1 Коли вони наблизилися до Єрусалима, до Витфагії та Витанії, до гори Оливної, посилає двох своїх учнів2 і каже їм: Ідіть до села, що перед вами, і як тільки ввійдете до нього, знайдете осля прив'язане, на яке ще ніхто з людей не сідав, відв'яжіть його і приведіть. 3 І коли хто скаже вам, що ви це робите, то скажіть, що Господь потребує його і негайно знову відішле його назад. 4 Пішли, знайшли осля прив'язане до воріт з-зовні, на узбіччі, відв'язали його.5 Дехто з тих, що там стояли, казали їм: Що це ви робите, навіщо одв'язуєте осля?6 Вони сказали їм так, як велів Ісус, тоді й відпустили їх.7 Приводять осля до Ісуса, кладуть на нього свої плащі - і він сів на нього.8 Багато хто стелив своє вбрання на дорозі; деякі різали гілля на полях [і стелили на дорозі].9 І ті, що прямували попереду, і що йшли за ним, вигукували: Осанна, благословенний, хто йде в ім'я Господнє!10 Благословенне прийдешнє царство отця нашого, Давида! Осанна на висотах!11 Увійшов до Єрусалима - до храму. Оглянув усе; як уже була пізня година, пішов до Витанії з дванадцятьма.12 Другого дня, як вийшли вони з Витанії, зголоднів.13 Побачивши здаля смоковницю, вкриту листям, підійшов, чи може не знайде чогось на ній. Але наблизившись до неї, нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на плоди смоківниці.14 Озвався та промовив до смоковниці: Хай з тебе ніколи більше ніхто плоду не з'їсть! І чули те Його учні. 15 Прийшли до Єрусалима. Увійшовши до храму, почав виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів, ослони тих, що продавали голубів,16 і не допускав, щоб носили начиння через храм.17 Навчав їх і говорив їм: Хіба не написано, що дім мій буде молитовним храмом для всіх народів? Ви ж його зробили печерою розбійників! 18 Почули про це книжники та архиєреї - шукали нагоди, як би то Його погубити, але боялися, бо цілі юрби захоплювалися Його вченням.19 Вечорами виходив за межі міста.20 Проходячи вранці, побачили смоковницю, що вся аж від кореня всохла.21 Згадавши, Петро каже Йому: Вчителю, ось смоковниця, яку ти прокляв, - вона всохла.22 У відповідь Ісус їм промовив: Майте Божу віру. 23 Щиру правду кажу вам, що коли хто скаже цій горі: Зрушся, кинься в море, - і не сумніватиметься в серці своїм, але матиме віру, що станеться згідно зі сказаним, - то так і буде Йому. 24 Ось чому кажу вам, що все, про що молитеся і просите, - вірте, що одержите, - і сповниться. 25 Коли стоїте на молитві, прощайте, коли що маєте проти іншого, щоб і ваш Батько Небесний відпустив вам ваші гріхи. 26 [Коли ж не простите, то й ваш Батько Небесний, не простить вам ваших гріхів].27 І знову приходять до Єрусалима. Коли ходив він у храмі, підступили до нього архиєреї, книжники і старшини,28 і кажуть Йому: Якою владою все це робиш? Хто дав тобі владу робити оце?29 Ісус сказав їм: Запитаю вас [і я] дещо; як відповісте, то і я скажу вам, якою владою це роблю. 30 Хрещення Івана було з неба чи від людей? Дайте мені відповідь. 31 Ті міркували так, кажучи: Якщо скажемо, що з неба, то запитає, чому ж ви Йому не повірили.32 А якщо скажемо, що від людей - вони боялися народу, бо всі ж вважали Івана за справжнього пророка.33 Тому, відповівши, сказали Ісусові: Не знаємо. Ісус їм каже: То і я не скажу вам, якою владою це роблю.