1 З самого ранку первосвященики вчинили нараду із старшими та книжниками - увесь синедріон. Зв'язавши ж Ісуса, вони повели та й видали його Пилатові.2 Пилат спитав його: `Ти - цар юдейський?` Він же у відповідь мовить йому: `Ти кажеш.` 3 А первосвященики багато обвинувачували його.4 І знову спитав його Пилат, кажучи: `Не відказуєш нічого? Дивись, скільки тебе винуватять.`5 Та Ісус нічого не відповідав більше, тож дивувався Пилат.6 На свято Пасхи відпускав він їм одного в'язня, того, якого вони просили.7 А був один, що звавсь Варавва, ув'язнений з бунтівниками, які під час бунту вчинили були вбивство.8 І народ, підвівшися, почав просити про те, що він робив їм завжди.9 Пилат же відповів їм, кажучи: `Хочете, щоб я відпустив вам царя юдейського?`10 Знав бо, що первосвященики видали його через заздрощі.11 Первосвященики ж підбурили народ, щоб він відпустив їм радше Варавву.12 Пилат знову заговорив і мовив до них: `Що ж мені робити з тим, що ви звете царем юдейським?`13 А ті знову закричали: `Розіпни його!`14 Пилат же сказав до них: `Що за зло вчинив він?` А вони ще гірше кричали: `Розіпни його!`15 Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб його розіп'яли.16 Вояки повели його в середину двору, тобто у Преторію, та й скликали всю чоту.17 Вони вдягли його в багряницю і, сплівши вінець із тернини, поклали на нього18 та й почали його вітати: `Радуйся, царю юдейський!`19 І били його тростиною по голові, плювали на нього й, падаючи на коліна, поклонялись йому.20 Коли над ним наглумилися, зняли з нього багряницю й одягнули його в його одежу. Опісля ж повели його на розп'яття.21 Одного ж перехожого, Симона Киринея, батька Олександра та Руфа, що повертався з поля, присилували нести його хрест.22 І привели його на місце Голготу, що значить Череп-місце,23 та й дали йому пити вина, змішаного з міррою, та він не прийняв.24 Тоді розіп'яли його й поділили його одежу, кинувши на неї жереб, хто що візьме.25 Була ж: третя година, коли вони розіп'яли його.26 А був і напис, за що його засуджено, написаний: `Цар Юдейський.`27 І розіп'яли з ним двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч від нього.28 Тоді збулось Писання, що каже: `І з беззаконними полічено його.`29 І прохожі хулили його й, киваючи своїми головами, промовляли: `Гей, ти, що храм руйнуєш і в три дні знов його будуєш30 - спаси себе з хреста!`31 А й первосвященики глузували між собою й разом з книжниками приказували: `Інших спасав, а себе - не може спасти!32 Христос, цар Ізраїля - хай зійде тепер із хреста, щоб ми побачили й увірували.` Та й ті, що були з ним розп'яті, зневажали його.33 А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев'ятої години.34 О дев'ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: `Елої, Елої, лама савахтані?` - що означає у перекладі: `Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?` 35 Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: `Он, Іллю кличе!`36 Побіг один і, намочивши губку оцтом та настромивши на тростину, давав йому пити, кажучи: `Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля зняти його!`37 А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа.38 Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху аж донизу.39 Бачивши ж сотник, що стояв проти нього, що так віддав духа, сказав: `Чоловік цей справді був Син Божий.`40 Були й жінки, що дивилися здалека. Між ними була Марія Магдалина, Марія, мати Якова Молодшого та Йосифа, і Саломія,41 що слідом за ним ходили і йому услугували, як був він у Галилеї, та й багато інших, що з ним були прийшли в Єрусалим.42 Коли настав уже вечір, - тому що була це п'ятниця, тобто перед суботою,43 - Йосиф Ариматейський, поважний радник, що й сам очікував Божого Царства, прибув і, сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса.44 Пилат же здивувався, що вже вмер; і прикликавши сотника, спитав його, чи давно помер.45 Довідавшись від сотника, він видав Йосифові тіло;46 а Йосиф, купивши полотно, зняв його, обгорнув полотном і поклав його у гробі, що був висічений у скелі; потім прикотив камінь до входу гробу;47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосифа, дивились, де його покладено.