiв, i для всього, що суперечить належному (здоровому) вченню,11 Спираючись на славну Євангелiю блаженного Бога, яку менi довiрено.12 Дякую Христовi Iсусовi, Господовi нашому, що дав менi силу, що Вiн визнав мене вiрним, i поставив на служiння.13 Мене, котрий переднiше був богозневажником, i переслiдувачем та кривдником, але помилуваний тому, що так чинив, не вiдаючи iстини, з невiрства.14 А благодать Господа нашого Iсуса Христа вiдкрилася в менi рясно з вiрою i любов'ю у Христi Iсусi.15 Вiрне це слово i всiлякої прихильности варте, що Христос Iсус прийшов у свiт врятувати грiшникiв, iз котрих я найперший.16 Але задля цього я й помилуваний, щоб Iсус Христос у менi першому показав усе довготерпiння для прикладу тим, що будуть вiрувати в Нього на вiчне життя.17 А Царевi вiкiв нетлiнному, невидимому, єдиному, премудрому Боговi честь i слава на вiчнi вiки. Амiнь.18 Передаю тобi, сину мiй Тимофiю, згiдно з пророцтвами, якi були про тебе, такого заповiта, щоб ти боровся в узгодженнi з ними, як добрий воїн.19 Маючи вiру i добру совiсть, котру деякi, вiдкинувши, зазнали катастрофи у вiрi, мов корабель на морi;20 Такi-от Гiменей та Олександр, котрих я вiддав сатанi, щоб вони навчилися не зневажати Бога.