1 Зібралися до Нього фарисеї і деякі з книжників, що прийшли з Єрусалиму;2 І побачили деяких із учнів Його, що їли хліб нечистими, тобто немитими руками, і докоряли за це.3 Бо фарисеї і всі юдеї трималися звичаїв старших, не їдять, старанно не помивши рук;4 І [коли прийдуть] з торжищ, також не їдять, доки не обмиються. Є ще багато такого, чого вони поклали дотримуватися: пильнують обмивання чаш, глеків, казанів та іншого посуду з міді та столів.5 Потім запитали Його фарисеї і книжники: Чому учні Твої не вчиняють за звичаями давніх, але немитими руками їдять хліб?6 Він сказав їм у відповідь: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: Люди ці шанують Мене устами, а серце їхнє задалеко від Мене. 7 Але марно шанують Мене, навчаючи учення і заповідей людських; 8 Бо ось ви залишили заповідь Божу, пильнуєте звичаїв людських, обмивання чаш і глеків, і чините багато іншого, схожого на згадане. 9 І сказав їм: Чи добре, [що] ви нехтуєте заповіддю Божою, аби дотриматися своїх звичаїв? 10 Бо Мойсей сказав: Шануй батька свого і матір свою; і той, хто лихословить батька чи матір, смертю нехай помре. 11 А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Корван, або дар [Богові] те, чим ви могли б від мене скористатися. 12 Тим самим не даєте змоги зробити щось для батька свого чи матері своєї, 13 Порушуючи слово Боже переказами вашими, котрі ви самі склали; чините багато такого, що схоже на згадане. 14 А Він прикликав увесь народ і казав їм: Слухайте Мене і розумійте. 15 Усе, що входить у людину із зовні, не може опоганити її, але те, що виходить з неї, може опоганити людину. 16 Якщо хтось має вуха чути, нехай чує! 17 І коли Він від народу зайшов у дім, учні Його запитали в Нього про притчу.18 Він сказав їм: Невже й ви такі нерозважливі? Невже не розумієте, що все те, що входить в людину із зовні, не може опоганити її? 19 Тому що не в серце його входить, а в черево, і виходить геть, [чим] очищається всілякий харч. 20 Далі сказав: Те, що виходить з людини, опоганює людину; 21 Тому що з нутра, із серця людини виходять недобрі заміри, перелюб, блуд, убивство, 22 Крадіж, лихварство, злоба, підступність, безсоромність, завидюще око, зневага Бога, пихатість і безглуздя. 23 Усе це зло з нутра виходить і опоганює людину. 24 І, вирушивши звідти, прийшов на терени Тирські та Сидонські; а коли зайшов у дім, не захотів, щоби хтось упізнав, але не міг утаємничитися.25 Бо почула про Нього жінка, у котрої донька мала нечистого духа, і невдовзі прибігла й припала Йому до ніг;26 А була та жінка з поган, родом сирофінікійка, і просила Його, щоб вигнав біса з її доньки.27 Але Ісус сказав їй: Дай передніше насититися дітям; бо не добре взяти хліб у дітей і кинути псам. 28 Але вона сказала Йому у відповідь: Так, Господе; проте й пси під столом їдять крихти у дітей.29 І сказав їй: За слово це йди собі; демон вийшов із твоєї доньки. 30 Коли вона повернулася до свого дому, то виявила, що демон вийшов, а донька лежить на постелі.31 Коли вийшов із теренів тирських і сидонських, [Ісус] знову попростував до моря Галілейського через володіння Десятимістя.32 І привели до Нього глухого недорікуватого і попросили Його покласти на нього руку.33 [Ісус] одвів його трохи від народу, вклав пальці Свої у вуха йому, а тоді сплюнув і торкнувся його язика.34 А тоді глянув на небо, зітхнув і сказав йому: Еффата, цебто “Відкрийся!” .35 І тієї ж миті відкрився в нього слух, і пута його язика урвалися, і почав говорити чисто.36 І наказав їм не говорити нікому. Але скільки він не забороняв їм, вони ще палкіше розголошували.37 І вельми дивувалися і казали: Усе добре вчиняє: і глухим дає чути, а німим – говорити!