1 Савло, ще дихаючи погрозою і вбивством на Господніх учнів, приступив до архиєрея2 і випросив у нього листів до Дамаска - до синаґоґ, щоб зв'язаними привести до Єрусалима тих, кого виявить на дорозі - чоловіків і жінок.3 Коли йшов і наближався вже до Дамаска, раптом осяяло його світло з неба.4 Упав на землю і почув голос, що говорив йому: Савле, Савле, навіщо мене переслідуєш? 5 Сказав: Хто ти, Господи? Він же: Я Ісус, якого ти переслідуєш. 6 Устань, увійди до міста і скажеться тобі, що тобі треба робити. 7 Люди, що йшли з ним, стояли й дивувалися, чуючи голос, але нікого не бачачи.8 Підвівся Савло із землі, і хоч мав очі свої відкриті, - нічого не бачив. Вели його за руку - увійшли до Дамаска.9 Три дні він не бачив, не їв, не пив.10 У Дамаску був один учень, на ім'я Ананій. Сказав до нього Господь у видінні: Ананію. Він відповів: Це я, Господи.11 Господь - до нього: Устань, піди на вулицю, що зветься Рівна; в Юдиній хаті шукай Савла, що зветься Тарсянином, він молиться. 12 Він побачив у видінні чоловіка, якого звати Ананієм, що прийшов і поклав на нього руки, щоб повернувся зір. 13 Відповів же Ананій: Господи, чув я від багатьох про цього чоловіка - скільки зла він наробив твоїм святим у Єрусалимі!14 І тут має владу від архиєреїв - в'язати всіх, що покликаються на твоє ім'я.15 Сказав до нього Господь: Іди, бо він є для мене вибраною посудиною, щоб понести моє ім'я до народів, до царів, до синів Ізраїля. 16 Бо я покажу йому, скільки треба йому потерпіти за моє ім'я. 17 Пішов Ананій, увійшов до хати, поклав на нього руки і сказав: Савле, брате! Послав мене Господь Ісус, що з'явився тобі в дорозі, що нею ти йшов, щоб ти прозрів і сповнився Святим Духом.18 І одразу відпала від його очей наче якась луска: він став видючий, устав, охрестився,19 взявши їжу, щоб підкріпитися. Був з учнями, що в Дамаску, кілька днів.20 У синаґоґах зразу проповідував Ісуса, що він є Сином Божим.21 Дивувалися всі, хто слухав; казали: Чи це не той, що переслідував у Єрусалимі тих, які покликалися на це ім'я, а сюди прийшов, щоб в'язати їх і вести до архиєреїв?22 Савло ще більше міцнів, бентежачи юдеїв, які жили в Дамаску, доводячи, що цей є Христос.23 Минуло чимало днів і юдеї змовилися вбити його.24 Савлові їхня змова стала відома. Стерегли брами день і ніч, щоб його вбити.25 Узявши його, учні вночі спустили по стіні в кошику.26 Прийшовши до Єрусалима, намагався пристати до учнів. Та всі його боялися, не вірячи, що він є учнем.27 Варнава, взявши його, привів до апостолів і розповів їм, як у дорозі побачив Господа, як говорив йому, як у Дамаску відважно поводився в ім'я Ісуса.28 І був з ними, входячи й виходячи з Єрусалима, сміливо діючи в ім'я Господа.29 Говорив же і змагався з еліністами, а вони шукали його, щоб убити.30 Дізналися про це брати, повели його до Кесарії, звідти відпустили до Тарсу.31 Церква по всій Юдеї, Галилеї і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в Господнім страсі, сповнювалася втіхою Святого Духа.32 Коли Петро обходив усіх, прибув і до святих, що жили в Лідді.33 Знайшов там одного чоловіка на ім'я Еней, що вісім років лежав на ліжку, бо був спаралізований.34 Сказав йому Петро: Енею, оздоровляє тебе Ісус Христос. Устань із твоєї постелі. І зараз же встав.35 Побачили його всі, що жили в Лідді і в Сароні, - і навернулися до Господа.36 У Йопії була одна учениця на ім'я Тавита, що в перекладі означає сарна; була сповнена добрих діл та милостинь, які чинила.37 Сталося так, що тими днями захворіла й померла. Обмили її і поклали в горниці.38 Оскільки Лідда була близько до Йопії, то учні, почувши, що Петро є тут, послали до нього двох мужів, благаючи: Не полінуйся прийти до нас.39 Уставши, Петро пішов з ними. Коли прийшов, запросили його до горниці; оточили його всі вдови, плачучи й показуючи одяг і покривала, які робила Сарна, коли була з ними.40 Петро, випроводивши всіх, схиливши коліна, помолився; повернувшись до тіла, сказав: Тавито, встань. Вона розплющила свої очі, і, побачивши Петра, сіла.41 Подавши ж їй руку, підвів її. Покликавши святих і вдовиць, поставив її живою.42 Це стало відомо по всій Йопії - люди повірили в Господа.43 Сталося так, що багато днів він перебував у Йопії, в якогось кожум'яки Симона.