1 У Кесарії [жив] якийсь чоловік на ім'я Корнилій - сотник полку, що звався Італійським.2 Побожний і богобійний був разом з усім своїм домом, робив численні милостині людям, завжди молився Богові.3 Побачив він явно у видінні - близько дев'ятої години дня: Божий ангел зійшов до нього і сказав йому: Корнилію.4 Він же, поглянувши на нього, злякався і запитав: Що, Господи? Сказав же йому: Твої молитви і твої милостині згадалися перед Богом.5 Тепер пошли людей до Йопії і поклич Симона, того, що зветься Петром.6 Він гостює в якогось кожум'яки Симона, що живе біля моря; [він скаже тобі слова, якими врятуєшся ти і весь дім твій.]7 Як відійшов ангел, що говорив до нього, покликав двох слуг і одного побожного вояка з тих, що служили йому;8 розповівши їм усе, послав їх до Йопії.9 Другого дня, як ішли вони дорогою і наближалися до міста, Петро вийшов на горницю помолитися, - о шостій годині.10 Був голодний, захотів їсти. Поки готували вони, найшло на нього захоплення: 11 побачив відкрите небо і якусь посудину, що опускається [до нього], мов велика скатерка, [прив'язана] з чотирьох країв, [і] спускалася аж до землі.12 В ній були всі земні чотириногі [звірі], плазуни, небесні птахи.13 Пролунав голос до нього: Встань, Петре, заріж і їж. 14 Петро сказав: Ніколи, Господи, бо ніколи не їв я нічого поганого, нечистого.15 І голос знову до нього - вдруге: Що Бог очистив, того не вважай за погань. 16 Це сталося тричі, - і знову піднялася посудина на небо.17 Коли Петро дивувався сам собі, що б то було за видіння, яке він побачив, - саме тоді люди, послані Корнилієм, розпитавши про хату Симона, стали перед дверима.18 Крикнувши, запитали, чи тут перебуває Симон, що зветься Петром.19 Як Петро роздумував над видінням, сказав йому Дух: Ось, троє людей шукають тебе;20 встань, зійди і йди з ними, зовсім не вагаючись, бо це я їх послав.21 Зійшовши, Петро сказав до людей: Я той, кого шукаєте. Яка причина, що спонукала вас прийти?22 Вони сказали: Корнилій - сотник, чоловік справедливий, який боїться Бога, засвідчений усім народом юдейським, - дістав повеління від святого ангела покликати тебе до своєї хати і послухати від тебе слова.23 Запросивши, гостинно прийняв їх. Другого дня, вставши, пішов з ними; деякі з братів, що були з Йопії, теж пішли з ним.24 Назавтра прийшли до Кесарії. Корнилій очікував їх, покликав своїх родичів та близьких друзів.25 Як увійшов Петро, зустрів його Корнилій - упав до ніг, поклонився.26 Петро підвів його, кажучи: Встань, я ж і сам людина.27 Розмовляючи з ним, увійшов і знайшов багатьох зібраних.28 Сказав до них: Ви знаєте, що не годиться мужеві - юдеєві приставати або приходити до чужинця; а мені Бог відкрив, щоб жодної людини не називали брудною або нечистою;29 тому і без вагання прийшов я, коли покликали мене. Питаю, з якої причини послали ви за мною?30 Корнилій сказав: Від четвертого дня і до цієї години [постив я]; о дев'ятій годині молився в своїй хаті. І ось муж став переді мною в світлому одязі,31 сказавши: Корнилію, твоя молитва вислухана і твої милостині згадані перед Богом.32 Пошли до Йопії і поклич Симона, що зветься Петром; він перебуває в хаті кожум'яки Симона коло моря. [Він прийде й говоритиме до тебе].33 Отже, я зараз послав по тебе. Ти добре зробив, що прийшов. Нині всі ми стоїмо перед Богом, щоб слухати все, що Господь наказав тобі.34 Розтуливши уста, Петро сказав: По правді розумію, що не на обличчя дивиться Бог,35 але прийнятним для нього в кожнім народі є той, хто боїться його і чинить справедливість.36 Він послав синам Ізраїля слово, благовістуючи мир через Ісуса Христа; він є Господь для всіх.37 Ви знаєте про справу, що сталася по всій Юдеї, починаючи від Галилеї, після хрещення, яке проповідував Іван;38 про Ісуса, який з Назарета, - як помазав його Бог Святим Духом і силою, який прийшов роблячи добро і оздоровляючи всіх поневолених дияволом, - бо Бог був з ним.39 І ми є свідками всього, що він зробив у околиці Юдеї і в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на дереві,40 Бог підняв його на третій день і дав йому з'явитися,41 не всім людям, але свідкам, раніше призначеним від Бога, нам, які з ним їли й пили по його воскресінні з мертвих.42 І він наказав нам проповідувати народові, і засвідчити, що він визначений Богом суддя живих і мертвих.43 Про нього свідчать усі пророки, що відпущення гріхів дістає його ім'ям кожний, хто вірить у нього.44 Ще як казав Петро ці слова, зійшов Святий Дух на всіх, що слухали слово.45 І здивувалися обрізані віруючі, які прийшли з Петром, - що й на поган був дар Святого Духа.46 Бо чули, як говорили мовами і величали Бога. Тоді сказав Петро: 47 Чи може хто заборонити хреститися водою оцим, що одержали Святого Духа так, як і ми?48 Велів хрестити їх в ім'я Ісуса Христа. Тоді просили його побути в них кілька днів.