1 Почули ж апостоли й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли Слово Боже.2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрізання,3 кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних та споживав із ними?4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:5 Був я в місті йоппійськім і молився, і бачив в захопленні видіння: якась посудина сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.7 І голос почув я, що мені промовляв: Устань, Петре, заколи та й їж!8 А я відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи нічого огидного чи то нечистого в уста мої не ввіходило!9 І відповів мені голос із неба вдруге: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарії до мене, перед домом, де був я, спинилися зараз.12 І сказав мені Дух іти з ними без жадного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив Ангола, який став і сказав: Пошли до Йоппії, та приклич того Симона, що зветься Петром,14 він слова тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій.15 А як я промовляв, злинув на них Святий Дух, як спочатку й на нас.16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим.17 Отож, коли Бог дав однаковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заперечити Богові?18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя!19 А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв.20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса.21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!22 І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Антіохії послали Варнаву.23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато народу до Господа!25 Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати.26 А знайшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів.27 Прибули ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохії.28 І встав один з них, на ймення Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за Клавдія був.29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.30 Що й зробили, через руки Варнави та Савла, пославши до старших.