1 Як співробітники, ми закликаємо вас, щоб благодаті Божої не приймати марно.2 Бо каже: «Сприятливого часу я вислухав тебе, і в день спасіння я допоміг тобі. Ось тепер - час сприятливий, ось тепер - день спасіння.»3 Ми не даємо нікому ніякої нагоди до спотикання, щоб не виставляти на глум наше служіння;4 але в усьому виявляємо себе, як слуг Божих, у великій терпеливості, скорботах, у нуждах, у тіснотах,5 під ударами, в темницях, у заколотах, у трудах, у неспанні, у постах,6 у чистоті, у знанні, у довготерпеливості, у лагідності, у Святому Дусі, у щирій любові,7 у слові правди, в силі Божій, у зброї справедливости в правиці й лівиці,8 у славі й безчесті, у наклепах і в добрій славі; як обманці, однак правдиві,9 як незнані, а проте надто знані; як ті, що вмирають, а все живі; як карані, та не забиті;10 як сумні, та завжди веселі; як бідні, а багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, а все посідаємо.11 Уста наші, корінтяни, відкрились до вас! Серце наше поширилось.12 Вам у нас не тісно, тіснота - у вашім серці!13 А ви взаємно, -мов до дітей говорю, - зробіть теж широким ваше серце!14 Не спрягайтеся з невірними в чуже ярмо! Яка бо спільність праведности з беззаконням? Що спільного між світлом та темрявою?15 Яка згода між Христом і Веліялом? Яка участь вірного з невірним?16 Які взаємини між храмом Божим та ідолами? Ми бо храм Бога живого, як сам Бог сказав був: «Я поселюся в них, і (посеред них) буду ходити. Буду їхнім Богом, вони ж будуть моїм народом.17 Тож вийдіть з-поміж них і відлучіться, - каже Господь. Нечистого не дотикайтесь, і я вас прийму.18 Я буду вам Отцем, ви ж будете мені синами та дочками - каже Господь Вседержитель.»